Эволюция сучасного менеджмента

 

     Київський національний

     торговельно-економічний  університет 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                    Эволюция сучасного менеджмента 
 
 
 
 
 
 
 

Виконала:

     Студентка 2 курсу 12 групи

ФГРТБ  
 
 
 
 

Науковий  керівник професор

     Мошек Григоій  Євстафьєвич  
 
 
 
 
 
 
 
 

                                          

                                                 Київ 2009 

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………ст.3 

Розділ 1 Сутність і роль менеджменту…………………………………...…..ст.4 

Розділ 2 Передумови виникнення менеджменту……………………………ст.6

2.1 Етапи  розвитку менеджменту…………………………………..….ст.8 

Розділ 3 Сучасні  підходи до управління організаціями……………………ст.9

     3.1 Принципи менеджменту застосовані в сучасних умовах…….…ст.11

      3.2 Наукові школи управління………………………………………...ст.12 

Розділ 4 Етапи розвитку управлінської науки в Україні та в світі………...ст.14 
 

Розділ 5 Сучасні  підходи до визначення ефективності менеджменту…....ст.17 

Висновок………………………………………………………………………ст.19 

Список літератури……………………………………………………………ст..20 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                  Вступ 

      У наш час важко назвати більш важливу і багатогранну сферу діяльності,  чим менеджмент, від якого в значній мірі залежать і ефективність  виробництва,  і  якість обслуговування населення.

      У  зарубіжних країнах накопичений значний  досвід управління в області  промисловості, торгівлі,кооперації, сільського господарства і  т.п. внаслідок   безпосередньої участі людей в управлінській діяльності. Він збагачується    за рахунок знань основ науки управління, світових  досягнень  в  практичній  організації економічних і соціальних  процесів.

      В  Україні  поки ще не досягнуті значні успіхи  в  теоретичному і  практичному  освоєнні  менеджменту.

     Менеджмент  зумовлений   такими    базисними    чинниками,    як    тип власності,  форма  державного устрою, міра розвиткуринкових  відносин.    Тому  розвиток  сучасного  менеджменту  в умовах переходу Україні  до  ринкової  економіки   в   значній   мірі   залежить   від   цих чинників.

      Упровадження ринкових  відносин  у практику  господарювання  вимагає принципової зміни методів управління на всіх рівнях управлінської ієрархії.

     Це  висуває необхідність вивчення нових  підходів і форм управління,  зокрема, менеджменту як особливого типу управління. Менеджмент як наукова  дисципліна пройшов  довгий  і  суперечливий   шлях   розвитку,   і   розглядати   його,  безсумнівно, потрібно з урахуванням історичного досвіду, тих цілей і  задач, що ставилися на  різних  етапах  його  розвитку.   Необхідно   підготувати менеджерів до  сприйняття сучасних  проблем  менеджменту крізь історичну призму,що дозволяє зрозуміти логіку розвитку цих проблем.

   Задача  менеджменту  як  науки   управління   складається   в   підвищенні

практичної  значимості досліджень, орієнтації їхній на розробку принципів  і

методів, що дають можливість практично вирішувати  в  тих  чи  інших  умовах  проблеми функціонування організації.

Розділ 1. Сутність і роль менеджменту

Поняття "менеджмент" є досить загальним і трактується по-різному. У ньому зведені воєдино дуже різні принципи, ролі, види діяльності та функції.              Найчастіше використовується це поняття в двох значеннях: як функціональне поняття, що охоплює господарські процеси та функції, котрі характеризують діяльність підприємства (закупівля, виробництво, збут тощо), і як організаційне поняття, що характеризує суб'єктів, які приймають рішення, їхню роль у діяльності підприємства (правління, начальник цеху, майстер).

     Загалом домінує функціональний підхід, котрий окреслює завдання діяльності та господарські процеси, тоді як другий підхід зосереджує увагу на ролі менеджерів різних організаційних рівнів.

     Менеджмент   (англ.    management  -   управління,    завідування, організація)   це   управління   виробництвом   або   комерцією;  сукупність принципів,   методів,  коштів  і  форм   управління,   що  розробляються   і що  застосовуються   з   метою   підвищення   ефективності   виробництва   і збільшення  прибутку.

     Менеджмент — це: раціональний спосіб управління діловими організаціями; управління, орієнтоване на дохідність і прибутковість;

     Менеджмент — це перш за все управління людьми, наука про людину, її інтереси, поведінку та взаємодію з іншими людьми.

     Менеджмент — це практична дисципліна, яка має прикладний характер, виражається в діях і вміннях людини.

     Менеджмент — це орган або апарат управління сучасними організаціями.

Сучасний  менеджмент  включає  дві  невід'ємні  частини:

-  теорію  керівництва;

-   практичні    способи    ефективного    управління,     або     мистецтво

управління.

    Поняття  “менеджмент” міцно   увійшло  в   наше   повсякденне   життя   і стало   звичним   для   ділового  українського  життя.    Однак    необхідно враховувати,     що  мова  йде  про  нову  філософію,      де   діють   інші системи  цінностей  і  пріоритетів.

      У  зв'язку  з   цим   потрібно   детальне   зупинитися   на   значенні терміну   «менеджмент».   Українське   слово   «управління»   і   англійське слово  «менеджмент»   вважаються   синонімами,    однак    насправді    їх  істинний  зміст  вельми  розрізнюється. Вживаючи  термін  «менеджмент», ми слідуємо  сталій  в  міжнародній   практиці   традиції, згідно   з якою під  ним   мається  на  увазі   цілком   певне   коло   явищ   і   процесів.

     Насправді  термін  «управління»  не  є  задовільним   заступником   терміну «менеджмент » тому,   що  в останньому  випадку   мова   йде   лише   про одну   з   форм   управління,     а   саме   про   управління   соціально  - економічними   процесами   за допомогою   і   в   рамках    підприємницької структури,     акціонерної компанії.   Причому   адекватною   економічною основою  менеджменту  є  ринковий  тип  господарювання,    здійснюваний   на базі  індустріальної  організації  виробництва  або  комерції.

       Таким   чином,   термін   «менеджмент  »   вживається   стосовно   до управління   господарською   діяльністю, тоді   як    у    інших    цілей використовуються  інші  терміни.

      У  наших  умовах   потрібно   вживати   терміни   «організація»,   «управління »  і  «  адміністрування».  Проте,  державні,   громадські   і інші   організації   також   повинні   використати   принципи  і  методи менеджменту,  якщо  хочуть  досягнути  своїх  цілей. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 2 Передумови виникнення менеджменту 

     Приступаючи до вивчення менеджменту, слід вирішити, з чого його розпочати. Дехто вважає, що з глибокої історії людського  суспільства. Інші вважають, що це було б неправильно.

     Цілеспрямовані  пошуки теоретичних підходів до менеджменту  почалися в епоху розвитку капіталізму.

     За  початок відліку в літературі з історії менеджменту вважають зародження писемності в стародавньому  Шумері в V тисячолітті до н. є. Вважається, що це революційне досягнення в житті людства привело до виникнення особливого прошарку "жерців-бізнесменів", котрі успішно здійснювали релігійно-комерційні й торгові операції, вели ділове листування і комерційні розрахунки.Тому ця перша управлінська революція характеризується як релігійно-комерційна.

     Друга управлінська революція пов'язується з діяльністю вавилонського царя Хаммурапі (1792-1750 pp. до н. е.), що видав звід законів управління державою для регулювання суспільних відносин між різними соціальними групами населення.

     Третя управлінська революція відома як виробничо-будівельна. Вона передбачала поєднання державних методів управління з контролем за діяльністю в сфері виробництва та будівництва і відбулася в часи правління Навуходоносора (605- 562 pp. до н. е.).

     Четверта  управлінська революція відбулася в період зародження капіталізму й індустріального прогресу європейської цивілізації (XVII-XVIII ст.). її головним результатом стало зародження професійного управління.

     П'ята  управлінська революція (кінець XIX - початок XX ст.) відома під назвою бюрократичної; її теоретичною платформою стала концепція "раціональної бюрократії" відомого соціолога, економіста Макса Ветера.   

     Основні її результати: формування великих  ієрархічних структур, поділ управлінської  праці, введення норм і стандартів, встановлення посадових обов'язків і відповідальності менеджерів.

     Найважливішою умовою виникнення та розвитку менеджменту  історично стало використання наукових методів управління підприємством. Без фактичних даних, без теорії, принципів та закономірностей напевно  ніхто не сприймав би менеджмент серйозно. Справжня наука та, яка вказує шлях для повноцінної професійної практики, - це більше, ніж технічні прийоми, формули, закони. Це - нове бачення світу і новий спосіб розв'язання проблем.

     Без розв'язання цих проблем подальший  розвиток бізнесу та підприємництва у формі великих підприємств був неможливий. Кількісні зміни, які відбулися в системі промислового виробництва у XIX-XX ст., спричинили появу якісно нової системи управління, назва якої - менеджмент (промисловий).

     Отже, менеджмент як наукова дисципліна почав формуватися тоді, коли люди стали систематизувати і виробляти рекомендації про те, як краще управляти. У результаті виникли теорії, концепції, які можна було викладати й вивчати. Це і стало початком менеджменту.

     У процесі вивчення теорії і практики менеджменту стає очевидним, що багато того, що рекомендується як щось нове й революційне, виявляється просто логічною пропозицією ідей, розвинутих в іншому місці та в інший час. Багато того, що правильне, зовсім не нове, і багато з того, що називається новим, не є таким. Тому ми маємо бути обережними та об'єктивними в наших оцінках корисності того, що пропонуємо.

     Сучасний  менеджмент - це тисяча можливих варіантів  і нюансів управлінських рішень. Складність вивчення й освоєння менеджменту  полягає в тому, що підходи, розроблені однією фірмою, які добре себе зарекомендували, можуть виявитися не тільки неефективними, а й навіть шкідливими для іншої. Тому в діяльності менеджерів робиться наголос не на стандартних прийомах (хоча їх теж треба знати), а на спроможності швидко і правильно оцінити реальну господарську ситуацію, ефективно впоратися з нею.        

2.1 Етапи розвитку  менеджменту

Виділяють шість основних етапів розвитку менеджменту:

• Розвиток науки про управління людьми в процесі виробництва.
• Формування управлінських механізмів на засадах розвитку людських стосунків.
• Побудова систем управління, орієнтованих на ринок.
• Активне застосування кількісних (економіко-математичних) методів як важливих напрямів формалізації методів менеджменту і трансформації їх в управлінські рішення.
• Формування системних та ситуаційних підходів.
• Комп'ютеризація управлінських процесів.