Финансовые посредники

Розподіл інвестиційного доходу між власниками факторів інвестування фінансових та інформаційних ресурсів на наш погляд можна розглядати за схемою, запропонованою В.В. Замовець та СП. Зубик [7, с.26].

Виконання наведених  вище функцій фінансового посередництва  є обов'язковим для фінансових посередників різного типу. Реалізація цих функцій фінансовими посередниками  різного типу визначається певними  законодавчими обмеженнями щодо окремих сторін їх діяльності (щодо формування інвестиційного портфеля, залучення коштів, участі в операціях  на фондовому ринку). Крім того, окремі групи фінансових посередників виконують  і додаткові операції, притаманні лише їм функції.

Висновки

Фінансові посередники  формують ціну та тип зобов'язань (цінних паперів), котрі випускаються ними для  потреб власників заощаджень. Мета посередників — одержання прибутку шляхом придбання первинних цінних паперів, які дають більший доход, ніж той, котрий посередник має надати за випущеними ним посередніми зобов'язаннями та його накладними витратами.

Поняття «фінансовий  ринок» охоплює різноманітні ринки, котрі складаються з багатьох інститутів. Кожний ринок має справу з певним типом зобов'язань (цінних паперів), обслуговує різних клієнтів, діє в різних регіонах. Розвинута  ринкова економіка взагалі передбачає існування багатьох типів різноманітних  ринків. Метою фінансового ринку  є акумулювання та ефективне розміщення заощаджень в економіці.

Посередники спрямовують  кошти від кінцевого кредитора  до кінцевого позичальника за нижчою ціною та з меншими перешкодами, ніж якби це було б при прямій купівлі первинних цінних паперів  кінцевими кредиторами.

Список  використаної літератури

1. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. – К.: Атіка, 2002. – 368с.
2. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України. – К.: НІОС, 2002. – 606с.
3. Василик О.Д. Теорія фінансів. К.: НІОС, 2002. – 416с.
4. Кудряшов В.П. Фінанси. – Херсон: Олді –плюс, 2002. – 352с.
5. Луніна І.О. Державні фінанси України у перехідний період. –Харків: Форт, 2000. – 296с.
6. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія). –К.:КНЕУ, 2001. – 240с.
7. Суторміна В.М., Федоров В.М., Рєзанова Н.С. Фінанси зарубіжних корпорацій.–К.: Либідь, 1998. – 247с.
8. Чернявський О.П., Мельник П.В., Мельник В.М. Теорія фінансів. – К.: ДІЯ, 2000. – 235с.