Summative and formative evaluations

 

                                                 ANNOTATION 
In my term paper  I considered the problem of testing students with using the formative and summative evaluations. The purpose of my research is effective application form making and outcome assessment in learning English as a foreign language to improve the learning process. And also to get the data for analyzing the efficiency of the materials a teacher.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                               ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………….

Розділ 1

1. Оцінювання як обов’язковий  елемент навчального процесу …....
2. Функції оцінки……………………………………………………..
3. Принципи оцінювання…………………………………………….
2. Оцінювання знань у вищому навчальному закладі………………...

2.1 Критерії оцінювання  знань студента у вищому навчальному  закладі…………………………………………………………………..

3. Болонська система оцінювання……………………………………….

3.1 Європейська кредитно-трансферна система (ЕCTS)……….......

Висновок до розділу 1……………………………………………………….

Розділ 2

1. Визначення та роль формативної  та підсумкової оцінки………….

          1.1 Формативне та підсумкове види оцінювання при викладанні...

                англійської як іноземної в середній школі……………………….

2. Різні види засобів перевірки знань за допомогою формативного та    

      підсумкового оцінювання………………………………………….

2.1 Критерії оцінювання видів діяльності учня…………………........

2.2 Результативність проведення формативного та підсумкового…..

      оцінювання  ……………………………………………………………

Висновок до розділу 2……………………………………………………….

Висновки………………………………………………………………............

Бібліографія……………………………………………………………………

Додатки ……………………………………………………………………….

 

 

 

 

 

                                                ВСТУП

З початком інтеграції України  в Європу почалася низка реформ яка  мала на меті наблизити навчальний процес  до європейських стандартів та покращити рівень української освіти в цілому. В результаті цього було впроваджено нові системи оцінювання як у загальноосвітніх так і у вищих навчальних закладах, які використовуються і до сьогодні. Так, вченими були визначені зміст і завдання контролю і його функції в процесі навчання; створена класифікація контрольних завдань, сформульовані основні вимоги до розробки контрольних завдань, самої процедури адміністрування контролю; проаналізовані та описані особливості організації контролю різних видів мовленнєвої діяльності, іншомовних мовних навичок та мовленнєвих умінь; розглянуто специфіку контролю на молодшому, середньому та старшому етапах у середніх та вищих навчальних закладах. Але  незважаючи на проведення багатьох досліджень з проблеми контролю  оцінки знань, умінь та навичок учнів, проблема організації контролю за допомогою формотворчої та підсумкової оцінок залишається актуальною. У даній сфері не розроблено критерії та способи застосування цих видів оцінок для різних видів діяльності. Це зумовило загальну спрямованість мого дослідження.

Тема дослідження - формативне та підсумкове оцінювання при вивченні англійської мови як іноземної.

Мета дослідження – аналіз, узагальнення і осмислення використання сучасних методів контролю та застосування формативної та підсумкової оцінки у процесі вивчення англійської мови

Завданням даного дослідження є розробка ефективних методів оцінювання за допомогою нормативної та підсумкової оцінок, для визначення рівня знань учнів.

Об’єктом дослідження є контроль і оцінка знань, умінь і навичок учнів за допомогою формативної і підсумкової оцінки.

Предмет дослідження – організація формативних і підсумкових видів контролю при вивченні іноземної мови.

Теоретичне значення мого дослідження полягає у визначенні понять формативної та підсумкової оцінок, та у подальшому розвитку теоретичної вагомості цих понять у системі оцінювання.

Практичне значення результату, яке буде отримано за допомогою даного дослідження, допоможе в організуванні навчального процесу, особливо на кінцевих етапах подачі матеріалу, з метою встановлення рівня засвоєння та опрацювання поданих тем за допомогою формативної та підсумкової оцінок, а також для аналізу ефективності пояснень.

За допомогою даного дослідження зможемо виявити у яких випадках навчальна діяльність учнів буде більш ефективною, більш ефективним буде вивчення іноземної мови при умілому застосуванні формативного та підсумкового оцінювання

Актуальність  теми викликана недостатньою кількістю знань у сфері оцінювання за допомогою формативного та підсумкового видів оцінювання. Та значущістю отриманих в результаті дослідження знань для української системи освіти.

Для досягнення поставленої мети було виділено наступні завдання:

• розглянути та проаналізувати критерії оцінки
• дослідити особливості використання формотворчої та підсумкової оцінки при вивченні іноземної мови і їх вплив на інтенсивність оволодіння учнями знаннями і навичками;

 

 

 

 

 

 

 

                                                     РОЗДІЛ 1

             Оцінювання та його роль у  навчально-виховному процесі

1. Оцінювання як обов’язковий компонент навчального процесу

Контроль  та оцінювання знань та умінь учнів є невід’ємним структурним елементом навчального процесу. Виходячи з логіки процесу навчання, він є, з одного боку, завершальним компонентом оволодіння певним змістовним блоком, а з другого – своєрідною зв’язною ланкою в системі навчальної діяльності особистості. «Оцінка» означає характеристику цінності, рівень чи значення будь – яких об’єктів чи процесів. Тобто, оцінити означає встановити рівень чи якість чогось. Оцінка у педагогіці  являє собою дидактичне поняття і є суміжною з поняттям контролю. Контроль – це підсистема в рамках системи навчання в цілому, яка реалізує притаманні їй функції, яка має свій об’єкт та свої методи.

Контроль та оцінювання знань  містять у собі певний психологічний  аспект,  тому що кожна людина, передусім  школяр чи студент,  очікує, щоб їх діяльність була оцінена. Це важливий стимул для подальшої наполегливої праці учня та утвердження його статусу в колективі. [8. c. 73]

При правильній організації  навчально-виховного процесу контроль сприяє розвитку пам’яті, мислення та мови учнів, систематизує їхні знання, своєчасно викриває прорахунки навчального  процесу та служить їх запобіганню. Добре організований контроль знань  учнів сприяє демократизації навчального  процесу, його інтенсифікації та диференціації  навчання. Він допомагає викладачу  отримати об’єктивну інформацію (зворотній  зв’язок) про хід навчально-пізнавальної діяльності учнів.

У дидактичному процесі   контроль  являє собою сукупність усвідомлених дій, спрямованих на отримання відомостей про рівень опанування окремими студентами (учнями), програмного матеріалу, оволодіння теоретичними й практичними знаннями, навичками і вміннями, що необхідні в процесі виконання завдань професійної діяльності. Також контроль повинен відповідати певним вимогам і бути об'єктивним, систематичним, освітнім, діагностичним, виховним, формуючим, керівним, розвивальним, оцінювальним, усебічним, а також охоплювати всі ланки навчального процесу й сприяти його розвитку та удосконаленню.

Основні завдання контролю – виявлення рівня правильності, об’єму, глибини та дійсності засвоєних  учнями знань, отримання інформації про характер пізнавальної діяльності, про рівень самостійності та активності учнів в навчальному процесі, встановлення ефективності методів, форм та способів їх навчання. [5. c. 137]

1.2 Функції контролю

Основні функції контролю, які передбачені системою аналізу та оцінки знань, умінь та навиків учнів: діагностична, корегувальна,  стимулююча, оцінювальна, розвивальна та мобілізуюча.

■ діагностична, яка сприяє з'ясуванню об'єктивного рівня професійних  знань, навичок і вмінь у студентів та учнів;

■ корегувальна, полягає у внесенні змін у процес навчально-пізнавальної діяльності на основі об'єктивної оцінки попередніх знань, навичок і вмінь;

■ стимулююча, що спонукає до активності у дидактичному процесі та вдосконаленні своїх знань, навичок і вмінь;

■ оцінювальна, сутність якої — у вимірюванні та оцінці знань, навичок і вмінь. На практиці її здійснюють, виставляючи оцінки;

■ розвивальна, яка виявляється в тому, що будь-який контроль викликає певне психічне напруження особистості, розвиток її розумових і фізичних сил, творчого мислення тощо;

■ мобілізуюча, котра підсилює, концентрує, зосереджує моральні, інтелектуальні й фізичні зусилля на усунення виявлених недоліків або досягнення нових успіхів у навчанні.

Окрім цих основних функцій  контроль може також виконувати функцію  управління, корекції та планування.

Функція управління є унікальною функцією, яка реалізується в процесі  контролю. Значення даної функції  контролю визначається тим, в якій мірі забезпечується грамотне протікання учбового процесу за допомогою контролю. Функція  управління виявляється в керівництві  навчання на основі запланованої навчальної взаємодії вчителя та учня.

Функція корекції контролю реалізується в двох напрямках: корекція навчаючих вправ та досягнення адекватності прийомів контролю учбових завдань.

У ході контролю реалізується функція планування. Її значення визначається тим, в якій мірі за допомогою контролю можна досягти ефективності в  плануванні засвоєння навчального  матеріалу та використання прийомів навчання, змісту та протікання навчальної діяльності учнів, своєї власної  навчальної діяльності, а також в  плануванні об’єктів та прийомів контролю

Реалізація функцій залежить від дотримання основних принципів  перевірки навчально-пізнавальної діяльності та оцінки знань, навичок  і вмінь. А М. Алексюк і Ю. К. Бабанський пропонують дотримуватися таких принципів контролю: [9. c. 175 ]

■ індивідуального, за стилем і формами підходу до перевірки та оцінки знань, навичок і вмінь студентів;

■ систематичності та регулярності перевірки і оцінювання навчально-пізнавальних дій учнів;

■ урізноманітнення видів  і форм контролю, урахування виду й  роду майбутньої професійної діяльності;

■ всеосяжності, яка передбачає всебічність, тематичність і повноту  контролю та оцінювання;

■ об'єктивності перевірок  та оцінювання;

■ диференційованості контролю та оцінювання;

■ єдності вимог до контролю з боку всіх науково-педагогічних працівників.

Саме ці функції та принципи допоможуть викладачу напрацювати певну систему для оцінювання, щоб навчальний процес був направлений у правильне русло.

1.3Принципи оцінювання

   Для чіткого контролю знань викладач повинен володіти принципами оцінювання які являють собою теоретичні положення, у відповідності до яких має будуватись практична діяльність викладача і студентів або учнів і на підставі яких визначаються зміст контролю знань, їх методи і форми організації. До цих принципів відносять:

Принцип дієвості. Полягає у тому, що перевірка і оцінка знань мають не тільки відбивати рівень засвоєння знань, але і завжди стимулювати студентів, учнів та викладачів до зусиль щодо досягнення у навчальній роботі нових успіхів.

Принцип систематичності.  Виражається у тому, що по-перше, перевірка і оцінка знань здійснюється не від випадку до випадку, а планово, у нерозривному зв'язку з усім процесом навчання, з усіх навчальних предметів; по-друге, контроль має бути неперервним протягом усього процесу навчання; по-третє, перевірка і оцінка знань проводяться у певній послідовності, з поступовим ускладненням завдань, змісту і методики. У зв'язку з цим дуже важлива кількість перевірок. Чим регулярніша перевірка і оцінка знань, тим повніша інформація про перебіг засвоєння, тим краще виконуються всі функції перевірки і оцінки знань.

Принцип індивідуальності перевірки і оцінки знань означає, що викладач прагне глибокої і справедливої оцінки успіхів кожного студента чи учня, а не групи (класу) в цілому. Тільки, враховуючи і оцінюючи особливості роботи кожного, його досягнення, труднощі і зриви, викладач може успішно керувати науковим зростанням студентів.

Принцип наочності (гласності) полягає в проведенні відкритих випробувань всіх учнів за одними й тими ж критеріями. Рейтинг кожного учня встановлюється в процесі діагностування, має наочний, порівнювальний характер. Принцип гласності означає також оголошення і мотивацію оцінок. Оцінка – це орієнтир, за яким учні визначають еталони вимог до них, а також об'єктивність педагога. Необхідною умовою реалізації принципу є оголошення результатів, обговорення і аналіз їх за участю зацікавлених людей, складання перспективних планів ліквідації прогалин. [ 11. c.78 ]