Формування інформаційного ринку України: стан, проблеми, перспективи розвитку

2.2 Економічні умови роботи інфраструктури

Економічні відносини проявляються за зіставлення запропонованої кількості, якості, номенклатури і цін на товари з їх попитом. Вони залежать також від платоспроможності користувачів і від ступеня розвитку їх потреб. Крім економічного, на попит впливають й інші фактори, в тому числі демографічні, територіальні, соціальні. Їх дія не пов’язана напряму з економічними відносинами в процесі купівлі-продажу, але вони відчутно впливають на розвиток ринку, поведінку користувачів та їх вибір.

Місце інформаційної продукції та послуг у системі товарних відносин в Законі України «Про інформацію» (ст. 39) визначається так: «Інформаційна продукція та інформаційні послуги гро­мадян та юридичних осіб, які займаються інформаційною діяльністю, можуть бути об’єктами товарних відносин, що регулюються чинним цивільним та іншим законодавством. Ціни і ціноутворення на інформаційну продукцію та інформаційні послуги встановлюються договорами, за винятком випадків, передбачених Законом».

3. Інтеграція  України у світовий інформаційний ринок

3.1 Сучасний стан та розвиток інформаційного ринку на Україні

Збільшується кількість українських фірм, які займаються розробленням ПЗ, системною інтеграцією та наданням інформаційних послуг. Вітчизняним фірмам досить важко конкурувати з іноземними корпораціями. У більшості випадків з допомогою програмних продуктів українських компаній вирішуються задачі, що пов’язані саме з українськими реаліями і не можуть бути вирішені з допомогою програм іноземного виробництва (бухгалтерські, різні антивірусні програми, орієнтовані на віруси «українського походження», лінгвістичні програми).

Розвиток українського інформаційного ринку відбувається в основному за рахунок іноземних програмних продуктів. Але їх поширення має й негативні наслідки. Через нерозвиненість власного виробництва ПП вітчизняні програми не можуть на належному рівні конкурувати з іноземними. Ця проблема є типовою для українського ринку. Вона може бути вирішена тільки за умови подолання економічної кризи.

Для України, як і для інших країн світу, характерним є бiльш динамiчний розвиток інформаційного ринку порiвняно з iншими сферами економiки. Але, з урахуванням загального економiчного стану, існують і власнi реалiї.

Найбiльш характерним компонентом ринку засобiв iнформа­тизацiї є ринок персональних комп’ютерiв. I на ньому також позначився стан економiки в Українi. Після фiнансової кризи 2008 р. значно знизилися обсяги продажу ПК. [8]

У табл. 1 наведено порівняння обсягів продажу в Україні в 2010 р. персональних комп’ютерів і ноутбуків [7].

Таблиця 1 - Порівняння обсягів продажу в Україні в 2010 р. персональних комп’ютерів і ноутбуків

В цілому ринок продажу комп'ютерів, моніторів та периферійних пристроїв за 2010 рік підріс на відміну від 2009, коли зменшився попит внаслідок економічної кризи, проте ринок програмного забезпечення стрімко зріс через вихід нових операторів боротьби з нелегальним продажем програм.

Стаціонарні ПК вважаються одними з найбільш передбачених сегментів ІТ-ринку України. Минулий рік підтвердив правильність такої думки. Всього на ринок було поставлено близько 1,7 млн. персональних комп'ютерів, що на 13% більше, ніж в 2009 р. Переважна більшість настільних ПК було зібрано українськими компаніями. Частка А-брендов за 2010 р. збільшилася майже вдвічі, склавши в середньому 9%, проте, на думку учасників ринку, подальше зростання постачань системних блоків виробництва зарубіжних вендорів маловірогідне. В умовах зниження купівельної спроможності населення вони навряд чи зможуть загрожувати локальним складальникам ПК.

Закономірна тенденція 2010р. - збільшення об'єму оперативної пам'яті і накопичувача в системних блоках середнього класу. Стандартом цього сегменту до кінця минулого року стали 2 ГБ оперативної пам'яті і жорсткий диск об'ємом 500 ГБ. Разом з тим по-перших трьох кварталах минулого року спостерігалося зростання вартості "середнього" настільного ПК. До третьої чверті 2010 р. відбулося зростання цін близько 5%, проте з обмеженням споживчого кредитування і появою "антикризових" пропозицій від продавців ціни повернулися до рівня I кварталу.

Для ринку персональних комп'ютерів в цілому минулий рік був відмічений знаковою подією: за даними GFK, в III кварталі роздрібні продажі мобільних ПК вперше за історію ринку перевищили цей показник для стаціонарних комп'ютерів. Всього уроздріб в 2010 р. ноутбуків було продано 1,012 млн. штук., десктопів - 1,047 млн. штук. Поступовому заміщенню настільних ПК середнього класу мобільними супроводить цікава тенденція: разом з лептопами для домашнього використання все частіше купують монітори з більшою діагоналлю. У корпоративному сегменті співвідношення залишилося незмінним: тут було реалізовано близько 50% всіх настільних ПК на ринку і всього 20% ноутбуків.

За попередніми оцінками за 2010 р. до України в цілому було ввезено 1,597 млн. портативних комп'ютерів. Відповідно, зростання ринку по відношенню до 2009 р. склало 675 тис. штук, або 37%.В першій половині 2010 р., як і два роки до цього, ринок лептопів показував стабільне зростання, яке сповільнилося в III кварталі, а в останній чверті року об'єм постачань скоротився більш ніж удвічі. Не дивлячись на це впродовж всього другого півріччя учасники ринку відзначали затоварювання складів, пов'язане як з кризовими явищами в економіці, так і з переоцінкою попиту на ноутбуки.

На основі опитування досить широкого кола користувачів ПК виявлено, що серед використовуваних програмних продуктiв перше мiсце посiдають редактори текстiв (77%), друге — бухгалтерiя (67%), далi — використання мережi Iнтернет (56%) i робота з базами даних (55%). Частка складних програмних продуктiв не перевищує 15% . Обслуговуванням комп’ютерiв у 17% респондентiв займаються спецiалiзованi фiрми, а у решти — штатнi фахiвцi, якi вiдповiдають практично за всi аспекти функцiону­вання iнформацiйних систем на пiдприємствi: апаратнi та програмнi збої, ремонт, упровадження нових технiчних і програмних засобiв, а також навчання персоналу. Велика кiлькiсть таких фа­хiвцiв (за деякими оцiнками — близько 150 тис. осiб) зумовлена низьким рiвнем комп’ютерної грамотностi. За непрямими даними, 70 тис.—100 тис. ПК щороку модернiзуються.

Однiєю з найдинамiчніших сфер ринку iнформацiйних технологiй є Iнтернет. Відповідно до результатів дослідження компанії Netcraft у 2010 р. в Україні кількість серверів у мережі Internet становила 13 млн. Загальна кількість Web-сторінок на серверах Internet — понад 6 млрд. Обсяги і темпи зростання Web-ресурсів мережі Internet вражаючі .

Аналiз результатiв опитування показав, що 91% респондентiв використовують Iнтернет для отримання iнформацiї, 88 — для листування, 36 — для реклами своєї фiрми, 25% — для розваги.

Стосовно ринку програмних засобiв слiд зазначити, що, за орiєнтовними даними, сьогоднi тут працюють близько 1000 фiрм. При цьому безпосередньо комерцiйним розробленням програм займається менше третини їх, решта — дистрибуцiєю та системною iнтеграцiєю. Розробки здійснюються лише в галузi прикладного програмного забезпечення. Основна частка припадає на системи бухгалтерського облiку, офiсного дiловодства, банкiвськi системи, так званi Iнтер­нет-продукти. Решта категорiй ПЗ представлена недостатньо або не представлена взагалi. Значний обсяг вiтчизняного ринку програмних засобiв становлять рiзноманiтнi iнформацiйно-пошуковi системи, а також комерцiйнi, юридичнi та iншi бази даних.

Для розвитку такої галузi Україна має високоосвiченi, квалi­фiкованi i порiвняно дешевi трудовi ресурси (найважливіший фактор), а також достатню телекомунiкацiйну iнфраструктуру. Дiяль­нiсть у цьому напрямi дасть змогу створити велику кiлькiсть робочих мiсць для висококвалiфiкованих фахiвцiв, зменшити вiд­плив iнтелектуального потенцiалу з України i забезпечити у перспективi зростання обсягiв надходжень до бюджету вiд оподаткування новостворених пiдприємств, а також сприятиме створенню iмiджу України як високотехнологiчної держави.

Інформаційний ринок неможливий без демонстрування нових технологій і продуктів. Його динамічний розвиток і постійне оновлення підтверджується великою кількістю різноманітних виставок, конференцій, презентацій.

Кількість виставок в Україні та за її межами зростає, зростає й кількість фірм, що беруть у них участь. Виставки проходять не лише у Києві, а й у регіонах. Це є підтвердженням зростання та динамічного розвитку українського інформаційного ринку.

На українському інформаційному ринку спостерігаються такі основні тенденції, розвиток яких визначає його стан на майбутнє:

- основну масу персональних комп’ютерів, що купуються, становлять машини нового покоління (на базі процесора Intel, AMD). Їх купують фінансово спроможні організації, у тому числі й державні;

- раніше придбані моделі комп’ютерів у великих містах передаються на безкоштовній або частково компенсаційній основі в регіональні філіали підприємств і фірм або їх працівникам для особистого користування, у середні та інші навчальні заклади;

- активно розвивається індустрія модернізації комп’ютерів нарівні з придбанням нових комп’ютерів;

- набуває розвитку українська база виробництва комп’ютерів через активний розвиток фірм, що збирають комп’ютери в Україні з імпортного комплектовання;

- інтенсивно розвивається індустрія програмного забезпечення (ПЗ) для локальних і глобальних мереж, систем забезпечення віддаленого доступу та електронної пошти;

- спостерігається зміщення ринку у бік індивідуальних розробок інформаційних технологій і систем на замовлення;

- відбувається активне залучення нових груп користувачів ЕОМ, які не мають базової освіти і навичок роботи і використовують комп’ютер удома, тобто розвивається споживчий сегмент ринку.

- швидкими темпами зростає сектор ринку, пов’язаний з наданням різних мережевих послуг, у тому числі Інтернет-послуг;

- надзвичайно поширеними є процеси нелегального копіювання і використання програм та інших інформаційних продуктів, не зважаючи на правові та організаційні заходи, що вживаються державою.

Український інформаційний ринок має свої особливості. Розвиток інформаційного ринку за традицією йде від центру до регіонів — більшість структур інформаційного бізнесу зосереджено в столиці. Беручи до уваги потенціал України, в близькій перспективі можна очікувати створення в країні ринку інформаційних продуктів і послуг, аналогічного за значущістю та прибутковістю відповідним ринкам країн Європи.

3.2 Проблеми розвитку інформаційного ринку в Україні

Останнім часом однією з найбільших міжнародних проблем України є так зване “інтелектуальне піратство” – масове використання (а почасти і виробництво) контрафактних творів, зокрема - комп’ютерних програм. Ця проблема породжує масу похідних. З одного боку це – міжнародні претензії до України на дипломатичному рівні, санкції по експорту української продукції до країн Європейського Співтовариства та до інших регіонів. З іншого - необхідність силових дій (перевірки, конфіскації, штрафи) щодо власного бізнесу і перш за все - державної сфери, де, згідно даних статистики, кількість не ліцензованих комп’ютерних програм сягає за 90 відсотків.

Піратство - дії спрямовані на протиправне використання об'єктів права інтелектуальної власності, що належать іншим особам, умисно вчинені особою, яка розуміє протизаконний характер цих дій, з метою отримання матеріальної вигоди. Термін піратство був вперше використаний у 1879 році англійським поетом Лордом Альфредом Теннісоном у передмові до його поеми «Історія кохання», де Лорд Теннісон скаржився на розповсюджені випадки незаконного використання окремих фрагментів його твору. Приблизно в той самий час цей термін знайшов своє закріплення в офіційних документах. Розглянемо види піратства.

Аудіопіратство. Копіювання та розповсюдження копій музичних композицій. Враховуються продаж музичних альбомів як на аудіо-касетах, так і на компакт-дисках. Також за аудіопіратство вважається й розповсюдження музичних композицій з використанням комп'ютерної мережі. Історично, одна з перших форм комп’ютерного піратства. Набула особливого поширення із початком промислового виробництва аудіокасет. У колишньому СРСР піратські аудіокасети відрізнялися низькою якістю звуку, через що не набули досить великого поширення. У мережі Інтернет обмін музичними композиціями став дійсно поширеним завдяки розвитку P2P-технологій. Існує велика кількість різноманітних пірингових мереж, що утримують мільйони користувачів та террабайти музичних композицій [2].

Відеопіратство. Розповсюдження копій фільмів або телепередач на дисках, касетах та шляхом копіювання через комп'ютерні мережі. Може здійснюватись як із ціллю отримання прибутку (продаж контрафактної продукції у магазинах, або з рук), так і без (розповсюдження копій фільмів через локальні комп'ютерні мережі або інтернет, обмін дисками із друзями). Комерційна продукція такого роду відрізняється тим, що вона може з'явитися ще до офіційного виходу фільму у прокат (відомі випадки, коли у продажу з'являлись недороблені робочі версії фільмів, вкрадені у знімального гурту). Якість запису може досить вагомо поступатися ліцензійному, бо «пірати», керуючись бажанням якнайскоріше випустити фільм у продаж, випускають його «екранну» копію, що знята камерою прямо у залі кінотеатру. Зрозуміло, що якість такої копії набагато нижча за якість ліцензійної [3].