Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Ноября 2011 в 16:53, контрольная работа
Массовые беспорядки возникают как в связи с проведением демонстраций, так и в ходе различных других событий.
Вступ _ 3
1. Загальна характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів 4
2. Кримінально-правова характеристика злочину передбаченого ст. 307 _ 11
3. Кримінально-правова характеристика злочину передбаченого ст. 308 _ 26
4. Кримінально – правова характеристика складу злочину передбаченого статтею 309 Кримінального кодексу України 30
5. Відповідальність за викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем _ 36
Висновок _ 39
Список використаної літератури 41
Місця ,що використовуються для проведения навчальних, спортивних і культурних заходів, - це території розташування шкіл, училищ, коледжів, технікумів і вузів, стадіони, палаци спорту або культури, театри і кінотеатри, приміщення і майданчики для дискотек та естрадних виступів, атракціонів тощо. До таких місць належать не тільки внутрішні приміщення, де проводяться зазначені заходи, але й прилеглі до цих будівель території біля входу в кінотеатри, квиткові каси тощо.
Під іншими місцями масового перебування громадян розуміються вокзали, пристані, місця масового відпочинку - багатолюдні пляжі та парки тощо. Це можуть бути також підземні переходи та площі в районі розташування великих універмагів та інших торговельних комплексів, а також ринки.
Підвищена суспільна небезпечність вчинення злочину в таких місцях зумовлюється можливим перебуванням там великого числа молоді, яка найбільш вразлива для розповсюдження наркоманії.
Місця позбавлення волі - це ізолятори тимчасового тримання, слідчі ізолятори, виправні та виховні колонії, тюрми, арештні доми, гауптвахти та інші установи тримання затриманих заарештованих або засуджених осіб.
Для вирішення питання про те, чи є розмір наркотичних засобів або психотропних речовин великим або особливо великим (відповідно до ч. 2 або ч. 3 ст. 307), треба керуватися Таблицями невеликих, великих і особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що знаходяться в незаконному обігу, затвердженими наказом МОЗ від 1 серпня 2000р. №188 (ОВУ - 2000- №34. -Ст. 1468).
Наприклад, визнані великими або особливо великими розміри наркотиків в таких кількостях: героїн - від 1 г до 10 г, 10 г і більше; канабіс: канабісу смола (гашиш, анаша)- відповідно від 40 г до 500 г, 500 г і більше; канабісу олія, настоянки та екстракти - від 5 г до 100 г, 100 г і більше; канабісу верхівки рослин з квітами чи плодами за винятком дозрілого насіння, з яких не була виділена смола (марихуана): висушена - від 500 г до 2500 г, 2500 г і більше; невисушена – від 2500 г до 12500 г, 12500 г і більше; кодеїн – від 10 г до 50 г, 50 г і більше; кокаїн - від 1 г до 15 г, 15 г і більше; макова солома, концентрат з макової соломи: макова солома висушена (будь-яким способом) - від 1000 г до 5000 г, 5000 г і більше; макова солома невисушена - від 5000 г до 25000 г, 25000 г і більше; меткатинон (ефедрон) - від 3 г до 50 г, 50 г і більше; морфін – від 2,5 г до 12,5 г, 12,5 г і більше; омнопон - від 3 г до 75 г, 75 г і більше; опій: екстракційний (речовини, концентрат, що отримують з макової соломи способом екстракції) - від 50 г до 250 г, 250 г і більше; опій (сік снотворного маку, що згорнувся) - від 50 г до 250 г, 250 г і більше; опій ацетильований (речовина, що містить складні ефіри наркотичних компонент опію) - від 10 г до 250 г, 250 г і більше.
Розміри виготовлених наркотичних засобів у вигляді екстрактів, витяжок, відварів, інших рідин, у тому числі і кустарно виготовлені з ефедрину та норефедрину, згідно з існуючими методиками криміналістичних досліджень визначаються в перерахунку на суху речовину.
У таблицю включені наркотичні засоби, що на сьогодні використовуються в Україні в незаконному обігу. Віднесення наркотичних речовин та їх суміші, кустарно виготовлених з ефедрину і псевдоефедрину, до відповідних кількісних категорій здійснюється по аналогії з меткатиноном і катиноном (ефедроном). У разі виявлення фактів зловживання іншими наркотичними засобами інформація надсилається до спеціально уповноваженого органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я для визначення їх віднесення до контрольованих речовин та відповідних розмірів.
Кількісні критерії великого та особливо великого розміру психотропних речовин, наприклад, такі: алобарбітал - відповідно від 10 г до 100 г, 100 г і більше; амфетамін - від 1,5 г до 15 г, 15 г і більше; лізергід (ЛСД) - від 1 г до 15 г, 15 г і більше.
Оскільки критерієм
розміру наркотиків є їх кількість,
слідчим органам необхідно
Особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини (ч. 2 ст. 307) - це речовини і препарати, що є особливо небезпечними для здоров'я людини і занесені в списки №1 і №2 таблиці 1 міжнародними конвенціями ООН, в списки №1 І №2 таблиці І Переліку, затвердженого КМ 6 травня 2000 р.
Для організованої групи як особливо кваліфікуючої ознаки даного злочину характерна участь декількох осіб (трьох і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цих злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
Залучення малолітнього - це вчинення зазначених у ч. 1 ст. 307 дій у співучасті з особою віком до 14 років за умови, що винний усвідомлює факт малолітства особи, яка залучається до вчинення злочинних дій.
Вчинення дій, передбачених ч.ч.1 або 2 ст. 307, щодо малолітнього полягає у придбанні, зберіганні тощо саме для нього предмету злочину або збут його малолітній особі.
Умисний оплатний збут під виглядом наркотичних засобів або психотропних речовин чи їх аналогів будь-яких інших засобів чи речовин тягне відповідальність за шахрайство. Якщо ж при цьому винний схиляв покупця до такої угоди, його дії необхідно також кваліфікувати і як підбурювання до придбання наркотиків або психотропних речовин. Покупці при цьому несуть відповідальність за замах на незаконне придбання наркотичних засобів або психотропних речовин (ч. 2 ст. 15 та ст. 307 або 309).
Ч. 4 ст. 307 законодавець встановлює один з видів звільнення від кримінальної відповідальності, які в літературі називають спеціальними.
Особливістю цих видів звільнення від кримінальної відповідальності є наявність умов, за яких особа не підлягає такій відповідальності. В даному випадку цих умов дві:
а) Добровільна здача наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Вони можуть бути передані не тільки правоохоронним органам, а й іншим органам влади або управління чи компетентним службовим особам. Останні повинні вжити заходів для передачі цих засобів (речовин) правоохоронним органам з метою належного процесуального оформлення їх добровільної здачі та подальшого знищення.
Виробництво наркотичних засобів, психотропних речовин - це дії, пов'язані з серійним одержанням наркотичних засобів та/або психотропних речовин із хімічних речовин та/або рослин. Серійне одержання зазначених засобів або речовин означає їх виготовлення серіями, за певним стандартом (нормою, зразком, мірилом), тобто вони є типовим виробом, що має задовольняти певним вимогам щодо якості, хімічного складу, фізичних властивостей, ваги, форм і розмірів. Йдеться про одержання наркотичних засобів і психотропних речовин в умовах фармацевтичного підприємства. Це промисловий спосіб виготовлення зазначених засобів і речовин. Виробництво наркотичних засобів або психотропних речовин поза обліком на підприємствах, які випускають подібну продукцію, за наявності підстав слід додатково кваліфікувати за ст. 308.
Особа, що добровільно здає наркотики, психотропи або їх аналоги, може керуватися будь-якими мотивами. Не має також значення, чи робить вона це зі своєї ініціативи або під впливом батьківського наказу, порад родичів, друзів тощо, але обов'язковим є її волевиявлення - примус виключає добровільність. Добровільною вважається здача і тоді, коли правоохоронним органам вже було відомо про незаконне зберігання зазначених засобів або речовин, але їм не вдалося їх знайти, а особа по своїй волі їх здає. Якщо ж особа мусить це зробити, оскільки наркотики (психотропи) так чи інакше будуть вилучені, говорити про добровільність немає підстав.
б) Вказівка на джерело придбання наркотиків або психотропних речовин або сприяння розкриттю злочинів, пов'язаних з їх незаконним обігом, означав, зокрема, що суб'єкт повідомляє достовірні відомості про те, у кого конкретно або де саме він придбав ці засоби або речовини. Наприклад, називає всі відомі йому дані про особу, яка збувала наркотики або психотропні речовини, чи вказує індивідуальні ознаки місця їх придбання - склад, аптеку, медичну установу, фармацевтичне підприємство, приміщення, що використовується як дім наркоманів, місце зростання рослин, що містять наркотики, в тому числі і дикорослих. Обсяг цієї інформації повинен бути достатнім для виявлення джерела збуту наркотиків або психотропних речовин.
Якщо особа не
може точно вказати джерело
Для звільнення суб'єкта від кримінальної відповідальності не вимагається, щоб злочин іншої особи був розкритий, - слідчі органи можуть і не добитись такого результату. Однак обов'язковою умовою є справжнє, не вдаване сприяння слідству в розкритті злочину.
Ч. 4 ст. 307 дає обмежений перелік діянь, за вчинення яких особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності. В ній зазначені незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення або пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин як з метою збуту, так і без такої.
Звільненню від кримінальної відповідальності особа підлягає лише за вчинення діянь, пов'язаних зі зданими наркотичними засобами чи психотропними речовинами.
Порівняно з ст. 2291 КК 1960 р. у санкціях всіх частин ст. 307 передбачено менш суворі покарання - знижено верхню межу строку позбавлення волі, у ч. 1 виключено конфіскацію майна. Тому новий закон в частині призначення покарань за ці злочини має зворотну силу.
Вироком Носівського районного суду від 4 грудня 2002 р. П. засуджено: за ч. 1 ст. 308 КК — на три роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 309 цього Кодексу —сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК — до позбавлення волі строком на три роки. На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків йому остаточно визначено чотири роки позбавлення волі. Відповідно до ст. 96 КК засудженому П. призначено примусове лікування від наркоманії в місцях позбавлення волі. На користь НІЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області з нього також постановлено стягнути 109 грн.
Апеляційний суд Чернігівської області ухвалою від 19 травня 2003 р. вирок щодо П. змінив, виключивши з нього застосування до засудженого ст. 96 КК, у решті вирок залишено без зміни.
П. визнано винним у тому, що він у ніч на 27 липня 2002 р. проник на присадибну ділянку Д., звідки викрав коробочки маку, які містять морфін та кодеїн і належать до наркотичних засобів, котрі зберігав без мети збуту за місцем проживання та які вилучив дільничний інспектор ЗО липня 2002 р.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційному поданні прокурора, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України визнала, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з вироком суд кваліфікував дії П. за ч. 2 ст. 309 КК як незаконне виробництво та зберігання наркотичного засобу без мети збуту особою, що раніше вчинила злочин, відповідальність за який передбачено ст. 308 цього Кодексу.
Проте відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 4 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» незаконне заволодіння наркотичними засобами та наступне їх зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту чи без такої мети, а також їх незаконний збут утворюють сукупність злочинів, відповідальність за які передбачено ст. 308 і ст. 307 чи ст. 309 КК, але не утворюють ознаки повторності, передбаченої ч. 2 ст. 307 або ч. 2 ст. 309 цього Кодексу.
Оскільки в цьому випадку засуджений вчинив не окремі злочини щодо різних наркотичних засобів, а один продовжуваний злочин, а саме: викрадення наркотичного засобу з наступним його зберіганням без мети збуту, його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 309 КК.
Виходячи з наведеного колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України судові рішення змінила, перекваліфікувавши дії П. з ч. 2 ст. 309 на ч. 1 ст. З' КК, та призначила покарання за цією статтею у виді позбавлення волі строком на один рік шість місяців, а на підставі статей 70, 71 зазначеного Кодексу остаточно визначила чотири роки позбавлення волі.