Філософія Просвітництва

     Впродовж 100-літньої історії філософії Просвітництва, незважаючи на значний вплив емпіризму та сенсуалізму, в ній домінував раціоналізм.

     У філософії Просвітництва людина постає як неповторна індивідуальність та особистість. Філософські ідеї цього періоду відображали бачення людини в добу Нового часу. Це насамперед непохитна впевненість у величі людського розуму. Вся історія людства, на думку просвітників. -- це «попередня» історія. Уся майбутня історія повинна бути розбудована на засадах Розуму. Гармонійність, злагода у природі, «продовженням» якої є людина, повинні існувати також і в суспільстві.

     Кінцеву причину як свідомості, руху, так і матерії, просвітники-деїсти вбачали у Богові. Але разом з тим вважали історію творчістю самих людей.

     З природи людини просвітники виводили природні права (права, виведені розумом з природи людини): право на життя, свободу і на приватну власність як основу добробуту. Ці думки, висловлені Локком, набули значного поширення серед французьких мислителів. А детально розроблена Монтеск'є локківська ідея розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову і зараз знаходить підтвердження в багатьох демократичних державах світу.

     Лише за умови такого поділу, наполягав Монтеск'є, можливий державний лад, за якого нікого не примушуватимуть робити те, до чого не зобов'язує закон, і не робити того, що закон йому дозволяє. Тут хочеться

ЗО

згадати відомий вислів В. Черчілля про те, що буржуазна демократія недосконала, але кращої людство поки що не придумало

     У філософській літературі XX ст. не вщухають дискусії щодо історичної ролі ідеї розуму, яку Просвітництво піднесло до рангу суспільного ідеалу. Сучасна філософія здійснила переоцінку ідеї розуму і показала її обмеженість практично у всіх вимірах. Наука і техніка не тільки не розв'язують проблеми соціального буття людини, а й породжують нові (мирний і немирний атом), які за драматизмом перевершують колишні. Стала очевидною обмеженість розуму в боротьбі з релігією й традиціями. Розум сам із себе не здатен породжувати соціальні цінності, він швидше перетворюється на механічного робота -- потвору, позбавлену моральних орієнтирів, але придатну максимально ефективно виконувати будь-яку програму.

     Небезпроблемною виявилась і спроба перебудови суспільства на 
засадах розуму. Буржуазна демократія, яка сформувалась на ідеалах 
Просвітництва, є далеко не земним раєм. А спроба досягти його через 
соціалістичну революцію і планове господарство (воно повинно було 
знаменувати торжество розуму над ірраціональністю стихії ринку), не 
кажучи про ціну, яку довелось заплатити за цей експеримент, завершилась 
крахом. Планове раціональне господарство виявилося неефективним 
' порівняно зі стихійним.

     Може здатися, що є всі підстави проголосити розум фальшивим ідеалом. Але це теж було б неправильно, оскільки постала проблема, що возвести на опустілий п'єдестал. Релігійні цінності? Вони різні у різних народів, і за ними також тягнеться шлейф кривавих війн. Очевидно, ідеал Просвітництва, але з усвідомленням його обмеженості, залишиться основною цінністю сучасної цивілізації.

 
 
 
 
 
31

Список використаної літератури

1. Гельвеций К. О человеке, его умственньїх способностях и воспитании // 
   Соч. В 2-х томах.--Т. 2.-- М.: Издательство политической литературьі, 
   1974.
2. Герасимчук А.А., Тимошенко 3.1. Курс лекцій з філософії: Навч. посіб. 
   - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005.
3. Гольбах П. А. Система природи // Избр. произведения: В 2 т. М., 1963. 
   Т. 1.С 116--117.
4. Гольбах П. А. Избранные философские произведения: в 2 т. -- М.: 
   Просвещение, 1983.
5. Гусев В. Західноєвропейська філософія XV--XVIII ст. К., 1995.
6. Дидро Д. Монахиня. Племянник Рамо. Жак-фаталист и его Хозяин. К.: 
   Ранок, 1986.
7. Дидро Д. Мысли к обьяснению природы. Разговор Даламбера с Дидро 
   //   Избранные   философские   произведения.--   М.:   Издательство 
   политической литературы, 1956.
8. Єрохіна Н.М. Основи філософських знань. - Київ: НМЦ, 2006.
9. Кондильяк Зтьенн Бонно де. Опыт о происхождении человеческого 
   знання // Сочинения. В 3-х томах.-- Т. 2.-- М., 1982.

Ю.Кузнецов В. М., Мировский Б. В., Грязнов А. Ф. Западноевропейская

  философия XVIII века. -- М.: Высшая школа, 1986. 11.Паскаль Б. Думки про релігію. - Львів, 1995 12.Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. - К.: "Каравела"; Львів:

  "Новий світ-2000", 2001. ІЗ.Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник для

  студентів вищих навчальних закладів. - К.: Академвидав, 2006. 14.Скритон Р. Коротка історія новітньої філософії. К.: Просвіта, 1998. 15.Соколов В. В.  Европейская  философия  XV--XVII  веков (разд. II).

М.: Политиздат, 1984.

 
32