Система управління знаннями

Система управління знаннями 

В умовах революційних змін у виробничих, інформаційних  технологіях та технологіях ведення  бізнесу, а також під впливом  таких факторів, як глобальна конкуренція, прискорення процесів впровадження нововведень та прийняття рішень, підвищення продуктивності праці працівників формується потреба в новій функції управління, в завдання якої входить акумулювання інтелектуального капіталу, виявлення і розповсюдження інформації та досвіду, створення посилань для розповсюдження і передачі знань.

Саме за допомогою  менеджменту знань вирішується  проблема формалізації, асиміляції та доступу до практичного корпоративного досвіду, знань і експертних даних, які пришвидшують період адаптації  нових працівників, створюють нові можливості для існуючого персоналу компанії, сприяють вдосконаленню діяльності і стимулюють інновації.

Hi для кого  не таємницею, що знання - важливий  ресурс, яким, як і всіма рештою (матеріальними, трудовими), необхідно  безперервно управляти. Зрозуміло,  що при успішній трансформації знання мають здатність перетворюватися в раціональні дії та ефективні короткострокові й перспективні рішення. Тим можна пояснити інтерес управлінців до поняття "управління знаннями"; компанії прагнуть управляти знаннями, оскільки цей ресурс сприяє досягненню кращих результатів та підвищенню вартості бізнесу; усім відома суттєва різниця між ринковою вартістю компанії і вартістю її матеріальних активів. Цей показник і є показником вартості нематеріальних активів, більшість з яких становить собою одну із форм організаційних знань.

Необхідність  створення системи управління знаннями, яка б об'єднала професійну інформацію, дані про досвід працівників, проекти, в яких вони беруть участь, а також  забезпечила б регламентований доступ до розподілених інформаційних ресурсів, прикладних програмних систем і формалізованих результатів роботи, викликана такими факторами:

• відсутністю єдиної загальнодоступної бази стандартів, регламентів, інструкцій;
• відсутністю засобів обміну досвідом і колективної роботи працівників;
• відсутністю доступу до уже створених електронних інформаційних ресурсів;
• відсутністю єдиного реєстру корпоративних проектів;
• відсутністю системи обліку досвіду, кваліфікації, експертизи працівників.