Трудове виховання школярів

       Паралельно  з учнівськими виробничими бригадами на базі шкільних майстерень трудового навчання були створені два кооперативи: ательє і творча майстерня. Членами кооперативів стали учні VIII—XI класів. В основу їх діяльності поклали, принцип самоуправління. Самостійність кооперативів — важливий формуючий і вихов-нийфактор, тому дорослі не обмежують ініціативу учнів.

       Робота  кооперативів має на меті формування досвіду колективної праці і  господарювання; економічну діяльність (виробництво певної продукції, торгівля, надання послуг); формування навичок бережливості, діловитості, вміння цілеспрямовано розподіляти прибутки.

       Учні, які вивчали економіку на факультативних заняттях, як правило, були серед організаторів діяльності колективу. І'хні теоретичні знання давали змогу глибше і реальніше оцінити ту чи іншу ситуацію в економічній діяльності кооперативу.

       Діяльність  кооперативів практично значуща  для життя школи, отже, учні відчувають користь своєї праці. Пошиті дівчатками вироби — дитячий одягу фартухи тощо продаються в магазинах селища. Зароблені гроші використовуються для придбання ниток, матеріалу, на заробітну плату членам кооперативу. Хлопчики виготовляють сільськогосподарський інвентар, книжкові полички, рами для картин, поштові скриньки. Робота учнів вимагає дисципліни, точності, раціональної організації праці, що сприяє формуванню відповідних якостей, потрібних для адаптації в ринкових умовах.

       Пошук системи форм організації трудової діяльності, які б сприяли розвитку основних аспектів готовності учнів до праці, привів до усвідомлення необхідності активізувати роботу гуртків за інтересами: технічної творчості, м'якої іграшки, української вишивки, їх програми передбачають, починаючи з молодшого шкільного віку, розвиток інтересу до певної діяльності з огляду на побажання учнів, їх нахили, здібності. Діяльність підлітків за своїм характером і змістом має вже нагадувати працю дорослих. До гурткової роботи ми поставили такі вимоги: визначення проблемних завдань, заохочення учнів до самостійності в набутті та застосуванні трудових умінь та навичок; раціональне поєднання творчого та виконавчого компонентів праці; моральне і матеріальне стимулювання; творчий підхід до всіх видів роботи.

       Зміцнити  матеріальну базу кожного трудового об'єднання і матеріальну базу школи в цілому допомогло відкриття крамниці, яка реалізовує товари, що їх виробляють кооперативи. Керують шкільною крамницею самі учні. Вони визначають асортимент товарів, планують витрати і прибутки, реалізують продукцію. Створення крамниці, як показало наше дослідження, має велике значення для підготовки молоді до праці в умовах ринку.

       Як  уже зазначалось, з метою координації діяльності учнівських трудових об'єднань, підвищення ефективності їх роботи ми створили «Клуб ділових людей». Його членами стали представники від кожного трудового об'єднання. Клуб узяв на себе функції менеджменту і маркетингу. Підприємцями виступають президент клубу та його команда. В курсі факультативу з

економіки учні вивчали основні школи менеджменту. Для своєї роботи вони обрали «Школу людських взаємовідносин», згідно з якою виробничі результати залежать від ставлення людини до праці: людина краще виконує свої обов'язки, якщо в праці і через працю вона може задовольнити свої потреби. Прибічники «Школи людських взаємовідносин» внесли вклад у практику менеджменту, впровадивши такі його методи: встановлення міжо-собистісних стосунків; розкриття внутрішніх резервів людини; визначення стимулів до продуктивнішої праці. Менеджери клубу змогли організувати співробітництво всіх трудових об'єднань, яке виявилося в інтеграції ресурсів, підвищенні трудової активності та творчості, досягненні поставленої мети. Наприклад, кооператив хлопчиків виготовляв рамки для гуртка «Юний художник». З часом, враховуючи побажання замовників, урізноманітнював форми продукції, . змінював розмір. Шкільна крамниця охоче брала товар, який мав попит і, навпаки, не приймала той, що залежувався.

       Свої  пропозиції, прохання, вимоги кожне  трудове об'єднання адресувало службі маркетингу, яка продумувала і здійснювала рекламу. Все це давало змогу краще реалізовувати продукцію. Робота трудових об'єднань показала, що продуктивна праця:

       —  дає змогу школяреві зрозуміти  суть реальної праці, відчути повагу до неї і до трудівника;

       —  завжди є цілеспрямованою;

       —  має бути якісною, що пов'язане не лише з кваліфікацією працівників, а й їх освітою, загальною культурою.

       Таким чином, результати нашого експерименту показали, що формуванню морально-ціннісного ставлення учнів до праці сприяє використання різноманітних ,форм трудової діяльності у їх тісній взаємодії, чітка координація роботи з метою підвищення зацікавленості в результатах діяльності, потреби в ній. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Трудове виховання в учнівських об'єднаннях

       (Медвідь  З.,”Рідна школа”-2000-№6,с.24-26) 

       Труд  є не тільки-життєвою необхідністю,без

       якої  неможливе людське-існування, а і  сферою багатогранних проявів духовного життя, духовного багатства особистості. В труді проявляється найважливіший засіб самовираження, самоствердження особистості.

       В.О. Сухомлинський 

       Центром уваги національної концепції вітчизняної  освіти є дитина, її гармонійний розвиток, підготовка до життя в складних умовах ринкової економіки. Важливим завданням в реалізації цілей системи освіти є формування готовності до професійного самовизначення учнівської молоді. Воно виступає органічною ланкою цілісного процесу розвитку особистості, її активної життєвої позиції.

       Важливий  вплив на цей процес мають сім'я, громадськість, засоби масової інформації, позашкільні установи, школа. Особлива роль нині відводиться школі, оскільки більшість свого часу учні проводять саме тут. На якісно новий рівень сьогодні переходять валеологічна та біологічна освіта* Ідея виховання через природу, розвинена визначним педагогом . В.Сухомлинським, набуває також нового звучання. Значна увага приділяється сільській школі, умовам навчання, трудової підготовки і професійної орієнтації: учнів через нові форми трудовик об'єднань та через традиційні — учнівські виробничі бригади, мікро-колгоспи, шкільні лісництва, дитячі форми господарства тощо.

       Працюючи  з дітьми через такі трудові об'єднання, можна вирішити не лише профорієнтаційні, а й педагогічні, правові, юридичні питання. Так, учням, які мають серйозні прогалини в знаннях і втратили віру в те, що можуть чомусь навчитися на уроках фізики, хімії тощо, є можливість у трудових об'єднаннях отримати ази спецосвіти залежно від власних можливостей і здібностей, виключивши елемент дискомфорту від усвідомлення відставання в навчальному процесі.

       Багато  старшокласників, на жаль, палять, вживають алкогольні-напої,.грають в азартні  ігри, не кажучи вже про вживання наркотичних і токсичних речовин, прояви проституції, шахрайство, правопорушення і підліткову зло-'чинність. Сьогодні кожен п'ятий злочин скоюють неповнолітні. Ці явища значно активізуються під час канікул. Тому організація учнів у трудові об'єднання зможе не повністю, але хоча б більшою мірою запобігти деформації психології, моралі молодої людини, а то й ще страшнішому лиху — деградації особистості в цілому.

       Особливо  важливо правильно організувати профорієнтаційну роботу, оскільки проведені дослідження показують, що діти відвертаються не від самої навчально-виробничої діяльності, а від тієї методики її організації, яка не викликає у них зацікавленості, не сприяє розвитку творчості й допитливості. Учень, ставши суб'єктом позанав-чальної виховної діяльності, може розвинути свою творчу індивідуальність, засвоїти цінності, норми, зразки поведінки. Але це можливо лише за умови, коли провідна роль між учнями і вчителями припадатиме на культуру взаємин між ними. Так, високий рівень культури спілкування сприяє цілеспрямованій взаємодії дітей та дорослих у процесі спільної .трудової діяльності, успішній передачі досвіду, трудових і побутових навичок, задоволенню духовних потреб. Навчальний і виробничий процеси у трудових об'єднаннях — це ділове спілкування дорослих наставників і дітей, де для дітей створюється атмосфера самостійності, пошуку, творчої роботи.

       Виняткова роль відводиться керівникові трудового об'єднання школярів. Його професійна майстерність, організованість, ерудиція, чутливе ставлення до своїх вихованців, особливо до тих, у кого не все відразу виходить в роботі, його особистий приклад, а також голос, хода, жести, вираз обличчя, зовнішній вигляд, рівень культури спілкування впливають на молоду душу плідніше, аніж будь-який підручник.

       Робота  у трудових об'єднаннях прищеплює  дітям не лише любов до природи, до праці, до самовдосконалення, до науки, а й повинна показати, що немає нецікавої людини, що у кожного є щось таке, що відрізняє його від інших. Тому під час роботи з дітьми у трудових об'єднаннях важливими будуть не стільки матеріальні стимули, як моральні — оголошення на лінійці, по радіо, в пресі про кращих учніа-трудівників, листи-подяки батькам та ін.

       Вінницька область багата традиціями трудового  виховання учнів, зокрема через учнівські виробничі бригади, яких в області налічується близько 150-ти. Робота кожної з них заслуговує на увагу й добре слово. Ось, наприклад, Багринівська загальноосвітня школа І—НІ ступенів Літин-ського району. Перетворення, які відбуваються в сучасному суспільстві, поставили перед школою якісно нові проблеми щодо підготовки учнів до самостійної трудової діяльності. Формування морально-цілісного ставлення до праці стало необхідним елементом педагогічного експерименту, організатори якого--директор школи І.Я. Гусак,учитель праці М.В. Нікітчук, біолог Г.Д. Сакевич.

       Досвід  учнівської виробничої бригади школи  сягає 1988 р. Саме з цього часу зародилась ідея працювати на своєму, орендованому в колгоспі, полі. До цього трудова діяльність була епізодичною, швидше нагадуючи роботу пожежної команди: учнів перекидали з місця на місце, на найзабур'яненіші ділянки. Звичайно, профорієнтацією це не назвеш.                                                                                                                                                                                                                                                               У 1988 р. колгосп «Росія» виділив 25 га землі, два нових трактори Т-40, Т-70 з причіпним інвентарем і знаряддям, насіння цукрових буряків, запропонувавши при цьому допомогу консультаціями агронома і механізаторів. Було створено учнівську виробничу бригаду в складі ЗО чоловік.

       Дорослі пильно стежили за діями юних господарників, готові в будь-який час прийти на допомогу-

       Учні  під керівництвом майстра виробничого  навчання М.В. Нікітчука з успіхом  оволодівали теорією і практикою  водіння трактора,-проведення агротехнічних заходів,- вивчали будову і застосування навісних знарядь.

       Хлопці  закривали вологу. Лише сівбу побоялися  провести самостійно: відповідальність велика, а досвіду ще бракувало. Зате всі інші операції —' досходове і післясходове боронування, розпушування міжрядь — учні виконували механізованим способом самі. Формували густоту рослин всі ЗО учнів. Працювали дружно, з ентузіазмом, бо ж на своєму полі. За 24 дні літньої виробничої практики посапали і перевірили площу цукрового буряку.

       Результат порадував усіх. Учні зібрали зі свого поля по 301 центнеру цукрового  буряку з гектара, що було на 50 центнерів  більше від колгоспного показника.

       Колгосп сповна розрахувався з виробничниками. Кожний отримав грошову винагороду, цукор. Правління закупило туристичні путівки до Санкт-Петербурга, а на святі першого дзвоника усім членам виробничої бригади було вручено ще й подарунки.

       Таким чином, у наступні роки ідея самостійної  праці набирала нових форм. Було укладено трудову угоду з місцевим господарством, підібрали штат бригадирів і ланкових, провели інструктаж з охорони праці і техніки безпеки. Учні обробляли площу 40 га, отримуючи економічний ефект. Частину коштів було направлено на поліпшення матеріальної бази школи. За цей час діти побували в Києві, Каневі, Умані, Яремчі, Бресті.

       Досягши певних успіхів, дирекція школи вирішила взяти в 1992 році ще 15 га землі, на якій більш різнобічне проводити дослідницьку роботу, створити .власне господарство. За актом ця земля була передана школі у довгострокове користування. Таким чином, школа одержала фінансову самостійність, маємо свій банківський розрахунковий рахунок, чекову книжку. На договірній основі виробляється продукція, реалізація якої дає кожного року понад 15 тисяч гривень доходу.

       Вищим органом управління діяльністю виробничої бригади є загальні збори учнів-виробничників, а виконавчу функцію між зборами покладено на координаційну раду, очолювану директором-координатором. Його (як і членів координаційної ради) обирають із лідерів-старшокласни-ків. Членами ради є також учитель праці й біолог школи.

       Діяльність  виробничої бригади регулюється  Статутом школи, який узгоджено на загальних  зборах учнів, на батьківських зборах та затверджено виконкомом Багринівської  Ради народних депутатів.