Розвиток недержавного пенсійного забезпечення

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Декабря 2012 в 17:11, курсовая работа

Краткое описание

Таким чином, в Україні було створено законодавчі умови для становлення системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка базується на вимогах Європейського кодексу соціального забезпечення (1964 р.) та рекомендаціях Міжнародної Організації Праці № 67 (1944 р.).
У 2009 році здійснюється чотири види загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме:
― на випадок безробіття;
― у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;
― від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
― пенсійне страхування.

Содержание работы

Вступ
4
Розділ 1. Особливості проведення пенсійної реформи в Україні
8
1.1 Розвиток пенсійної системи на Україні
8
1.2 Етапи реформування пенсійної системи в Україні
10
1.3 Демографічна ситуація і пенсійна система
14
1.4 Загальна характеристика надходжень до ПФУ
16
Розділ 2. Пенсійне забезпечення громадян України
19
2.1
Призначення і виплата пенсій громадянам України, які проживають за її межами
19
2.2
Якісні зміни у пенсійному забезпеченні
22
2.3
Додаткові виплати до пенсій
26
Розділ 3. Розвиток недержавного пенсійного забезпечення
29
3.1
Динаміка створення пенсійних фондів
29
3.2
Державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення
35
Висновки
37
Список використаних джерел

Содержимое работы - 1 файл

Pensiyne_zabezpechennya_gromadyan_Ukrayini_Sheremet.doc

— 526.50 Кб (Скачать файл)

- забезпечено виплату  мінімальної пенсії за віком,  за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок – 20 роківстрахового  стажу, у розміріпрожитковогомінімуму,  визначеного законом для осіб, які втратили працездатність(332 грн.);

- здійснено перший  крок до диференціації пенсій  шляхом введення доплат за  понаднормовий стаж;

- вперше пенсії підвищено  у зв'язку із ростом заробітної  плати.

Після набрання чинності з 1 січня 2005 року Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам" соціальні пенсії переведено в соціальну допомогу. Призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" соціальні пенсії за бажанням пенсіонера продовжують виплачуватись органами Пенсійного фонду України до закінчення терміну їх виплати.

2006 рік

Поступово розвивається недержавне пенсійне забезпечення. У 2006 році чисельність учасників недержавних пенсійних фондів збільшилась у 2 рази порівняно з 2005 роком, а сума активів недержавних пенсійних фондів збільшилась відповідно у три рази та склала 128 млн. грн.

У 2006 році підвищення пенсій інвалідам війни, учасникам бойових  дій та сім'ям загиблих провадиться виходячи з прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, що втратили працездатність.

2007 рік

Передано до Пенсійного фонду України функції з призначення  і виплати пенсій і грошового  забезпечення від 13 відомчих силових  і судових органів.

Застосовано коефіцієнт підвищення пенсії у зв'язку із зростанням середньої заробітної плати в галузях економіки за попередній рік, що перевищує мінімальний, а саме: пенсії, призначені до 2005 року (тобто з урахуванням середньої заробітної плати в галузях економіки за 2002 та 2003 роки), підвищені на 28,03 %, що відповідає 96 % темпів зростання заробітної плати в галузях економіки у 2006 році порівняно із 2005 роком, а ті, які призначені в останні 2 роки (тобто з урахуванням середньої заробітної плати в галузях економіки за 2004 та 2005 роки), – на 20 %, що відповідає 68 % темпів зростання зарплати. Підвищення пенсій протягом року провадилося у три етапи [12].

Інвалідам війни та учасникам  бойових дій надається щомісячна  державна адресна допомога до пенсії (дотація) у сумі, що не вистачає у  інвалідів війни І групи - 100 відсотків, ІІ групи – 90 відсотків, ІІІ групи – 80 відсотків, учасників бойових дій – 70 відсотків розміру середньої заробітної плати в Україні за даними Державного комітету статистики за 2006 рік. [10] Мінімальна пенсійна виплата без урахування пенсій за особливі заслуги перед Україною становить: для інвалідів війни І групи - 1041,47 грн., для інвалідів війни ІІ групи – 937,32 грн., для інвалідів війни ІІІ групи – 833,18 грн., для учасників бойових дій – 729,03 грн. Парламентом у першому читанні схвалено проект Закону України "Про запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування".

2008 рік

Завдяки збільшенню вартості 1 року страхового стажу та осучасненню  заробітної плати, що враховується для  розрахунку розміру пенсії, відновлено диференціацію пенсій для більшості пенсіонерів, а саме:

– збільшено величину оцінки одного року страхового стажу до 1,2 %, а з 1 жовтня 2008 року величина оцінки одного року страхового стажу дорівнюватиме 1,35%;

– більш ніж у три  рази збільшено заробітну плату для обчислення пенсії, а саме з 306 грн., яка враховувалася при перерахунку пенсії у 2004 році, до 928 грн.

З 1 квітня 2008 року встановлено  мінімальну пенсійну виплату всім категоріям одержувачів на рівні не нижче  розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Пенсійна система доповнюється системою пільг, компенсацій, гарантій та іншими видами державної соціальної допомоги громадянам похилого віку, інвалідам, сім'ям з дітьми тощо.

Всі пропозиції Уряду з  пенсійних питань, які потребують нормативного і законодавчого врегулювання, попередньо узгоджуються з соціальними партнерами.

Урядом також  дотримується домовленість з Верховною  Радою України щодо попереднього опрацювання та узгодження ініційованих ним законопроектів та надання методичної допомоги народним депутатам України  у реалізації ними права законодавчої ініціативи в сфері пенсійного забезпечення. Забезпечується тісна співпраця з народними депутатами України щодо розгляду звернень громадян.

 

1.3 Демографічна ситуація та пенсійна реформа

 

Одним з проявів та наслідків сучасної демографічної  кризи в Україні є прискорене старіння населення і, відповідно, – зростання співвідношення кількості осіб пенсійного та працездатного віку. Загалом процес старіння населення слід оцінювати як позитивну тенденцію, що виявляється за достатньо високого ступеня соціального розвитку і є свідченням досягнень людства щодо зниження смертності та збільшення тривалості життя.

Проблема полягає в тому, що в  Україні цей процес розвивається надзвичайно швидко. Якщо за даними перепису населення 1959 р. в Україні частка осіб віком 60 років і старші (цей показник характеризує "рівень старіння" населення) становила 10,5% загальної чисельності населення, то за результатами перепису 2001 р. вона була вже вдвічі більшою – 21,4%.

При цьому слід зауважити, що наприкінці 1990-х та на початку 2000-х рр. за межі працездатного віку виходили нечисленні покоління народжених у роки Великої Вітчизняної війни, а поповнювали його більш потужні когорти народжених у першій половині 1980-х років.

Завдяки цьому у 1999-2003 рр. спостерігалися незначний приріст кількості населення працездатного віку і деяке скорочення населення старшого віку. Проте вже з 2004 р. почалося зменшення чисельності працездатного контингенту, яке дедалі буде прискорюватися [16].

Нині Україна має один з найвищих рівнів старіння у Європі, і водночас – одні з найнижчих показників народжуваності. Як показують демографічні прогнози, у першій половині поточного століття в Україні переважатиме дія сучасних депопуляційних тенденцій. При цьому скорочення чисельності населення відбуватиметься переважно за рахунок контингентів осіб працездатного віку, натомість чисельність осіб пенсійного віку стабільно зростатиме. Частка осіб віком 60 років і старше швидко зростатиме і сягне у 2050 р. 32%, співвідношення кількості населення пенсійного й працездатного віку (демографічне навантаження на пенсійну систему) – 72% (за прогнозами Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України) [13].

Рис 1.3.1 Прогноз темпів старіння населення України до 2050р.

 

При цьому слід зазначити, що, незважаючи на сприятливі тенденції  розвитку ринку праці, економічне зростання, яке спостерігається в Україні  з 2000 р., відбувається без істотного  збільшення обсягів та рівня зайнятості, пропозиція робочої сили залишається практично фіксованою. Нині рівень зайнятості населення України є значно нижчим як порівняно з історичною ретроспективою (з радянським періодом), так і з сучасними показниками по більшості європейських країн, особливо це стосується чоловіків у найбільш працеактивному віці  (30-54 років) та молоді віком 15-24 років.

Вже нині у пенсійній системі  України на 10 платників внесків  припадає 9 пенсіонерів, а за незмінності рівня участі населення у пенсійному страхуванні до середини 2020-х років кількість пенсіонерів може перевищити кількість платників [14].

Такі демографічні перспективи  вимагають пристосування суспільства  й економіки до особливостей "старого" населення, де кількість споживачів перевищує чисельність економічно активного населення. Зокрема, процеси депопуляції та старіння населення справляють дуже негативний вплив на фінансову спроможність солідарної пенсійної системи, яка ґрунтується на засадах солідарності поколінь, коли покоління працюючих утримує покоління пенсіонерів.                                                                                  

І кілька світових цифр. По всьому світі помічаються певні демографічні тенденції – населення старіє. Кращі економічні умови, краще харчування, краще медичне обслуговування – усе це дає людям краще і, звичайно, довше життя. Народжуваність зменшується не лише в розвиненому світі, а також у країнах третього світу. Сьогодні приблизно 10% світового населення – 630 мільйонів – це пенсіонери. Згідно з даними ООН за 50 років ця цифра зросте удвічі. В 2050 році 20% населення нашої планети будуть пенсіонерами, їх буде 2000 мільйонів. В цьому ж році, тобто за 50 років, у світі буде більше людей, які мають за 60 як тих, хто має 15 років. За 50 років 70 мільйонів світового населення матиме більше як 80 років. 10% пенсіонерів це загальносередній світовий відсоток у розвиненому світі. Пенсіонери вже сьогодні в країнах розвиненого світу становлять 20%. Ще одна цікава деталь – щомісяця мільйон людей святкують своє 60-річчя. 80% цих людей живуть у країнах, де немає відповідного пенсійного забезпечення [13].

 

1.4 Загальна характеристика надходжень до ПФУ

 

Джерело даних: постанова  Кабінету Міністрів України від 30 січня 2008 р. № 30 "Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2008 рік" , тис.гривень

Залишок коштів на початок року 4 330 844,8

Доходи: 136 830 594,2

Власні надходження, з яких: 101 836 147,8

—обов'язкові внески підприємств, установ та організацій 88 087 598,4

—обов'язкові внески громадян 5 395 839,9

—обов'язкові внески від платників, що працюють у галузі сільського господарства 1 926 461,1

—обов'язкові внески від військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб 3 962 617,2

—обов'язкові внески від платників, що обрали спрощену систему оподаткування 769 854,8

—інші надходження 899 124,3

Усього власних доходів  з урахуванням залишку 106 166 992,6

Кошти Державного бюджету  України, всього у тому числі: 34 823 744,6

—дотація на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами 20 918 650,0.

—дотація на пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу та суддів у відставці 12 737 968,5.

—на компенсацію втрат від застосування платниками фіксованого сільськогосподарського податку, спеціальної ставки із сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування 1 167 126,1.

Кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття 75 586,5.

Кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань 95 115,3

Усього доходів 141 161 439,0

Статті видатків Пенсійного фонду України на 2008 рік

Видатки за рахунок власних  надходжень, всього 108 384 271,4

з них на:

—пенсійне забезпечення осіб, пенсія яким призначена згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 101 907 458,3

Видатки за рахунок коштів Державного бюджету України, всього 32 606 465,8

у тому числі на:

—виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами 19 868 497,3

—пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу та суддів у відставці 12 737 968,5

Видатки за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття 75 586,5.

Видатки за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань 95 115,3.

Усього видатків 141 161 439,0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ

 

 

2.1 Призначення і виплата пенсій громадянам України, які проживають за її межами

 

Призначення і  виплата пенсій громадянам України, які проживають за її межами, та громадянам інших країн, які переїхали на постійне проживання до України, здійснюється згідно із пенсійним законодавством України, яке складається із Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно  до статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

На цей час  питання пенсійного забезпечення в  Україні регулюються міжнародними договорами (угодами), укладеними з 21 країною.

Зазначені договори (угоди) розподіляються на два види:

- договори, що  базуються на територіальному принципі, за якими витрати на виплату пенсій здійснює держава, на території якої проживає отримувач (укладені з країнами СНД, Угорщиною, Румунією та Монголією).

- договори, що  базуються на пропорційному принципі, за якими кожна договірна сторона призначає та виплачує пенсію за відповідний страховий (трудовий) стаж, набутий на території держави цієї cторонни. За принципом пропорційності Україною укладені договори про соціальне забезпечення з Республікою Болгарія, Королівством Іспанія, Чеською Республікою, Словацькою Республікою та іншими.

Таблиця 2.1.1

Перелік угод та договорів, які регулюють питання пенсійного забезпечення (територіальний принцип)

Країна

Міжнародні договори (угоди)

 

Білорусь

 
 

Вірменія

 
 

Казахстан

 
 

Киргистан

 

1

Російська Федерація

Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі

пенсійного  забезпечення від 13 березня 1992 року

 

Таджикистан

 
 

Туркменістан

 
 

Узбекистан

 
 

Україна

 

2

Угорщина

Угода між Союзом РСР і Угорською Народною Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення, підписана 20.12.1962 р., ратифікована 31.05.1963 р., набула чинності з 12 квітня 1963 року

3

Молдова

Угода між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення, підписана 29.08.1995 р., ратифікована ВРУ 29.10.1996 р., набула чинності з 19 грудня 1996 року

4

 Грузія

Угода між Урядом України і Урядом Республіки Грузія про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення, підписана 09.01.1995 р., ратифікована ВРУ 22.11.1995 р.

5

Азербайджан

Угода між Урядом України і Урядом Азербайджанської Республіки про співробітництво  в галузі пенсійного забезпечення, підписана 28.07.1995 р., ратифікована ВРУ 07.05.1996 р., набула чинності з 2 листопада 1996 року

6

Монголія

Угода між СРСР і Монгольською народною Республікою  про співробітництво в галузі соціального

забезпечення, підписана 06.04.1981 р., ратифікована 02.12.1981 р., набула чинності з 28 січня 1982року

7

Румунія

Угода між Союзом РСР і Румунською Народною Республікою  про співробітництво в галузі соціального забезпечення, підписана 24.12.1960 р., ратифікована 10.05.1961 р., набула чинності з 27 червня 1961 року

8

Білорусь

Угода між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення, підписана 14.12.1995 р., ратифікована 22.11.1996 р., набула чинності з 11 лютого 1997 року.

Информация о работе Розвиток недержавного пенсійного забезпечення