Эволюция сучасного менеджмента

Автор работы: m**************@mail.ru, 27 Ноября 2011 в 14:37, курсовая работа

Краткое описание

Це висуває необхідність вивчення нових підходів і форм управління, зокрема, менеджменту як особливого типу управління. Менеджмент як наукова дисципліна пройшов довгий і суперечливий шлях розвитку, і розглядати його, безсумнівно, потрібно з урахуванням історичного досвіду, тих цілей і задач, що ставилися на різних етапах його розвитку. Необхідно підготувати менеджерів до сприйняття сучасних проблем менеджменту крізь історичну призму,що дозволяє зрозуміти логіку розвитку цих проблем.

Содержание работы

Вступ……………………………………………………………………………ст.3
Розділ 1 Сутність і роль менеджменту…………………………………...…..ст.4
Розділ 2 Передумови виникнення менеджменту……………………………ст.6
2.1 Етапи розвитку менеджменту…………………………………..….ст.8
Розділ 3 Сучасні підходи до управління організаціями……………………ст.9
3.1 Принципи менеджменту застосовані в сучасних умовах…….…ст.11
3.2 Наукові школи управління………………………………………...ст.12
Розділ 4 Етапи розвитку управлінської науки в Україні та в світі………...ст.14

Розділ 5 Сучасні підходи до визначення ефективності менеджменту…....ст.17
Висновок………………………………………………………………………ст.19
Список літератури……………………………………………………………ст..20

Содержимое работы - 1 файл

Київський національний.doc

— 135.00 Кб (Скачать файл)

     Зміст ефективності управління у вітчизняній  літературі, як правило, розглядається в двох аспектах економічному і соціальному:

    • Економічна ефективність характеризується співвідношенням результатів і витрат, необхідних для досягнення їх.
    • Соціальна ефективність відображає ступінь досягнення соціальних параметрів управління. Комплексно ці категорії складають соціально-економічну ефективність управління.

     В іноземній літературі поняття ефективність бізнесу внутрішньофірмового менеджменту  виражається теж двома ключовими термінами: efficiency і effectiveness. 

     Термін effectiveness використовується для визначення міри досягнення організацією її мети. Ефективність у цьому розумінні означає, що робота має високий рівень ефекту або результату і характеризується такими параметрами, як виконання зобов'язань, адаптивність і розвиток.

     Термін effectiveness більш повно характеризує успішність роботи, відображаючи не лише економічність виробництва продукції та послуг, а й характеристики взаємовідносин із зовнішнім середовищем, яке суттєво впливає на розвиток організації.

     Проблема  підвищення ефективності менеджменту  як комплексного показника вимагає  пошуку відповіді на ряд запитань, зокрема: виробництво якої продукції (послуги) може забезпечити максимум доходів? В якому напрямі покращувати економічні характеристики товарів та ринку? Відповідно використовуються і різнозначні поняття efficient та effective.

     Перше стосується агентів виробництва, їхніх  дій або засобів і означає  здатність діставати бажаний  результат (ефект) відповідно до поставленого завдання. Друге характеризує вже виконану роботу або самого її виконавця й означає наявність високого рівня результатів (ефекту).

     Перед вітчизняними підприємствами стоїть завдання підвищувати ефективність не лише виробництва, а й усіх інших сторін діяльності, зокрема вивчення ринків і задоволення потреб клієнтів, інновацій, управління персоналом і фінансами, захист навколишнього середовища тощо.

      Тому під ефективністю менеджменту слід розуміти перш за все таке управління, яке забезпечує ефективність функціонування і розвитку підприємства як цілісної соціально-технічної системи. Ефективність діяльності всіх первинних ланок економіки складає ті підвалини, на основі яких будується ефективність національних економік у цілому. 

Висновки 

      Саме   менеджмент, забезпечує    інтеграцію    економічних    процесів     в організації.

     Менеджмент  -  найважливіше  поняття   в  ринковій  економіці.  

        Його  вивчають  економісти,     підприємці,    фінансисти,     банкіри   і   всі, хто  стосується  бізнесу.

      «  Управляти   -   означає   вести   підприємство   до   його   мети, витягуючи  максимум  можливості  з  існуючих ресурсів».    Фахівцям   нового часу  необхідні глибокі   знання   по   менеджменту,     а   для   цього треба чітко представляти  суть  і поняття менеджменту.

      Першорядна  задача  менеджменту   полягає  в  створенні   організаційної культури,  творчого  інноваційного  клімату,  що  стимулюють  працівників  на  нововведення. Керівники підприємств покликані стати ініціаторами  в  області  реалізації технологічних і організаційних змін.

      Тому, найважливішим  фактором  успіху,  стає  безупинне  теоретичне  і

практичне навчання керівників нового типу:  високопрофесійних,  компетентних у широкому колі економічних, соціальних і технологічних  питань,  з  високим почуттям відповідальності за результати діяльності підприємства.

      Це висуває високі вимоги до  підготовки фахівців-менеджерів  і  в  першу

чергу тих,  котрі будуть зайняті в  економічній сфері діяльності  і  зв’язані з підготовкою і прийняттям рішень у цій області.

         Знання ними проблем  теорії і практики менеджменту є обов’язковим. 
 
 
 
 
 
 

Список  використаних джерел

  1. Мошек Г.Є. Основи менеджменту:Навч. посібник.-К.:Видавн.центр КДТЕУ,1998.-136 с.
  2. Нємцов В.Д., Довгань Л.Є., Сініок Г.Ф. Менеджмент організацій : Навч. Посібник.-К:ТОВ «УВПК «ЕксОб»,2001.-392 с. 
  3. Мошек Г.Є., Гомба Л.А., Піддубна Л.П. Менеджмент підприємства: Підруч. – К.: Київ. нац. торг.-ек. ун-т, 2002. – 371 с.
  4. http://www.5dp.com.ua/
  5. «Енциклопедичний словник бізнесмена»: Менеджмент, маркетинг, інформатика./під заг. Ред. М.І. Мадаванова.-К.: техніка, 2001
  6. http://library.if.ua/book/3/312.html
  7. Колот А.М. Мотивація персоналу: Підр. – К.: КНЕУ, 2002. – 45-50 с.
  8. http://www.refine.org.ua/pageid-4963-3.html

Информация о работе Эволюция сучасного менеджмента