Шпаргалкы по "Дитяча психологія"

    Головну роль у формуванні і розвитку характеру  дитини відіграє спілкування з людьми, які її оточують. Перші зачатки  та форми поведінки формуються на основі механізму наслідування (дитина наслідує своїх близьких), а також шляхом научіння через емоційне підкріплення.

    Сензитивним періодом для становлення характеру  вважають вік від двох-трьох до дев'яти-десяти років, коли відбувається активний процес соціалізації як у процесі спілкування з дорослими, так і з ровесниками. Саме в цей період діти відкриті для зовнішніх впливів, наслідують всіх і в усьому. Дорослі мають незаперечний авторитет у дитини, можуть впливати на неї за допомогою слова, вчинків і дій, що створює сприятливі умови для засвоєння та закріплення необхідних форм поведінки.

    Важливим  для формування характеру дошкільника  є стиль спілкування дорослих один з одним та з самим малюком. У першу чергу це стосується спілкування  батьків, особливо матері, з дитиною. Те, як вони поводяться з нею, згодом стане способом її поводження зі своїми дітьми, коли вона стане дорослою і буде мати власну сім'ю.

    Спочатку  в характері формуються такі риси, як доброта, товариськість, чуйність, а  також протилежні їм якості – егоїзм, черствість, байдужість до людей.

    У дошкільному віці закладаються основи рис характеру, які стосуються праці  – працелюбство, акуратність, відповідальність, наполегливість. Оскільки в цей період провідною діяльністю є сюжетно-рольова  гра, то саме в ній формуються і закріплюються відповідні звички. Крім цього, має значення і виконання дитиною доступних видів праці, що повинно стимулюватися та заохочуватися дорослими. Як правило, у характері закріплюються ті риси, які постійно одержують позитивну оцінку.

    Формування  характеру залежить від активності дитини в життєдіяльності. Процес цей  починається в ранньому віці, коли вона мимоволі наслідує від дорослих певні способи поведінки, дій, ставлення  до людей, усвідомлює свої можливості, оволодіває рухами, вчиться керувати собою, її організатором, керівником, партнером має бути близька людина, від якої залежить формування основних якостей поведінки, характеру дитини. Важливо, щоб вони своєчасно зосереджували свою увагу на розвитку конкретних якостей характеру з урахуванням новоутворень дитячої психіки. Залежно від конкретних умов виховання і взаємин з близькими дорослими провідну роль у цьому процесі можуть відігравати різні мотиви (безпосередній інтерес до діяльності, її змісту, значущості, честолюбність, амбіції тощо). Цим обумовлені різноманітні індивідуальні особистісні якості дитини.

 

     15. Особливості розвитку  вольових дій у  дітей дошкільного  віку

    У дошкільному віці виникає і активно  розвивається воля дитини, що виявляється у заучуванні та усвідомленні рухів, становленні основних етапів вольової дії, оволодінні дитиною своєю поведінкою, свідомому управлінні своєю діяльністю, вмінні планувати, підпорядковувати дії досягненню мети і контролювати їх, вдосконалювати зусилля, переборювати перешкоди тощо.

    Воля  – властивість психіки, регуляція і організація людиною своєї поведінки, діяльності (внутрішніх і зовнішніх дій), спрямована на подолання труднощів при досягненні мети.

    Передумови  її формуються з виникненням перших цілеспрямованих дій (хапальні рухи, предметні дії) і поєднанням їх із мовленням.

    Вона  залежить від уміння керувати власними емоціями, бажаннями, потребами, намірами. Мимовільна поведінка базується  на звичках і регулюється ситуацією, а довільна здійснюється всупереч звичкам  і пов'язана з вольовим зусиллям.

    У дошкільний період воля проходить важливий етап розвитку у зв'язку з підготовкою  до навчання і праці; виникають і  формуються вольові дії, змінюється її роль у поведінці, яка набуває  довільного характеру, виникає саморегуляція  власної діяльності дитини.

    Особливості розвитку вольових дій  дошкільників

    Одним із перших проявів волі є розвиток довільних рухів. У молодших дошкільників вони ще недостатньо координовані, їм важко сидіти, дотримуючись однієї пози. Для цього спочатку малюку необхідно здійснювати зоровий контроль за положенням своїх рук і ніг, пізніше вони це здійснюють на основі м'язових відчуттів.

    Розвиток  довільних дій відбувається у  процесі наслідування, яке включає  такі етапи:

    1) попереднє орієнтування. У результаті  спостережень дитини за діями дорослого, інших дітей у неї формується образ необхідних дій;

    2) здійснення показаних малюку  рухів, доведення їх до певної  досконалості, порівняння рухів  із зразком.

    Регулятором довільних дій є сенсомоторний  образ.

    Дитина  у дошкільному віці вчиться досягати мети, переборюючи труднощі, оволодіває вмінням контролювати свою позу, сидіти спокійно на заняттях, починає управляти своїми сприйманням, пам'яттю, мисленням. Приблизно в 4 роки вона починає ставити перед собою спеціальну мету (наприклад, запам'ятати доручення дорослого, віршик); у середньому і старшому дошкільному віці – намагається творчо підходити до розв'язання завдань, пропонує різні варіанти, послідовно переходить від одного етапу до іншого.

    У дошкільному дитинстві змінюються не лише вольові дії, а і їх роль у поведінці дитини. Волю у молодшому дошкільному віці становлять імпульсивні вчинки, вона проявляється лише за особливо сприятливих обставин. Кількість вольових проявів збільшується, але вони ще не є вирішальними у поведінці. Тільки у старшому дошкільному віці дитина здатна до тривалих вольових зусиль, хоча ще значно поступається школярам.

    Отже, в дошкільному віці виникають  і розвиваються вольові дії, основними  напрямами розвитку яких є: розвиток цілеспрямованості; встановлення відношень між метою дій і їх мотивам; посилення регулювальної ролі мовлення у їх виконанні.

 

  16. Психологічні передумови  формування навчальної  діяльності у дошкільному  віці

    Навчальна діяльність повинна приваблювати дітей, приносити їм радість і задоволення. Тому з раннього дитинства слід виховувати у них пізнавальні інтереси, які виражають усвідомлену спрямованість особистості, стимулюють психічні процеси і функції, активізують здібності. На основі інтересу до діяльності у дитини мобілізуються внутрішні сили, що важливо брати до уваги при організації навчальної діяльності дошкільників. Важливо пам'ятати, що у дітей ще дуже слабо розвинені необхідні для навчання довільна увага і довільне запам'ятовування. Низьким є рівень її працездатності.

    Засвоєні  без інтересу і захоплення знання будуть формальними, а таке навчання не сприятиме розвитку допитливого творчого розуму. Тому виховання пізнавальних інтересів і потреб є важливою передумовою формування навчальної діяльності.

    Інтерес до навчання виникає і розвивається за таких умов:

    — можливість самостійного пошуку і відкриття  дитиною нових знань, вирішення  проблемних завдань;

    — різноманітність навчальної діяльності (одноманітний матеріал і методи його засвоєння швидко викликають у дітей  нудьгу);

    — усвідомлення потрібності і важливості навчального матеріалу;

    — пов'язаність нового матеріалу із засвоєним  раніше;

    — посильність засвоєння, пізнавальна  складність нового матеріалу (надто  легкий і надто важкий матеріал не викликає пізнавального інтересу);

    — яскравість і емоційність навчального матеріалу;

    — позитивне оцінювання успіхів дітей, що стимулює їх активність.

    Навчальна діяльність дітей розвивається на основі усвідомленого визначення ними способу  дій. Тому не менш важливою її передумовою  є оволодіння дошкільниками загальними способами дій, тобто такими способами, які забезпечують розв'язання практичних або пізнавальних завдань. Навчальна діяльність є одним із видів пізнавальної діяльності дитини. Вміння працювати за вказівками вихователя недостатньо для її формування. Якщо діти точно виконують інструкції педагога, вони сприймають від нього спосіб дій для розв'язання конкретно-практичного завдання, а для розв'язування групи певних завдань потрібно спочатку засвоїти загальний спосіб дій.

    Важливою  передумовою навчальної діяльності дошкільників є самостійний пошук способів виконання практичних і пізнавальних завдань. Діти дошкільного віку виокремлюють не лише практичний результат дії, а й знання, уміння, які вони при цьому засвоюють. Навчання, спрямоване на формування загальних способів розв'язання конкретно-практичних завдань, виробляє у дітей вміння раціонально аналізувати умови нового завдання, самостійно знаходити способи його розв'язання.

    Ще  однією передумовою успішної навчальної діяльності дошкільників є опанування контролем способу виконання своїх дій.

    Отже, основними передумовами навчальної діяльності дошкільників є: наявність  у них стійких пізнавальних інтересів; оволодіння загальними способами дій; самостійне знаходження способів виконання  практичних і пізнавальних завдань; контролювання способу виконання власних дій. Основні компоненти цієї діяльності: прийняття завдання; вибір шляхів і засобів його здійснення, дотримання їх; контроль, самоконтроль і самоперевірка, особистісний (мотиваційний) компонент; мотиви, що спонукають дошкільників оволодіти навчальною діяльністю (пізнавальні інтереси). Структура навчальної діяльності залежить від її компонентів і взаємозв'язків між ними.

 

     17. Особливості розвитку  мислення у дітей  дошкільного віку

    Мислення  – процес опосередкованого і узагальненого пізнання людиною предметів і явищ об'єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв'язках і відношеннях.

    У дошкільному віці дитина засвоює  основи знань про навколишній  світ, взаємини людей, про зовнішні і внутрішні якості, суттєві зв'язки предметів. Основними напрямами  розвитку мислення дошкільника є  вдосконалення наочно-дійового мислення, інтенсивний розвиток наочно-образного і початок активного формування словесно-логічного шляхом використання мови як засобу постановки і розв'язання інтелектуальних завдань, засвоєння наукових понять.

    Найсуттєвішою особливістю мислення дитини дошкільного віку є пов'язаність з дією перших узагальнень (дитина мислить «діючи»). Наприклад, коли 4-5-річній дитині пропонують визначити спільне і відмінне між м'ячиком і кубиком, їй швидше і легше це зробити, тримаючи їх у руках, і дуже важко – подумки.

    Не  менш характерною особливістю дитячого мислення є його наочність. Дитина мислить, спираючись на доступні факти з досвіду або спостережень.

    Наочно-дійове мислення – мислення, яке здійснюється за допомогою зовнішніх орієнтувальних дій.

    У дошкільному віці в дитини переважає  наочно-образне мислення, що пов'язано  з оволодінням нею новими видами діяльності: малюванням, грою, конструюванням тощо. Воно допомагає малюкам розв'язувати  завдання подумки, без участі практичних дій, а завдяки оперуванню лише образами, оскільки є видом мислення, у процесі якого людина оперує наявними у своїй пам'яті образами предметів і явищ.

    Наочно-схематичне мислення – вид мислення, що забезпечує відображення предметів об'єктивної дійсності, незалежно віддій, бажань і намірів дитини.

    Словесно-логічне  мислення – мислення, що втілюється у поняттях, логічних конструкціях із застосуванням мовних засобів.

    У психічному розвитку логічне мислення є наступним етапом після образного, на основі якого забезпечує розв'язання більшої кількості завдань, засвоєння наукових понять.

    У спілкуванні з дорослими, у іграх і діяльності дитини розвиваються види її мислення, формується культура розумової праці, що забезпечить продуктивну інтелектуальну діяльність у дорослому віці.

    Мислення і діяльність дошкільників взаємопов'язані: вступаючи у комунікації, діючи, граючи, опановуючи методи засвоєння знань, дитина мислить.

    Протягом  дошкільного віку закладаються основи мислення, розвиваються і удосконалюються  його види. Ефективний розумовий розвиток залежить від вмілого і цілеспрямованого впливу дорослого на дошкільника.

 

     18. Особливості психічного  розвитку дітей  раннього віку

    Ранній  вік (від 1-го до 3-х років) є одним  із ключових у житті дитини. За цей  час дитина оволодіває прямою ходьбою, предметна діяльність стає провідною у психічному розвитку, а мовлення – засобом спілкування, зароджуються ігрова та зображувальна діяльність, розвиваються різні форми спілкування з дорослими та однолітками, інтенсивно формуються новоутворення у пізнавальній та особистісній сфері малюка.