Дострокове припинення повноваженнь президента Украины

   За  змістом коментованої статті у разі дострокового припинення повноважень Президента України Прем'єр-міністр стає не новим главою держави, а лише тимчасово виконуючим його повноваження і то в обмеженому обсязі. Тобто можна говорити про те, що у випадку вакантності посади глави держави на підставах, передбачених статтями 108—111 Конституції України, Прем'єр-міністр України поєднує статус глави уряду зі статусом квазі-Президента України. Перехід обов'язків глави держави до Прем'єр-міністра України не є підставою для складення повноважень Кабінетом Міністрів України та головами місцевих державних адміністрацій.

   Оскільки Прем'єр-міністр України, який виконує обов'язки Президента України, не отримує мандат довіри від народу, а приступає до виконання президентських обов'язків автоматично, безпосередньо на основі Конституції, то обсяг його компетенції як глави держави є суттєво обмеженим. Коментована стаття містить чіткий перелік повноважень, які Прем'єр-міністр, шс виконує обов'язки Президента України, не може здійснювати. Зокрема, він не може: звертатися з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України; призначати всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до ст. 156 Конституції, проголошувати всеукраїнський референдум за народною ініціативою; припиняти повноваження Верховної Ради України, якщо протягом ЗО днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися; призначати членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняти їхні повноваження на цих посадах: призначати за згодою Верховної Ради України на посаду Генерального прокурора України та звільняти його з посади; призначати половину складу Ради Національного банку України; призначати на посади та звільняти з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України; створювати, реорганізовувати та ліквідовувати міністерства та інші центральні органи виконавчої влади; скасовувати акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим; призначати третину складу Конституційного Суду України; нагороджувати державними нагородами; встановлювати президентські відзнаки та нагороджувати ними; здійснювати помилування. Зазначений перелік обмежень є вичерпним.

   Тимчасове виконання прем'єр-міністром президентських повноважень у разі вакантності  посади глави держави передбачене конституціями багатьох зарубіжних країн. Зокрема, ч. З ст. 92 Конституції Російської Федерації закріплює, що в усіх випадках, коли Президент Російської Федерації не в змозі виконувати свої обов'язки, їх тимчасово виконує Голова Уряду Російської Федерації. Аналогічні норми містяться у конституціях .Австрії, Киргизстану, Тунісу, Фінляндії, Шрі-Ланки. Це є цілком природним, оскільки інститут президентства за всіх моделей республіканської форми правління тяжіє саме до виконавчої гілки влади, навіть коли формально не включається до її складу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ

  Отже, президент України обирається строком на п'ять років. Його повноваження, як правило, припиняються по закінченню цього терміну. Президент виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента.

     Разом з тим можливе дострокове припинення повноважень Президента при наявності передбачених Конституцією підстав і додержання конституційного визначеної процедури.

     Відповідно  до ст. 108 КУ підставами дострокового припинення повноважень Президента є:

1). відставка; 

2). неможливість виконання своїх повноважень за станом здоров'я;

3). усунення  з поста в порядку імпічменту;

4). смерть;

     Відставка Президента - добровільне припинення ним своїх повноважень. Заява  Президента оголошується ним особисто на засіданні Верховної Ради України. Відставка набуває чинності з моменту її проголошення.

     Юридичний факт неможливості виконання Президентом  своїх повноважень за станом здоров'я, як підстава дострокового припинення його повноважень, має встановлюватись  на засіданні Верховної Ради в  умовах гласності і відкритості.

     Підставою для прийняття такого рішення  Верховною Радою є письмове подання  Верховного Суду за зверненням Верховної  Ради і медичний висновок. Тобто  сам медичний висновок не є ще підставою  припинення повноважень. Необхідне  ще й письмове звернення Верховного Суду, що містить юридичну оцінку.

     Однією  з найскладніших процедур дострокового припинення повноважень Президента є процедура усунення його з поста  в порядку імпічменту (тобто відсторонення  від посади).

     Згідно  з ст. ІІІ КУ Президент може бути усуненим з поста ВР у разі вчинення ним державної зради чи іншого злочину.

     Ініціювання питання про усунення Президента з поста у порядку імпічменту здійснюється більшістю конституційного  складу Верховної Ради. Вирішенню  цього питання має передувати парламентське розслідування. При Верховній Раді створюється спеціальна тимчасова слідча комісія, до складу якої входять спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради. За наявністю підстав ВРУ не менш як 2/3 від її конституційного складу приймає рішення про звинувачення Президента.

     Рішення про початок процедури імпічменту приймається не менш як 30% від її конституційного складу. Розгляду цього питання має передувати перевірка справи Конституційним Судом і отримання його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент, та отримання висновку Верховного Суду про те, що діяння, в якому звинувачується Президент, містить елементи злочину.

     В разі дострокового припинення повноважень  Президента його повноваження протягом 90 днів виконує Прем'єр-міністр. Повноваження його є обмеженими (п. 2, 6, 8, 10, 11, 12, 14, 15, 16, 22, 25, 27 ст. 106 КУ).

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституційне право України - К., 1999  
2. Закон України Про вибори Президента України від 18.03.2004. 
3. Андрусяк Т.Г. Теорія держави та права. - Л.: Слово 2003. 
4. Конституційне право зарубіжних країн. / За ред. А.З. Георгіца. - К.: Юрінком інтер 2003. 
5. Кравченко В.В. Конституційне право України. - К.: Атіка 2004.  
6. Лазарев В.В. Теория государства и права. - М.: Юрист 2002. 
7. Марченко М.Н. Общая теория государства и права. Академ. курс в 2-х т. - М.: Юрист 2001. 
8. Машталер В. Основи конституційного ладу України. - Кам янець-Подільський: Абетка 2003. 
9. Фрицький О.Ф. Конституційне право України. - К.: Юрінком Інтер 2006. 
10. Шевченко А.Г. Конституційне право України. - Львів.: Заграва 2003. 
11. Конституція України - К., 1996