Трудове виховання школярів

       Велике  задоволення отримують юннати від  догляду і спостереження за тваринами  в кутку живої природи. Діти привчаються  систематично годувати тваринок, прибирати за ними, стежити за їхнім самопочуттям і повадками, що робить юннатів більш відповідальними, організованими — від цього залежить життя тваринок.

         Важливе місце в роботі з  дітьми посідають екскурсії на  сільськогосподарські виробництва. За можливості необхідно провести екскурсіі на тваринницьку ферму, птахоферму, в бригаду овочівників, садівників, на тепличні комбінати, контрольно-насіннєві лабораторії, агрохімічні лабораторії, на станцію захисту рослин. Під час екскурсій необхідно показати особливості розвитку сільського господарства рідного краю, ознайомити дітей зі специфікою сільськогосподарських професій і умовами праці робітників. У нас, наприклад, є можливість і доцільність проводити екскурсії в зеленгосп, на станцію захисту рослин, в бджолоконтору, до лабораторії екобезпеки, на очисні споруди міста, птахоферму. Такі екскурсії, що супроводжуються зустрічами із спеціалістами, розширюють знання учнів стосовно різних галузей сільського господарства, сприяють кращому розумінню значення праці для створення матеріальних благ людини, держави.

       Юннати  залучаються до участі в суспільне корисній праці. Ця робота має починатися із власного двору, пришкільної території або території еколого-натуралістичного центру.

       Учні  прибирають зелені зони, вчаться проводити обрізування троянд, декоративних кущів. Доглядаючи -за декоративними багаторічниками на практиці ознайомлюються з різними 2 засобами вегетативного-розмножен— ня рослин кореневищами (іриси); діленням кущів (флокси), цибулинами (тюльпани, нарциси), коренеклубня-ми (жоржини). Доцільно залучати дітей до участі в закладанні парків, весняному і осінньому прибиранні міських парків.

       Юннати  беруть участь у проведенні місячників саду, лісу, в акціях «Посади сад», «Вчимося заповідува-ти», «Мурашник», допомагають птахам і лісовим звірям взимку, весною розвішують шпаківні.

       Коріння українського народу хліборобське. Тому наше завдання — зберегти хліборобську культуру, найповніше використати її для виховання дітей добрими, щедрими, бережливими і працелюбними, посіяти в їхній душах любов до землі, до всього живого на ній, пробудити потребу в праці для примноження краси і багатства рідного краю.

       Багатство і міцність нашої держави, добробут кожної людини вже завтра залежатимуть від уміння і бажання сьогоднішніх учнів трудитися. Від результатів їхньої праці. 
 

Виховуємо працею

       (Федюк  В.,”Рідна школа”-2000-№6,с.31-32) 

       Навчання  і виховання — два тісно  пов'язані між собою процеси. Педа-гог-освітянин, закладаючи основи знань, водночас готує  своїх учнів до складного дорослого  життя. Він має навчити їх ""дбайливо" ставитися- до природи, наполегливо працювати на землі, старанно доглядати і обробляти її, вирощувати хліб, раціонально використовувати природні багатства. Ось чому проблема трудового виховання нині є досить актуальною.

       Ефективно поставлені трудове виховання, професійна орієнтація, участь у суспільне корисній праці — основні фактори формування економічної свідомості підростаючого покоління. Першочергову роль у цьому процесі відіграють трудові об'єднання школярів, де учні поєднують теорію навчання з практикою, вдосконалюють свої вміння та навички, поглиблюють знання з біології, хімії, основ сільського господарства та ін.

       Сьогодні  на Волині функціонує близько 70 трудових сільськогосподарських об'єднань. Понад 3,3 тис. школярів обробляють 484,5 га землі, вирощуючи високі врожаї провідних сільськогосподарських культур, дбають про зміцнення тваринної бази.

       Серед кращих слід відзначити учнівські виробничі бригади загальноосвітньої школи Горохівського району (керівник Ж.О. Ліпська), Тростя-нецької загальноосвітньої школи І—НІ ступенів Ківерцівського району (керівник Г.В. Глинська) та багато інших.

       На  базі Нововолинської міської станції  юних натуралістів створено трудове  об'єднання школярів (керівник Л.О. Височанська), де праця згур-

тувала 60 учнів  старшого шкільного віку. Основне завдання об'єднання — поєднання навчання з продуктивною працею, формування у підростаючого покоління усвідомленої потреби в праці, вивчення-основ сучасного виробництва, професійна орієнтація та ін.

       Учнівська молодь обробляє 1,5 га землі, апробовуючи в місцевих умовах нові сорти овочевих та злакових культур. Діють в трудовому об'єднанні чотири ланки: механізаторів, овочівників, рослинників та тваринників. •

       Завдяки наполегливій праці і старанності юннати отримують високі врожаї. Так, восени з полів було зібрано 3 т кормових буряків, 3 т капусти, 350 кг зерна та ін. Власними силами юні хлібороби обладнали млин і тепер надають послуги населенню. Так, за останній період було змелено 28652 т зерна.

       В обробітку землі юннатам допомагає малогабаритна сільськогосподарська техніка. Під час роботи вони поглиблюють знання з агротехніки, ознайомлюються з новими технологіями вирощування рослин.

       Цікаву  і змістовну 'дослідницьку роботу організували юні натуралісти станції на полях  свого трудового об'єднання та на навчально-дослідних ділянках, де апробовують нові сорти, з'ясовують оптимальні строки сівби, вплив Добрив на врожай рослин, визначають продуктивність овочевих і злакових рослин у місцевих умовах.

       Проведення  дослідів, спрямованих на підвищення врожайності провідних сільськогосподарських культур, поліпшення їх якості, глибоко за-

       цікавлює  юннатів і дає можливість внести свою посильну частку в справу піднесення сільського господарства.

       Значних успіхів досягли і юні тваринники аграрного об'єднання. Діти старанно доглядають кролів, нутрій і свиней, годують їх, заготовляють корми. Юннати організували змістовне дослідництво з тваринництва, яке дає змогу з'ясувати вплив вітамінних та білкових кормів на ріст, розвиток і продуктивність тварин, виявити оптимальні умови їх розведення. А вирощена юними тваринниками продукція реалізується у міській, Їдадьн1__Для цього на станції обладнали забійний цех. Так, за 1999 р. в їдальні шкіл та дошкільних закладів міста від Ново-волинської станції юних натуралістів надійшло 4260 кг м'яса, що дало змогу здешевити харчування школярів.

       На  станції юннатів впроваджено  госпрозрахункову систему. Кошти, отримані від реалізації сільськогосподарської продукції, використовуються для зміцнення матеріальної бази станції, проведення ремонту класних кімнат, на придбання насіннєво-посадкового матеріалу, для оздоровлення юннатів у літній період та як допомога малозабезпеченим і багатодітним сім'ям. Адже дорога до землі починається з простих і мудрих слів батьків-хліборобів, досвідчених наставників, з шкільного уроку, з першого заробітку.

       Отже, уміло організовуючи дослідницьку роботу, трудові об'єднання школярів стають невеличкими науковими центрами, які не тільки наближають учнів до науки, зацікавлюють нею, а й дають практичні поради школярам, дошкільним закладам, колгоспам, аграрним об'єднанням, ознайомлюють їх з новітніми науковими досягненнями в галузі сільськогосподарського виробництва. Юннати області часто зустрічаються з передовими хліборобами, механізаторами, колгоспниками, науковцями, працівниками науково-виробничого об'єднання «Еліта»; проводять бесіди «за круглим столом», тематичні вечори, диспути, екскурсії та ін. Трудове виховання неможливе без пропагування таких важливих рис особистості, необхідних --майбутнім працівникам сільськогоспо-дарського виробництва, як творчий підхід до праці, культура праці, уміння раціонально використовувати землю і збільшувати її продуктивність, уміння аналізувати результати своєї -праці. Саме ці принципит закладен основі діяльності аграрних об'єднань школярів області і сприяють досягненню головної мети трудового виховання — формуванню всебічно розвиненої особистості, вихованню справжніх дбайлйвих господарїв Землі.

Передумови  виховання в учнів  культури праці.

       (Дупак  Н., “Рідна школа”-2000-№3,с. 28-30) 

       Матеріальна культура завжди має духовну сторону, тому жоден процес у ній не виникає  без активної участі свідомості. Деякі  дослідники ототожнюють матеріальну культуру з матеріальним виробництвом, матеріальним життям суспільства, з культурою виробничого процесу, в яку включаються технічний, рівень виробництва, уміння і навички людей, наукова організація праці та ін. (4, 344—346).

       Від ступеня розвитку людини залежить культура виробничого процесу. Виходячи із вищевикладеного, матеріальну культуру, яка пов'язана з перетвореннями у матеріальному середовищі, можна поділити на: вдосконалення виробничих знань, умінь і навичок, виробничого навчання, інтелектуального змісту праці та ін.; вдосконалення побутової праці, зміни в соціальному середовищі фізичного розвитку людини (організація фізичної культури, медичного обслуговування та ін.)

       Духовна культура має складну структуру  і включає в себе наукову, правову,моральну, художню, естетичну. Цінність духовної культури розкривається в процесі реальної практичної діяльності у певних соціальних відносинах і, насамперед, у процесі спільної праці.

       Володіння матеріалом, майстерність при роботі з інструментами і машинами, розуміння наукових, технічних і соціальних цілей викликають радість, задоволення людини працею, сприяють перетворенню її у духовну потребу.

       Процес  праці відзначається не лише майстерністю або розумінням науково-технічної мети, а й ритмічністю, організованістю, відповідальністю змісту і форми, доцільністю та ін. Трудова діяльність, яка здійснюється відповідно до законів краси, викликає позитивну дію як на процес праці та його продукт, так і на саму людину.

       Праця не просто створила людину, а стала тією умовою, без якої нe-можливий ні практичний, ні духовний розвиток особистості.

       Вчені звертають увагу на характерну особливість людини — її здат-

ність перетворювати  всесвіт універсально, відповідно до своїх ідеалів. Перетворюючи в процесі практичної діяльності навколишній світ, людина втілює себе, свої суспільні відносини. Працюючи, люди створюють предмети, які мають значення не лише для тих, хто їх створив, а й для інших. Тим самим вони створюють суспільний зв'язок між собою. У результаті виявляється не тільки "безпосередній корисний ефект трудової діяльності, до якого свідомо прагнуть більшість людей, а й дещо більше — всупереч їх свідомості складаються і фіксуються в предметі їхні взаємовідносини. Відповідно в продукті праці, який володіє культурною цінністю,-закріплюються, втілюються визначені суспільні відносини, які об'єднують людей. Загальна праця, яка створює суспільний зв'язок у формі конкретного продукту, утворює необхідну сторону людської пїоп^ності як джерела культури.

       Створення предметного багатства суспільства  є лише зовнішньою формою культури, її дійсний зміст— це розвиток всієї сукупності її відносин, сил, здібностей і потреб. «Людина не відтворює себе в будь-якій одній тіль- , ки визначеності, а утворює себе в усій своїй цілісності, вона не прагне залишатися остаточною силою, а знаходиться в абсолютному русі становлення» (9, 276). Тобто людина представлена в культурі як самозмінюва-на, саморозвивальна істота, як суб'єкт і водночас як результат особистої діяльності.

       Необхідно відзначити три-специфічні особливості, які відображають зміст поняття «культура праці» (12, 4).

       По-перше, поняття «культура праці» має  не тільки описове, а й вартісне розуміння. Коли говорять про культуру праці, то мають на увазі не тільки визначні досягнення людської діяльності (предмети матеріальної і духовної культури), а й досконалість, найбільшу повноту виявлення тієї чи  іншої якості діяльності, її організації і результатів. Культура праці відзначається тим, що вона характеризує стійку систему організації діяльності і виражається не тільки в тому, що робиться, а й в тому, як робиться.

       Друга особливість цього поняття полягає  в тому, що питання про культуру праці — це питання про те, якою мірою в тих чи Інших факторах праці виявляється творча сутність людини.

       Риси  творчої особистості — це новизна  суспільна значущість продукту праці. Отримуючи продукт праці, якому притаманні новизна, нові результати, людина розвиває свої здібності до творчої діяльності в галузі техніки, формує якості, необхідні для раціоналізаторської і винахідницької діяльності.

       Третя особливість поняття «культура праці» — це вираження цілісної характеристики проявів людини. Про культуру праці ми говоримо тоді, коли бажаємо передати не якісь окремі сторони або властивості людини, а її інтегральні, об'єднані в єдине ціле, якості. З цієї точки зору культура праці, на думку В.Ж. Келле, «...характеризує ступінь оволодіння людьми усіма наявними умовами трудової діяльності і свідоме- ставлення до них...» .(5, 238).

       Культура— результат людської праці, яка відображає повноту сил і здібностей людини. Дослідники відзначають, що формування культури праці в умовах виробництва відбува ється в тих випадках, коли на підприємстві з високою культурою праці, ; естетичним змістом, притаманним трудовій діяльності, робітник макси мально використовує можливості виробництва і свої здібності.