Організаційна структура та система управління католицької церкви

Собор при­йняв 16 важливих документів: 4 конституції («Про св. літургію», «Про церкву в сучасному світі» тощо), 9 декретів («Про засоби соціального спілкування», «Про екуменізм», «Про апостолат мирян», «Про східні католицькі церкви» тощо), 3 декларації («Про взаємини з нехристиянськими церквами», «Про релігійну свободу», «Про християнську освіту»).

Собор відобразив суперечливий характер ідеології і політики Ватикану в сучасному світі. Він не міг вирішити всіх проблем, які порушила сучасна епоха перед католицькою церквою. Боротьба різних течій усередині церкви не зменшилась, а навіть посилилася. Вона ведеться переважно навколо питань внутрішнього і зовнішньо­го життя церкви. Зростає опозиція у лавах тих католиків, які вимагають модернізації віровчення, скасування догмату про целібат, визнання за жінками права бути священиками тощо. Відбуваєть­ся процес політичної диференціації серед католиків. Зростає рух за активну участь церкви в соціально-політичних процесах, участь віруючих у боротьбі за мир, соціальну справедливість і демократію.

4. Організаційна структура та система управління католицької церкви

Католицька церква як релігійна організація має свою організа­ційну структуру. Її низова ланка - церковні парафії. За терито­ріальною ознакою вони об'єднуються в єпархії. На основі їх утворюються архієпископства та митрополії. Зазначені організацій­ні структури очолюються єпископами. Сукупність єпархій чи архієпархій у межах однієї держави утворює національну като­лицьку церкву, яку очолює кардинал. Ніякої самостійності націо­нальні церкви не мають. Вони є складовими частинами єдиної католицької церкви і повністю підлягають папі римському.

У католицизмі існує чітке розмежування духовенства та мирян. Функція духовенства - піклуватися про спасіння мирян, пропагувати католицизм, зміцнювати основи релігійної віри. Серед духовенства існує чіткий ієрархічний поділ: диякон, священик, єпископ. Кожний ступінь має свою внутрішню градацію. Напри­клад, ранг єпископа містить такі ступені, як архієпископ, митро­полит, патріарх і папа. Особливістю католицького духовенства є те, що всі священики та ченці повинні дотримуватися целібату, тобто не одружуватися. Загальна кількість католицьких свяще­ників і ченців у світі нині досягає понад 2 млн. чоловік.

Папа римський- глава католицької церкви, якого обирають довічно з числа кардиналів. У руках папи сконцентрована вся церковна і світська влада в межах католицьких конфесій і Ва­тикану.

Ватикан - релігійний та адміністративний центр католи­цизму, місто-мікродержава, що розташоване на території Рима і примикає до головного католицького храму - Собору святого Петра. Площа Ватикану - 44 га, населення - майже тисяча чоловік, а державних службовців утричі більше. Він має усі атри­бути державної влади.

Собор - вищий законодавчий орган римо-католицької церкви. Скликається в міру потреби. Для вирішення поточних справ при папі як дорадчий орган діє синод, або кардинальська колегія, до складу якої входять 140 кардиналів, серед них переважають євро­пейці та представники США.

Римська курія - орган, який виконує функцію уряду і через який папа здійснює безпосереднє керівництво католицькою цер­квою. До її складу входять конгрегації, трибунали, секретаріа­ти, комісії, бюро, управління і громадянське губернаторст­во; три суди (Верховний суд апостольської сигнатури, що відіграє роль апеляційного, касаційного й адміністративного суду; суд «Рота Романа», який займається справами розторгнення шлюбів; суд у справах совісті, або апостольська пенітенціарія (прийняття і виконання обіцянок). Керівників цих структур призначає папа. Головним управ­лінням курії є стат-секретаріат. Його очолює призначена папою особа, падроне (кардинал-господар), тобто стат-секретар. Він виконує функції прем'єр-міністра і міністра закордонних справ. Ватикан підтримує дипломатичні відносини з численними країнами світу через власні посольства. Нунцій - це вищий дипломатичний представник папи, що відповідає рангу надзви­чайного та повноважного посла.

Конклав (кардинальська колегія) обирає папу з числа карди­налів таємним голосуванням. У засіданні конклаву беруть участь 120 кардиналів. Для обрання папи необхідно дві третини голосів плюс один голос. Конклав збирається через 18 днів після смерті папи. Він відбувається у Сікстинській капелі, вхідні двері якої замикаються і відкриваються лише тоді, коли над дахом з'явить­ся білий дим. Це означає, що новий папа обраний. Такий поря­док виборів був запроваджений ще у XIII ст. Папою Григорієм X і дещо коригувався іншими папами. За всю історію католицької церкви на вищий пост обиралось 264 папи.

Енцикліка, тобто послання папи римського до всіх націо­нальних церков і віруючих - основний документ римських пап, що має директивне значення. У них викладається позиція като­лицької церкви із соціально-економічних, суспільно-політичних, моральних, релігійних питань. Ця позиція не підлягає обговоренню, є обов’язковою до виконання. Енцикліки можуть бути адресова­ні не лише католицькій церкві, а й іншим церквам, так само і невіруючим. Їх пишуть в основному латиною. Папа Іоанн-Павло II дав оцінку енцикліці свого попе­редника, соціально-політичному і культурному життю сучасного світу, сформулював соціально-політичну позицію католицької церкви в сучасних умовах.

Інквізиція - особливий трибунал у структурі католицької церкви діяв з XIII ст. для переслідування єретиків: в основному прогресивних учених і мислителів, інакодумців і маронітів (вихре­щених євреїв). Інквізиція заарештовувала непокірних або підоз­рілих, вимагала зречення від власних поглядів, накладала штрафи, піддавала людей тілесним покаранням, ув'язнювала та засуджувала до страти через публічне спалення. Зазначені методи застосовували і до жінок, дітей, людей похилого віку. Майно покараних конфісковували, покарання «винних» поширювали на їхніх родичів і нащадків аж до третього покоління. Загальна кількість жертв інквізиції - сотні тисяч страчених, мільйони перебували під слідст­вом. У 1965 р. вона була перетворена в Конгрегацію у справах релігійної віри, але її функції не змінилися. Нині вона широко використовує методи релігійного впливу, тобто анафему та відлучення від церкви католиків.

Ордени - чернечі об'єднання із власним статутом відігравали значну роль у католицькій церкві. Нині існує близько 140 черне­чих орденів, які об'єднують 150 тисяч ченців і понад 900 тисяч чорниць. Наймогутнішим та найвпливовішим є орден єзуїтів, заснований у 1540 р. Єзуїти мають великий вплив у Ватикані, вони керують засобами масової інформації, навчальними закла­дами, виступають консультантами папи, експертами й радниками з питань соціальної політики Ватикану. Досить впливовим є орден домініканців, францисканців, селезіанців тощо. Крім того, Ватикан має багато світських організацій, що перебувають під впливом церкви та об'єднані в систему так званої Католицької дії. Серед них велику роль відіграє нині релігійно-політична організація «Опус деї» («Божа справа»). Вона об'єднує інтелігенцію, творчу молодь, справляє істотний вплив на засоби масової інформації, веде активну пропаганду релігії серед бізнесменів, провідних учених, робітників і молоді. Українська греко-католицька церква має релігійні ордени василіан, Серця Ісусового, тощо.

Католицька церква має профспілки, різні молодіжні та жіночі організації.

У багатьох країнах світу Ватикан має широку мережу католицьких навчальних закладів. Серед цих закладів - загальноосвітні й спеціалізовані школи, коледжі, інститути, універ­ситети. У Ватикані існує Папська академія наук, до складу якої входить багато інститутів, у тому числі й Інститут атеїзму. Серед них - Український католицький університет ім. Св. Климентія, велика і мала папські семінарії.

Література

1.   Лешан В.Ю. Основи релігієзнавства: Підручник. – Чернівці, 2005. – 304с.

2.   Черній А.М. Релігієзнавство: Посібник. – К., 2003. – 352с.

3.   Яроцький П.Л. Релігієзнавство: Навч. посіб. – К., 2004. – 308с.

12