Складання системи землмробства для зони степу

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Марта 2012 в 18:11, курсовая работа

Краткое описание

Рільни́цтво (Землеробство) — вирощування польових культур як галузь сільського господарства. Наука і галузь сільського господарства, що базується на використанні землі з ціллю вирощування сільськогосподарських культур.
В залежності від ґрунтово-кліматичних умов, рільництво можна поділити на:
Меліоративне землеробство — землеробство на меліорованих землях.
Зрошувальне землеробство — землеробство з використанням різноманітних зрошувальних систем.

Содержание работы

1.Вступ 1
2.Загальні відомості про господарство 2
2.1.Характеристика грунтів господарства 2
2.2.Природно-кліматичні умови в районі розташування
Господарства 5
3.Теоритичні основи розміщення сільськогосподарських
культур при складанні сівозмін 6
3.1Сівозміни 6
3.2Наукові основи сівозмін 8
3.3Сільськогосподарські культури та структура посівних площ 11
4Складання плану освоєння сівозмін і ротаційних таблиць 12
4.1.Проектування і впровадження сівозмін 12
4.2 Освоєння сівозмін 14
4.3. Дотримання сівозмін 15
5. Бур’яни і хімічні засоби боротьби з ними в сівозміні 16
5.1. Шкода від бур’янів 16
5.2. Гербіциди 18
5.3. Хімічні засоби боротьби з ними в сівозміні 19
5.3.1. Зернові колосові 19
5.3.2. Кукурудза 20
5.3.3. Люцерна 21
5.4.4. Соняшник 22
5.4.5. Цукровий буряк 22
5.4.6. Гречка 23
5.4.7 . Горох 23
6. Обробіток грунту в сівозміні 24
6.1.Система основного обробітку грунту. 25
6.2 Система передпосівного обробітку грунту в сівозміні 26
6.3 Система післяпосівного обробітку грунту в сівозміні 27
7. Висновок 28
Список використанної літератури

Содержимое работы - 1 файл

Курсак з землеробства мойчасть 1.docx

— 75.88 Кб (Скачать файл)

Бур'яни, крім шкідливого впливу на величину та якість урожаю, є джерелом розмноження багатьох хвороб та шкідників  сільськогосподарських культур. Так, берізка польова сприяє розмноженню лугового метелика та озимої совки, які відкладають яйця на її листках, пирій повзучий — передавач іржі, вівсюг — сажки вівса, паслін гіркий — раку картоплі тощо. Полин гіркий та амброзія полинолиста навіть у незначних кількостях можуть зумовити алергічні захворювання у людей.

 

5.2. Гербіциди

Гербіци́ди- хімічні препарати, що знищують деякі чи всі рослини.

В умовах інтенсивного землеробства особливо гостро стоїть питання захисту посівів від бур'янів, оскільки заходи інтенсифікації зводяться до мінімуму і не дають запрограмованих результатів.

Для запобігання пошкодженню  посівів гербіцидами під час захисту їх від бур'янів треба точно дотримувати строки і техніку їх внесення, особливо під час авіаобприскувань. При цьому слід дотримуватися відповідних правил: швидкість вітру не повинна перевищувати 4 м/с; не обробляти ділянки, які знаходяться не ближче 1 км від населених пунктів та 300 м від водних джерел, тощо.

При дотриманні правил використання гербіцидів вони, як правило, до збирання врожаю розкладаються в рослинах та грунті і перевищення гранично допустимих концентрацій у продуктах харчування та зниження їх якості не спостерігаються.

Токсичність гербіцидів для  людини і тварин неоднакова. Вона вимірюється  величиною ЛД50, тобто летальною  дозою, яка при потраплянні в  шлунок призводить до загибелі 50 % теплокровних тварин. Визначається вона у міліграмах на 1 кг живої маси організму.

За ступенем токсичності  гербіциди поділяють на чотири групи:

1—дуже токсичні (ЛД5о=5О мг/кг);

2— високотоксичні (ЛД5о= = 50...200 мг/кг);

3 — середньотоксичні (ЛД50=200... 1000 мг/кг);

4 — малотоксичні (ЛД5о=ЮОО  мг/кг).

Більшість гербіцидів, які  застосовують у сільському господарстві, малотоксичні та при дотриманні правил техніки безпеки нешкідливі для людей і тварин. Проте з правилами безпеки мають бути ознайомлені всі, хто працює з хімічними засобами боротьби з бур'янами.

Гербіциди зберігають у добре  закритій тарі в окремих приміщеннях, які знаходяться від житлових будівель і тваринницьких приміщень на відстані не менш як 200 м та не менш як 2000 м від берегів водоохоронної зони і рибогосподарських водоймищ.

 

 

5.3. Хімічні засоби боротьби  з бур’янами в сівозміні.

5.3.1.Зернові колосові

На посівах озимої і  ярої пшениці, жита, ячменю та вівса (без  підсіву бобових трав) проти двосім'ядольних одно- та деяких багаторічних бур'янів найчастіше застосовують гербіциди по сходах зернових культур у фазі повного їх кущіння, коли злакові найстійкіші проти гербіцидів— 2,4-Д амінна сіль, 82,5 %-й в. р. (0,66-0,99 кг/га (тут і далі норми гербіцидів подано за діючою речовиною), дикопур Ф (0,57-0,86 кг/га), дикопур МЦПА (0,75-1,12 кг/га), дезормон (0,57-1,00 кг/га).

Якщо в посівах зернових колосових культур переважають  однорічні двосім'ядольні бур'яни, тоді по сходах, у фазі кущіння культури, слід застосовувати 2М-4Х (0,75-1,12 кг/га), 2,4-Д, 60 %-ний в. р. (0,9-1,5 кг/га), 40 %-ний в. к. (0,6-0,8 кг/га), 50 %-ний в. к. (0,75-1,0 кг/га), агритокс (0,7-1,15 кг/га).

Проти однорічних і деяких багаторічних двосім'ядольних бур'янів, у тому числі стійких проти  похідних 2,4-Д (триреберникнепахучий, ромашка непахуча, підмаренник чіпкий, фіалка польова, синяк звичайний, зірочник середній) у посівах колосових застосовують по сходах, у фазі кущіння культури базагран (0,96-1,92 кг/га), базагран новий (0,96-1,92 кг/га), 2М-4ХП (2,0-3,0 кг/га), хармоні (30-48,7 г/га) на посівах озимої пшениці і (18,7-48,7 г/га) на посівах жита, ярих пшениці та ячменю, гранстар (15,0-18,7 г/га) на посівах ярої пшениці та ярого ячменю, гродил (15 г/га) на посівах озимої пшениці. Як встановлено дослідами, хармоні, гродил й гранстар кращі результати дають при внесенні в посівах зернових колосових культур не у фазі кущення, а у фазі 2-3-х листків.

Оптимальні строки застосування діаленусупер у посівах зернових колосових культур (озимої пшениці і жита, озимого ячменю, тритикале чи ярої пшениці і ячменю без підсівання багаторічних бобових трав) визначаються фазою розвитку культури (весняне кущення - початок виходу в трубку), а також розвитком бур'янів. Достатньо тривалий проміжок часу для застосування діаленусупер не свідчить про можливість зволікати з обприскуванням, адже за зволікання потрібно буде трохи збільшити норми витрати гербіциду через зростаючу стійкість бур'янів в онтогенезі (Жеребко В.М., Рябчук П.О., 2003).

Ефективність застосування діаленусупер, як і інших післясходових гербіцидів, не залежить від ґрунтових умов вирощування культури, але на їх дію істотно впливає рівень зволоження, температура повітря та швидкість вітру. Не слід проводити обприскування відразу після випадання дощів чи по росі, або безпосередньо перед дощем, а також за високих (понад 25-28 °С) чи низьких (нижче за 10-12°С) температур та за швидкості вітру, що перевищує 4-7 м за секунду.

Діаленсупер не має негативного впливу на наступні культури в ланці сівозміни. Тому після озимих зернових можна безпечно висівати цукровий буряк, соняшник, сою, картоплю, а після кукурудзи - ярі

За даними досліджень Уманського ДАУ, для підвищення урожайності ярого ячменю і зменшення пестицидного навантаження на навколишнє середовище в умовах правобережного Лісостепу України для захисту його від бур'янів ковбой доцільно застосовувати в дозі 175 мл/га, а сатис - 125г/га (Карпенко В.П., 1998).

Якщо зернові колосові підсіяні бобовими травами, конюшиною, еспарцетом, викою або їх сумішками , можна застосовувати база гран 48 %-й {2-А кг/га), базагран новий (2-4 кг/га).

5.3.2. Кукурудза

При вирощуванні кукурудзи  за інтенсивною технологією важливе  значення має своєчасне знищення бур’янів, до яких кукурудза чутлива  більше,ніж інші зернові культури,особливо в ранніх фазах розвитку,до утворення  першого наземного стеблового вузла.

 Критичний період конкуренції  між кукурудзою і бур’янами  залежить від рівня забур’яненості,тривалості  конкурентних відносин та довжини  вегетаційного періоду. Для ранньо- та середньостиглих гібридів цей період в Лісостепу України триває практично від появи сходів і до закінчення вегетації. Але, як вказує С.П. Танчик (1999), у ранньостиглого гібрида кукурудзи Колективний 100 ТВ (ФАО 100) гербокритичний період триває 40 днів від появи сходів, а в середньостиглого гібрида Ювілейний 60 МВ (ФАО 250) - від 20 до 50 днів. У цей період для ранньостиглого гібрида, на межі 35 днів, а середньостиглого - 45 днів настає критичний момент конкурентних відносин. Знищення бур'янів до настання критичної фази конкурентних відносин сприяє формуванню високої урожайності зерна кукурудзи.

 

   Найбільше пригнічують  посіви кукурудзи такі бур'яни:  із багаторічних двосім'ядольних - березка польова, осот польовий, будяк польовий; із малорічних двосім'ядольних — щириці звичайна, біла і лободоподібна, редька дика, гірчиця польова, лобода біла; із однорічних злакових - мишії, просо куряче, вівсюг звичайний; із багаторічних злакових - пирій повзучий, гумай.Для знищення бур'янів, поряд з механічними та фітоценотичними заходами, у посівах кукурудзи застосовують гербіциди (табл. 26), що є одним із важливих елементів інтенсивної технології її вирощування, їх можна вносити до сівби, під час сівби, після сівби, після сходів, по сходах, а препарати триазинової групи - під зиму по вирівняній зяблевій оранці площ, відведених під кукурудзу. Норми, строки і способи використання гербіцидів підбирають з урахуванням видового складу бур'янів, ступеня забур'яненості посівів, гранулометричного складу ґрунту та наявності в ньому поживних речовин і гумусу, кількості опадів за вегетаційний період, фітотоксичних властивостей препаратів та їх післядії.Найбільш широко застосовують у посівах кукурудзи, що вирощується за інтенсивною технологією, ерадикан 6,7 Е (3,24-5,76 кг/га), ерадикан ЗС і ерадикан екстра (3,24-6,48 кг/га), алі-рокс (3,20-6,40 кг/га), алізор (3,24-6,48 кг/га). Ці гербіциди в діючій речовині містять естам,що належить до летких хімічних речовин.Тому ефективність таких гербіцидів буде залежати від способу їх внесення і швидкості загортання препаратів у грунт дисковими боронами на глибину 10-12 см. 

 

5.3.3 Люцерна

На посівах люцерни (безпокривної) гербіциди можна вносити по сходах при висоті культури 10-15 см - набу (0,5-0,6 кг/га) проти однорічних злакових і (0,8-1,0 кг/га) проти багаторічних злакових, поаст (0,5-0,6 кг/га) проти однорічних злакових і (0,8-1.< кг/га) проти багаторічних бур'янів. Проти повитиці посіви люцерни можна обприскувати через 7-Ю днів після укосу раундапоV (0,22-0,32 кг/га).

У посівах насіннєвої люцерни  другого і третього років використання на зрошуваних землях одним із заходів регулювання чисельності багаторічних бур'янів є застосування гербіцидів після проміжного укосу. Скошування травостою люцерни практикують у фазу розвитк\коренепаросткових бур'янів, розетка - початок стеблування на висоту 8-Ю см, що надає змогу зняти екран люцерни і оголити рослини бур'яну, мало пошкоджуючи їх. Обробляти площу системними гербіцидами, наприклад, базаграном, 2,4-Д. Прийом доповнює загальноприйняту технологію вирощування люцерни в умовах південного Степу на зрошенні (Прищепо М.М., 2003).

 

5.3.4. Соняшник

Для контролювання бур'янів у посівах соняшнику, вирощуваного за інтенсивною технологією, поряд  з агротехнічними заходами боротьби з бур'янами застосовують хімічні - гербіциди.

Для знищення однорічних злакових і деяких двосім'ядольних бур'янів до сівби, одночасно із сівбою або до появи сходів культури рекомендується вносити у ґрунт гезагард (1,0-2,0 кг/га), дуал (1,53-2,49 кг/га), харнес (1,22-2,44 кг/га), а також гербіциди, які потребують негайного загортання у грунт - вітокс (3,02-4,03 кг/га), гербітреф (0,96-2,4 кг/га), нітран (0,99-2,49 кг/га).

Завдяки універсальності  фітотоксичної дії, високій технічній  ефективності, зручності застосування найбільш вдалим і зручним для практичного використання у дослідах Інституту зернового господарства (1997— 2000 рр.) на чорноземах звичайних важкосуглинкових виявився гербіцніхарнес 90 % к. є. На фоні засміченості 62-171 шт/м2, що спостерігаласі упродовж усіх років випробування гербіцидів, харнес у рекомендованих дозах 2,0-3,0 л/га при внесенні у період після сівби до появи сходів соняшнику забезпечив знищення 89,3-93,1 % бур'янів.

Найважливішим при внесенні харнесу є гарантії створення у верхньому шарі ґрунту фітотоксичного фону,що стримує розвитсжбур'янів у критичний період конкурентних відносин тобто протягом 30-35 днів після появи сходів соняшнику. У результаті нейтралізм 
бур'янів та створення кращих режимів водоспоживання і живлення 
соняшнику його продуктивність зростала при внесенні 2,0-3,0 г а 
харнесу на 6,8-7,8 ц/га.        

Враховуючи велике значення для степових чорноземів міжрядного обробітку посівів соняшнику, як одного з елементів водорегулю-вання та оптимізації агрофізичного стану грунту, найбільш раціональною вчені вважають протибур'янову систему, що ґрунтується на гранично низьких дозах харнесу - 1,5-2,0 л/га та механічному обробітку міжрядь культури.

Особливість залежності між  застосуванням харнесу і забур'яненістю посівів полягає в тому, що цінність препарату як засобу підвищення врожайності насіння соняшнику зростає на площах з більшою щільністю бур'янів. Так, наприклад, при ступені забур'яненості в 1998 р. 161 шт/м2 внесення 2,5 л/га харнесу забезпечило приріст 44,7 % врожаю, а в 2000 р. при 81 шт/м2 - 32,2 %.

Це вказує на багатоваріантність господарських рішень залежно від  ресурсної та фітосанітарної ситуації. Потрібні високі гарантії збереження врожаю і мінімальні втрати виробничого часу - віддають перевагу нормам харнесу 2,5-3,0 л/га, є необхідність зменшення грошових витрат -переходять на мінімальні норми - 1,5-2,0 л/га, але доповнюють систему заходів контролю бур'янів міжрядним обробітком.

Вважається, що спектр фітотоксичної  дії харнесу, особливо проти групи двосім'ядольних бур'янів, можна розширити із застосуванням бакових сумішей. Випробування показали, що 1,5 л/га харнесу в суміші з гезагардом 2,0 кг/га або гоалом 0,5 л/га за ефективністю та розмірами одержаного приросту врожаю виходять на рівень моноге-рбіцидухарнесу 2,5-3,0 л/га (Шевченко М.С., Жарій В.О., 2001).

До появи сходів соняшнику  проти цих же бур'янів можна ґрунт  обробляти пенітраном (0,99-1,98 кг/га), стомпом (0,99-1,98 кг/га), фронтьєром 900 (0,99-1,53 кг/га). До сівби або відразу після сівби із загортанням в ґрунт можна вносити трофі (1,35-1,80 кг/га).

У посівах соняшнику незалежно  від фази розвитку у фазі 2-4-х листків  в однорічних злакових (просо куряче, мишій, вівсюг, пажит-ниця) можна внести у ґрунт ілоксан (0,85-0,99 кг/га), починаючи з фази 2-х листків і до кінця кущіння бур'янів - фуроре (0,09-0,18 кг/га) і фуроресупер (0,06-0,15 кг/га).

Після збирання попередника, на полях, відведених під соняшник, зосени рекомендується провести обприскування раундапом для зниження однорічних (0,72-1,44 кг/га) та багаторічних (1,44-2,16 кг/га) пакових і двосім'ядольних бур'янів.

5.3.4. Цукровий буряк

У фазі 2-4 справжніх листків  рослин застосовують бетанал (2,97 кг/га), бетанал-тандем (1,14-1,52 кг/га), бетанал прогрес АМ (0,27-0,45 кг/га), стомп (1 кг/га), шогун (0,06-0,12 кг/га), зелек-супер (0,12 кг/га), ілоксан (0,85-0,99 кг/га), поаст (0,2-0,6 кг/га), таргу-супер (0,05-0,15 кг/га), фуроре-супер (0,06-0,15 кг/га), фюзілад-супер (0,12-0,18 кг/га) та ін. Передпосівний обробіток ґрунту, а отже і сівбу буряків, краще проводити слідом за ранньовесняним обробітком, не допускаючи розриву між цими операціями.

 

 

 

6.Обробіток грунту в сівозміні

Важливим елементом системи  землеробства є система обробітку  ґрунту. Значення механічного обробітку  ґрунту зумовлене дією на всі його властивості та наявність у ньому  земних факторів життя рослин, які  визначають родючість. Неправильно  проведений обробіток ґрунту завдає йому значної шкоди, знижуючи потенційну й ефективну родючість. Спостереженнями  вчених встановлено рівні впливу на врожайність вирощуваних культур  агротехнічних заходів при сумісному  їх застосуванні: удобрення ґрунту — 50, обробіток — 20, сорти — 10, захист від шкідливих організмів — 20%.

Реальними напрямами мінімалізації обробітку ґрунту і послаблення негативної дії на нього засобів механізації є такі:

Информация о работе Складання системи землмробства для зони степу