Ресурсний потенціал підприємства за матеріалами

Таким чином, як і раніше, питання про сутності ресурсного потенціалу залишається дискусійним. У результаті проведеного вивчення і систематизації різних наукових поглядів, можна прийти до висновку, що під ресурсним потенціалом підприємства (галузі) варто розуміти сукупність наявних видів ресурсів, сполучених між собою, використання яких дозволяє досягти економічний ефект.

Ресурсний потенціал реалізується в процесі здійснення діяльності підприємства. Ця діяльність полягає в активному і цілеспрямованому впливі персоналу підприємства на засоби і предмети праці, результатом якого є нові товари і послуги.

Значним етапом використання ресурсного потенціалу є реалізація зроблених товарів і послуг, одержання прибутку, закріплення на вже освоєних ринках і освоєння нових.

У процесі свого розвитку ресурсний потенціал підприємств  може збільшуватися або зменшуватися. Останнє відбувається в тих випадках, коли зменшуються власні ресурси підприємства унаслідок відтоку зайнятих, скорочення надходжень матеріальних ресурсів, вибуття основних фондів, не компенсується їх відновленням, і т.д. Зниження потенціалу можливо також унаслідок стійкого падіння попиту на продукцію.

Отже, розроблення стратегії розвитку підприємства потребує передусім ресурсного обґрунтування можливостей його подальшого розвитку: оцінювання наявного ресурсного потенціалу та рівня його використання, визначення невикористаних можливостей ресурсного потенціалу, оптимізації складу ресурсів підприємства та джерел їхнього формування; оцінювання ризиків додаткового залучення ресурсів.

§ 2. ДІАГНОСТИКА ТА УПРАВЛІННЯ РЕСУРСНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА.

 

Будь – яке підприємство самостійно формує свій ресурсний потенціал, що дозволяє йому закріпити специфічні особливості і визначити перспективи  розвитку на майбутнє. Для того, щоб  забезпечити ефективність і стабільність підприємства, необхідно управляти  потенціалом , тобто економічними ресурсами.

Процес формування ресурсного потенціалу підприємства є одним  із напрямків його економічної стратегії  і передбачає створення й організацію  системи економічних ресурсів та її спрямованості таким чином, щоб  результат їхньої взаємодії був  чинником успіху в досягненні стратегічних, тактичних і операційних цілей  діяльності підприємства [2,с.16].

Управління економічними ресурсами підприємства є складним процесом, який розглядається як процес прийняття і здійснення управлінських  рішень, спрямованих на раціональне  використання, нарощення та оптимізацію  економічного потенціалу підприємства з метою досягнення поставлених  цілей і забезпечення стійкого функціонування та розвитку підприємства.

Основними задачами управління ресурсним потенціалом є формування, використання та відтворення. Формування ресурсного потенціалу відбувається як процес ідентифікації і створення  напрямків підприємницьких можливостей, його структуризації й побудови певних організаційних форм для стабільного  розвитку та ефективного ресурсного відтворення. Використання ресурсного потенціалу підприємства відбувається як процес залучення у роботу економічних  ресурсів, виявлених під час формування ресурсного потенціалу [1,с.113]. Відтворення  ресурсного потенціалу підприємства орієнтовано  на постійне поновлення виробництва  продукції з меншою ресурсоємністю та вищою якістю продукції, що є необхідною складовою загальної структури ресурного потенціалу підприємства.

Процес управління ресурсним  потенціалом підприємства складається  з окремих управлінських циклів, кожен з яких можна розділити  на низку самостійних операцій. Цими операціями є: збір і передача інформації, її обробка й аналіз, вироблення на основі аналізу управлінського рішення, передача рішення і його реалізація, порівняння отриманих рішень з показниками  та їхніми плановими величинами.

Управління економічними ресурсами має бути спрямованим  на використання та взаємодоповнення двох основним чинників: по-перше, інноваційної діяльності, тобто використання науково-технічних, організаційних та економічних нововведень, які взаємоузгоджені з відповідними дослідженнями ринкового середовища. По-друге, узгодження власних розробок продукції виробництва з бажаннями клієнтів і гарантією якості.

Для якісного управління економічними ресурсами підприємства механізм формування та використання економічних ресурсів повинен базуватися на принципах  системності та комплексності.

Принцип системності передбачає існування механізму управління економічними ресурсами як специфічної  динамічної системи. Система – сукупність елементів, які знаходяться у  взаємозв’язку і взаємозалежності один від одного, утворюючи певну  єдність. До визначальних системних  принципів слід віднести:

- цілісність, яка передбачає принципову неможливість зведення властивостей системи до суми властивостей її складових. Даний принцип визначає залежність кожного елемента, властивостей і відносин системи від його місця, функцій усередині цілого механізму;

- структурність, яка дає можливість опису системи через визначення її структури;

- взаємозалежність системи і зовнішнього середовища, яка передбачає , що система формує і виявляє свої властивості у процесі взаємодії із зовнішнім середовищем;

- безперервність в управлінні. Управління конкурентоспроможністю підприємства не є одноразовим процесом. Воно має безперервний, постійний характер;

- композиція, тобто узгодження спільної і приватної мети;

- інтеграція, що спрямовує систему на високий рівень організації.

- інформованість, що визначає інформаційне забезпечення як головну вимогу конкурентоспроможності.

 Системний підхід при управлінні економічним ресурсами дозволить глибше вивчити об’єкт управління, отримати повніше уявлення про нього, виявити причинно-наслідкові зв’язки між складовими ресурсного потенціалу підприємства.

Принцип комплексності слід розглядати як взаємозумовлений і пропорційно  взаємоузгоджений розвиток системи  управління економічними ресурсами  як єдиного цілого, яка забезпечує взаємозв’язок усіх підсистем і  елементів.

Одним із напрямків удосконалення  управління ресурсовикористанням на всіх рівнях господарської діяльності підприємства є визначення мотиваційних пріоритетів  кадрових ресурсів для подальшого удосконалення  управління економічними ресурсами  підприємства. Процес створення системи  мотивування неможливо реалізувати  без адаптивного вибору напрямків  мотивування кадрових ресурсів на різних етапах розробки та реалізації обраної  стратегії, а також без передбачення ступеня мотиваційних впливів на всіх рівнях управління, що забезпечить  суттєве підвищення ефективності управління економічними ресурсами підприємством.

Іншим способом розвитку ресурсного потенціалу підприємства є інновації. Інноваційний процес завжди спрямований  на втілення завершених наукових досліджень і розробок та інших науково –  технічних досягнень у практичну  діяльність підприємства. Він забезпечить  удосконалення структури управління економічними ресурсами підприємства відповідно до реалізації його цілей, чіткість і злагодженість взаємозв’язків підсистем і пошук прихованих резервів потенціалу. Інноваційний підхід до управління економічними ресурсами  підприємства проявляється як цілісна  система основних елементів, які  регулюють процес управління його інноваційною діяльністю.

Використання інформаційних  технологій і систем стає запорукою  вдалого управління економічними ресурсами  підприємства. Використання сучасних електронних обчислювальних машин, засобів зв’язку для збирання, обробки і передачі інформації істотно впливає на методи використання функції управління економічними ресурсами підприємства, створює умови для більш оперативного і якісного їх здійснення. Все це сприяє удосконаленню управління в цілому і його структурних ланок зокрема. Серед основних форм і методів управління економічними ресурсами підприємства особливу увагу слід приділити формуванню інформаційного забезпечення підприємства та підвищення наукового рівня планування.

Основою для прийняття  управлінських рішень є інформація. Тому від своєчасного збирання достовірної  інформації, яка всебічно характеризує всі процеси і явища виробничо-господарської діяльності підприємства та його структурних елементів, а також від оперативної обробки повністю залежить якість і своєчасність управління процесами та господарською діяльністю підприємствами.

Сьогодні достатньо важливим є використання економіко - математичних методів, всебічне вдосконалення процесу  планування та прогнозування економічних ресурсів і вихід його на науковий рівень. Саме моделювання процесів управління економічними ресурсами підприємства дозволяє вибрати оптимальний розподіл фінансових ресурсів; визначити напрямок пропорційного розвитку виробничих ресурсів та удосконалити систему трудових, матеріальних, фінансових, інформаційних і технологічних ресурсів.

Однією з найважливіших  задач управління підприємствами вугільної галузі України є формування ресурсного потенціалу на тому рівні, який забезпечить безперебійність їх вугледобувної діяльності. Вирішення цієї задачі обумовлюється забезпеченістю функціонування організаційно-економічного механізму управління ресурсним потенціалом вугледобувного підприємства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теорії управління ресурсним  потенціалом на рівні підприємства в економічній літературі приділяється значна увага. Описані в даній статті положення враховують дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених в теорії управління потенціалом підприємства, а саме: Гончарової Н. П., Кендюхова О. В., Ліпич О. М., Малицького А. А., Трифонової О. В. Федоніна, О. С., Шаманської О. І., Швиданенко Г. О. та інших.

Проте, низка проблем, пов’язаних з управлінням ресурсним потенціалом вугледобувних підприємств, залишається на сьогоднішній день ще недостатньо дослідженими. На сьогодні відсутній єдиний методологічний підхід до визначення і формування організаційно"економічного механізму управління ресурсним потенціалом вуглевидобувного підприємства. На підставі цього мета статті полягає саме у формуванні організаційно-економічного механізму управління ресурсним потенціалом вугледобувних підприємств.

ВАТ "Київмедпрепарат" — одна з найбільших фармацевтичних компаній України. Заснована в 1847 році, компанія є найстаршим підприємством  хіміко-фармацевтичної промисловості  України.

В основі різноманітного асортименту добре відомих препаратів рецептурної і безрецептурної груп — 150-літній досвід розробки, виробництва  і просування лікарських препаратів, сучасні технології і професійний  менеджмент.

Номенклатура продукції  складає більш 80 найменувань препаратів практично усіх фармакотерапевтичних груп. Підприємство випускає різні  лікарські форми: ін'єкції, таблетки, капсули, мазі і гелі.

Важливу роль у системі  керування якістю продукції, що випускається, грають власні лабораторії компанії: хімічна, біологічна, фармакологічна, санітарно-епідеміологічна і центральна лабораторії. Лабораторії оснащені сучасним устаткуванням: високоефективними  рідинними і газовими хроматографами, ІК-спектрофотометрами, поляриметрами, графічною станцією для визначення активності антибіотиків і ін.

Свідчення про атестацію  № 002, видане Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення Міністерства охорони здоров'я України 19 квітня 2004 р., підтверджує, що хімічна і біологічна лабораторії компанії ВАТ "Київмедпрепарат" атестовані на право проведення контролю якості і безпеки лікарських засобів.

Вартісна оцінка ресурсного потенціалу підприємства проводиться за розрахунком  складових елементів потенціалу підприємства:

- фондового потенціалу – ФП;

- потенціалу оборотних фондів  – ОП;

- потенціалу нематеріальних активів  – НП;

- потенціалу технологічного персоналу  – ПТП;

 

 

1. Фондовий потенціал (ФП) визначається  за формулою :

 

,

 

де Ф – середньорічна вартість основних виробничих фондів;

Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.

2. Потенціал оборотних фондів (ОП) визначається як :

 

, (2.1)

 

де М – річний обсяг матеріалів;

Км – коефіцієнт витягу продукції  із ресурсної маси, який визначається відношенням вартості матеріальних ресурсів, використаних на виробництво  продукції, до загальної вартості матеріальних ресурсів, спожитих підприємством.

3. Потенціал нематеріальних активів  (НП) розраховується як :

 

, (2.2)

де НМА, Нзем – експертна оцінка вартості нематеріальних активів та вартості землі, яка вираховується  згідно з методикою, прийнятою на державному рівні;

4. При розрахунку потенціалу  технологічного персоналу спочатку  проводиться оцінка живої праці  (тобто на одного середньоспискового  працівника) встановленням його  фондового аналога у вартісному  обчисленні за формулою :

 

, (2.3)

 

де А – оцінка одиниці живої  праці;