К = П° • 0,3 (Jn – 1 ) • 5, (5.1)

       де К — загальний обсяг кредиту;  П° — обсяг отриманого прибутку  в базовому році, який передував  початку робіт за проектом; 0,3 — норматив сплати податку  на прибуток (30 %); Jn — індекс зростання; (Jn – 1) — приріст загального  обсягу прибутку по підприємству  після реалізації проекту порівняно  з базовим роком; 5 (коефіцієнт) —  розрахунковий термін для визначення  загальної суми кредиту, що  надається (років).

       Враховуючи, що джерелом інвестиційного  податкового кредиту є податок,  то щорічна сума кредиту не  може перевищувати загальної  суми податку, який сплачує  підприємство з прибутку за  підсумками року. Тому щорічний  обсяг кредиту може бути визначено  двома показниками: в частках  податку, що сплачує підприємство  за підсумками базового року, за формулою:

     Кр = Jn – 1, (5.2)

       де Кр — частка податку на  прибуток, яка залишається у підприємства  у вигляді інвестиційного податкового  кредиту (коефіцієнт);

       у частках прибутку:

     Кр = 0,3 (Jn – 1), (5.3)

       де 0,3 — норматив сплати податку  на прибуток (30 %).

       Таким чином, у разі надання  інвестиційного податкового кредиту  підприємство зменшує на цю  частку норматив сплати податку  на прибуток протягом п’яти  років. Ця частка може бути  тим більшою, чим значніший  приріст прибутку після реалізації  інноваційного проекту (Jn – 1), тобто чим ефективніший проект. Такий принцип має стимулювати  підприємства до відбору найефективніших  інноваційних проектів.

       Контроль за дотриманням умов  надання, використання і компенсації  інвестиційного податкового кредиту  покладено на галузеві міністерства (відомства) та державні податкові  інспекції за місцем знаходження  підприємств-позичальників. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Варіант 2

     До  банку надійшла заявка на одержання  інвестиційного кредиту на суму 1500 тис. грн терміном на 3 роки. Як заставу підприємство пропонує такі матеріальні та фінансові активи:

• будівля, балансова вартість на дату звернення за кредитом — 900 тис. грн;
• технологічне обладнання — 1500 тис. грн;
• пакет акцій — 150 тис. грн.

1. Які форми застави прийме банк і чи вистачить їх для одержання кредиту, якщо відомо, що відсоток за кредит становить 18%; норма амортизації на будівлю — 10% на рік; норма амортизації на обладнання — 20% на рік?

2. Складіть графік виплати боргу та погашення відсотків, якщо кредит видається однією сумою і погашається щоквартально рівними частинами.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Рішення.

1. Складаємо графік обслуговування боргу.

Сума щоквартального погашення – 1500/(3*4)= 125грн. Відсотки на залишок.

Ставка відсотків  за квартал 4,5%.

     Загальна  вартість застави визначається з урахуванням прямолінійного методу нарахування амортизації та коригуючи коефіцієнтів  (Постанова Правління НБУ, N 327, 279)

1. Визначемо вартість будівлі:

900*0,1=90 тис  – амортизаційні відрахування  за рік 

90 * 3 =270 тис  – амортизаційні відрахування  за 3 роки

Вартість будівлі  за 3 роки = 900-270 = 630 тис

Коефіцієнт  дисконтування для цієї групи  заставного майна = 0,7

630*0,7  = 441 тис  – вартість будівлі на срок погашення кредиту;

2. Визначимо вартість обладнання на момент погашення кредиту:

1500*0,2 = 300 тис - амортизаційні відрахування за рік

300*3 = 900 тис  - амортизаційні відрахування за 3 роки

Вартість обладнання за 3 роки = 1500-900 = 600 тис грн.

Коефіцієнт  дисконтування для цієї групи  заставного майна = 0,4

600*0,4= 240 тис грн. вартість технологічного обладнання на срок погашення кредиту.

3. Коефіцієнт дисконтування для пакету акцій як  групи заставного майна = 0,5

Вартість пакету акцій на срок погашення кредиту = 150 *0,5 = 75 тис грн.

Таким чином  загальна сума заставного майна :

441 + 240 + 75 = 756 тис грн..

Відношення  заставної суми до загальної суми погашення кредиту :

756/1938,75 = 0,4

     Таким чином треба зробити висновок що даних форм забезпечення недостатньо  для того щоб покрити все тіло кредиту та відсотків за ним, оскільки співвіднощення «загальна вартість застави щодо загальної суми кредиту» повинна становити не менше 1,3.Можна запропонувати клієнту зменшити суму позички або ж надати додаткові форми кредиту.

     Список  використаних джерел

1. Закон України «Про інвестиційну діяльність»: від 18 вересня 1991 зі змінами та доповненнями
2. Закон України «Про заставу » 1992, N 47 зі змінами та доповненнями
3. Постанова Національного Банку України  «Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» від від 06.07.2000, N 279
4. Постанова «Про затвердження Положення про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України» від 13.07.2010  N 327
5. Інструкція «Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків»: від 14 квітня 1998 р.
6. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: Навчальний посібник: Навчальне видання.- К.: ЦУЛ, 2003.- 376 c.
7. Пересада А.А., доктор економічних наук, Зубленко В.В. Реалізація інвестиційних проектів в Україні // Фінанси України. — 2004
8. Пересада А. А., Майорова Т. В. Інвестиційне кредитування: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2002
9. Сайт ru.osvita.ua
10. Сайт  http://zakon1.rada.gov.ua