Поняття і суть підприємництва

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Ноября 2011 в 14:23, реферат

Краткое описание

Підприємницький простір — це територіальна цілісність, у межах якої відповідні фактори впливають на професійну діяльність підприємця.

Содержимое работы - 1 файл

+поняття і суть підприємництва.doc

— 40.00 Кб (Скачать файл)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Реферат на тему:

    Поняття і суть підприємництва 
 

 

     Ми живемо у багатій країні, де розвиток підприємництва є об'єктивною необхідністю. Формування його відбувається через введення обмеженого національного законодавства на елементи підприємницької діяльності. Демократизація економічної системи створює можливості для розвитку плюралізму форм господарювання, урізноманітнює підприємницьку діяльність.

    Підприємницький простір — це територіальна цілісність, у межах якої відповідні фактори впливають на професійну діяльність підприємця. Його можна охарактеризувати як суму трьох сфер, аналіз кожної з яких дає підприємцеві змогу виробити свої тактику і стратегію організації професійної діяльності. Це правова, соціальна й економічна сфери.

    Підприємництво передбачає офіційну реєстрацію підприємця як такого, необхідність його вступу у сферу ділових зв'язків і ділових відносин від імені визнаного суспільством економічного суб'єкта. В Україні правове забезпечення підприємницької діяльності гарантується насамперед законами України та підзаконними актами, в яких викладено:

    > загальні положення про підприємництво (суб'єкти, свобода, обмеження, принципи  й організаційні форми);

    > умови здійснення підприємництва (державна реєстрація, право наймання  працівників, соціальні гарантії, відповідальність суб'єктів, припинення діяльності);

    > стосунки підприємця і держави  (гарантії прав, державна підтримка  й регулювання, діяльність іноземних  підприємств, міжнародні договори).

    Для дальшого розвитку підприємницької  діяльності в Україні важливе значення мають урядові документи про підтримку малого підприємництва. Воно, зокрема, має здійснюватися за такими напрямками: формування інфраструктури підтримки і розвитку малого підприємництва; створення сприятливих умов для використання суб'єктами малого підприємництва державних фінансових, матеріально-технічних та інформаційних ресурсів, а також науково-технічних розробок і технологій; запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності; удосконалення підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації кадрів для суб'єктів малого підприємництва; фінансова підтримка інноваційних проектів. Кріім того, затверджена Державна програма підтримки малого підприємництва.

    Важливою  передумовою успішної підприємницької  діяльності є вибір організаційно-правової форми її здійснення. Зазвичай цей вибір пов'язаний з низкою факторів (мірою відповідальності, системою оподаткування, потребою у фінансах, можливістю зміни власника, управлінськими здібностями підприємця тощо). В Україні здебільшого поширені три основні організаційно-правові форми підприємницької діяльності:

    1) одноосібна власність;

    2)  товариства (партнерства);

    3) корпорації (акціонерні товариства).

    Важливою  формою підприємницької діяльності є франчайзинг, який у широкому розумінні означає надання права на виробництво і збут продукції, а також на отримання практичної допомоги в організації бізнесу.

    Підприємництво  може бути приватним і державним (державні й господарські організації, які функціонують на принципах підприємництва). Колективне, сімейне, спільне та інші види підприємництва є похідними від приватного і державного.

    Одна  з найхарактерніших рис цивілізованого підприємництва полягає в тому, що кожний підприємець, котрий реалізує власні задуми, водночас здійснює господарську діяльність в інтересах суспільства. Щоб отримати більший прибуток і бути конкурентоспроможним, він повинен постійно дбати про науково-технічний прогрес, підвищувати якість товарів як виробничого призначення, так і особистого споживання і здешевлювати їх. Досвід країн з розвиненою ринковою економікою показує, що сьогодні підприємництво є найпрогресивнішою системою ведення господарства незалежно від соціально-економічного устрою суспільства. Його функції різноманітні:

    1)  творча — генерування й активне використання новаторських ідей і пілотних проектів, готовність до виправданого ризику та вміння ризикувати в бізнесі (підприємництві). Гнучка форма організації виробництва, яка оперативно реагує на потреби ринку, найновіші досягнення НТП сприяють своєчасним структурним зрушенням в економіці;

    2) ресурсна, яка виявляється у формуванні й продуктивному використанні власного капіталу, а також інформаційних, матеріальних і трудових ресурсів;

    3) організаційно-супровідна — практична організація маркетингу, виробництва, продажу, реклами та ін. господарських справ;

    4) форма господарювання, за якої  утверджується почуття господаря кожного учасника суспільного виробництва. Без широкого розвитку економічних умов підприємництва утвердження почуття господаря неможливе;

    5) сприяє вільному розвитку працівників, вихованню в них почуття чесності, порядності, сумлінності, впровадженню демократичних принципів суспільного й економічного життя, самоуправління тощо;

    6)  широкий розвиток підприємництва  застерігає від суб'єктивізму й волюнтаризму і найповніше відповідає вимогам природно-історичного процесу суспільного розвитку. Він об'єктивно зумовлений рівнем розвитку продуктивних сил і відповідним характером відносин власності.

      Отже, широкий розвиток підприємництва збагачує економічну діяльність суспільства, урізноманітнює її форми, підвищує економічну ефективність суспільного виробництва.

    Підприємництво  — це особливий вид економічної  активності, під якою розуміють діяльність, спрямовану на одержання прибутку, для чого необхідні ініціатива, відповідальність, інноваційна підприємницька ідея. Бо його початковий етап пов'язаний здебільшого тільки з ідеєю — результатом уявної діяльності, що згодом набуває матеріалізованої форми.

    Економічна  сфера — це насамперед умови конкуренції у вибраній підприємницькій діяльності, а також умови ціноутворення на фактори виробництва, включаючи розмір ставок позичкового відсотка та оподаткування. Умови конкуренції мають кількісну і якісну сторони.

    Кількісна сторона характеризує розмір частки підприємця на ринку, яка може бути більшою чи меншою (це означає можливість стабільного чи нестабільного розвитку виробництва, здійснюваного підприємницькою структурою), а також ціновою політикою підприємця на ринку.

    Якісна  сторона умов конкуренції може означати високий, середній чи низький рівень задоволення потреб покупців у зв'язку з придбанням ними товару, виробленого підприємцем.

    Підприємництво  має ініціативний характер і орієнтується на ринок.

    Характерними  для підприємництва є обов'язкова наявність інноваційного моменту — виробництво нового товару чи зміна профілю діяльності, або створення нового підприємства.

    Мета підприємницької активності виробництва й пропозиція ринкові такого товару, на який   є попит і який дає прибуток.                  

    Для розвитку підприємництва необхідна  також наявність від повідної суспільної ситуації (ідеологічної, політичної і соціальна економічної обстановки). Ефективне здійснення підприємницької діяльності можливе тільки за відповідної суспільної ситуації — підприємницького середовища, під яким розуміють передусім ринок, ринкову систему відносин, а також особисту свободу підприємця, тобто його особисту незалежність, що дає змогу приймати таке підприємницьке рішення, яке, з його погляду, буде найефективнішим, дійовим і забезпечить максимальний прибуток.

    Підприємницьке  середовище це суспільна економічна ситуація, яка забезпечує сутність економічної свободи, наявність суб'єктів підприємництва, панування ринкового типу економічних зв'язків, можливість формування підприємницького капіталу та використання відповідних ресурсів.

    Йдеться про економічну автономію підприємництва. Формування підприємницького середовища полягає у проведенні заходів щодо створення конструктивних умов для швидкого становлення й розвитку підприємництва. Це зміна суспільної економічної й соціально-економічної концепцій побутового укладу, національної суспільної психології відповідно до концепції побутового укладу, прийняття національної програми стимулювання підприємництва з акцентом на створенні адекватної підприємницької інфраструктури, тобто всіх тих інститутів, які сприяють розвиткові й активізації підприємницької діяльності. Розвиток підприємництва сприяє зростанню національного багатства й добробуту нації.

    Як  показує зарубіжний досвід, для того щоб суспільство було багатим, потрібно, аби 5 — 7 % його активного населення  мало схильність до підприємництва. Підприємець — центральна фігура у бізнесі — прагне якнайефективніше поєднати усі фактори виробництва в одному господарському процесі з метою найраціональнішого втілення своїх ідей.

    Підприємництво  як особлива форма економічної активності, як конкурентна форма забезпечення самозайнятості частини населення й створення нових робочих місць користується широкою державною підтримкою. Вона зводиться до розробки конкретних заходів щодо консультативного супроводження процесу, створення й функціонування фірм з усіх питань, відповідної фінансової підтримки та надання певних пільг, технічної, науково-технічної, технологічної допомоги бізнесовим структурам тощо. Державна підтримка зазвичай виявляється у створенні підприємницьких структур до моменту переходу їх у категорію середніх або великих підприємств.

Информация о работе Поняття і суть підприємництва