Физическая реабилитация при бронхиальной астме

2

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ

„УКРАЇНА”

МИКОЛАЇВСЬКИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТИТУТ

Соціально-гуманітарний факультет

Кафедра фізичної реабілітації та здоров’я людини

КУРСОВА РОБОТА

з фізичної реабілітації

на тему: „ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ПРИ БРОНХІАЛЬНІЙ АСТМІ”

Виконала: студентка групи ______

заочної форми навчання

Севастьянова А.А.

Перевірила: к.м.н., в.о.доц.

Яблонська Т.М.

Миколаїв - 2008

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ І. Реабілітація бронхіальної астми – наявна потреба сьогодення....5

1.1. Бронхіальна астма як фактор інвалідізації суспільства: динаміка розвитку та статистичні факти........................................................................................................5

1.2. Механізми розвитку бронхіальної астми...........................................................7

1.3. Класифікація бронхіальної астми.....................................................................13

РОЗДІЛ ІІ. Основні сучасні принципи та засоби реабілітації при бронхіальній астмі...................................................................................................18

2.1. ЛФК та звукова гімнастика...............................................................................18

2.2. Масаж та фізіотерапія при бронхіальній астмі...............................................24

РОЗДІЛ ІІІ. Побудова та реалізація реабілітаційних програм на різних етапах відновлення при бронхіальній астмі......................................................27

3.1. Застосування класичних базових засобів реабілітації при бронхіальній астмі............................................................................................................................27

3.2. Рекомендовані схеми комплексних реабілітаційних заходів при бронхіальній астмі.....................................................................................................33

3.3. Профілактика бронхіальної астми....................................................................35

ВИСНОВКИ.............................................................................................................40

ЛІТЕРАТУРА...........................................................................................................42

ВСТУП

Бронхіальна астма є одним з найбільш розповсюджених захворювань і, на жаль, існує тенденція до постійного збільшення кількості цієї патології. Захворюваність на бронхіальну астму (БА) на початку сторіччя не перевищувала 1% від загальної кількості населення, то на сьогоднішній день ця цифра збільшилась до 10%.

Бронхіальна астма є для хворого проблемою на все життя. У 80% випадків захворювання формується в дитячому віці і є найпоширенішою хронічною патологією в цьому періоді. Часто повторювані катари верхніх дихальних шляхів, пневмонії, бронхіти, отити, хронічні вогнища інфекції створюють грунт для бактеріальної сенсибілізації організму і виникнення БА. Приступи астми можуть зумовлюватися й іншими причинами, зокрема нервово-психічного характеру, а також хімічними, побутовими і харчовими алергенами та чинниками зовнішнього середовища тощо.

Не зважаючи на значні успіхи в розумінні патогенезу і морфології запального процесу при бронхіальній астмі, досягнуті останніми роками, вона недаремно названа парадоксом XX століття. У 1995 р. досягнутий міжнародний консенсус по діагностиці і лікуванню астми (GINA). Проте, профілактика і реабілітація даного захворювання залишається надзвичайно актуальним і таким, що потребує подальшого пошуку та розробки ефективних засобів і методів саме реабілітації цієї складної патології. Вона поліпшує якість лікування, запобігає можливим ускладненням при різних формах захворювання, прискорює відновлення функцій органів і систем, тренує і загартовує весь організм, повертає працездатність, зменшує ймовірність інвалідизації. У випадках  інвалідності фізична реабілітація допомагає хворому розвинути навички самообслуговування, професійно перекваліфікуватися, виробити постійні компенсації при незворотних змінах, пристосуватися до життя у нових умовах, що створилися внаслідок хвороби. Важливим напрямком у цій галузі є поєднання класичних засобів реабілітації з новими нетрадиційними і альтернативними методами.

У даній роботі на підставі опублікованих клінічних та власних досліджень, аналізу багаторічного клінічного досвіду і літературних даних зроблена спроба висловити сучасне розуміння бронхіальної астми, детальний опис чинників що сприяють формуванню бронхіальної астми, тригерів загострень і механізмів розвитку бронхіальної астми. Особливий акцент зроблений на аналіз впливу на динаміку перебігу хвороби засобів фізичної реабілітації, обґрунтування їх застосування та аналіз ефективності, а також складання комплексних реабілітаційних методик реабілітації БА на різних періодах, що може підштовхнути до розв’язання актуального питання відновлення здоров’я та працездатності, а також зменшення проценту інвалідізації людей, хворих на бронхіальну астму.

РОЗДІЛ І. Реабілітація бронхіальної астми – наявна потреба сьогодення

1.1. Бронхіальна астма як фактор інвалідізації суспільства: динаміка розвитку та статистичні факти

Епідеміологічні дослідження в Європі і в інших регіонах миру показують, що протягом останніх двох-трьох десятиліть спостерігається стрімке прогресування поширеності алергічних захворювань. Біля третини населення Земної кулі страждають на алергічні захворювання в даний час або коли-небудь мали їх у минулому.

Поширеність БА з початку 80-х років в Європі збільшилася в два рази і продовжує рости. По критеріях поширеності, тяжкості течії, складності діагностики, терапії і реабілітації, соціальних і економічних проблемах БА упевнено займає провідне місце серед "захворювань століття". Значне погіршення якості життя хворих, зниження їх суспільної активності, великий відсоток інвалідізації і можливість смертельного результату викликають стурбованість не тільки лікарів, але і всього суспільства в цілому. З другого боку, фінансові втрати унаслідок алергічних захворювань, зокрема БА, досить великі, що приводить до значних соціально-економічних витрат [31, c.5].

Проведені в останні десятиріччя епідеміологічні дослідження дозволяють вивчити формування захворювання шляхом дослідження поширеності, аналізу розподілу по території, залежно від віку, і в часі, що дає можливість оцінити еволюцію БА за тяжкістю і формою, виявити факти, сприяючі прогресуванню патологічного процесу і інвалідізації, оцінити ефективність профілактичних заходів.

Дослідження поширеності є ключовим в епідеміологічній програмі, для чого використовуються різні методики, в основі яких лежить опит різних груп населення, дані медичної статистики, а також дослідження об'єктивних маркерів захворювання. Переважаюча більшість епідеміологічних досліджень виконана методом опиту населення і порівнюється з даними медичної статистики. Вивчення поширеності на підставі звернення по медичну допомогу не відображає істинної ситуації. Цілеспрямовані клініко-епідеміологічні дослідження у декілька разів перевищують показники офіційної статистики. Мають значення відмінності у визначенні захворювання як нозологічної форми і її класифікації, недостатнє використовування стандартизованих функціональних методів обстеження бронхіальної обструкції. Більш інформативними і достовірними є уніфіковані методики, що відповідають вимогам повного епідемічного дослідження з використанням стандартних, добре розроблених запитальників [31, c.6].

Дані про епідеміологічні показники БА у дітей в Росії, країнах СНД і в Україні дуже суперечливі і значно відрізняються від європейських цифр. В Україні, за даними офіційної медичної статистики, поширеність астми за останнє десятиліття збільшилась в 1,6 рази (21,2 випадків на тисячу населення проти 12,6 випадків на тисячу).

У 1998—2000 рр. дослідження за програмою ISAAC були проведені в р. Києві. Поширеність БА серед дітей 6-7 років склала 8,1%; 13-14 років - 6,1%.

З віком збільшується питома вага астми фізичного навантаження (8,5% проти 26%), важких асфіксичних нападів з дихальною недостатністю 2—3 ступеню.

Смертність дорослих хворих БА в Україні зросла з 2,8 випадків на 100 тис. населення в 1985 р. до 3,8 випадків на 100 тис. населення в 1994 р.. За даними зарубіжної літератури, також наголошується збільшення смертності від БА [31, c.14].

Смертність від астми, як і від інших алергічних захворювань в структурі загальної смертності невисока. "L'asthma n'est past mortal" (астматики не вмирають) — така перспектива прогнозувалася для хворих БА в XIX ст. На жаль, збільшення захворюваності і розповсюдженості БА до кінця XX в. супроводжується і зростанням смертності унаслідок асфіксії при важких нападах і затяжних астматичних станах від важкої дихальної і серцево-судинної недостатності.

Тривалість життя у хворих БА, що не мають інших захворювань легенів, істотно не відрізняється від очікуваної в популяції. Пацієнти старше 35 років з супутніми хронічними обструктивними захворюваннями легенів мають показники нижче очікуваних.

Соціально-економічні аспекти астми широко обговорюються в даний час на міжнародних конгресах і форумах. Поширеність бронхіальної астми, велика питома вага важких і середньої тяжкості форм в структурі захворювання, що потребують інтенсивної терапії під час загострення, а також необхідність тривалої базисної терапії вимагають значних фінансових витрат як від суспільства, так і від самого хворого [12, c 67].

Бронхіальна астма є найчастішою причиною розвитку інвалідності у дітей з хронічними неспецифічними захворюваннями легенів, а у дорослих поступається сумнівною першістю тільки хронічному обструктивному бронхіту. Приблизно десята частина хворих на бронхіальну астму в різних регіонах України стають інвалідами з дитинства. Ці діти вимагають особливої уваги не тільки лікарів і медичних працівників, але і всього суспільства в цілому.

1.2. Механізми розвитку бронхіальної астми

Розуміння бронхіальної астми як хронічного запального процесу, в якому виконують роль багато клітин, включаючи огрядні і еозинофіли, є в даний час основою всіх міжнародних програм по її лікуванню та реабілітації.

Морфологічні дослідження бронхобіопсій і рідини бронхоальвіолярного лаважа (ЖБАЛ) дозволили встановити особливості запалення дихальних шляхів при БА. Для нього характерне збільшення числа ефекторних клітин і клітинна деструкція в слизистій оболонці бронхів. Найважливішими ознаками запалення слизистої при БА є велика кількість ефекторних клітин, гіперплазія келихоподібних клітин в поєднанні і без війчастої гіперплазії, плоскоклітинна метаплазія і деськвамація епітелію [4, c. 56].

Особливу роль серед багатьох клітин запалення виконують еозинофіли, які є біомаркерами БА. Реакція тканин, опосередкована місцеве нейропептидами, секреторними нервовими закінченнями, що вивільняються, відома як нейрогенне запалення.

Характерними рисами нейрогенного запалення дихальних шляхів є вазоділятація, збільшення рівня кровотоку і ступеня проникності стінок кровоносних судин слизистої. Запальний процес зачіпає всі структури стінки бронха: епітеліальні покрови, базальну мембрану, лімфоїдні вузлики, пов'язані з бронхами, судини, гладкі м'язи.

Важливим чинником запалення є порушення бронхіального кровообігу. Порушення проникності посткапілярних вену пов'язане з утворенням ендотеліальних отворів і підвищенням внутрішньо судинного тиску. Ексудація плазми сприяє проникненню клітин запалення в слизисту.

Епітелій є першою ланкою, що контактує з аерополлютантами. Контакт з подразником викликає його структурні зміни, а в останній стадії астматичного статусу змінена вся поверхня слизистої бронхів. Велике значення в кооперації клітин між собою і їх міграції у вогнище запалення надають адгезивним молекулам. Розрізняють декілька сімейств молекул адгезії: селектини, інтегрини і ін. У розвитку алергічного запалення особливу роль виконують ICAM-1 –молекули [65, c. 127].

Особливо важливим є питання про наявність, терміни появи, ступінь вираженості і характер запалення стінки дихальних шляхів в дитячому віці. Труднощі діагностики в ранньому віці, тенденція до спонтанного одужання або полегшення нападів, маловдалі спроби прогнозування перебігу захворювання нерідко викликають у практичних лікарів сумнів у необхідності тривалої протизапальної терапії.

Принципово важливою є та обставина, що ознаки запалення в дихальних шляхах виявляються в дитячому віці не тільки при важкому, але і при середньої тяжкості течії БА, зокрема, в періоді клінічного благополуччя. Вираженість запальних змін корелює із ступенем бронхіальної обструкції і тривалістю захворювання.

При мікроскопічному дослідженні біоптатів бронхів дітей, хворих БА, виявляються деформація, потовщення і злущування циліндрового епітелію, потовщення базальної мембрани, мукоїдне набухання і геаліноз базальної мембрани, гіперплазія слизистих залоз, інфільтрація стінки лімфогистіоцитарними і поліморфно-ядерними клітинами, зокрема еозинофілами [32, c. 231].