Страхування ризиків аграрного виробництва

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Ноября 2011 в 21:53, курсовая работа

Краткое описание

В умовах ринкової економіки, коли підприємства здійснюють підприємницьку діяльність на власний ризик, кожне підприємство відповідає за усі свої дії.
Сільськогосподарське виробництво є одним із найбільш ризикованих видів підприємницької діяльності. Ризиковість аграрного бізнесу визначає ряд факторів, таких як сезонність виробництва, залежність від погодних та кліматичних умов, тривалий період обороту капіталу, велика складність зміни асортименту продукції та технології, ряд інших причин.

Содержание работы

ВСТУП
1. Теоретичні аспекти страхування ризиків аграрного виробництва
1.1. Економічний зміст та особливості страхування в сільському господарстві.
1.2. Форми страхування в сільському господарстві та їх характеристика.
1.3. Оцінка сучасного стану страхування в сільському господарстві України
2. Оцінка діючої системи страхування ризиків аграрного виробництва
2.1. Фінансово-економічна характеристика діяльності страхової компанії.
2.2. Порядок укладення і обслуговування договорів страхування ризиків аграрного виробництва.
2.3 Державна підтримка страхувальників – виробників сільськогосподарської продукції.
3. Основні напрямки вдосконалення галузі страхування сільськогосподарських ризиків
3.1 Досвід страхування ризиків аграрного виробництва в зарубіжних країнах та оцінка можливості його використання в Україні.
3.2 Проблеми і перспективи розвитку страхування в сільському господарстві України.
3.3 Вирішення проблем агрострахування у проекті «Концепції розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні»
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

Содержимое работы - 1 файл

КУРСАК.docx

— 130.74 Кб (Скачать файл)

       Розраховують  такі показники:

       •  Темп зростання страхового відшкодування відображає динаміку зростання страхового відшкодування за окремий інтервал часу.

       •    Темп зростання страхових платежів відображає динаміку надходження страхових платежів до страхової компанії за звітний період.

       Розглядаючи ці два показники, слід розцінювати вкрай негативно тенденцію до перевищення темпів зростання страхових ви плат над страховими платежами. Подібна тенденція вимагає вжиття керівництвом компанії відповідних заходів.                   

       •    Темп приросту страхового відшкодування та темп приросту страхових платежів використовуються для дослідженням швидкості змін, які відбуваються у динаміці страхових платежів та страхових виплат і дають змогу наочно оцінити динамічні процеси, які відбуваються у страхуванні .     Розрахунок цих показників наведено в таблиці 1.3.

       Таблиця 1.3

       Розрахунок  показників динаміки платежів та відшкодування

       
Назва показника Методика розрахунку Розрахунок Значення
Темп  зростання страхового відшкодування, % Відношення  суми страхових виплат звітного року до попереднього. 192,9 млн. грн./

258,1 млн.  грн. *100 %

74,77
Темп  зростання страхових платежів, % Відношення  суми страхових платежів звітного року до попереднього. 437,2 млн. грн./

438,4 млн.  грн. *100%

99,73
Темп  приросту страхового відшкодування,% Відношення  різниці страхових виплат звітного і попереднього років до суми страхових  виплат попереднього року. (192,9 – 258,1)/

258,1*100%

-25,26
темп  приросту страхових платежів,% Відношення  різниці страхових платежів звітного і попереднього років до суми страхових  платежів попереднього року. (437,2-438,4)/

438,4 *100%

-2,47

       Наведені  в таблиці 1.3 розрахунки показують  зменшення зростання як страхових  платежів так і відшкодування (темп зростання менше 100%). Темп зменшення  страхового відшкодування більший  за темп приросту страхових платежів (25,26 проти2,47), така ситуація є позитивною, і свідчить про вдалу роботу керівництва компанії

       На  рисунку 2.1. показано динаміку страхових  виплат та відшкодувань протягом 2007 – 2010.років. В 2008 році ми спостерігаємо  значне зростання страхових відшкодувань (більше ніж в 2 рази), що можна пояснити фінансовою кризою і наявністю великої  частки страхування фінансових ризиків. В 2009 році цей показник зменшується  в 2 рази, в 2010 – також зменшується. Величина збору страхових премій також сягає максимуму в 2008 році, і обумовлена попитом на страхові послуги в кризовий період. 

         

       Рис.2.1 Динаміка страхових виплат та відшкодувань 
 

       Структура страхового портфелю компанії АСК «ІНГО Україна»в 2009 та 2010 роках показана на рисунках 2.2 та 2.3. 

         

       Рис.2.2 . Структура страхового портфелю компанії в 2009 році 

         

       Рис.2.3. Структура страхового портфелю компанії в 2010 році 

       Із  наведених діаграм (Рис.2.2 та Рис.2.3) видно, що найбільшу частку в страховому портфелі займає страхування наземного транспорту. В 2010 році частка цього виду страхування зменшилась на 5% (з 40% до 35%) за рахунок зростання частки комплексного страхування майна, яка в 2010 році становить 27%. Також спостерігається незначне зменшення частки особистого страхування та обов’язкових видів страхування і збільшення частки страхування відповідальності. 

       2.2. Порядок укладення і обслуговування  договорів страхування ризиків  аграрного виробництва. 
 

       Договір страхування укладається на підставі письмової заяви сільськогосподарського підприємства. Невіддільною частиною договору є розрахунок вартості майна та страхових платежів. Договір може бути укладений на все майно або на окремий його вид. При цьому не допускається вибіркове страхування окремих ділянок зайнятих під сільськогосподарськими культурами, чи окремих тварин, інших матеріальних цінностей. Страхуванню підлягає все наявне в господарстві майно певного виду чи групи (окремі сільськогосподарські культури, види тварин тощо). Зі страхування врожаю сільськогосподарських культур договір укладається не пізніше визначеного агрономічними службами оптимального строку посіву (посадки) для даного регіону. А за багаторічними насадженнями - до припинення вегетації. На страхування сільськогосподарських культур, які вирощуються в захищеному ґрунті, договір має бути укладений до початку виробничого циклу (посіву, висадки). А якщо після укладення договору страхувальник змінює розмір посівної площі в бік її збільшення, йому надається право укласти додатковий договір. Майно, що надійшло до страхувальника в період дії договору, вважається автоматично застрахованим, а те, що вибуло, - вилученим зі страхового захисту без зміни страхової суми і страхових платежів.

       Процес  укладання договору страхування  для Страхувальника має бути зваженим та обміркованим. Загалом, укладання  договору страхування як для Страховика, так і Страхувальника можна розділити  на такі етапи:

       - вибір програми страхування,

       - заповнення заяви на страхування,

       - огляд посівів,

       - підписання договору,

       - виконання обов’язків за договором.

       Невід`ємною  частиною договору є розрахунок вартості майна та страхових платежів, а  також акт про обстеження посівів  культур, які передбачається застрахувати

       Умови, що зміні не підлягають:

       - методика визначення страхової  суми та страхового відшкодування,

       - перелік страхових ризиків,

       - умови виплати страхового відшкодування,

       - порядок внесення змін у договір  страхування i припинення дiї договору.

       Обов'язковою  вимогою при мультиризиковому страхуваннi є детальне вивчення об'єкту, що приймається  на страхування. Тобто, страхувальник  має ретельно вiдповiсти та заповнити  заяву на страхування, надати докази щодо дотримання технологiї вирощування  культури, довiдки щодо середньої  врожайностi вiдповiдної культури за попереднi 5 рокiв, представити технологiчну  карту та карту-схему сiвозмiни.

       В заявi необхідно зазначити кожне  з полiв, яке страхує Страхувальник. Йдеться про необхiднiсть зазначення найменування поля, його розташування.

       Особлива  увага придiляється агротехнологiї, що застосовується в господарствi. Питання  агротехнологiї можна розкрити шляхом надання технологiчної карти як додатку  до заяви страхування. Обов'язковою iнформацiєю є зазначення збиткiв  на врожай за попереднi роки, наявностi чи вiдсутностi iнших договорів страхування  щодо посiвiв.

       Перелік необхідних документів для оцінки ризику по страхуванню фактичних витрат на посів та вирощування:

       — план агротехнічних затрат на посів (висаджування) та вирощування

       сільськогосподарської культури;

       — технологічна карта вирощування  застрахованої культури;

       — карта-схема площі посіву (висаджування) та вирощування сільгоспкультури культур, багаторічних насаджень плодоносного віку, плодово-ягідних насаджень;

       — копія свідоцтва якості посівного  матеріалу.

       Перелік документів необхідних для страхування  майбутнього врожаю сільськогосподарських  культуркультур:

       — план агротехнічних затрат на посів  та вирощування сільськогосподарської  культури;

       — довідка про середню урожайність  по господарству за останні п’ять  років з Держкостату;

       — копія свідоцтва якості посівного  матеріалу;

       — технологічна карта культури, яка  страхується;

       — карта-схема та вирощування сільгоспкультури культур, багаторічних насаджень плодоносного віку.

       Перелік документів необхідних для страхування  індексу врожайності сільськогосподарських  культур:

       — Довідка про середню урожайність  за останні мінімум п’ять років

       по  району області України;.

       — Копія свідоцтва якості посівного  матеріалу;

       — Карта-схема та вирощування сільгоспкультури культур;

       При страхуванні сільськогосподарських  культур відповідальність Страховика наступає після початку активної вегетації культури, тобто після  появи сходів на площі більше, ніж 80%.

       Тому  обовязковою умовою є огляд посівів  за участю представника Страхувальника, Страховика (спеціалісти Головного  офісу чи залучені фахівці регіональних підрозіділів) та експерта, внаслідок  чого складається Акт огляду. Акт  огляду повинен містити повну, чітку, об’єктивну інформацію про стан посівів  (насаджень) на момент огляду та перелік технологічних заходів, які забезпечують сприятливі умови вегетації рослин.

       Мета  огляду — пересвiдчитися у наявностi посiвiв та оцiнити їх стан на момент страхування. За первинним станом посiвiв  можна вже передбачити, чи зможе  Страхувальник отримати такий рiвень врожайностi, який заявлений на страхування.

       Якщо  стан посiвiв незадовiльний, то Страховик  може переглянути умови страхування  або й вiдмовитися приймати такi посiви на страхування.

       Якщо  стан посiвiв загалом є задовiльним, але на полi спостерiгаються деякi пошкодження чи хвороби, то це обов'язково зазначається в актi первинного огляду посiвiв. При цьому визначається вiдсоток пошкодження посiвiв. Слiд зазначити, що Страховик не вiдшкодовуватиме цей  вiдсоток.

       Крiм  первинного огляду посiвiв, огляди здiйснюють  пiсля настання кожного зi страхових  ризикiв, оцiнюючи стан посiвiв та визначаючи вiдсоток їх пошкодження  внаслiдок тiєї чи тiєї подiї. Складенi при цьому акти огляду посiвiв  є дуже важливим документом для обчислення суми вiдшкодування.

       При страхуванні майбутнього врожаю Страхувальник повідомляє Страховика про додатковий огляд посiвiв - за 7 днiв до збирання врожаю.

         Пiд час цього огляду визначають  бiологiчну врожайнiсть культури. Бiологiчну врожайнiсть можна визначати  у кiлька способiв 

       Біологічний урожай зернових культур визначають у фазі воскової стиглості зерна. Для цього у межах поля по діагоналі (методом „конверта”) відбирають на п'ятьох зафіксованих ділянках розміром 0,5 – 1 м², на яких раніше визначали густоту рослин, вихідні зразки (снопики). У місці відбору зразка рослини обережно підкопують на глибину 3-5 см з верхньою частиною коріння, акуратно вибирають і зв'язують у снопик. При визначенні біологічного врожаю зважують загальну масу рослин кожного зразка (без коріння) та після їх обмолочування – масу зерна й одержані результати перераховують на 1 м² та на всю площу поля. Урожай зерна перераховують на стандартну вологість.

       Якщо  визначають структурні елементи врожаю, то по діагоналі поля відбирають у  чотирьох типових місцях вихідні  зразки (проби) рослин з корінням на існуючих або нових облікових ділянках розміром 0,25 м². У вихідних зразках підраховують кількість усіх рослин (кущів) і стебел та окремо– продуктивних стебел. За одержаними показниками встановлюють густоту рослин на 1 м², загальну і продуктивну кущистість рослин. Після цього з кожного зразка беруть по 25 рослин і об'єднують їх у нову пробу із 100 рослин, у якій повторно уточнюють кількість рослин та продуктивних пагонів. Для встановлення інших елементів структури врожаю у рослин відрізують корені, пробу зважують і для дальшого аналізу підряд відраховують 50 продуктивних пагонів. У них вимірюють висоту від основи пагонів до верхівки останнього колоска, довжину колоса (волоті) – від основи нижнього членика до кінця верхнього колоска; підраховують кількість колосків, у тому числі недорозвинених у колосі (волоті) та нормально виповнених і щуплих зерен. Після підрахунків усе колосся проби (100 рослин) обмолочують і зерно зважують та встановлюють середню його масу в одному колосі (волоті). Із зваженого зерна беруть окрему наважку масою 20 г, в якій визначають кількість зерен та розраховують масу 1000 зерен.

Информация о работе Страхування ризиків аграрного виробництва