Зростання ролі оглядової інформації в задоволенні  інформаційних потреб фахівців науки і техніки обумовлюється, проте, не лише і не стільки кількісним зростанням документальних потоків, скільки якісними змінами, що відбуваються в системі наукових комунікацій, і збільшенням ролі елементів управління і планерування в розвитку науки і техніки.

     Підсумовуючи  усе вище сказане слід зазначити  що, продукт створений у результаті інформаційно-аналітичного процесу  повинен бути придатним для використання замовником, корисним для нього вже  в момент свого створення. Сам  же результат інформаційно-аналітичної діяльності, як правило, матеріалізується у формі будь-якого документа. Із всього наведеного випливають основні принципи організації інформаційно-аналітичного процесу, сформульовані ще кілька десятиріч ,це: повідомляти достовірно, своєчасно та ясно. Адже інформаційно-аналітичний процес у сфері управління являє собою процес пошуку, збору, переробки та подання інформації у формі, придатній для її використання при прийнятті управлінських рішень. А рішення, в свою чергу – це серія правильних рішень з кількох альтернативних можливостей, які обирає керівник для своєї організації в цей час, в цьому місці, тобто як планувати, мотивувати, організувати, контролювати.

     Також будь-яка інформація, необхідна для  ухвалення управлінських рішень, повинна бути підготовлена протягом певного часу. З цим пов’язана проблема так званої пастки часу. Її сутність полягає у невмінні працівників правильно розрахувати час для підготовки достовірного інформаційно-аналітичного матеріалу.

     У цьому контексті варто згадати  відомого американського менеджера Лі Якокку, який, підкреслюючи роль фактора часу в бізнесі, стверджував, що заради досягнення конкурентних переваг завжди треба пам’ятати про своєчасність подання інформації для прийняття необхідних рішень і не можна при цьому абсолютизувати значення достовірності інформації.

     Як  бачимо, вирішальну роль при підготовці достовірних аналітичних матеріалів має рівень кваліфікації виконавців робіт — професійні знання, ерудиція, вміння орієнтуватись і робити висновки в нестандартній ситуації тощо.

Список  використаної літератури

1. Горькова  В.И., Борохов Э.А. Реферат в системе  научной коммуникации. Направления  совершенствования лингвистических  и структурных характеристик // Итоги  науки и техники. Сер. Информатика. Т.11. — М.: ВИНИТИ, 1987
2. Грабченко А.М., Кондратович В.С. Концепция создания в Украине национальной службы реферирования научно-технической литературы и документации // Междунар. науч.-практ. конф. "Пробл. формирования общего информац. пространства стран СНГ, Центр. и Восточ. Европы": Тез. докл. и сообщ., 3-7 мая 1994. — Яремча, 1994
3. Днепровский А. Г. Правовые проблемы нового международного информационного порядка. — М.: Наука, 1989
4. Друкер П. Ф. Задачи менеджмента в ХХІ веке. — М.: Издат. дом “Вильямс”, 2000
5. Жолкова А.И. К вопросу о реферировании научно-технической периодики в реферативном журнале ВИНИТИ // НТИ. Сер. 1. — 2000. — № 5
6. Здоров, В.И.Соловьев. Жанры информационной литературы. Обзор. Реферат. – М., 1983.
7. Колодяжная Ж.А. Основные понятия об аннотировании и реферировании научных документов // Источники науч.-техн. информации и их аналитико-синтетическая обработка. — М., 2004.
8. Копылов В. А. Информационное право. — М.: Юристъ, 1997.
9. Кузнецов И. Н. Учебник по информационно-аналитической работе. — М.: Яуза, 2001.
10. Ларичев О. И. Теория и методы принятия решений: Учеб. пособие. — М.: Логос, 2000.
11. Лотман Ю. М. Внутри мыслящих миров // Семиосфера. — СПб.:Искусство, 2000.
12. Матвієнко О.В. Основи інформаційного менеджменту: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2002.
13. Плэтт В. Стратегическая разведка. Основные принципы. — М.:Издат. дом “Форум”, 1997. — 376 с.
14. Рабочая книга по прогнозированию / Редкол.: И. В. БестужевЛада (отв.ред.) и др. — М.: Мысль, 1982. — 430 с.
15. Райков А.Н. Информационно-аналитические технологии для федеральных органов исполнительной власти // НТИ.Сер.1. - 1995. - №5. - С.15-19.
16. Райт Г. Державне управління. — К.: Основа, 1994. — 191 с.
17. Сілкова Г. Інформаційно-аналітична діяльність як напрям інформаційної діяльності // Вісн. Кн. палати. — 1999. — N 3. — С. 15-16.
18. Соловьев В.И. Составление и редактирование рефератов: Вопросы теории и практики. — 2-е изд. // Жанры информационной литературы: Обзор. Реферат. — М., 1983. — С.203
19. Соловьев В.И. Составление и редактирование рефератов: Вопросы теории и практики. — 2-е изд. // Жанры информационной литературы: Обзор. Реферат. — М., 1983. — С.217
20. Ступак В. Науково-аналітична діяльність у галузі суспільних наук в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку // Вісн. Кн. палати. — 2000. — № 1. — С. 21-24.
21. Твердохліб М. Г., Шарапов О. Д. Організація інформування керівників. К.: Вид-во КНЕУ, 1997. — 180 с.
22. Толль Ф.Г. Настольный словарь для справок по всем отраслям знаний. — Спб., 1864. — Т. 3. — С. 301
23. Черный А.И. Подготовка баз данных и информационных изданий по естественным и техническим наукам: современный взгляд и перспективы // Междунар. форум по информ. — 2000. — 25, N 2. — С. 3-12.
24. Чимшит О. Расходы на информационное обеспечение хозяйственной деятельности // Бизнес. Бухгалтерия. — 2000. — № 35. —С. 70–71.
25. Швецова-Водка Г.М. Типологія документа: Навч. посіб. для студ. ін-тів культури. — К.: Кн. палата України, 1998. — С. 19
26. Шерухин Д.Е. Основные закономерности и формы развития обзорной информации // НТИ. Сер.1.- 2001.- С.5-11.
27. Яновский А. М. Информационное обеспечение управленческой деятельности // Научно-техническая информ. — Сер. 1. Организация и методика информационной работы. — 1994. — № 8. —С. 8–11.

Додатки

Додаток 1

Класифікаційна схема аналітичних оглядів  

      Додаток 2