Робочий час

Робота вахтовим методом організовується за спеціальним режимом праці, за підсумованого обліку робочого часу, а між вахтовий відпочинок надається працівникам у місцях їх постійного проживання. Місцем ро­боти при вахтовому методі вважаються об'єкти (дільниці), на яких здійс­нюється безпосередня трудова діяльність. Переміщення працівників, що перебувають па вахті, у зв'язку зі зміною місця дислокації об'єктів (діль­ниць) не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника. На роботу вахтовим методом можуть переводитись як підприємства в цілому, так і їх окремі підрозділи (цехи, дільниці, відділення тощо) або створюватися комплексні бригади для виконання визначеного обсягу робіт. Часом вахти вважаються періоди виконання робіт і міжзмінного  відпочинку у вахтових містечках, на об'єкті (дільниці). Відповідаль­ність за доставку працівників до місця роботи і назад покладається па власника або уповноважений ним орган, який здійснює роботу вахтовим методом.

За такої організації роботи запроваджується підсумований облік ро­бочого часу з тим,щоб тривалість робочого часу за обліковий період (мі­сяць, рік) не перевищувала нормального числа робочих годин, установ­лених чинним законодавством. Обліковий період охоплює весь робочий час, час у дорозі від місця розташування підприємства або від пункту збору до місця роботи і назад та час відпочинку, який припадає на цей календарний відрізок часу. Робочий час і час відпочинку регламентують­ся графіками змінності, які за погодженням з профспілковим комітетом (або кількома) затверджуються роботодавцем на весь обліковий період і доводяться до відома працівників не пізніше ніж за місяць до введення їх у дію. У графіках передбачається час початку та закінчення щоденної роботи (зміни), час перерви для відпочинку та харчування, час для щоденного (міжзмінного) відпочинку, а також дні, потрібні для доставки працівників па вахту і назад.

Тривалість робочого дня при вахтовому режимі роботи не повинна перевищувати 12 годин. Час перебування в дорозі від місця збору до місця роботи і назад у норму робочого часу не зараховується. На підприємстві ведеться спеціальний облік робочого часу і часу відпочинку кожного пра­цівника щомісяця та наростаючим підсумком за весь обліковий період. Щорічні основна та додаткова відпустки працівникам, які зайняті на ро­ботах вахтовим методом, надаються відповідно до чинного законодавства.

Оплата праці працівників при вахтовому методі організації праці здій­снюється:

- робітників-відрядників - за обсяги виконаних робіт за затвердженими комплексними та іншими діючими нормами та розцінками;

- робітників –погодинників - за фактично відпрацьований час у  годи­нах з розрахунку встановлених тарифних ставок та присвоєних розрядів;

- робітників на окладах - за фактично відпрацьований час у годинах з розрахунку встановлених місячних окладів;

- керівників, спеціалістів та службовців   за фактично відпрацьова­ний час (у годинах) із розрахунку встановлених посадових окладів.

Роздроблений робочий день. На роботах з особливими умовами і ха­рактером праці в порядку і випадках, передбачених законодавством, ро­бочий день може бути поділений на частини за умови, що загальна тривалість роботи не буде перевищувати встановленої тривалості робочого дня. Так,відповідно до Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Міністарства праці та соціальної політики України від 5 жовтня 2005 р. №308/519, працівникам закладів охорони здоров'я та установ соціаль­ного захисту населення за їх згодою може вводитися робочіий день з роз­поділом зміни на частини (з перервою у роботі понад 2 години) за умови, що загальна тривалість роботи не перевищуватиме встановленої норми тривалості робочого дня. Доплата в ці дні проводиться за відпрацьований час до посадового окладу, в розмірі до 30 відсотків, конкретний розмір якої визначає керівник закладу за погодженням з профспілковим коміте­том у межах затвердженого фонду оплати праці.

РОЗДІЛ 4 ОБЛІК РОБОЧОГО ЧАСУ

4.1. Поняття та види обліку

Облік робочого часу - це механізм фіксування відомостей та інфор­мації щодо тривалості робочого часу працівників, облік фактично від­працьованого кожним працівником робочого часу зобов'язаний вести роботодавець. Облік робочого часу може бути поденним, щотижневим та підсумованим.

Поденний облік робочого часу полягає в тому, що працівники протя­гом кожного робочого дня тижня працюють однаковий час. ІЦотижне­пий облік робочого часу застосовується  у випадку,коли законодавство  безпосередньо нормує робочий тиждень, а тривалість щоденної роботи  визначається графіком в межах встановленої тижневої норми. Підсумований облік робочого часу може вводитися не безперервно діючих підприємствах, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях. відділеннях та на деяких видах робіт, де за умовами виробництва не може бути дотримана встановлена законодавством для даної категорії працівників щоденна чи щотижнева тривалість робочого часу. Цей облік запровад­жується па підприємстві роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організанії, а у разі його відсутності це питання відповідно до ст. 7 Закону України "Про колективні договори і угоди" може бути врегульовано колективним договором.

При підсумованому обліку робочого часу робота працівників регулюється графіками роботи (змінності), які розробляються роботодавцем і погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації, а в разі його відсутності можуть бути передбачені в колективному дого­ворі. Графіки роботи (змінності) розробляються таким чином, щоб три­валість робочого часу за обліковий період не перевищувала числа робочих годин для нормальної та скороченої тривалості робочого часу. Виходячи з виробничих потреб, роботодавець за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації або в колективному договорі може встановлювати з урахуванням характеру і умов праці тривалість роботи протягом дня за підсумованим обліком робочого часу до 12 годин робо­чого часу на зміну. На запит Міністерства праці та соціальної політики України Інститут медицини праці в листі від 27 травня 2003 р. №11/392  роз’яснив, що графіки з 12-годинними змінамн можуть бути привабливими як для працюючих, так і для роботодавців, з тієї причини, що при їх використанні значно більше часу відводиться на відпочинок між змінами в порівнянні, наприклад, з 8-годнинними графіками. Однак, встановлен­ня 12-годинного робочого дня працівникам не рекомендується, оскільки така тривалість роботи призводить до значного напруження організму і, як наслідок, до швидкого розвитку втоми. Тому більш дога зміна може мати негативні наслідки для працездатності і стану здоров'я працюючих. Особливо це стосується тих випадків, коли графік передбачає роботу як в денних, так і в нічних змінах.

4.2 Порядок ведення обліку

Обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства для кожної категорії працівників. Він може встановлюватись у розрахунку на місяць,  квартал, півріччя, рік і охоплювати як робочий час  так і години роботи у святкові, неробочі та вихідні дні. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді. Обліковим  періодом при підсумованому обліку робочого часу, як правило, є місяць. В окремих випадках застосовуються інші облікові періоди - дека­да, квартал, півріччя, рік тощо. У сільському господарстві (в рільництві) може застосовуватися розрахунковий річний період (від почаїку весняно-польових до закінчення осінньо-польових робіт). Для окремих категорій працівників морського, річковою залізничного транспорту обліковим періодом може бути тур (час з моменту явки на роботу для поїздки до моменту явки на роботу для наступної поїздки).

Графіками роботи на обліковий період мають бути передбачені дні щотижневого відпочинку. У місячному та інших облікових періодах, що перевищують місяць, кількість вихідних днів за графіками роботи (змінності) не повинна бути меншою, ніж кількість повних тижнів цього облі­кового періоду.

ІІідсумований облік робочого часу кожного працівника здійснюється за табелем виходів на роботу та затвердженим графіком роботи (змін­ності) за обліковий період. Облік робочого часу по кожному працівнику має провадитись наростаючим підсумком з початку встановленого облі­кового періоду.

При підсумованому обліку робочого часу на безперервних роботах при шестиденному робочому тижні тривалість нічної роботи зрівнюється з денною.В інших випадках тривалість риботи (зміни) в нічний час скорочується на одну годину.

Наказом Міністерства статистики України від 9 жовтня 1995 р. №253 затверджено типові форми первинного обліку, в тому числі з обліку використання робочого часу. Вони включають мінімальну кількість реквізитів та показників, рекомендованих для застосування. При цьому до затверджених форм допускається включати інші показники, якщо в них є потреба, виходячи з особливостей діяльності підприємства. Згідно з наказом Міністерства статистики України №253 облік використання робочого часу здійснюється зa кожну зміну в maбeлi,який відкрвається щомісячно на працюючих  цеху, дільниці тощо. Для ведення обліку кожному працюючому присвоюється табельний номер, який наводиться у всіх документах по обліку праці та її оплати. У випадку звільнення (або переводу) працівника в інший цех (відділ) його колишній табельний номер не може бути присвоєний іншому та повинен залишатися вільним не менше трьох років. Табель являє собою іменний список працівників цеху (відділу), дільниці тощо та ведеться окремо по категоріях, а в ме­жах категорії працюючих - в порядку табельних номерів або алфавітному порядку. Табель складається (готується) за два-три дні до початку розра­хункового періоду на підставі табеля за минулий місяць. Записи в табель вносяться на підставі належно оформлених документів по обліку особли­вого складу: наказів (розпоряджень) про прийом, переведення, звільнен­ня. Облік явок на роботу та використання робочого часу здійснюється в табелі або методом суцільної реєстрації, а саме відмітки всіх прибулих, які запізнилися тощо, або шляхом реєстрації тільки відхилень (неявок, запізнень і т.д.)