Роль комерційної служби в покращенні структури асортименту роздрібного підприємства та залученні додаткових товарних ресурсів

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Мая 2012 в 15:07, курсовая работа

Краткое описание

Метою курсової роботи є вивчення теоретичних та практичних засад визначення асортименту товарів торговельного підприємства в сучасних умовах на прикладі торгівельної мережі "Велика кишеня".
Для досягнення поставленої мети треба вирішити наступні задачі:
- охарактеризувати діяльність ТМ "Велика кишеня";
- визначити фактори, що впливають на формування асортименту товарів ТМ»Велика кишеня»;
- розглянути питання формування та покращення структури асортименту товарів в економічній літературі;
- надати висновки та пропозиції.

Содержание работы

. Поняття та зміст асортиментної політики в торгівлі.
2. Стисла економічна характеристика роздрібного торгового підприємства та середовища його функціонування.
3. Фактори, що впливають на формування асортименту товарів конкретного роздрібного підприємства.
4. Функції комерційної служби щодо формування асортименту конкретного роздрібного підприємства.
5. Аналіз структури асортименту конкретного роздрібного підприємства.
6. Шляхи покращення структури асортименту торгового підприємства та залучення додаткових товарних ресурсів.

Содержимое работы - 1 файл

КУРСОВАЯ!!!!!!!!!!!.doc

— 192.00 Кб (Скачать файл)

ТЕМА: Роль комерційної служби в покращенні структури асортименту роздрібного підприємства та залученні додаткових товарних ресурсів.

План

              Вступ

1.      Поняття та зміст асортиментної політики в торгівлі.

2.      Стисла економічна характеристика роздрібного торгового підприємства та середовища його функціонування.

3.      Фактори, що впливають на формування асортименту товарів конкретного роздрібного підприємства.

4.      Функції комерційної служби щодо формування асортименту конкретного роздрібного підприємства.

5.      Аналіз структури асортименту конкретного роздрібного підприємства.

6.      Шляхи покращення структури асортименту торгового підприємства та залучення додаткових товарних ресурсів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

              Актуальність теми. Всім відомо, що успішність бізнесу, вимагає не тільки самовіддачі керівника, але й постійних фінансових уливань, які, як правило, можна запозичити у фінансово-кредитних інститутів. Одна зі складові одержання фінансових вкладень у бізнес - це грамотно проведене маркетингове дослідження. Більшість невдач у бізнесі (від втрати частки ринку до банкрутства) викликане тим, що важливі стратегічні рішення приймаються або в умовах недоліку інформації, або на основі помилкових або застарілих даних. Маркетингові дослідження дозволять одержати необхідну інформацію й знизити ризик при прийнятті важливих рішень.

              Метою курсової роботи є вивчення теоретичних та практичних засад визначення асортименту товарів торговельного підприємства в сучасних умовах на прикладі торгівельної мережі "Велика кишеня".

              Для досягнення поставленої мети треба вирішити наступні задачі:

-                     охарактеризувати діяльність ТМ "Велика кишеня";

-                     визначити фактори, що впливають на формування асортименту товарів ТМ»Велика кишеня»;

-                     розглянути питання формування та покращення структури асортименту товарів  в економічній літературі;

-                     надати висновки та пропозиції.

              Основою для розгляду формування та покращення структури асортименту товарів торговельного підприємства було обрано торгівельну мережу "Велика кишеня", що успішно функціонує на українському ринку.

              Об’єктом дослідження є асортимент товарів торгівельного підприємства.

              Предметом дослідження є комерційна інформація та її використання.

              Курсова складається із вступу, шести розділів і висновків та пропозицій.

 


1.Поняття і зміст асортиментної політики в торгівлі

Високі показники господарсько-фінансової діяльності та культура торговельного обслуговування населення на підприємствах роздрібної торгівлі залежать від постійної наявності в продажу широкого і стійкого асортименту товарів.

              Спеціалізація виробників на випуску окремих видів товарів, яка дає їм можливість розширювати асортимент, поліпшувати якість, вдосконалювати технологію виробництва,значно скорочувати термін освоєння та серійного випуску більш конкурентноспроможних нових товарів, разом з тим призволить до звуження асортименту товарів, що випускаються. Виникає потреба у їх підсортуванні на оптових складах та в роздрібній торговельній мережі, де мають бути представлені товари різних промислових та сільськогосподарських підприємств вітчизняного та закордонного виробництва.

              Процес підбирання і установлення номенклатури товарів за різними ознаками спрямований на задоволення попиту населення і забеспечення високої прибутковості роботи підприємств торгівлі, називається формуванням асортименту.

              Як відомо, перелік товарів, які реалізуються на підприємствах роздрібної торгівлі, називається торговельним асортиментом. Формування торговельного асортименту в роздрібній торговельній мережі спрямовано на найбільш повне задоволення запитів покупців та активний вплив на попит для підвищення рівня і культури споживання.

              Перетворення виробничого асортименту в торговельний починається на підприємствах оптової торгівлі, які організовують закупівлю і доставку основної маси товарів складного асортименту. На підприємствах роздрібної торгівлі здійснюється перетворення виробничого асортименту в торговельній за основними групами продовольчих та непродовольчих товарів першої необхідності і простого асортименту, які закуповуються безпосередньо у виробників.

              Загальні напрями у формуванні асортименту товарів торговельними організаціями і підприємствами як оптової, так і роздрібної торгівлі визначаються їх асортиментної політикою.

              Асортиментна політика - це комплекс заходів щодо управління асортиментом товарів. Вона відображає вимоги і форми розподілу праці між учасниками товаропросування (товарору) і має на меті розробити принципи підбору товарів з врахуванням специфіки роботи окремих підприємств і організацій. Разом з тим, асортиментна політика в роздрібній торгівлі не зводиться лише до орієнтації магазинів на торгівлю окремими групами (комплексами) товарів. Вона включає загальні напрями формування асортименту товарів в роздрібній мережі міста, мікрорайону, торговельної організації, приватного підприємства чи фірми.

              Кінцевою метою асортиментної політики є отримання прибутку та забезпечення високої ефективності роботи промислових і торговельних підприємств, які досягаються за рахунок максимально можливої відповідності обсягів і структури виробництва товарів народного споживання купівельному попиту населення.

              Асортиментна політика є важливим складником загальної стратегії роздрібної торгівлі. Стратегія оптимізації асортименту може здійснюватися шляхом звуження його широти і зменшення глибини: магазини скорочують асортимент до декількох товарних груп, а в межах груп – організовують продаж лише самих популярних і ходових товарів. Це дозволяє значно зменшити товарні запаси, збільшити швидкість обертання товарів скоротити потребу в кредитах на закупівлю та реалізацію товарної маси.

              Якщо в основу формування асортименту покладена стратегія максимального його розширення і поглиблення, то вона потребує значно більших фінансових ресурсів, але дозволяє запропонувати покупцям дуже широкий асортимент товарів, які можна знайти тільки в цьому магазині.

              Таким чином, асортиментна політика повинна обиратися з врахуванням загальної мети і стратегічних підходів, які ставить перед собою керівництво фірми, роздрібного торговельного підприємства. Вона має за мету організацію продажу в магазині збалансованого асортименту товарів, який в раціональних співвідношеннях поєднує товари різних товарних груп залежно від потреб ринку, має враховувати рентабельність торговельної діяльності. При цьому прибутковість торгівлі може бути досягнута як за рахунок скорочення, так і розширення товарного асортименту. Стратегія формування асортименту в цьому випадку має визначити, чи підвищиться рівень доходів магазину, якщо торгувати (чи не торгувати) цим товаром.

              Особливого значення набуває концепція прибуткової роботи в умовах ринкової економіки, яка орієнтована на отримання прибутку від комерційної діяльності. Однак не завжди прибуток кооперації, яка обслуговує майже все населення і виконує соціальне завдання держави – торговельне обладнання пайовиків і жителів села, в останні роки здійснює торгівлю зі значними збитками. Особливо у віддалених та малих населених пунктах.

              Тому рішення з асортиментної політики не повинні ґрунтуватися лише на рентабельності роботи торговельних підприємств. Вони мають враховувати результати всебічного аналізу їх діяльності, основних завдань і прийнятої стратегії розвитку.

              Асортиментна політика – важливе народногосподарське завдання, раціональне вирішення якого потребує скоординованих дій як на загальнодержавному рівні, так і в окремих сферах діяльності: виробничій сфері, оптовій і роздрібній торгівлі.

              Асортиментна політика на загальнодержавному рівні зводиться до регулювання виробництва і реалізації товарів народного споживання за допомогою законодавчих актів, постанов, інших нормативних документів з метою виробництва товарів, які відповідають купівельному попиту населення. Вона визначає рівень і організацію збутової і комерційної роботи в промисловості, оптовій і роздрібній торгівлі.

              Асортиментна політика у виробничій сфері спрямована на постійне розширення і оновлення асортименту товарів, які виробляються на вітчизняних промислових підприємствах. Основним завданням її є більш повне задоволення потреб населення, поліпшення структури споживання, що у підсумку зводиться до розробки і випуску оптимального асортименту товарів за високого рівня ефективності виробництва та мінімальних витрат.

              У сфері торгівлі асортиментна політика спрямована на раціональне розміщення наявного асортименту товарів на оптових і роздрібних торговельних підприємствах. При цьому товари складного асортименту, малого та періодичного попиту можуть спочатку надійти на оптові бази і скласти для підсортування. Товари простого асортименту, повсякденного та масового попиту, як правило, поставляються безпосередньо підприємствам роздрібної торгівлі. Асортиментна політика при цьому спрямована на забезпечення раціонального розміщення наявного асортименту товарів у роздрібній торгівельній мережі.

              Асортиментна політика у сфері роздрібної торгівлі має за мету створити максимально широкі можливості вибору товарів у магазині з урахуванням мінімізації витрат часу покупців на купівлю за високої ефективності торговельної діяльності. Широка номенклатура товарів, які надходять для реалізації в роздрібну торговельну мережу, їх постійне оновлення, ускладнюють контроль за асортиментом за моделями, фасонами, а наявність дрібної торговельної мережі не дозволяє здійснювати ефективне управління ним. Виникає потреба в розробці певної стратегії в асортиментній політиці.

              У масштабах країни стратегія асортиментної політики передбачає розширення асортименту товарів вітчизняного виробництва, орієнтацію на власні можливості товаровиробників, оптимізацію асортименту з кожної товарної групи і підгрупи за рахунок зняття з виробництва застарілих моделей і фасонів, оновлення асортименту на якісно новій основі.

              Стратегія формування асортименту товарів різними торговельними системами має свої особливості. Комерційні структури та приватні підприємці в основу своєї асортиментної політики кладуть отримання максимального прибутку та посилення своїх позицій в конкурентній боротьбі.

              Підприємства державної торгівлі та споживчої кооперації виконують і соціальні функції щодо обслуговування спеціального контингенту споживачів (сільське населення , інваліди, учасники Великої Вітчизняної війни, чорнобильці).

              Основні напрями асортиментної політики системи споживчої кооперації передбачають:

      максимальне наближення торгівлі товарами повсякденного попиту до покупців і формування стійкого асортименту товарів в магазинах, найбільш наближених до населення за концентрації торгівлі товарами складного асортименту, малого і періодичного попиту в торговельних центрах, універмагах, спеціалізованих магазинах, та організації приймання попередніх замовлень на них в магазинах «Товари повсякденного попиту», «Продукти», автомагазинах;

      формування асортименту товарів за споживчими комплексами і мікро комплексами;

      включення в основний асортимент магазинів широкого переліку супутніх товарів;

      розробка і затвердження для кожного магазину обовязкового асортиментного переліку товарів.

Впровадження асортиментної політики дозволило впорядкувати торгівлю товарами повсякденного попиту і складного асортименту, забезпечити поліпшення основних показників господарсько-фінансової діяльності магазинів: зростання товарообороту, прискорення оборотності товарів, підвищити рентабельність роботи магазинів, поліпшити торговельне обслуговування сільського населення.

Однак аналіз проведення асортиментної політики в сучасних умовах свідчить про певний відхід від основних принципів асортиментної політики в сфері торгівлі. Приватизація державної торгівлі, значне погіршення стну торговельної галузі споживчої кооперації, проблеми зростання приватної торгівлі спричинили значне погіршення роботи з формування асортименту товарів у роздрібній торговельній мережі. Майже не враховується типізація і спеціалізація магазинів, формування асортименту товарів залежить від наявних коштів і часто не враховує реальні потреби населення. Низька купівельна спроможність основної маси населення не дозволяє формувати широкий асортимент в магазинах, що, в свою чергу, призвело до майже повної ліквідації продажу товарів методом самообслуговування, згорнуто інші прогресивні методи продажу.

Становище, що склалося, негативно впливає і на всю сферу торгівлі. Вихід з кризи може бути досягнуто шляхом перебудови народного господарства України на принципах ринкової економіки, підвищення матеріального добробуту населення, повернення до основних принципів асортиментної політики як на рівні держави, торговельних систем, так і на місцевих органів самоврядування.


2. Економічна характеристика роздрібного торгового підприємства "Велика кишеня"

«Велика кишеня»-торгова марка однієї з найбільших національних роздрібних мереж в Україні; належить ТОВ «Квіза Трейд».Станом на початок липня 2009 року, одна з найбільших мереж роздрібної торгівлі в Україні «Велика кишеня» представлена у 24 містах України та нараховує 34 супермаркети, 13 гіпермаркетів та торгові центри. Сукупні торговельні площі мережі становлять близько 120 тис.кв.м. Майно підприємства складається з основних фондів (приміщення,обладнання,техніка), а також оборотних коштів (товарні запаси, грошові кошти), які забезпечують безперервну діяльність підприємства на ринку.

Підприємство було створене в цілях сприяння розвитку в країні ринкових відносин, формування ринку товарів та послуг, та насичення його за рахунок розвитку сфери виробництва, товарообміну, впровадження науково-технічних розробок і технологій, зовнішньоекономічних зв'язків, з метою вирішення економічних та соціальних проблем.

Основним видом діяльності підприємства є роздрібна торгівля продуктами харчування та предметами першої необхідності.

              Загалом в супермаркеті “Велика кишеня” працює близько 300 чоловік (на 01.11. 2010р. – 298 штатних осіб), які включають в себе керівний персонал, менеджерів-консультантів, бухгалтерію, відділ маркетингу, операціоністів, продавців та ін.

Підприємство забезпечує потребу населення Московського та інших районів м. Харківського у предметах першої необхідності, а саме продуктах харчування, побутовій хімії та ін. Крім того, Торговий дім “Екватор”, як супермаркет, задовольняє попит населення у недорогій та високоякісній продукції, яка проходить щільну перевірку, перш ніж попадає на прилавки супермаркету.

Супермаркет "Екватор" має спеціальний підрозділ, який займається комерційною роботою, доставкою товарів та їх розміщенням у торговельній залі.

На підприємстві всі кадрові питання вирішує директор за поданням керівників відділів або без такого подання.

Функціонує посада економіста, до обов’язків якого входить аналіз та планування економічної і комерційної діяльності підприємства.

Головний бухгалтер веде облікову та статистичну роботу, несе відповідальність за своєчасне подання фінансової і податкової звітності до відповідних державних органів, в повному обсязі сплату всіх податків і платежів згідно чинного законодавства України.

Оперативно-торговельний персонал підприємства та керівники всіх відділів мають спеціальну освіту (вищу освіту - 183 чол.; середню спеціальну - 98 чол.). Не мають спеціальної освіти окремі технічні працівники, допоміжний персонал.

Основними джерелами аналізу господарської діяльності підприємства є бухгалтерська звітність:

Ф.№1 Баланс підприємства;

Ф.№2 Звіт про фінансові результати (додатки);

Всі доходи в 2000 році підприємство одержало від основної діяльності, рівень валового доходу (результату від звичайної діяльності) до товарообороту становить 6,2% (62,1 тис. грн.).

Обсяг витрат обігу в 2000 році становив 26,1 тис. грн. (2,6% від товарообороту). В тому числі: адміністративні витрати 10,9 тис. грн.; витрати на збут 5,9 тис. грн.; інші операційні витрати 9,3 тис. грн.).

Структура запасів ТОВ "Екватор" має наступний вигляд (таблиця 2):

Таблиця 2

Динаміка та структура запасів ТОВ "Екватор"

Показники

 

На 1.01.2009р.

 

На 1.01.2009 р.

 

Відхилення, +/-

 

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

Запасів всього, в т.ч.

 

73

 

100

 

216,5

 

100

 

+143,5

 

+308,2

Виробничі запаси

 

16

 

21,9

 

28,7

 

13,3

 

+12,7

 

-8,6

 

Запаси товарів

 

57

 

78,1

 

187,8

 

86,7

 

+130,8

 

+8,6

 

 

Отже, як показують дані таблиці, обсяг запасів підприємства в 2000 році зріс на 143,5 тис. грн., в т.ч. за рахунок виробничих запасів - на 12,7 тис. грн., за рахунок товарних запасів - на 130,8 тис. грн. Змінилась також структура запасів: на 8,6% зросла частка товарних запасів підприємства в загальній їх структурі; відповідно скоротилась частка виробничих запасів.

Оборотність товарів є показником, який визначається виходячи з обсягів товарообороту та залишків товарних запасів на початок аналізованого періоду. Оборотність визначається за формулою:

Об = ТО:ТЗсер                                            

де Об - оборотність запасів (в кількості оборотів за період);

ТО - товарооборот за період, тис. грн.

ТЗсер - середні залишки запасів за період.

Динаміка оборотності запасів свідчить про ефективність (або неефективність) використання запасів підприємства та його діяльності в цілому. Підвищення оборотності (прискорення - збільшення кількості оборотів або скорочення періоду одного обороту) свідчить про зростання ділової активності підприємства (таблиця 3).

Таблиця 3

Показники оборотності запасів ПП "Екватор"

в 2009 р.

Показники

 

На поч. року

 

На кінець року

 

Відхилення

 

1 Товарооборот, тис. грн.

 

856,1

 

999,8

 

+143,7

 

2. Середні залишки запасів, тис. грн.

115,1

 

122,4

 

+7,3

 

3. Оборотність запасів, оборотів

 

7,44

 

8,2

 

+0,76

 

4. Оборотність запасів, днів

49,1

 

44,5

 

-4,6

 

 

Загальна величина майна підприємства зросла з 206 тис. грн. до 373,2 тис. грн. на кінець 2009 року.

Таким чином всі проаналізовані показники говорять про певну стабільність діяльності підприємства “Вест Лайн” та подальші перспективи розвитку на ринку в Україні.

Забезпечення комерційного успіху найбезпосереднішим чином залежить від глибокого і всебічного вивчення ринку і ринкових можливостей товарів, що реалізуються. В рамках маркетингу здійснюються наступні завдання:

комплексне вивчення споживача і ринку;

планування товарного асортименту і цін;

розробка заходів для якнайповнішого задоволення існуючого попиту;

виявлення потенційного попиту і незадоволених потреб;

планування і здійснення збуту;

розробка заходів по вдосконаленню управління і організації виробництва.

Коли я аналізував місце розташування магазина, я відзначив, що магазин орієнтований на покупців з середнім рівнем прибутку. Оскільки він розташований в районі, де проживає багато пенсіонерів, дітей, людей з середнім достатком, а вони не є покупцями з високим рівнем достатку.

Одними з найважливіших показників фінансової діяльності торгового підприємства є товарообіг, валовий прибуток, витрати та прибуток.

У сфері торгівлі та масового харчування поточні витрати підприємств називають витратами обігу - це виражені у грошовій формі витрати на доведення товарів від виробників до споживачів (витрати на оплачування праці, транспортування товарів, утримання основних фондів, сплачування послуг інших підприємств та ін.).

Найважливішим критерієм успішної роботи підприємства є прибутковість. Підприємства повинні отримувати такі прибутки, які не тільки покриють витрати, але й у достатній мірі їх перевищать. Факт перевищення прибутків над витратами, пов'язаними з діяльністю підприємства означає, що підприємство отримує прибуток - позитивний фінансовий результат.

Прибуток - найважливіша економічна категорія, яка заснована на стратегічній та тактичній меті підприємства, основна умова функціонування підприємств к ринковій економіці.

Джерелами валового прибутку у торгових підприємств можуть бути:

- валовий прибуток від реалізації, прибуток від позареалізаційних операцій

- прибуток від володіння корпоративними правами, інше.

Провівши аналіз виконання плану товарообігу підприємством "Абсолют" у 2009 році (додаток №6), можна зробити висновки, що:

у першому кварталі 2009 року товарообіг фактичний перевищив плановий на 0,25 тис. грн. Тобто перевиконання плану було незначним. Такий плануємий товарообіг пов'язаний з тим, що у першому кварталі багато свят - Новий рік, Різдво, День святого Валентина, 23 лютого, 8 березня.

у другому кварталі план товарообігу був недовиконаний на 0,3 тис.грн.

у третьому кварталі план товарообігу був перевиконаний на 1,0 тис.грн., що є незначним відхиленням.

у четвертому кварталі фактичний план товарообігу недовиконано на 2,5 тис.грн. Я гадаю, що це відбулося за рахунок здорожчання комунальних послуг, а значить населення більше грошей витрачало саме на це, а витрати на продукти споживання воно трошки скоротило.

Всього за 2009 рік плановий товарообіг було недовиконано на 1,55 тис.грн.

Валовий прибуток підприємства за 2009 рік склав 129,2 тис. грн., а валові витрати 121,65 тис. грн.

По формулі ми можемо розрахувати прибуток

 

П = Вп – ВВ

П = 129,2 - 121,65 = 7,55 тис. грн.

 

Знаючи рівень прибутку ми можемо розрахувати рентабельність підприємства

 

Р = (П / Т/обіг факт.)*100% Р = (7,55 / 645,95)*100% = 1,2%

 

У 2009 році у зв'язку з підвищенням цін на товари зменшилося споживання|вжиток|:

риби на 42 %;

м'яса на 66 %;

кондитерських виробів на 54 %;

кава на 58 %;

рослинного масла на 15 %;

хліби на 4 %;

цукру на 12 %;

молочних продуктів на 12 %;

тваринних жирів на 23 %.

У магазині «Абсолют» немає затвердженого асортиментного переліку товарів.У цьому повинні бути враховані товари різних видів попиту. До товарів частого попиту відносяться хліб і хлібобулочні вироби, бакалійні товари, молоко і молочні товари. До товарів періодичного попиту відносяться делікатеси з риби, молочного гастронома, вина, горілка. Широта і глибина асортименту товарів в магазині залежить від його спеціалізації і величини торгової площі, місцеположення.

Описуваний мною магазин невеликий, широта і глибина асортименту товарів невелика. Для якнайповнішого задоволення попиту населення і підвищення ефективності торгівлі важливе економічне значення має забезпечення в магазині стійкості товарного асортименту. Це говорить про те, що в торговому залі необхідно постійно мати товари всіх груп, видів, найменувань якими торгують. Стійкість товарного асортименту магазина визначають за допомогою коефіцієнта стійкості асортименту.

 

КТУ = ТФ / ТН ;

 

де КТУ - коефіцієнт стійкості

ТФ - кількість видів товарів у продажу у момент перевірки.

ТН - кількість видів товару, яке має бути у продажу відповідно до затвердженого асортиментного переліку.

КТУ в магазині «Абсолют» дорівнює 0, 8. Це говорить про те, що цей показник ближче до 1, тому асортимент магазина стійкий.

Вільні роздрібні ціни на товари народного споживання формуються торговим підприємством, яке здійснює продаж цих товарів населенню, виходячи з вартості закупівлі товарів і торгових надбавок. Рівень торгових надбавок визначається продавцем самостійно, виходячи з рівня затратоємності і рентабельності витрат на реалізацію товару, кон'юнктури ринку, з урахуванням оптової надбавки. У торгову надбавку включається податок на додану вартість. Для забезпечення успішної політики встановлення цін торгове підприємство – магазин «Абсолют» має впорядковану методику формування початкових цін на товари.


3. Фактори, що впливають на формування асортименту товарів у торговельному підприємстві

Поняття асортимент товару включає сукупність їх видів, різновидів і сортів, що об'єднаних або поєднуються за певною ознакою. Торговий асортимент є номенклатурою товарів, що підлягають продажу в роздрібній торговій мережі. Формування асортименту - це процес підбору груп, видів і різновидів товарів відповідно до попиту населення з метою його повнішого задоволення. З погляду маркетингу, першочергова увага в магазинах має бути звернена на формування товарного асортименту, як встановлення такої номенклатури товару, яка задовольнила б структуру попиту населення. Процес збуту товарів характеризується наявністю жорсткої конкуренції. Перш за все, це конкуренція в плануванні асортименту і розробці нових зразків, слід зазначити конкуренцію цін, за якими товари пропонують на ринку. Щоб краще зрозуміти проблеми в процесі вибору асортиментної політики торгового підприємства слід зупинитися на основних чинниках тих, що визначають формування асортименту торгового підприємства. Роль керівництва полягає в тому, щоб уміло поєднувати фінанси підприємства з асортиментною політикою підприємства що забезпечує зростання і прибутки. Ретельно розроблена асортиментна політика підприємства служить керівництву покажчиком, генеральним курсом яким повинне йти підприємство, що у свою чергу дозволяє співробітникам підприємства орієнтувати свою роботу в напрямах, що обіцяють велику віддачу. Правильний вибір асортиментної політики підприємства служить свого роду гарантією, що вигідні можливості не будуть упущені. Асортимент підприємства має бути по можливості широким. Розширення номенклатури реалізованої продукції може виявитися цінною підмогою в справі налагодження роздрібної торгівлі і зниження витрат збуту. Стійкості асортименту сприяє затвердження для кожного магазину асортиментного переліку, який складається на основі даних по вивченню попиту, профілю магазина, об'єму товарообігу, розміру торгових площ. Цей документ затверджується на один рік і знаходиться під постійним контролем керівником підприємства. На підставі викладеного ми бачимо, що актуальність теми очевидна, оскільки при правильному виборі асортиментної політики торгового підприємства задовольнятиметься попит споживача, а, отже, отримання прибутку, і зрештою магазин буде рентабельним. Вибір цієї теми для написання курсової роботи не випадковий, оскільки я вважаю, ця тема недостатньо вивчена і вплив правильного вибору асортиментної політики підприємства дуже великий для задоволення попиту споживача, і рентабельності підприємства.

Формування асортименту — проблема конкретних товарів, їх окремих груп, визначення співвідношень між «старими» і «новими» товарами, товарами одиничного і серійного виробництва, «наукоємними» і «звичайними» товарами, упредметненими товарами або ліцензіями і «ноу-хау». При формуванні асортименту виникають проблеми цін, якості, гарантій, сервісу, чи збирається виробник грати роль лідера в створенні принципово нового вигляду продуктів або вимушений прямувати за іншими виготівниками.

Формуванню асортименту передує розробка підприємством асортиментної концепції. Вона є направленою побудовою оптимальної асортиментної структури, товарної пропозиції, при цьому за основу беруться, з одного боку, споживчі вимоги певних груп (сегментів ринку), а з іншою, — необхідність забезпечити найбільш ефективне використання підприємством сировинних, технологічних, фінансових і інших ресурсів з тим, щоб проводити вироби з низькими витратами.

Асортиментна концепція виражається у вигляді системи показників, що характеризують можливості оптимального розвитку виробничого асортименту даного виду товарів. До таких показників відносяться:

різноманітність видів і різновидів товарів (з урахуванням типології

споживачів);

рівень і частота оновлення асортименту;

рівень і співвідношення цін на товари даного вигляду і ін.

Мета асортиментних концепцій — зорієнтувати підприємство на випуск товарів, найбільш відповідних структурі і різноманітності попиту конкретних покупців.

Підкріплена заходами організаційного і іншого характеру|вдачі| по забезпеченню випуску продукції в передбаченій структурі і наборі асортиментна концепція може розглядатися як свого роду програма по управлінню розвитком виробництва і реалізацією відповідних товарів. Цільова її частина включає вимоги до оптимальної структури асортименту, а програмна — систему заходів по її досягненню за певний період. Цій програмі додає комплексний характер включення в неї питань, пов'язаних з оптимізацією асортименту. Як критерії оптимальності виступають вимоги споживачів до асортименту і якості товарів, ресурсні можливості, соціальні установки.

Досягнення відповідності між структурно-асортиментною пропозицією товарів підприємством і попитом на них пов'язано з визначенням і прогнозуванням структури асортименту. Прогноз структури асортименту на довгостроковий період, в якому були б враховані такі важливі для споживача ознаки товару, як естетичні характеристики, точні розміри, конкретна ціна, маловірогідний. Справа не в деталізації асортименту по споживчих властивостях (наприклад, за колірною гамою, розмірами виробів, співвідношенням цін), а, наприклад, в оптимальній різноманітності асортименту по певних ознаках (типи телевізорів, набори предметів кухонного ужитку, доцільні градації цін і так далі) з розрахунком на конкретні групи (сегменти) споживачів. Прогнозується лише тенденція розвитку асортименту (а точніше — асортиментна структура попиту і товарної пропозиції). Прогноз тенденції розвитку асортименту повинен показувати таку траєкторію розвитку процесу, яка дозволить забезпечити досягнення наміченої відповідності товарної пропозиції|речення| підприємства змінній в перспективі асортиментній структурі попиту на ринку.

Відповідальність за дотримання асортиментного переліку покладається на завідуючу магазином. Асортиментна політика - це важлива частина загальної роздрібної стратегії. Підприємства прагнуть оптимізувати асортимент шляхом звуження його широти і зменшення глибини, вони торгують популярними і ходовими товарними групами, а в межах груп - найшвидшими товарами, що обертаються. Така політика дозволяє зменшити грошові кошти, вкладені в товарні запаси і прискорити їх товарообіг.

До таких підприємств відноситься і магазин, що описується мною. Логіка такого рішення ясна: не варто вкладати гроші в товари, які дають малий оборот, а краще зосередити зусилля на торгівлі товарами, що швидко обертаються. Я розумію, що це зовсім не єдино можлива комерційна логіка, але хто може засудити керівництво підприємства за такий вибір. Адже ми живемо в умовах жорсткої конкуренції. Широта і глибина асортименту вибираються з урахуванням переваги споживачів. Часто доводиться не про те, чи відповідає даний товар загальної цілеспрямованості асортименту, а про те, чи можна торгувати їм рентабельно. Хотілося б, щоб керівництво підприємства замислювалося про підвищення рентабельності підприємства, якщо буде ухвалено рішення включити даний товар в асортимент.

Дуже часто рішення про включення в асортимент або виключення того або іншого товару керівники приймають виходячи із звички, наслідування конкурентам, на основі інтуїції. Хотілося б, щоб, керівник торгового підприємства уникав ухвалення таких рішень. Асортимент - це зброя в конкурентній боротьбі і вже одне це припускає його безперервну і динамічну зміну. Це необхідно пам'ятати. Більшість роздрібних магазинів, не виключаючи даний магазин, включають в асортимент товари, що знаходяться на стадії зростання або зрілості.

Стадія зростання характеризується швидким збільшенням об'єму реалізації, зростанням прибутку. На цій стадії комерсанти організовують швидке завезення товару через невеликі інтервали часу, зосереджують в магазині достатні запаси нового товару. Коли товар вступає в стадію зрілості, комерсанти вимагають у постачальника зниження закупівельних цін, прагнуть отримати користь з удосконалення товару і його упаковки. Але, в основному, в нашому магазині товари основного асортименту, це - необхідні товари потрібні буквально всім, а тому і що мають постійний стійкий попит. Товари основного асортименту є уніфікованими; якщо вони і змінюються, то надзвичайно повільно.

Істотним чинником формування асортименту є ціна товару. Покупець майже завжди визначає для себе граничну ціну в межах якої він збирається сплатити за покупку. Тому одним з критеріїв раціональної побудови асортименту товарів служить забезпечення правильного поєднання товарів з різною вартістю. Ціна товару - це дуже сильний аргумент на користь його покупки. Але він, не завжди є спонукальним мотивом.

Отже, суть проблеми формування асортименту в магазині «Абсолют» полягає в плануванні фактично всіх видів діяльності, спрямованих на відбір продуктів для майбутньої реалізації на ринку і на приведення характеристик цих продуктів у відповідність з вимогами споживачів. Формування на основі планування асортименту продукції — безперервний процес, що продовжується протягом всього життєвого циклу продукту, починаючи з моменту зародження задуму про його створення і закінчуючи вилученням з товарної програми.

Система формування асортименту в магазині «Абсолют» підпадає під вплив таких факторів:

1. Структура населення – в своїй курсовій роботі я вже згадував, що магазин «Абсолют» є змішаним, тобто обслуговує контингент покупців з різним рівнем доходу - це і літні люди, молодь, діти, але в основному магазин орієнтований на покупців з середнім рівнем достатку, тому при формуванні асортименту магазину треба врахувати істотну частку населення з низьким рівнем доходів і формувати асортимент з врахуванням купівельної спроможності цих людей – тобто закуповувати товари з більш низькою ціною.

2. Постачальники. Постачальники поділяються на виробників і посередників, тому при формуванні торговельного асортименту необхідно шукати постачальників які б мали менше посередників і, відповідно, нижчу ціну товарів.

3. Розташування магазину – так як місце положення магазину є достатньо вигідним, тому що він знаходиться біля траси пгт. Велика Новосілка –Курахово, і покупцями можуть бути не тільки мешканці цього району, але й багато людей, які проїжджають повз дане торговельне підприємство, тому це також необхідно врахувати при формуванні асортименту і закуповувати товари, які мають більш високу ціну і, відповідно, якість.

4. Спеціалізація магазину – так як магазин займається торговою| діяльністю з продажу продовольчих товарів, тому необхідно сформувати асортимент товарів, які користуються підвищеним і постійним попитом, для вдосконалення асортиментної політики треба також вести облік і враховувати незадоволений попит населення.

5. Складські приміщення – у магазині «Абсолют» є 3 складських приміщення, я вважаю, що, враховуючи площу торговельного залу, можна зробити висновок, що кількість та площина складських приміщень достатня і в повному обсязі забезпечує ефективну роботу підприємства по прийманню, зберіганню та реалізації товарів, і забезпеченню попиту населення.

6. Наявність обладнання – у магазині «Абсолют» використання торгово-технологічного устаткування пов'язане з його загальною площею, плануванням основних приміщень, особливостей товарів, системою товаропостачання, формою продажу. У торговому залі використовують пристінне устаткування, прилавки, прилавки-вітрини, охолоджувальні вітрини. У підсобних приміщеннях використовують наступне устаткування: підтоварники для зберігання товарів в упакованому вигляді (мішках, ящиках), стелажі для зберігання розпакованих товарів, вішала для зберігання продовольчих товарів. Все торгово-технологічне устаткування, використовуване в магазині, відповідає економічним, ергономічним, естетичним, технічним, санітарно-гігієнічним вимогам. Але можна було б збільшити кількість торговельного обладнання, наприклад, пристінних горок для більш ефективного використання площини складських приміщень.


6.Шляхи покращення структури асортименту торгового підприємства та залучення додаткових товарних ресурсів.

 

Важливим напрямом підвищення ефективності асортиментної політики в магазині «Абсолют» є налагодження довготривалих ділових зв'язків з крупними споживачами пропонованої продукції, з причини того, що дані дії допоможуть чітко реагувати на потреби споживача, що змінюються, і запропонувати для задоволення останніх певні товари, які у свою чергу забезпечать постійний збут продукції. Як міри щодо залучення можна запропонувати наступні дії збільшення асортименту:

застосування гнучкої системи знижок;

укладання прямих договірних зв'язків;

зниження витрат на зберігання і транспортування продукції;

забезпечення рекламної діяльності на підприємстві;

скорочення документообігу і так далі.

Одним із способом підвищення ефективності асортиментної політики повинне стати зниження ціни пропонованої продукції за рахунок чіткого контролю за витратами звернення і виробництва з метою зменшення останніх, розширення асортименту продукції тієї, що користується попитом, і скорочення асортименту продукції, яка має маленьку рентабельність.

Закупівля товарів є найважливішим елементом процесу товаропостачання для торгового підприємства. Закупівля товарів здійснюється в розмірах, що забезпечують стабільне надходження товарів в розгорненому асортименті. На основі даних купівельного попиту веде пошук постачальників. В умовах ринкової економіки організація і технологія закупівельної роботи в Україні зазнала корінні зміни. На зміну фондовому розподілу товарів при плановій централізованій системі управління економікою, твердих державних цін, жорсткої регламентації постачань товарів, прийшла вільних ринкових стосунків. Вони характеризуються свободою вибору партнерів, безліччю джерел закупівлі, рівноправ'ям партнерів, саморегулюванням процесів постачання товарів, свободою ціноутворення, конкуренцією постачальників, збільшеною роллю договорів, контрактів на постачання товарів.

Магазин "Абсолют" використовує централізоване завезення товарів, що допомагає економити кошти підприємства.

Наприклад, лікеро-горілчані напої завозять оптові бази "Лоцмен" та "Ефект", розташовані у Краматорську. Деякі види алкогольних виробів завозяться безпосередньо від виробника, його власним транспортом -Артемівський завод шампанських вин, "Олімп", пиво "Оболонь", "Сармат", "Рогань", ці постачальники є крупними виробниками, тому мають достатню матеріально - технічну базу, велику кількість транспортних засобів. Для створення зручностей для роздрібних торговельних підприємств вони організують завезення товарів власними силами.

Хліб та хлібобулочні вироби завозять спеціалізованим транспортом постачальників: Оріховський хлібокомбінат, Запорізький та Покровський хлібокомбінати.

Кондитерські вироби завозяться або транспортом малих приватних підприємств (наприклад, ПП "Солодощі Ашурова"), або зі складів оптових баз - "Лія", "Албо" та ін.

Риба та вироби з риби завозять постачальники - виробники: "Донецькриба", "Невод", "Дон - Ест плюс".

М'ясну гастрономію завозять виробники, що розташовані у Донецькій області : Горлівський м'ясокомбінат та Лисичанський м'ясокомбінат.

Бакалейні товари завозять як з оптових баз - "Фудсервіс", так і з оптових магазинів - "Мегамаркет", а також зі складів підприємств - виробників : ПП "Муррал".

Супутні товари завозять у невеликій кількості з оптових баз, які розташовані у місті Донецьку - "Афіна", "Авіто", склад АТЗТ "Торгсервіс

Особливої актуальності набувають прямі договірні зв'язки торгових підприємств з виробниками товарів. Роздрібне підприємство при встановленні прямих договірних зв'язків з виготівниками товарів має більше доходів, ніж при постачанні товарів через оптову ланку. Ефективність прямих господарських зв'язків очевидна, вона виражається в закупівлях товарів у виготівників по нижчих цінах за рахунок скорочення числа посередників, що беруть участь в торговому обороті а, отже, зменшення величини торгових надбавок, що встановлюються кожним посередником. Найбільш раціональною і економічно доцільною формою організації господарських зв'язків є організації прямих договірних зв'язків роздрібних торгових підприємств з виробничими підприємствами по постачанню товарів простого асортименту (хлібобулочних виробів, молочних продуктів та ін.)

Окрім вищепереліченого маганином «Абсолют» можуть бути зроблені заходи по поліпшенню якості продукції, що реалізовується, за рахунок застосування нових технологій. Також в перспективі товарну політику можна направити на завоювання нових ринків збуту продукції.

Пропозиції щодо вдосконалення асортиментної політики ЧП «Світлана» в магазині «Абсолют»:

Скласти асортиментний перелік товарів, попередньо провівши опитування населення шляхом проведення опитування, анкетування, чи за результатами власних досліджень тощо.

Заключати договора з постачальниками з прикладенням специфікації, що дозволяло б отримувати більш точну інмормацію про кількість, найменівання, різновиди та ціну товарів, які планують закупити.

Проводити переодичні опитування населення або використовувати власні результати спостереження.

Вести облік незадоволеного попиту.

Постійно вивчати нових постачальників.

Модернізувати обладнання.

Вивчати асортимент товарів конкурентів і на основі цього змінювати та удосконалювати свій.

Збільшити кількість обладнання, яке б сприяло більш ефективному використанню торговельного залу та складських приміщень.


Висновки та пропозиції

 

Актуальність вибраної мною теми очевидна, оскільки при правильному виборі асортиментної політики торгового підприємства задовольнятиметься попит споживача, а, отже, отримання прибутку, і в кінцевому підсумку магазин буде рентабельним.

Магазин «Абсолют» є змішаним, тобто обслуговує контингент покупців з різним рівнем доходу. Це і літні люди, молодь, діти. Але в основному магазин орієнтований на покупців з середнім рівнем достатку. Режим роботи цього торгового підприємства добре продуманий, оскільки він дозволяє жителям цього мікрорайону, тобто потенційним покупцям, здійснювати покупки в слушний для них час. Магазин має дуже зручне місце розташування, оскільки поряд знаходиться школа і дитячий сад. Це говорить про те, що в ньому завжди є покупці. Місце положення магазину є достатньо вигідним тому що він знаходиться біля траси пгт. Велика Новосілка – Курахово, таким чином покупцями можуть бути не тільки мешканці цього району, але й багато людей, які проїжджають повз дане торговельне підприємство. Тому, враховуючи те, що неподалік міжміська траса, можна було б встановити цілодобовий режим роботи магазину. Також необхідно відмітити, що магазин знаходиться неподалік від автобусної зупинки, що також сприяє підвищенню кількості потенційних покупців. Неподалік знаходяться магазини-конкуренти (це два торговельних підприємства, які знаходяться приблизно на однаковій відстані відносно обох сторін нашого підприємства, але через дорогу – тобто обслуговують в принципі зовсім іншу частину цього населеного пункту і практично не створюють достатньо серйозної конкуренції).За результатами власного дослідження, можна зробити висновок, що рівень цін взагалі всюди практично однаковий. Але необхідно постійно вивчати асортимент товарів і цінову політику конкурентів і відповідно вдосконалювати свою.

На підприємстві вірно розподілені обов'язки апарату управління, що підвищує організаційний рівень роботи кадрів та дає добрі результати праці персоналу. У магазині передбачені кімнати відпочинку – продавцям дуже приємно після важкого робочого дня прийняти душ. Кімната відпочинку призначена для нетривалої обідньої перерви і відпочинку продавців. Керівництвом цього торгового підприємства велика увага приділяється також заходам, що забезпечують в торгових, підсобних, адміністративно-побутових приміщеннях магазина оптимального мікроклімату. Основні елементи сприятливі для роботи: температура, освітлення, чистота повітря, відсутність шуму, утримання приміщень і робочих місць в стані, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам і естетичним вимогам.

Використання торгово-технологічного устаткування в магазині «Абсолют» пов'язане з його загальною площею, плануванням основних приміщень, особливостей товарів, системою товаропостачання, формою продажу. У торговому залі використовують пристінне устаткування, прилавки, прилавки-вітрини, охолоджувальні вітрини. У підсобних приміщеннях використовують наступне устаткування: підтоварники для зберігання товарів в упакованому вигляді (мішках, ящиках), стелажі для зберігання розпакованих товарів, вішала для зберігання продовольчих товарів. Все торгово-технологічне устаткування, використовуване в магазині, відповідає економічним, ергономічним, естетичним, технічним, санітарно-гігієнічним вимогам. Але необхідно було б збільшити кількість торговельного обладнання, яке б сприяло більш ефективному використанню торговельного залу та складських приміщень.

У магазині "Абсолют" раціонально налагоджена система товаропостачання, що усуває збої у роботі підприємства щодо задовільнення потреб населення. Також підприємством оперативно вирішуються питання поповнення товарних запасів, своєчасного завезення потрібного асортименту. Що стосується постачальників, вважаю, що приділяється достатня увага місцевим постачальникам. Наприклад, хлібозаводу Краматорська. Продукція цього підприємства включена в асортимент магазина досить широко. Продукція хлібозаводу нічим не поступається товарам підприємства Дружковського хлібозаводу. Тим больше, що за рахунок зменшення транспортних витрат можна зменшити роздрібну ціну на товари. Керівництво не упустило цей момент. У підприємство товари надходять централізовано, що дозволяє йому економити кошти на транспортування, вивільняє робочу силу. Керівництво підприємства підтримує постійний зв'язок з постачальниками, своєчасне корегування замовлень на товари відбувається по телефону.

За результатами економічних показників діяльності підприємства можно зробити висновок, що дане торговельне підприємство є рентабельним. Коефіцієнт стійкості асортименту в магазині «Абсолют» говорить про те, що асортимент магазина стійкий. Але, для вдосконалення асортиментної політики в магазині «Абсолют» необхідно скласти асортиментний перелік товарів, попередньо провівши опитування населення, проводити періодичні опитування населення або використовувати власні результати спостереження, вести облік незадоволеного попиту, постійно вивчати нових постачальників та виконувати іншу роботу з вивчення структури споживчого ринку, щодо максимального задоволення потреб споживачів.

За результатами дослідження факторів, які впливають на формування асортименту в магазині «Абсолют», можна зробити висновок, що до таких факторів відносяться:

структура населення;

постачальники;

розташування магазину;

спеціалізація магазину;

складські приміщення;

наявність обладнання та інші.

Таким чином, можна запропонувати:

при формуванні асортименту магазину треба врахувати істотну частку населення з низьким рівнем доходів і формувати асортимент з врахуванням купівельної спроможності цих людей – тобто закуповувати товари з більш низькою ціною;

необхідно шукати постачальників які б мали менше посередників і, відповідно, нижчу ціну товарів;

підтримувати постійний зв'язок з постачальниками щодо оперативного забезпечення їх потрібною інформацією про асортимент та кількість товарів, які необхідно завезти до магазину;

більш суворо карати постачальників, які порушують умови угоди. Тому що в основному спірні питання вирішуються усною домовленістю і деякі постачальники знову порушують графіки завезення товарів, завозять не той асортимент товарів та у кількості, яка не була попередньо узгоджена;

так як місце положення магазину є достатньо вигідним, тому що він знаходиться біля траси пгт. Велика Новоселовка–Курахово, і покупцями можуть бути не тільки мешканці цього району, але й багато людей, які проїжджають повз дане торговельне підприємство, тому це також необхідно врахувати при формуванні асортименту і закуповувати товари, які мають більш високу ціну і, відповідно, якість;

для вдосконалення асортиментної політики треба також вести облік і враховувати незадоволений попит населення;

збільшити кількість обладнання, яке б сприяло більш ефективному використанню торговельного залу та складських приміщень;

проводити періодичні опитування населення або використовувати власні результати спостереження;

заключати договори з постачальниками з прикладенням специфікації, що дозволяло б отримувати більш точну інформацію про кількість, найменування, різновиди та ціну товарів, які планують закупити;

скласти асортиментний перелік товарів, попередньо провівши опитування населення

постійно вивчати нових постачальників;

вивчати асортимент товарів конкурентів і на основі цього змінювати та удосконалювати свій тощо.

На підставі викладеного ми бачимо, що актуальність теми очевидна, оскільки при правильному виборі асортиментної політики торгового підприємства задовольнятиметься попит споживача, а, отже, отримання прибутку, і зрештою магазин буде рентабельним. Вибір цієї теми для написання курсової роботи не випадковий, оскільки я вважаю, ця тема недостатньо вивчена і вплив правильного вибору асортиментної політики підприємства дуже великий для задоволення попиту споживача, і рентабельності підприємства.

Список використаної літератури

 

1. Андропова Р.Л. Товарознавство продовольчих товарів. – М.: Економіка, 2001. – 324 с.

2. Вальовіч Р.П., Давидова Г.А. Економіка підприємства торгівлі. – Мн.: БГЕУ, 2003. – 412 с.

3. Драмшева С.Т. Теоретичні основи товарознавства продовольчих товарів. – М.: Економіка, 2004. – 420 с.

4. Карпеко О.І. Планування виробничого асортименту продукції. – Мн.: БГЕУ, 2005. – 343 с.

5. Колесник А.А., Елізарова Л.Г. Теоретичні основи товарознавства продовольчих товарів. – М.: Економіка, 2000. – 289 с.

6. Комерційне товарознавство / В.І. Теплов, М.В. Сероштан, В.Е. Боряєв і ін. – М.: Дашков і До, 2001. – 377 с.

7. Коробкина З.В. Товарознавство смакових товарів. – М.: Економіка, 2002. – 442 с|із|.

8. Кравченко Л.І. Аналіз господарської діяльності в торгівлі. – М.: Нове знання, 2005. – 512 с.

9. Кретов І.І. Маркетинг на підприємстві. Практична допомога. – М.: Фінстатінпром, 2004. – 181с.

10. Літвак Б.Г. Розробка управлінського рішення. – М.: Справа і Сервіс, 2002. – 384с.

11. Маркетинг А.Н. Романів, Ю.Ю. Корлюгов, С.А. Красильников і ін. – М.: Банки і біржі, 2001. – 342 с.

12. Матюшевськая В.Г., Дуровіч А.П. Товарна політика в маркетинговій діяльності. – Мн.: Видавництво Акад. Управління, 2004. – 442 с

13. Несмелов Н.М. Основи і шляхи збереження якості товарів. – Мн.: БГЕУ, 2004. – 332 с.

14. Миколаєва М.А. Товарознавство споживчих товарів. Теоретичні основи: Навчань. для вузів. – М.: Норма, 2002. – 354 с.

15. Огвоздін В.Ю. Управління якістю. Основи теорії і практики. – М.: Справа і Сервіс, 2002. – 160с.

16. Осипова Л.В., Синяєва І.М. Основи комерційної діяльності – М.: Банки і біржі, 2001. – 222 с.

17. Платонов В.Н. Організація торгівлі. – Мн.: БГЕУ, 2002. – 321 с.

18. Стандартизація і управління якістю продукції: Підручник для вузів Під ред. В.А. Швандара. – М.: ЮНІТІ–ДАНА, 2004. – 487с|.

19. Товарознавство продовольчих товарів / Під ред. Івановського. – Київ: АСА, 2000. – 322 с.

20. Товарознавство продовольчих товарів / Під ред. О.А. Брільовського. – Мн.: БГЕУ, 2001. – 254 с.

21. Ф. Котлер, Армстронг Р., Сондерс Д., Вонг В. Основи маркетингу. – Спб: Вільямс, 2006. – 673 с.

22. Фатхутдінов Р.А.Виробничий менеджмент. – М.: Банки і біржі, ЮНІТІ, 2006. – 447с|.

 

Информация о работе Роль комерційної служби в покращенні структури асортименту роздрібного підприємства та залученні додаткових товарних ресурсів