Труднощі перекладу безеквівалентної лексики

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Апреля 2012 в 20:33, курсовая работа

Краткое описание

Сучасність і новаторство даної теми полягають в тому, що вона, на сьогодні, є недостатньо дослідженою і, незважаючи на значний вік багатьох творів, вони досі залишаються актуальними, авторський словотвір увійшов в лексику багатьох мов всього світу і, як би ретельно ми не досліджували цю тему, завжди знайдеться щось нове, що зможе нас зацікавити.
Актуальність даної теми випливає з її сучасності та полягає в надзвичайно швидкій появі багатьох творів, навіть епопей, художніх фільмів, мультфільмів та усілякого роду коміксів, що стають майданчиком для нашого дослідження.

Содержание работы

1. Вступ ст.2

Теоретична частина

2. Загальні положення ст.3

Практична частина

3. Переклад науково-технічних термінів ст.15

4. Переклад безеквівалентної лексики(неологізмів) ст.17

5. Переклад національних реалій ст.18 6. Переклад власних назв та прізвиськ ст.20 7. Фразеологічні засоби та їх переклад ст.22 8. Переклад ідіом ст.23

9. Переклад стійких метафоричних зрощень, в тому числі прислів'я та приказок ст.24

10. Висновок ст.26

11. Summary ст.27

Содержимое работы - 1 файл

1.doc

— 119.50 Кб (Скачать файл)

 

Збірник "Теорія та практика перекладу” не раз підкреслював важливість виявлення взаємозв'язку між мікро образами першоджерела та відтворення в перекладному тексті художньої закономірності оригіналу.

 

Перекладач Ю.Естрін подібного взаємозв'язку та закономірності появи в тексті-оригіналі оказіоналізмів не помітив: "Харлан відчув легке посмикування в шлунку та слабке запаморочення і з цих ознак він зрозумів, що капсула, з усім що було в ній, стрімко рухається у Вічності...Але зараз він прямує до 2456го століття... Йог рідне 95те століття залишилося далеко в минулому... . Хоча Ендрю Харлан не був вдома з тих часів як він в п'ятнадцять років став Учнем та пройшов спеціальну підготовку, йог ніколи не покидав сум за рідними Часами. Між 95им та 2456им Століттями лежить майже двісті сорок тисяч років, а це відчутний проміжок навіть для загартованого Вічного”.

 

Три з п'яти оказіоналізмів в тексті пропущені три (rushing upwhen, moving upwhen, outwhen from "home”), а два перекладені за допомогою близької описової перифрази: far downwhen – далеко в минулому, his birthwhen – рідні часи. Можна додати, що немає ніякої систематичності в перекладацьких замінах.

 

Відмова перекладача від мовного експерименту, велика кількість дописок та неточностей завдають значного збитку фантастичності тексту.

 

Однак, мають місце в перекладній науковій фантастиці і успіхи, коли перекладачі не бояться спробувати свої сили в словотворі. Так, наприклад, в перекладі роману А.Азімова „Самі Боги” зробленим І.Гуровою відчувається бережне ставлення до авторського „фантастичного” словотвору. Перед перекладачем стояла надзвичайно важка задача, так як в тексті-оригіналі водночас існують дві групи ключових оказіоналізмів. Перша – на основі прикметників rational, emotional, parental, що в тексті - оригіналі є іменниками a Rational, an Emotional, a Parental, що називають внутрішньо-сімейні функції фантастичних жителів паралельного виміру. Їх суспільство поділяється на дві великі групи: Жорстких та М'яких ( the Hard-ones and the Soft-ones). М'які живуть сім'ями-тріадами, до яких входять три члени: лівник, правник та середник(a left-ling, a right-ling and mid-ling).

 

Кожна з цих істот має свої забов'язання в сім'ї. Лівник –це раціонал, що осмислює проблеми та вирішує їх; Середник – це емоціонал, є жіночим началом в сімї; Правник – пестун, який повинен виховувати дітей.

 

Ці оказіоналізми передані в перекладі безсистемно: a Rational, an Emotional, a Parental – раціонал, емоціонал та пестун. Раціонал та емоціонал - і семантично, і структурно близькі до авторських оказіоналізмів. А пестун - навряд чи вдала заміна. Автор тексту-оригіналу не мав на меті створити образ, що переплітається з фольклором, особливо фольклором культури перекладача. Пестун- не оказіональне а узуальне слово із стилістичним та архаїчним забарвленням, що нагадує читачу перекладеного тексту фольклорний образ медведика-пестуна.

 

На основі коренів left-, right-, mid- і виникає друга група оказіоналізмів. Вони стають основою авторського словотвору. На основі кореня left- виникають наступні іменники, що означають істоту лівої статі: a left-ling, a left-fellow, a little-left, a young-left, a baby-left, a left-let, a left-dear, a left-father.

 

Аналогічні слова виникають з коренів right- та mid-.

 

 

Практична частина

 

Отже, проаналізувавши теоретичну частину, ми приходимо до висновку, що "наукову фантастику” та "фентезі” слід перекладати не як певне окреме літературне явище, літературний засіб, що має свої еквіваленти в мові перекладу, а як унікальну художню літературу, зі своїми певними особливостями, характерними рисами та правилами перекладу, які наведені нижче в роботі.

 

Маючи справу з науковою фантастикою, ми маємо справу з авторським винахідництвом, авторським словотворенням, культурно-релігійними та історичними особливостями самого автора і його героїв. Перекладаючи таку лексику слід пам'ятати, що вона вживається автором з певною метою і наша задача – передати цю мету читачеві у тому вигляді, значенні, саме з тією думкою, з якою це робив автор в оригіналі.

 

Для того, що правильно перекладати наукову фантастику слід знати її мову, її компоненти. Отже мова наукової фантастики – це фразеологізми та різні фразеологічні з'єднання, оккалізми, наукові терміни, неологізми, власні назви, власні імена та прізвиська, ідіоми та національні реалії, і всі вони мають свої, певні способи передачі іншою мовою.

 

Способи їх перекладу наведено нище.

 

 

 

Переклад науково-технічних термінів

 

Перекладаючи науково-технічні терміни, можна виділити три принципово нових способи називання нових понять:

 

1. Перший – це використання вже існуючого слова в мові, яке здобуває нове значення, тобто розширюється його семантичний об'єм.

 

2. Другий – створення нових матеріальний одиниць мови – слів, словосполучень, абревіатур і так далі, є вже існуючих у мові коренів, суфіксів, цілих слів. Сюди ж можна віднести іноземні запозичення.

 

До новостворених термінів висуваються особливі вимоги. Вони повинні бути, по можливості, однозначними, точними та лаконічними, зручними для вимови та мати властивості створювати нові мовні форми та входити чи створювати певну нову систему.

 

Шляхи створення нових значень, в тому числі і термінів, в різних мовах приблизно однакові, але особливо складно перекладати новий термін, тобто передати мовою перекладу саме те значення, якого воно має в мові оригіналі.

 

Розглянемо основні шляхи термінологічного словотвору.

 

З'явившись в мові оригіналі, такі слова при перекладі підлягають транскрипції і, таким чином, становляться транснаціональними. Прикладом може бути слово нейлон(nylon).

 

Але нас більше цікавлять слова які в мові перекладу набувають нових значень. З набуттям нових значень розширюється семантичний об'єм слова, і його словарний еквівалент в мові перекладу не завжди має таку ж багатозначність. Для знаходження таких слів широко використовуються такі перекладацькі засоби як – генералізація, конкретизація, логічний розвиток значення та описовий переклад.

 

Прикладом генералізації є набуття словом effort відповідного значення праця, робота.

 

Design effort - конструкторські роботи, scientific effort - наукові праці.

 

Прикладом конкретизації слова при перекладі, в залежності від застосування в різних контекстах, можна привести слово facilities, яке в словнику неологізмів має три відповідних терміна – завод; лабораторія; установка.

 

Прикладом логічного розвитку значення може бути слово feedback, яке має лише одне відповідне значення – зворотній зв'язок(буквально - повертати, передавати назад) і називає поняття за ознакою протікання процесу, і надуло значень – результати, матеріали.

 

У тих випадках, коли неможливо підібрати короткі і точні еквіваленти, ми використовуємо описовий переклад.

 

Приклад: development – дослідні роботи, проектно-конструкторські роботи;

 

definition phase – стадія визначення техніко-економічних умов.

 

Також, існує такий спосіб словотворення як утворення нових стійких словосполучень з двох, трьох чи більше компонентів. Ці терміни вперше застосував італійський хімік Натт, розвиваючи новий напрямок в хімії полімерів.

 

Приклад: tactic polymer – тактичний полімер, eutactic polymer – евтатактичний полімер, atactic polymer – атактичний полімер.

 

Одним з найбільш продуктивних способів слово- та термінотворення є злиття декількох повноцінних слів. Приклад: brainpower, breakthrough, backup, bypass і т.д.

 

Переклад безеквівалентної лексики(неологізмів)

 

Перед усім визначимо, що таке безеквівалентна лексика.

 

"Слова, що слугують для вираження понять, є відсутніми в іншій культурі та мові, слова, що відносяться до часних культурних елементів, тобто до культурних елементів, що характерні лише для культури А і відсутні в культурі Б, а також слова, які не мають перекладу на іншу мову одним словом, не мають еквівалентів за межами мови, до якої вони належать.” – визначення без еквівалентної лексики В.Г.Костомаровим та Е.М. Верещагіним у книзі "Мова та культура”(М., 1973, с.53).

 

Переклад такої лексики є важким, бо виникає повна неможливість знайти відповідне слово оригіналу, але це не означає, що вона є неперекладною. Це трапляється тоді, коли слово-оригінал означає місцеве явище, якому не існує відповідника у мові перекладу. Сюди можна віднести і неологізми. Наведемо приклади:

 

Рос. "безместие»(для французского absurdite - абсурд), «недействие»(для inerte – инерция), «назнаменование»(для embleme – эмблема), «учение»(для erudition – эрудиция), та багато інших слів. Як бачимо, дані слова викликали труднощі для перекладу, але згодом здобули постійні відповідні означення.

 

Зустрічаються слова, які мають неповну відповідність у мові перекладу.

 

Приклад: французькі "main” та "bras”, іспанські "mano” та "brazo”,німецькі "Hand” та "Arm”, англійські "hand” та "arm”, які українською означають просто – рука.

 

Переклад національних реалій

 

Національно-специфічні реалії є багато численними в рамках любої конкретної культури і можуть бути встановлені різні групи та підгрупи за ознакою належності до тієї чи іншої сфери побуту, духовного життя людини, до світу природи, і таке інше. Для загальної лінгвістичної теорії перекладу, як в нашому випадку, цікавим є питання про спосіб передачі слів як назв реалій. Зауважимо, що перекладати треба назви реалій, а не самі реалії, так як реалії – це поняття екстралінгвістичне і не перекладається, хоча в багатьох працях можна прочитати і про ”переклад реалій”; -це, звичайно, термінологічно не коректно.

 

Перекладати назви реалій можливо чотирма основними способами:

 

1. По-перше, це транслітерація чи транскрипція(повна чи часткова), безпосереднє використання даного слова, що означає реалію, або його кореня при написання літерами своєї мови, або разом із суфіксами своєї мови. Транслітерація часто використовується у тих випадках, коли мова йде про назву установ, посад специфічних для даної країни, о формах звертання до співрозмовника.

 

Приклад:

 

Orcs were as keen as hounds on a scent – орки мають нюх як гончі собаки.

 

You take after Bilbo – ти схожий на Більбо.

 

After the manner of Elves – за звичаєм ельфів.

 

2. По-друге, це створення нового чи складного слова, чи словосполучення для означення відповідного предмету на основі елементів та морфологічних стосунків, що вже реально існують в мові. В своїй основі це описовий переклад чи переклад перефразою.

 

Приклад:

 

Skyscraper - хмарочос

 

3. Третій спосіб – це використання слова, що означає щось близьке( хоч і не конкретно це поняття) по функції до іншомовної реалії. Іншими словами, це уподібнений переклад, що уточнюється в умовах контексту.

 

Приклад:

 

Слово ”шличка”(назва головного убору в старій козацькій лексиці) в німецькому перекладі "Тихого Дону”(М.Шика) передано словом "Häubchen” – головний убір замужніх німецьких жінок.

 

"той, хто говорить непосутні” – "Aufseher”

 

"босяк” – "Stromer”(дослівно "бродяга”)

 

4. Четвертий спосіб – так називаємий гіпонімічний( від англійського – "hiponymy”, що складається з грецьких коренів) або узагальнено-приблизний переклад, при якому слова мови оригіналу, що означають видові поняття, передаються словами мови перекладу, що означають родові поняття.

 

Таким шляхом в багато інших мов перейшли поняття, що позначають загально-політичне життя, досягнення в галузі науки та техніки.

 

Приклад: слова "Совет”, "колхоз”, "колхозник”, "спутник” – наприклад нім. "Sowjet”, "Kolchos”, "Sputnik”; aнгл. "Soviet”, "Kolkhoz”, "Sputnik”. Дані слова вже давно укоренилися на новому мовному грунті і не потребують пояснення.

 

Переклад власних назв та прізвиськ

 

Передача власних назв з області історії, географії, культури , а також назв місцевості та прізвиська, що теж мають свою семантику, може відбуватися як транслітерацією, так і перекладом.

 

Скажімо, такі горні хребти як "Mont-Blank”, "Dent du Midi”, "Jungfrau”, "Schreckhorn”, "Finstera-anhorn” застосовується транслітерація: "Монблан”, "Дан дьо Міді”, "Юнгфрау” і т.д. Тоді як, такий горний хребет в колишній Чехословаччині як "Krkonose”(німецькою "Reisengebirge”) перекладається як "Ісполінові гори”, а берлінська вулиця "Unter den Linden” перекладається буквально - "Під липами”.

 

А назви вулиць з чітко вираженим місцевим значенням передаються перекладом.

 

Приклад:

 

Вулиці: "Boulevard des Italiens” – "Італійський бульвар”

 

„Boulevard Sevastopol" – "Севастопольський бульвар”

 

Парки: "Bois de Boulogne” – "Булонський Ліс”

 

"Champs Elysees” – "Єлисейські Поля”

 

Прізвисько історичних особистостей, які входять до власного імені перекладаються на мову перекладу.

 

Приклад: "Карл Великий” – "Karl the Great”, "Філіп Гарний” – "Charlemagne”, "Марія Кровава” – "The Blood Marry Queen”, і т.д.

 

Назви ж сучасних часописів, навпаки, передаються транслітерацією, і цим підкреслюють свою приналежність до певної країни: "Юманіте”, "Морнінг Стар”, "ЧікагоТаймз”, "Мундо Обжеро”.

 

А от що найбільше нас цікавить, це спосіб передачі особових імен та прізвищ, при якому зберігається певна семантика – тобто вибір транслітерації чи перекладу, обумовлюється традицією, з якою не можуть не рахуватися перекладачі навіть у тих випадках, коли вони мають справу з вигаданими іменами чи прізвищами.

 

Приклад: Герой Мопассана "Туан” за прізвиськом "Toine-ma-Fine” та "Brulot” в перекладі Г.Рачинського постають як "Туан-Моя-Маска” та "Жженка”. В іншому його творі торгівельне судно "Notre Dame des Vents” в перекладі Л. Толстого називається "Богородиця Вітрів”.

 

Фразеологічні засоби та їх переклад

 

Фразеологічні питання та загальна проблема різної сполучуваності слів в різних мовах є надзвичайно важливими як для практики так і для теорії перекладу. Вони пов'язані з різними смисловими та стилістичними функціями, що виконуються в різних мовах словами однакового предметного значення та в різних сполученнях.

 

До питання перекладу фразеологічних зобів підходили такі відомі вчені як В.В.Виноградов, Б.А.Ларін, Шарль Баллі, А.І.Смірніцкій, Н.Н.Амосов та багато інших. Вони всі пропонують свої класифікації фразеологічних одиниць, що ґрунтуються на власному досвіді.

Информация о работе Труднощі перекладу безеквівалентної лексики