Аналіз інвестиційної діяльності в Україні та шляхи її розвитку

Актуальність теми. Основою розвитку ринкової економіки є активна та вільна від надмірного державного регулювання інвестиційна діяльність. Сьогодні інвестиції виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу України зі стану економічної кризи, здійснення структурних зрушень у народному господарстві, впровадження сучасних досягнень технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро- і макрорівнях. Якісний рівень і кількісне зростання інвестицій формують уявлення про проведення державою ефективної інвестиційної політики, метою якої є пошук оптимальних шляхів регулювання інвестування, стимулювання діяльності як національних, так і іноземних інвесторів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження інвестиційної діяльності є предметом пильної уваги відомих вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, таких як В. І. Бірман, В. М. Гриньова, О. П. Коюда, І. О. Бланк, В. В. Ковальов, П. Т. Саблук, Дж. М. Кейнс, О. Л. Смірнов. Також суттєвий внесок у дослідження проблеми інвестування, вдосконалення методів державного регулювання інвестиційного процесу зробили А. А. Пересада, І. М. Крупка, В. Л. Осецький, С. В. Захарін, О. Є. Кузьмін, А. А Даниленко, Б. А. Карпінський, Т. О. Кізима та ін.

Метою статті є визначення останніх тенденцій розвитку інвестиційної діяльності в Україні у порівнянні з докризовим періодом, що дозволить зробити висновки стосовно зміни інвестиційного клімату в країні.

Виклад основного матеріалу. Згідно Закону України ”Про інвестиційну діяльність” під інвестиційною діяльністю розуміється сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій [1].

Дійсність інвестиційної діяльності, як на мікро так і на макрорівні, визначається ефективністю використання інвестиційних ресурсів. В цьому  плані вирішальне значення мають  результати господарської діяльності інвестиційних галузей. Їх технічний  рівень, організація виробництва, здатність  до засвоєння інновації здійснюють основний вплив на інвестиційний  цикл, окупність і віддачу інвестиційних  ресурсів.

На сьогодні економічна ситуація в  Україні є вкрай нестабільною. Серед сукупності причин, що сприяли  економічній кризі та стримують  перехід України на траєкторію економічного зростання.

Як справедливо зазначає О. П. Коюда, в Україні багато аспектів управління інвестиціями підприємства, що становлять основний об’єкт функціональної системи управління, поки знаходяться лише в стадії становлення, зіштовхуючись з об’єктивними економічними труднощами сьогодення, недосконалістю нормативно-правової бази, недостатнім рівнем підготовки фахівців до роботи в складних ринкових умовах [3].

Під час економічної кризи інвестиційна діяльність в Україні значно знизилася. Попит на інвестиції падав значно швидше, ніж виробництво валового продукту. Користуючись статистичними  даними, можна проаналізувати показники  інвестиційної діяльності в Україні  за період січень-червень 2008-2010 років (табл.1).  

Таблиця 1. Інвестиції в  основний капітал за видами економічної  діяльності

Аналізуючи дані випливає висновок, про те що кризова ситуація яка  склалась в Україні призвела до великих  втрат всіх галузей економіки, зокрема  тих видів діяльності які вказані  у таблиці. Адже не можна вважати, що суми інвестицій у межах 81561,3 – 54081,7млн. грн. протягом січня-червня 2008-2009 рр. не були істотними. Провідними галузями, показники інвестування яких значно зменшились є: сільське господарство, мисливство та лісове господарство (-1909,6) млн. грн., добувна промисловість (-1073,3) млн. грн., операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям (-9153,4)млн. грн., переробна промисловість зменшення інвестицій на 6804,9 млн. грн., ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (-2076) млн. грн., діяльність транспорту та зв’язку (-2928) млн. грн., фінансова діяльність (-895,3) млн. грн., надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту (-182,5)млн. грн., санітарні послуги, прибирання сміття знищення відходів (-169,4) млн.грн. Певні позитивні зрушення в інвестиційному середовищі відбулися лише в 2010 році, в загальному підсумку усіх видів діяльності спостерігається ріст, а саме 1560,5 млн.грн, це є гарним показником, так як в порівняні з 2008 роком у 2009 році відбувся спад майже втричі.

На даний час в Україні  існує значний розрив між потенціалом  виробництва і можливостями його фінансування, що є свідченням недосконалого  інвестиційного середовища в країні. Йдеться про певні умови стимулювання або стримування процесу інвестування в цілому в окремих регіонах, галузях  тощо [2].

Основними чинниками, які негативно  впливають на інвестиційний клімат і зумовлюють високий ризик інвестування підприємств в Україні, є надто  затяжний і непослідовний характер ринкового реформування економіки, правова, економічна й політична  нестабільність, недосконала фінансово-кредитна і податкова система, низький  рівень розвитку ринкової інфраструктури, відсутність ринку землі.

Висновки. Інвестиційна діяльність – це складова економічного управління діяльності підприємств, що потребує визначення організаційно-економічних методів і форм управління всіма стадіями інвестиційних процесів на рівні підприємства – регіону – галузі – національного господарства в цілому.

Непослідовна і суперечлива  економічна політика уряду в умовах світової фінансової кризи створила несприятливий інвестиційний клімат, що стало найважливішим чинником різкого зниження інвестиційної активності та затяжного і глибокого спаду обсягу національного виробництва.

Сучасний стан інвестиційної забезпеченості відтворення основного капіталу в Україні характеризується зменшенням ролі держави як інвестора і розвитком  приватних інвестицій, формування інвестиційної  інфраструктури. Ці процеси модифікують  структуру інвестиційного капіталу за формами власності й джерелами  фінансування. Насамперед йдеться про  механізм мобілізації інвестиційних  ресурсів та їх ефективного розміщення відповідно до ринкової економіки.

Просування країни шляхом ринкових реформ та подолання кризових економічних  тенденцій дасть змогу повною мірою застосувати теоретичні результати, накопичений закордонний і вітчизняний  досвід управління інвестиціями на всіх рівнях. 

Список використаних джерел:

1. Закон України “Про інвестиційну  діяльність” // Відомості Верховної  Ради України. – 1991. – №47. –  С. 2.

2. Барановський І.О. Інвестиційна  безпека / І.О. Барановський // Фінанси  України. – 1998. – №9. – С. 66-68.

3. Інвестування: [підручник] / [Гриньова В.М., Коюда В.О., Лепейко Т.І., Коюда О.П.]. – К.: Знання, 2008. – С. 29.

Проаналізуємо статистичні  дані: загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, вкладених в Україну, на 1 січня 2010 р. склав 40 млрд. 026,8 млн. дол., що на 12,4% більше обсягів інвестицій на початок 2009 р. та в розрахунку на одну особу становив 872,6 дол.

Чистий  приріст прямих іноземних інвестицій в економіку України у 2009 р. становив 5 млрд. 634,6 млн. дол., що становить 51,6% надходжень 2008 р., за даними Держкомстату. З країн ЄС надійшло 4 млрд. 016,8 млн. дол. (71,3% загального обсягу), з країн СНД - 1 млрд. 064,7 млн. дол. (18,9%), з інших країн світу - 553,1 млн. дол. (9,8%). У той же час капітал нерезидентів зменшився на 941 млн. дол.

У цілому приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни, з урахуванням його переоцінки, утрат і курсової різниці, за 2009 р. склав 4 млрд. 410,4 млн. дол., що становить 72,6% рівня попереднього року.

Інвестиції  надійшли зі 125 країн світу. До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає понад 81% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр - 8 млрд. 593,2 млн. дол., Німеччина - 6 млрд. 613 млн. дол., Нідерланди - 4 млрд. 002 млн. дол., Російська Федерація - 2 млрд. 674,6 млн. дол., Австрія - 2 млрд. 604,1 млн. дол., Сполучене Королівство - 2 млрд. 375,9 млн. дол., Франція - 1 млрд. 640,1 млн. дол., Сполучені Штати Америки - 1 млрд. 387,1 млн. дол., Віргінські Острови, Британські - 1 млрд. 371 млн. дол. та Швеція - 1 млрд. 272,3 млн.дол.

Найбільш  інвестиційно привабливими в Україні  залишаються підприємства оптової торгівлі і посередництва в торгівлі – 996,3 млн.дол. (15,0% загального обсягу інвестицій) і підприємства харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів – 988,3 млн.дол. (14,8%). Інтерес у нерезидентів також викликають підприємства машинобудування (виробництво машин, електричного, транспортного та електронного устаткування) – 597,3 млн.дол. (9,0%), транспорту і зв’язку – 524,8 млн.дол. (7,9%), металургії та оброблення металу – 338,0 млн.дол. (5,1%), хімічної та нафтохімічної промисловості (хімічне виробництво, виробництво гумових та пластмасових виробів) – 319,3 млн.дол. (4,8%), а також організації, що здійснюють фінансову діяльність – 490,9 млн.дол. (7,4%), операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам – 347,9 млн.дол. (5,2%).

Слід  зазначити, що підприємства промисловості отримали майже половину загального обсягу інвестицій – 3314,6 млн.дол.

У підприємства колективної форми власності спрямовано іноземних інвестицій на суму 4970,2 млн.дол. (74,7% загального обсягу), у підприємства, що є власністю інших держав, – 1567,9 млн.дол. (23,5%), державної форми власності – 52,1 млн.дол. (0,77%), приватної та комунальної – відповідно 65,2 млн.дол. (1,0%) та 2,2 млн.дол. (0,03%).

Іноземні  інвестиції вкладено у 9442 підприємства України. Серед регіонів провідні місця за обсягами інвестицій продовжують утримувати м.Київ – 2123,4 млн.дол., Дніпропетровська – 598,4 млн.дол., Київська – 473,7 млн.дол., Запорізька – 442,0 млн.дол., Донецька – 434,2 млн.дол., Одеська – 361,7 млн.дол., Львівська – 304,9 млн.дол., Харківська – 267,9 млн.дол. області та Автономна Республіка Крим – 224,2 млн.дол. У зазначені регіони спрямовано 78,5% обсягу інвестицій.

У 2009 році з України в економіку інших  країн світу спрямовано 69,8 млн. дол. прямих інвестицій. Інвестування здійснювалось переважно у вигляді грошових внесків.

Обсяг прямих інвестицій з України в економіку  країн світу, з урахуванням його переоцінки, утрат, курсової різниці, на 1 січня 2010 року становив 6 млрд. 223,3 млн. дол., у т.ч. у країни ЄС - 5 млрд. 908,3 млн. дол. (95% загального обсягу), у країни СНД - 220,1 млн. дол. (3,5%), в інші країни світу - 94,9 млн. дол. (1,5%). Прямі інвестиції з України здійснено до 51 країни світу, переважна їхня частка спрямована до Кіпру.

Основними інвесторами з України є підприємства, що належать до таких видів економічної діяльності, як операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам, обсяги інвестицій яких склали 66,4 млн.дол. (40,6%), транспорт – 55,1 млн.дол. (33,7%), державне управління – 14,8 млн.дол. (9,0%), фінансова діяльність – 8,3 млн.дол. (5,1%), машинобудування – 6,3 млн.дол. (3,8%), хімічна та нафтохімічна промисловість – 4,3 млн.дол. (2,6%), будівництво – 3,4 млн.дол. (2,1%), металургія та оброблення металу – 2,5 млн.дол. (1,6%).

Найбільші обсяги інвестицій здійснено підприємствами Харківської – 52,2 млн.дол. (31,9%), Одеської – 36,5 млн.дол. (22,3%), Вінницької – 17,1 млн.дол. (10,5%) областей, міст Києва – 19,4 млн.дол.США (11,9%) та Севастополя – 18,9 млн.дол. (11,6%).

2009 року  ЄБРР надав Україні найбільше  інвестицій. Про це повідомляє прес-служба українського представництва Міжнародної фінансової організації.

А річний обсяг операцій ЄБРР перевищив 1,5 млрд. доларів [1, 39-41].

Отже, за надійністю інвестування згідно різних оцінок Україна займає 143 місце серед 170 країн світу. Тому в першу чергу постає питання про створення сприятливого інвестиційного клімату для вітчизняних та іноземних інвесторів.[3, 61].