Майнові права авторів чи співавторів

Майнові права організації  мовлення можуть бути також передані (відчужені) іншій особі у встановленому  законом порядку внаслідок ліквідації юридичної особи - суб'єкта суміжних прав.

5. Обмеження майнових прав виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення

Проте передбачаються й певні  обмеження майнових прав виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення зокрема, у Статті 42. Зазначається:

1. Допускаються використання  виконань, фонограм, відеограм, програм  мовлення, їх фіксація, відтворення і доведення до загального відома без згоди виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення у випадках, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону щодо обмеження майнових прав авторів літературних, художніх і наукових творів, якщо задовольняються такі умови:

а) відтворення зазначених об'єктів здійснюється виключно з  метою навчання чи наукових досліджень;

б) право на відтворення, передбачене у пункті "а" цієї частини, не поширюється на експорт  відтворених примірників фонограм, відеограм, програм мовлення за межі митної території України;

в) за суб'єктами суміжних прав зберігається право на справедливу  винагороду з урахуванням кількості  відтворених примірників.

Передбачене цією частиною використання об'єктів суміжних прав без згоди суб'єктів суміжних прав є можливим лише за умови дотримання особистих немайнових прав суб'єктів  авторського права і суміжних прав, передбачених статтями 14 і 38 цього  Закону.

2. Допускається відтворення  в домашніх умовах і виключно  в особистих цілях творів і  виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках,  без згоди автора (авторів), виконавців  і виробників фонограм (відеограм), але з виплатою їм винагороди  способом, визначеним частиною четвертою  цієї статті.

3. Передбачене частинами  першою і другою цієї статті  використання об'єктів суміжних  прав без згоди суб'єктів суміжних  прав не повинно завдавати  шкоди нормальній експлуатації  виконань, фонограм, відеограм і  програм мовлення і зачіпати  законні інтереси виконавців, виробників  фонограм, відеограм і програм  мовлення чи інших суб'єктів  авторського права і (або) суміжних  прав.

4. Виплата винагороди  виробникам фонограм і відеограм  та іншим особам, які мають  авторське право і (або) суміжні  права, за передбачені частиною  другою цієї статті відтворення,  здійснюється у формі відрахувань  (відсотків) від вартості обладнання  і (або) матеріальних носіїв  виробниками та (або) імпортерами  обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна  здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, крім:

а) професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених  для використання в домашніх умовах;

б) обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за митну  територію України;

в) обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без  комерційної мети.

5. Розміри зазначених  у частинах другій і четвертій  цієї статті відрахувань (відсотків), що мають сплачуватися виробниками  та (або) імпортерами обладнання  і матеріальних носіїв, визначаються  Кабінетом Міністрів України.  Ці кошти виробниками та імпортерами  обладнання і (або) матеріальних  носіїв перераховуються визначеним  Установою організаціям колективного  управління (далі - уповноваженим організаціям). Зібрані кошти розподіляються  між організаціями колективного  управління, які є на обліку  в Установі, на основі договорів,  які уповноважені організації  укладають з усіма організаціями  колективного управління. Імпортери  перераховують ці кошти уповноваженій  організації під час ввезення  товару на митну територію  України, а виробники - у кінці  кожного місяця після реалізації  обладнання і матеріальних носіїв.

6. Установа і визначені  нею для збору коштів уповноважені  організації мають право вимагати  від виробників та імпортерів  інформацію про виробництво, імпорт  і реалізацію (продаж) зазначеного  у частині четвертій цієї статті  обладнання і матеріальних носіїв.

7. Зібрані кошти, що  зазначені у частинах другій  і четвертій цієї статті, розподіляються  між авторами, виконавцями, виробниками  фонограм (відеограм). Якщо угодами  між організаціями колективного  управління не передбачено інше, то ці кошти розподіляються  у таких пропорціях: авторам - 50 відсотків, виконавцям - 25 відсотків  і виробникам фонограм (відеограм) - 25 відсотків. 

 

1. Стаття 6 Конвенції про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм, яка була підписана в Женеві 29 жовтня 1971 року зазначає, що:

     Кожна держава-учасниця, яка забезпечує охорону шляхом  надання авторського  права   або  іншого   особливого   права   чи   шляхом застосування  кримінальних  санкцій,  може  передбачати  у  своєму національному   законодавстві  обмеження   щодо  охорони   інтересів виробників  фонограм такого ж характеру,  що й ті, які допускаються відносно  охорони інтересів авторів літературних  і художніх творів.

Проте  обов'язкові  ліцензії можуть бути передбачені тільки в  тому разі, коли задоволені всі наступні умови:

     a) відтворення призначається для використання  виключно  з метою навчання або наукових досліджень;

     b) ліцензія   дійсна  тільки  для відтворення на  території держави-учасниці, компетентні органи якої надали  ліцензію,  і не буде поширена на експорт копій;

     c) відтворення,  здійснене на підставі  ліцензії,  передбачає право   на  справедливу   винагороду,  яка  визначається  згаданими органами з врахуванням,  поряд з іншим, кількості копій,  що будуть виготовлені. 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція ( Основний Закон) України. – К., 1996.
2. Закон України „Про авторське право і суміжні права”. – К., 2001.
3. Бернська конвенція про охорону літературних та художніх творів (Парижський акт. ВОІВ, 24 липня 1971 року)
4. Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм. Підписана в Женеві 29 жовтня 1971 року.
5. Директива 96/9/ЄС Європейського Парламенту та Ради "Про правовий захист баз даних" від 11 березня 1996 року
6. Філінюк А. Г. Нормативно-правове забезпечення управлінської діяльності у вищому навчальному закладі третього – четвертого рівнів акредитації: Навчальний посібник / А. Г. Філінюк, В. І. Адамовський. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний університет: редакційно-видавничий відділ, 2010. – 306 с.