Причини та ознаки прояву, антикризова політика під час кризи управління персоналом на підприємстві

     Функції оперативних антикризових груп зводяться  до трьох напрямків: профілактика кризових ситуацій, діяльність в умовах кризи  та посткризової діяльності.

     1. Профілактика кризових ситуацій: передбачає перш за все організацію контролю за показниками діяльності підрозділів, моніторинг професійних та соціальних проблем працівників та забезпечення здорового морально-психологічного клімату в колективі.

     2. Діяльність в кризових ситуаціях  передбачає безпосереднє реагування  на виникнення кризової ситуації, тобто дії направлені на ліквідацію  кризової ситуації та запобігання  збитків, включаючи рішення антикризового  штабу, збір інформації, проведення  роз'яснювальної роботи серед  персоналу та мобілізацію кадрового  потенціалу кожного підрозділу  організації. Інформація, яка необхідна  для прийняття раціонального  рішення в умовах кризової  ситуації, часто спотворюється; особи,  що приймають рішення, як правило,  не можуть справитися з великим  потоком інформації. Щоб розгрузити  себе, відповідальні особи доручають своїм підлеглим відфільтрувати інформацію, а підлеглі роблять це у відповідності до власного бачення проблеми та кінцевих цілей.

     3. Посткризова діяльність спрямована  на пом'якшення та усунення  наслідків кризової ситуації  за рахунок компенсаційних і  відтворювальних заходів та стабілізацію  ефективної діяльності персоналу.

                                                           ВИСНОВКИ

     Ефективне управління персоналом в умовах кризової ситуації залежить від успішного  подолання інформаційних, психологічних  бар'єрів та бар'єрів влади, що виникають  на більшості підприємств у зв'язку з відсутністю практичного досвіду  антикризового управління. Успішне подолання кризових ситуацій вимагає ефективних дій, а для цього необхідно мати чітке уявлення щодо ймовірного майбутнього стану середовища, в якому існує організація. Для багатьох організацій це є проблемою, тому що їх інформаційні системи та технології роботи з інформацією слабо пристосовані до моніторингу зовнішнього і внутрішнього середовища та прогнозуванню кризових тенденцій, тому що багато років підприємства були орієнтовані на стабільні зовнішні умови. Досвід минулого, стереотипи моделей прийняття рішень та дій є серйозною перешкодою на шляху розуміння нової реальності. Усвідомлення керівниками підприємства необхідності перегляду концепцій та методів управління вимагає часу, але іншого виходу немає, якщо мова йде про виживання організації з урахуванням швидких змін у зовнішньому середовищі. Розуміння об'єктивності кризових тенденцій необхідно покласти в основу розробки відповідних попереджувальних антикризових заходів, а для цього особливу увагу необхідно приділити формуванню антикризового мислення. 
 

                                               ЛІТЕРАТУРА

     1. Антикризисное управление: Учебник/Под  ред. Э. М. Нороткова. — М.: ИНФ-РА-М, 2005.

     2. Управление персоналом. Учебник  для вузов / Под. ред. Т. Ю.  Базарова, Б. Л. Еремина. —М.: Банки  и биржи, ЮНИТИ, 2006.

     3. Комиссарова Т. А. Управление  человеческими ресурсами: Учеб. пособ.  — М.: Дело 2002.—312 с.

     4. Крушельницька О. В. Управління  персоналом: Навч. посіб. — К: Кондор, 2005.—294 с.

     5. Митин А. И., Федорова А. Э,  Токарева Ю. А., Овчинников А  В. Антикризисное управление персоналом  организации. — Учеб. пособ. —  СПб.: Питер, 2005.