Основні шляхи зростання прибутків діяльності ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод»

     Основними внутрішніми факторами, що впливають  на пропорції розподілу чистого  прибутку, є:

• Рівень прибутковості звичайної діяльності підприємства – при низькому рівні рентабельності, а, відповідно, і меншій сумі чистого прибутку свобода формування пропорцій його розподілу суттєво обмежена. Це пов’язано з тим, що існують певні зобов’язання перед власниками підприємства. Крім того, певна частина чистого прибутку, згідно з діючим законодавством, повинна направлятися на формування резервного й інших страхових фондів;
• рівень підприємницького ризику – нестійкість ринку, залежність від випадку, низька конкурентоспроможність продукції, нераціональність структури капіталу змушують підприємство збільшувати обсяг формування резервного й інших страхових фондів. Без цього зростає загроза банкрутства підприємства. Це, безумовно, веде до росту капіталізованої частки чистого прибутку;
• необхідність оновлення матеріально-технічної бази – якщо в портфелі підприємства є реальні проекти, внутрішня норма окупності яких значно перевищує середньозважену ціну інвестованого капіталу, і такі проекти можуть бути реалізовані відповідно у короткий час, то частка капіталізованого прибутку зростає;
• можливість використання внутрішніх джерел формування фінансових ресурсів – якщо потреба в інвестиційних ресурсах, що забезпечує приріст операційної діяльності, може бути задоволена за рахунок зростання амортизаційних відрахувань, продажу основних засобів чи інших активів, то можливості використання прибутку з метою споживання розширюються;
• стадія життєвого циклу підприємства – на ранніх стадіях життєвого циклу підприємства вимушені більше засобів інвестувати в свій розвиток. Це пов’язано з високим рівнем інвестиційних потреб таких підприємств. Для них, як правило, обмеженим є доступ до зовнішніх джерел фінансування, тому більшу частку отриманого прибутку такі підприємства капіталізують;
• рівень платоспроможності і ліквідності підприємства – в умовах невисокого рівня платоспроможності і ліквідності підприємство не може направляти великий розмір прибутку на споживання. Це призвело б до значного зниження рівня ліквідності активів, які підтримують поточну платоспроможність, а також до росту банкрутства.

     Розподіл прибутку ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод»   наведений в таблиці 2.4.

     Таблиця 2.4

     Розподіл і використання прибутку ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод»

     ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» отриманий прибуток розподіляє за кількома напрямками. Зокрема у 2009 року із суми чистого прибутку 9392тис.грн. 13,5% було відраховано на виробничий розвиток, 36,7% на поповнення виробничих коштів, 36% на збільшення резервного фонду, 6,3% на матеріальне заохочення, 5,2% на соціальний розвиток колективу. У 2010 році підприємство із чистого прибутку в розмірі 9594 тис.грн. здійснило наступні відрахування – 13,4% на виробничий розвиток, 36,8% на поповнення оборотних коштів, 34,1% на збільшення резервного капіталу, 6% на матеріальне заохочення, 5,3% на соціальний розвиток колективу та 4,3% залишились як нерозподілений прибуток.

     Як  свідчать дані розподілу значних  змін у структурі розподілу прибутку на ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» не відбулось. Підприємство здійснило  відрахування приблизно у такому ж відсотковому співвідношенні  як і минулого року.

      Розділ ІІІ. Основні  шляхи зростання прибутків діяльності ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод»  

      Максимізація  прибутку досягається у взаємодії  внутрішніх і зовнішніх факторів діяльності прибутку. Основна вимога - прибутковість кожної одиниці випуску. Виробництво кожної додаткової одиниці продукції збільшує обсяг на величину граничних витрат, але одночасно підвищується і загальний дохід - на величину граничного доходу. Поки граничний дохід більше граничних витрат, прибуток у цілому підвищується, її гранична максимізація ще не досягнута і підприємство може збільшувати обсяг виробництва. Як тільки граничні витрати виявляються вище граничного доходу, зростання загального прибутку сповільнюється і збільшення випуску стає збитковим. Отже, величина прибутку досягає максимуму при такому випуску продукції, при якому граничний доход дорівнює граничним витратам.

     Основна мета управління прибутком підприємства - забезпечення зростання його суми і рівня, а також ефективний цього розподіл за напрямками економічного розвитку. Згідно з визначеною метою об’єктом управління виступають як формування прибутку підприємства, так і його розподіл.

     На  нашу думку,  підвищення прибутковості  діяльності підприємств виробничо – торгівельного профілю можливо досягнути шляхом:

     ● вдосконалення системи управління підприємством;

     ● забезпечення зростання товарообігу  і вдосконалення його складу і  структури;

     ● оптимізації витрат підприємства та ведення їх чіткого обліку за місцем виникнення;

     ● підвищення ефективності використання основних фондів;

     ● оптимізації складу і структури  оборотних коштів;

     ● підвищення продуктивності праці;

     ● вдосконалення торговельно-технологічного процесу.

     Таким чином, можна зробити висновок, що можливими ефективними шляхами збільшення прибутку є,  насамперед,  ріст товарообігу і зменшення витрат обігу торговельного підприємства.  Для цього,  необхідно володіти ринковою ситуацією, своєчасно реагувати на зміни кон'юнктури ринку, проводити організаційно-управлінські реорганізації на підприємстві тощо.

     З метою збільшення суми прибутку виникає потреба у розробці стратегії управління підприємством, для чого необхідно розробити прогноз прибутку на наступний період і визначити шляхи досягнення прогнозованої суми прибутку.  Важливим елементом стратегічного управління виробничо-торговельним підприємством є розроблення довгострокових планів та прогнозів щодо діяльності самого підприємства. У процесі діяльності підприємства необхідно здійснювати постійний контроль за досягненням поставлених завдань.

     Таблиця 3.1

     Прогноз  прибутку (збитку) ЗАТ «Львівський  лікеро-горілчаний завод»  за 2009-2010 р.р.

     Таким чином, запропоновані заходи дозволять  ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний  завод» збільшити прибутковість.

     Висновки 

     Розвиток  ринкових відносин в економіці України  потребує нових підходів до управління формуванням і розподілом прибутку. Тому й саме визначення прибутку зазнає певних змін. Не дивно, що в сучасних умовах серед вітчизняних та закордонних учених існують різні точки зору на це поняття.

     На  думку вченого І.А. Бланка*, прибуток — це втілений у грошовій формі чистий дохід підприємця на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик здійснення підприємницької діяльності та є різницею між сукупним доходом і сукупними витратами у процесі здійснення цієї діяльності.

     Якщо в результаті господарської діяльності збільшуються активи підприємства, то, виходячи з подвійного запису, збільшуються й пасиви, і якщо це не кредиторська заборгованість, то має місце приріст капіталу, або, іншими словами, прибуток. Останнє твердження грунтується на аналізі балансу підприємства, і прибуток розглядається як зростання капіталу.

     Прибуток як економічна категорія відображає кінцеву грошову оцінку виробничої та фінансової діяльності і є найважливішим показником фінансових результатів підприємницьких структур, їх фінансового стану. Він сигналізує про необхідність заходів щодо зменшення собівартості продукції, нарощування обсягів виробництва і реалізації, розширення асортименту виготовлюваних товарів, доцільність змін у ціновій політиці. Він є визначальним критерієм ефективності господарювання.

     Дослідження фінансового стану ЗАТ «Львівський  лікеро-горілчаний завод» дозволяють нам зробити висновок про е, що робота підприємства є прибутковою. Підприємство здійснює виробничо-торгівельну  діяльність від якої отримує прибуток, який має тенденцію до збільшення.

     Для того, щоб і в подальшому отримувати прибуток від діяльності, ми пропонуємо здійснити низку заходів, які  і забезпечать зростання прибутку.

     Список  використаних джерел

1. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства  : навчальний посібник / Т. Д. Костенко, Є. О. Підгора, В. С. Рижиков та ін.; М-во освіти і науки України, ДДМА. - К. : Центр навчальної літератури, 2005. - 398 с
2. Економічний аналіз: Підручник/ С.З.Мошенський, О.В.Олійник.- 2-ге вид., доп. і перероб.- Житомир: Рута, 2007.- 704с
3. Салила С.Я., Дацій Н.В., Корецька С.О. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – 210 с.
4. Фінансовий аналіз Навчальний посібник/ І. Б. Хома, Н. І. Андрушко, К. М. Слюсарчик. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2009.
5. Економічний аналіз. Навчальний посібник / В.М. Серединська, О.М.Загородна, Р.В.Федорович. – Тернопіль: Видавництво Астон, 2010.
6. Теорія економічного аналізу: Підручник. / В.М. Серединська, О.М. Загородна, Р.В. Федорович. – 2-е вид., перероб. і доп. – Тернопіль: Астон, 2006. – 368 с.
7. Фінансово економічний аналіз: Підручник / Буряк П. Ю., Римар М. В., Биць М. Т. та ін. Під загальною редакцією П. Ю. Буряк, М. В. Римар — К.:  Д «Професіонал», 2004. — 528 с