Педагогіка: технології навчання

Розвивальне навчання, змінюючи зміст і метод викладання навчального матеріалу специфічними засобами організації навчальної діяльності, створює інакше середовище життєдіяльності дитини, справжню соціальну ситуацію розвитку особистості. Це виявляється в тому, що:

• Формується система стосунків рівності з ровесниками і дорослими;
• Складається система захопленого інтелектуального пошуку;
• Знімається тягар зовнішньої соціальної стимуляції, що сприяє формуванню почуття відповідальності за свою діяльність.

Технологія розвивального навчання дозволяє у молодшому шкільному віці сформувати здатності до самопізнання, самовдосконалення, саморозвитку. Застосування основних принципів технології дозволяє поступово, за час навчання в молодших класах набувати “вміння вчитись”.

Таким чином, мета розвивального навчання полягає у формуванні в дитини здібностей з самовдосконалення, формування активного, самостійного творчого мислення, а значить - самостійного навчання.

В процесі розвивального  навчання дитина не тільки отримує  нову інформацію, а і осмислює її, застосовує в подальшому навчанні, що сприяє самовдосконаленню і становленню її як особистості. Найбільш ефективні методи: проблемні, дослідницькі, тобто такі, що сприяють розвитку творчого, критичного мислення та уяви.

Ідеї розвивального навчання активно впроваджує в практику роботи шкіл області доцент кафедри педагогіки, проректор Івано-Франківського ШОПП Барабані О. Д.

Суть технології розвивального навчання можна передати словами китайської мудрості:

• я слухаю - і я забуваю;
• я бачу - я запам'ятовую;
• я роблю - і я розумію.

Інформаційні технології навчання

Нові інформаційні технології стають не тільки головою  рушійною силою прогресу, але й  потужним засобом навчання.

В.Кремінь

Під інформаційною  технологією навчання розуміють  таку модель навчально-виховного процесу, у якій мета досягається насамперед за рахунок найповнішого використання можливостей комп'ютерів та програмного забезпечення.

Основною метою  нових інформаційних технологій є підготовка учнів до комфортного  самопочуття в умовах інформаційного суспільства. Нові інформаційні технології передбачають:

• Інтенсифікацію навчання;
• Формування інформаційної культури учнів;
• Підготовку фахівців у галузі інформатики.

НІТ відкривають  учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи.

Використання  комп'ютера на інших уроках передбачає знання учителем принципів роботи комп'ютера, його можливостей, а також доцільності  застосування комп'ютера при вивченні тих чи інших тем. Важливою умовою успішного використання комп'ютера на уроках є співпраця вчителя інформатики і вчителя предметника. Вчитель інформатики забезпечує технічний бік процесу навчання, консультує вчителя-предметника з питань програмного забезпечення.

Нові інформаційні технології можна поділити на два класи:

• Технології навчання " один-на-один " - на цьому рівні відбувається персоніфіковане навчання учнів на окремих комп'ютерах, без використання електронної мережі;
• Технології дистанційного навчання - навчання у віртуальному освітньому просторі, в процесі якого учні можуть перебувати на великих просторових відстанях і здійснюють інформаційний обмін як один від одного, так і від учителів, а також здійснюють інформаційний обмін за допомогою електронної мережі.

Комп'ютер у школі  являє собою потужну інформаційну підтримку вчителеві в організації навчального процесу, підвищує якість та ефективність навчальних методик, дає можливість реалізації індивідуального підходу до кожного учня.

Технологія особистісно орієнтованого уроку

"Саме суб'єктивне  ставлення до мети діяльності, присвоєння і прийняття цієї мети учнями і педагогом у діловій взаємодії є першим відправним пунктом у реалізації особистісно орієнтованого навчання: нема мети - нема суб’єкта ".

С.Подмазін.

Особистісно орієнтовані  технології однаковою мірою зверненні до виховання і до вихователя, їхніх особливостей і схильностей. Вихователі, має щоразу ніби заново будувати свої стосунки з вихованцем, особистісний момент утворює центр таких технологій. Особистісна позиція вихователя полягає в людяності, не утилітарності ставлення не лише до вихованця, а й до самого себе як особистості.

Наукові засади особистісно орієнтованих технологій розглядаються як психолого-педагогічні  основи творчого розвитку учнів. Особистісний підхід потребує вбачати і в дітях, і в дорослих, залучених до освітнього процесу, неповторну унікальну особистість, постійно виявляти і підкреслювати її досягнення в цьому процесі, шляхетність почуттів та знахідок розуму, щоб кожен не тільки відчував особистісно і себе, і кожну іншу людину, а й поважав іншу особистість, її індивідуальність та неповторність незалежно від того, наскільки вона здається зрозумілою для оточуючих.

Особистісна позиція  педагога полягає в гуманістичному ставленні до дитини як до найвищої цінності, як до мети, а не до засобу.

Особистісно зорієнтований  навчально-виховний процес будується  у формі співпраці вчителя  з учнями за типом "дорослий-дорослий". Тут дорослий і дитина потрапляють  у рівноправну позицію: дитина отримує  можливість проявляти самостійність  мислення, незалежність, здатність до вибору, тобто якості дорослого.