Зовнішня торгівля і торгівельна політика Італії

     У торгівлі зерновими культурами основними країнами–експортерами зазначеної продукції до Італії були: Франція (38,5 млн. євро), Канада (20,1 млн. євро), Угорщина (17,9%), США (13,6 млн. євро) та Мексика (12,3 млн. євро). Обсяги експорту зернових культур з України складають 1,7 млн. євро.  
     Найбільші обсяги імпорту насіння і плодів олійних рослин були зареєстровані з США (25,4 млн. євро), Франції (6,3 млн. євро), Німеччини (4,9 млн. євро), Бельгії (3,6 млн. євро). Україна знаходиться на п’ятому місці з обсягами експорту у 2,8 млн. євро.

     Найбільші обсяги імпорту жирів та олій рослинного походження були зареєстровані з Іспанії (35,3 млн. євро), Індонезії (29,4 млн. євро), Греції (17,0 млн. євро), Тунісу (14,6 млн. євро) та Франції (7,7 млн. євро). Обсяги експорту з України складають 3,9 млн. євро. 

     У нижченаведеній таблиці надаються кількісні та вартісні показники загального італійського імпорту та експорту сільськогосподарської та харчової продукції впродовж січня 2010 року та відповідні коливання у порівнянні з аналогічним періодом минулого року: 

Зовнішня  торгівля товарами  агропромислового комплексу Італії (січень 2010 р.) 

     За останніми опублікованими даними ISTAT, протягом І кварталу 2011р. найбільшу питому вагу в структурі українського експорту до Італії складали:

чорні метали, продукти рослинного походження, жири та олії тваринного або рослинного походження, мінеральні продукти та добрива.

     У січні-березні 2011р. доля зазначених товарів у загальному українському експорті становила 85,5%.

     У нижчезазначеній таблиці наведено товарну структуру українського експорту протягом січня- березня 2011 року, за останніми даними ISTAT:

Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Італією

(1 квартал 2011 р.) 

Висновки

     Виробництво сучасної Італії зорієнтоване на передові технології, а за темпами накопичення капіталу прирівнюється до найрозвиненіших країн світу.

У структурі  ВНП переважає сфера послуг, промисловість  складає 28 % і сільське господарство - 3 %.

     Характерною особливістю країни є різка диспропорція у рівнів розвитку Північної і Південної Італії. Північна Італія перейняла досвід індустріалізації краю від північних сусідів і здійснила її набагато швидше, ніж південна.  
     Промисловість Італії забезпечує понад 40 % національного доходу, в ній зайнята значна кількість економічно активного населення.

     У структурі галузей обробної промисловості провідне місце займає машинобудівний комплекс, хімічна, харчова, легка промисловість.

   Машинобудування. У структурі галузі домінує транспортне машинобудування: виробництво легкових автомобілів, локомотивів і вагонів, двигунів для суден і авіації.

     Первістком автомобілебудування в Італії є концерн "Фіат" у Турині. Другим важливим центром автомобілебудування є Мілан, де знаходяться компанії "Альфа-Ромео'', "Ланчія" і "Брескія".

     Сільське господарство. Італія належить до країн, що мають високопродуктивне сільське господарство, яке базується на приватних засадах господарювання. У структурі сільськогосподарських угідь на орні землі припадає - 35%, на луки і пасовища - 19%, на сади, виноградники, оливкові культури - 11 %.

      Італія спеціалізується на вирощуванні цитрусових, фруктів, винограду, оливкових, при цьому посівні площі під зернові культури зменшуються.  
Сільське господарство має землеробський напрямок. Важливою галуззю рослинництва є овочівництво. Річний збір овочів досягає майже 15 млн. т (перше місце у Європі). Найбільше вирощують томатів в областях Кампанія і Апулія. Серед фруктових (щорічно пирощується 20 млн. т) переважає вирощування яблук, груш, апельсинів, персиків, черешень.

      Кліматичні умови Італії дуже сприятливі для вирощування цитрусових, їх щорічний збір перевищує 3 млн. т (сьоме місце у світі).  
     Важливе місце у сільському господарстві традиційно займає виноградарство. За збором винограду Італія займає перше місце у світі. Виноград вирощують по всій країні. Відомою італійською культурою є маслини, плантації яких переважають на півдні.

     Важливою галуззю рослинництва вважається зернове господарство. У структурі зернових культур переважає пшениця, переважно тверді її сорти, які використовуються для виробництва високоякісних макаронів.  
     Крім пшениці, популярними культурами є кукурудза та рис. За кількістю вирощеної кукурудзи Італія займає третє місце у Європі (після Франції та Румунії), а за виробництвом рису - перше. Найбільшою житницею Італії на півночі є Падуанська низовина, а на півдні - Кампанія, Апулія, а також острів Сіцілія. Італія має значні посіви цукрових буряків, що вирощуються, головним чином на Падуанській рівнині.

     Тваринництво є головною галуззю сільського господарства Італії, бо його розвиток стримується конкуренцією більш дешевої продукції з країн ЄС Промислово розвинена Північ спеціалізується на молочному скотарстві. За кількістю виробленого м'яса Італія знаходиться на восьмому місці в світі і на четвертому - у Європі.

      Зовнішні економічні зв'язки. У міжнародному поділі праці Італія спеціалізується на вивозі продукції машинобудування і металообробки, яка становить понад дві п'ятих усього експорту. В експорті основну роль складають легкові автомобілі, деякі види верстатів, обладнання для целюлозно-паперової, легкої, харчової і поліграфічної промисловості, вироби швейної, текстильної, взуттєвої промисловості, хімікатів, продовольчі товари, зокрема овочі, фрукти, вина.  
     В імпорті головне місце займають машини і обладнання, перш за все складне, а також хімікати, чорні і кольорові метали.

    Основними торговельними партнерами Італії є країни ЄС і США. 

Список  використаної літератури:

1. Economic Survey of Europe 2006-2009, UN, 2009.
2. http://ru.wikipedia.org
3. http://ukrexport.gov.ua
4. http://eu.prostir.ua