Економічна сутність і класифікація капіталу підприємства, принципи його формування

 

2.2 Системність і  комплексність в  аналізі капіталу. 

     Прийняття інвестиційних і фінансових рішень у процесі ведення бізнесу  тісно пов'язано з керуванням капіталом господарюючих суб'єктів, оскільки наявність визначеної величини і динаміки його стану є одним з важливих критеріїв при виборі оптимальних управлінських рішень. В усі періоди життєвого циклу підприємства: від залучення ресурсів для  створення чи розширення бізнесу до моменту ліквідації чи реорганізації - капітал завжди виступає необхідним атрибутом діяльності підприємства. В даний час, як правило, для визначення ефективності залучення ресурсів підприємством використовуються методи фінансового планування і визначення грошових потоків. Це досить простий, але не завжди ефективний підхід. 

     Залучення ресурсів підприємством - двоякий процес, що повинний розглядатися з двох позицій: з боку інвестора - як інвестиції, а  з боку підприємства - як залучення  джерел капіталу для його формування. Для вирішення зазначених задач з позиції інвестора цілком достатньо застосування фінансових методів, що дозволяють визначити терміни повернення вкладених коштів і суми доходів від інвестицій. З погляду підприємства, у якому здійснюється формування капіталу, одних фінансових методів аналізу для визначення ступеня його відтворення, явно недостатньо. Тому виникає необхідність застосування і ряду інших методів і методик аналізу залучення ресурсів і оцінки ефективності їхнього використання.

     Слід зазначити, що на сучасний момент, як за рубежем, так і в нас, в Україні, на практиці переважає утилітарний, вузько направлений підхід до аналізу капіталу, що базується в основному на вирішенні задач по керуванню окремими видами активів підприємства і джерел їхнього формування. У зв'язку з цим власному капіталу як економічній основі бізнесу, системі, що включає в себе сукупність майнових відносин і зобов'язань, у практиці фінансового й управлінського аналізу, а також у теорії економічного аналізу не приділяється достатньої уваги. 

Таблиця 2.5

Різні точки зору на питання  системності і  комплексності в  аналізі. 
 

 

     У даній роботі почата спроба розробки методики аналізу підприємницького капіталу в рамках комплексного, системного підходу з позицій підприємства, що має інтерес у нарощуванні  капіталу. У той же час відзначимо, що вивчення макроекономічної сфери нагромадження, інвестування і функціонування ринків капіталу в рамки даного дослідження не входить. 

     Комплексний, системний підхід у теорії економічного аналізу був розроблений проф. А.Д.Шереметом більш 30 років тому , і нині широко й успішно використовується при проведенні аналізу діяльності підприємств [41, с.7].

     Разом з тим, як і раніше існує безліч різних точок зору на питання системності  і комплексності в аналізі.

     З приведених вище характеристик системності економічного аналізу стає очевидним, що найбільш змістовні і повні визначення дані проф. А.Д.Шереметом.

Деякі автори, зокрема   Погостинская Н.Н. і Погостинский Ю.А., стверджують, що в класичних підходах економічного аналізу [6, с.232] системність ототожнюється з комплексністю [29, с.13]. З цього приводу можна сказати, що думка даних авторів зовсім не обґрунтована. Оскільки в комплексному аналізі передбачається використання системи показників, що мають взаємний зв'язок і обумовленість (застосування системи як методу комплексного економічного аналізу). У цьому випадку про адекватність даних понять не може йти і мови, оскільки вони представляють різні рівні проведеного дослідження. 

     Професор  А.Д.Шеремет при проведенні системного аналізу виділяє шість основних етапів.

1. Представлення досліджуваного об'єкта як системи, з визначенням цілей і умов її функціонування.
2. Розробка системи аналітичних і синтетичних показників.
3. Схематичне зображення системи.
4. Проведення класифікації факторів і показників, визначення взаємозв'язків між ними.
5. Формування моделі системи на основі попередніх етапів. 
6. Проведення дослідження з використанням розробленої моделі.

   Стосовно  до капіталу як до складної економічної  категорії, багатогранність якої виявляється  й у системі показників його обчислення, об'єктивно необхідним є і комплексний системний розгляд питань його аналізу, що включає в себе великий комплекс підсистем і спеціальних задач. При цьому комплексний підхід до аналізу капіталу визначається необхідністю вивчення всіх його складових частин і властивостей.

   Системність аналізу капіталу обумовлюється  взаємним зв'язком і взаємною залежністю елементів цієї системи. У свою чергу, система аналізу капіталу є частиною, підсистемою іншої більш складної системи - системи комплексного економічного аналізу діяльності підприємства.

   Процес  вивчення капіталу повинний містити  в собі два основні системні дослідження  аспекту: вивчення генетичних сторін системи (у даному випадку - це формування капіталу) і вивчення функціональних сторін системи (процесу функціонування капіталу).

   Схематично  це можна представити, як це показано на рис.2.1 (див. Додатки)

   У цьому зв'язку при проведенні аналізу  капіталу необхідно розглядати процеси  його формування і розвитку з одного боку, і процеси його функціонування - з іншого.

   Зараз на практиці, мабуть, найбільша увага  приділяється аналізу капіталу при  оцінці бізнесу в процесі інвестиційного аналізу. Разом з тим, усе-таки  не можна вважати, що інвестиційний  аналіз, чи як його ще називають, проектний, є всеосяжним підходом в оцінці капіталу.

   Це  обумовлюється, насамперед , тим, що даний  напрямок економічного аналізу вирішує  лише вузьке коло задач, що стосуються конкретних проектів, і, незважаючи на вивчення взаємозв'язків із зовнішнім  середовищем, оцінку ризиків і взаємного впливу факторів. Крім того, при проведенні даного аналізу основне місце в ньому займає конкретний проект, а не капітал підприємства в цілому.

 

2.3 Система показників  оцінки капіталу  й ефективності  його використання. 

     Для виміру, оцінки й аналізу капіталу використовується безліч показників. У той же час необхідно відзначити, що капітал є категорією, що має складну економічну природу, і показники його не відбиваються прямо у фінансовій звітності підприємства. Тому одержання показників капіталу можливо тільки з застосуванням розрахункових і аналітичних методів. Дані обставини, у свою чергу, і визначають гостру необхідність у розробці і використанні при проведенні оцінки й аналізу капіталу системи показників, що найбільше повно характеризують його стан, рух і ефективність використання. 

     У цьому зв'язку актуальним є питання  забезпечення чіткої класифікації цих  показників по найбільш істотних ознаках  з визначенням їхнього взаємного  зв'язку і відображення в інформаційній  моделі підприємства.

     Система показників капіталу повинна формуватися  в трьох основних напрямках:

1. Показники джерел формування капіталу.
2. Показники функціонуючого капіталу.
3. Показники результатів функціонування капіталу.

   До  числа найважливіших показників, що характеризують джерела формування капіталу, насамперед  відносяться: величина, структура і вартість усіх джерел капіталу й окремих його складових.

   Функціонуючий капітал визначається показниками  іншого порядку: об'ємними показниками  активів; структурою і ціною активів  підприємства. Крім того, показники функціонуючого капіталу повинні включати об'ємні показники поточних активів і структуру поточного капіталу.

Таблиця 2.6

Джерела формування капіталу. 
 

 

     Далі  при проведенні аналізу функціонуючого капіталу визначаються показники складу, стану, структури і динаміки основного й оборотного капіталу підприємства.

     Показники структури основного капіталу приведені  в табл. 2.7

     Показники використання основного капіталу мають  структуру, показану в табл. 2.8. 

     До  показників оборотного капіталу відносяться: величина, склад, структура і динаміка, оборотність, динаміка оборотності, фактори, що впливають на оборотність. Показники  використання оборотного капіталу мають  структуру, показану в табл. 2.9.

     До  показників поточного капіталу підприємства необхідно віднести: показник адекватності капіталу, рентабельності чистих активів, співвідношення статутного капіталу і поточного капіталу, частка чистих активів у власних джерелах капіталу.

     Показники використання поточного капіталу мають структуру, показану в табл. 2.10.

     До  показників ефективності використання капіталу відносяться: прибуток, результат  у виді поточного капіталу, прибутковість, рентабельність, капіталоємкість, використання амортизаційних відрахувань, зміна показників фінансового стану. Загальні підходи до аналізу ефективності використання капіталу можуть бути зображені у виді схеми на рис.2.2  
 
 
 
 
 

Таблиця 2.7

Показники структури основного  капіталу. 
 

 
 

Таблиця 2.8

Показники використання основного  капіталу.