Взаємозв'язок самооцінки і статусного положення в системі міжособистісних стосунків в групі учнів молодшого підліткового віку

1 етап - дослідження міжособистісних взаємин і встановлення соціального статусу кожної дитини в групі;

2 етап - вивчення самооцінки;

3 етап - аналіз, обробка, інтерпретація підсумків дослідження.

2.1. Опис бази проведення дослідження та вибірки випробовуваних.

Дослідження проводилось на базі філії Фортуна Будинку дітей та юнацтва Кіровського району міста Донецька. На цій філії працюють культорганізатор, соціальний педагог та 6 педагогів, які займаються з дітьми різними видами діяльності: декоративно-прикладне мистецтво – гурток «Колорит», дефіле – гурток «АРТ-Подіум», соціо-театр – гурток «Олє-Лукойє», танці – гурток «Капітошка», англійська мова – гурток «Країна чудес», допомога дітям-інвалідам – гурток «Журавушка». Саме з дітьми інтернаціонального гуртка спілкування «Країна чудес» і проводилася діагностична робота. Цей гурток існує вже 5 років. Керівником на даний момент є молодий педагог – Горбуненко М.В. Навчальна програма базується на основі Міністерської програми для внешкільних закладів. Багата кількість дітей, що навчаються в «Країні чудес» говорить про те, що педагог вміло доносить необхідну інформацію та не забуває про ігрові моменти у навчанні. Звісно, як і в кожній групі, де є діти, час від часу мають місце деякі проблеми, які можуть вирішуватися тільки з допомогою психолога. На цій філії таким помічником у складних ситуаціях є психолог вищої категорії – Пульняшенко Н.І. Вона впродовж багатьох років плідно працює, надаючи психологічну допомогу як дітям – учням, так і дорослим – керівникам гуртка, батькам.

В якості експериментальної групи «А» були обрані учні першого року навчання інтернаціонального гуртка спілкування «Країна чудес», які отримують додаткову інформацію та допомогу у вивченні англійської мови, на основі шкільної програми. Загальна кількість дітей 25 людей, 12 дівчаток та 13 хлопчиків. Вік дітей коливається в межах 10 - 11 років. Особливість цієї групи в тому, що даний колектив учнів є «збірним», тобто діти приходять навчатися разом тільки на базі цього філіалу, за його межами вони здобувають освіту в 115, 69 та 88 школах.

В якості експериментальної групи «Б» була обрана група учнів першого року навчання інтернаціонального гуртка спілкування «Країна чудес», що здобувають допомогу у вивченні англійської мови за традиційною програмою, в кількості 25 людей, 13 дівчаток та 12 хлопчиків. Вік дітей 10-11 років. Діти даного колективу навчаються разом в 69 школі мікрорайону Широкий з першого класу.

2.2. Опис методик.

1). Соціометричний експеримент. Метод соціометрії.

Для того щоб використовувати кількісні характеристики при вивченні соціальних взаємодій у групі застосовується так звана соціометрична процедура, або соціометрія (уперше запропонована в 30-х роках Д.Морено). [5]

Соціометрія - це система деяких прийомів, що дають можливість з'ясувати кількісне визначення переваг, байдужість або неприйняття, які отримують індивіди в процесі міжособистісного спілкування та взаємодії. Дані соціометричного аналізу широко використовують при дослідженні самопочуття особистості в групі, при визначенні структури первинних груп, при дослідженні способів та форм розподілу авторитету і влади в малих групах, при діагностиці рівня ділової активності і таке інше. Соціометричний метод, як зауважує К.К.Платонов, припускає аналіз осмислених відповідей членів групи на ряд поставлених питань різного типу і характеру, наприклад: «З ким би ти хотів сидіти за однією партою?»; «С ким би ти хотів готуватися разом до контрольної роботи?»

Подібні запитання називаються соціометричними критеріями, вони охоплюють різні сторони діяльності та спілкування особистостей усередині груп. Такі критерії можуть бути пов'язані з виконанням якої-небудь задачі, з навчанням, громадськими навантаженнями, відпочинком, спільним проведенням часу. Розрізняють сильні і слабкі критерії вибору. Сильні критерії стосуються найбільш важливих і значимих для випробуваного сторін його життя. Слабкі критерії - це коло питань, пов'язаних з сьогохвилинними, ситуативними чинниками.

У роботах сучасних психологів названі такі сильні критерії:

1) Рольової («Уяви собі, що ти капітан команди КВК і з позиції даної ролі оціни або вибери собі партнерів»);

2) Перцептивний («якщо групі буде запропоновано вибрати капітана КВК, як ти думаєш, хто назве твоє ім'я?»);

3) Функціональний («Ваш клас буде брати участь у змаганні клубу веселих і кмітливих. Хто з однокласників, на твою думку, може бути капітаном команди КВК?»);

4) Вибір «дією» («Поклади ці листівки тим хлопцям зі свого класу, яких ти б хотів обов'язково привітати з Новим роком»).

У практиці соціометричного експерименту використовується, як правило, 5-7 критеріїв (Н.Г.Валентинова, І.П.Волков, Е.С.Кузьмін), рідше 2-3 (Є.Дженнінгс, Д.Морено, Л.Фестингер) .

Істотне значення для точності експерименту має число виборів, які мають випробовувані. Вибори можуть бути вільними («Назви тих однокласників, яких ти запросив би до себе на день народження») і фіксованими («Назви тих п'ять однокласників, яких ти б запросив до себе на день народження»). В обох випадках опитуваного звичайно просять установити послідовність свого вибору, випливаючи порядку переваги. Порядок виборів має при аналізі характеру і закономірностей міжособистісного спілкування. У групах до 10-15 чоловік більш доцільно кількість виборів не обмежувати, в групах ж до 30-40 чоловік краще дозволити робити 3-5 виборів.

Соціометрична процедура вимагає від експериментатора чіткого визначення критеріїв виборів і їх кількості, виходячи з цілей і завдань дослідження. Результатом цього є картка опитування. Її зміст складає звернення до випробуваного, пояснення сенсу опитування, інструкцію по заповненню, перелік питань, гарантію збереження таємниці відповідей, подяку, шифр.

Хід соціометричних досліджень залежить також значною мірою від особистості експериментатора, від його вміння увійти в контакт з членами групи, пояснити їм зміст і важливість майбутніх вимірів. Спочатку необхідно витратити певний час на знайомство з групою. Цей період називається соціометричною розминкою. Результати відповідей переносять на так звані матриці вибору. Їх число відповідає числу критеріїв. Матриця вибору є основою для соціометричного аналізу. Для зручності обробки даних кожен член групи отримує свій номер і далі протягом всіх етапів експерименту фігурує під ним. При дослідженні групи учнів номера їм присвоюються згідно алфавітного списку.

Виходячи з даних матриці, можна визначити величину соціометричного статусу будь-якого члена групи. Вона дорівнює сумі отриманих даними членом групи виборів, поділеній на число членів без одного:

Ri+ - позитивні вибори, отримані i-членом, Ri- - негативні.

Індекс групової «згуртованості», згідно з соціометричним даними, визначається як відношення числа взаємних виборів до теоретично можливого для даної групи їх кількості. Результати відносин піддослідних один до одного при відповіді за даним критерієм можуть бути зображені на соціограмі, тобто у вигляді схеми, яка більш наочно ніж матриця вибору показує суть структури спілкування даної групи. Для передачі змісту взаємодій обираючих один одного членів прийнята наступна символіка:

              А                            В              (А обирає В)

              А                            В              (А відкидає В)

              А                            В              (А обирає В в першу чергу і С – в другу)

                            С

              А                            В              (взаємний выбір)

                            А                              (ізольований член)

              А                            В              (А обирає В, але В не обирає А)

              А                            В              (тріада, «ядро»)

                            С                                                       

(Ланцюг при співпраці за за певними формами передачі інформації; при ізоляції

              А              В              С              D              Е              або випадінні С ланцюг переривається)

                                          С

              А              В                            Е                            (розщеплений ланцюг)

                                          D                           

В                            С                            (структура типу «зірка»: при ізоляції А

              А                                          група перестає функціонувати,

D                            Е                            розпадається)

А     -  хлопчик,                            А              -  дівчинка.

Соціограма наочно показує картину емоційних тяжінь усередині групи, для виявлення якої шляхом спостережень треба було б тривалий час. Є близько 30 індексів, які, як випливає з соціометричною літератури, можуть характеризувати рівень міжособистісного спілкування в групі і деякі групові характеристики (згуртованість, інтегративність, конфліктність та інші).

Згадані індекси виводяться винятково на основі аналізу комунікативних зв'язків у групі, і це не може не викликати до них настороженого відношення, тому що кількість виборів, отримане тим чи іншим індивідом, ще нічого не говорить про природу цих виборів - осторонь залишається мотиваційна сторона вибору. Звичайно, кожну групу і як комунікативну мережу, що виникає в процесі взаємодії та спілкування її членів.

Однак соціометричний аналіз може дати лише саме загальний опис цієї комунікативної мережі. І його не можна використовувати для визначення мотивів тих чи інших виборів одних членів групи іншими. Що лежить в основі соціометричних досліджень модель групи як емоційно-психологічного феномена не дає можливості здійснювати аналіз міжособистісних відносин людей на основі певних суспільно визначених норм, ціннісних орієнтацій і оцінок, зводячи все до реєстрації взаємодій і взаємних емоційних оцінок і потягів. При такому суто специфічному підході цілеспрямована діяльність групи і її членів просто не приймається до уваги, не будучи об'єктом дослідження і вивчення.

Зовнішня картина внутрішньогрупової взаємодії може розглядатися як наслідок невидимих ​​глибинних відносин між членами групи, але соціометрія не наближає нас до з'ясування причин переваги й ізоляції. У зв'язку з цим виникає важлива соціально - психологічна задача, яка повинна бути включена в соціометричне вивчення - виявлення мотиваційного ядра вибору в міжособистісних відносинах, тобто виявлення мотивів, за якими особистість готова здійснювати емоційний (а також і будь-який інший) контакт з одними членами групи і відкидати інших.

Завдяки введенню методичної процедури виділення мотиваційного ядра виникає можливість перейти від дослідження поверхневого шару спілкування до дослідження більш глибинних його пластів. Під мотиваційним ядром тут розуміється система мотивів, яка створює психологічну основу індивідуальної переваги, що проявляється індивідами в соціометричному дослідженні. Виявлення мотиваційного ядра переваги виявляється корисним усякий раз, коли виникає питання, чому соціометрична картина в даній групі саме така; чому такий-то член групи воліє такого-то; чому певна частина групи числиться в категорії «лідерів», а інша - у категорії «знедолених людей». Зміст мотиваційного ядра вибору партнера у структурі міжособистісних відносин може служити показником того рівня, якого досягла ця група як колектив. На перших, початкових етапах розвитку знову створених груп при виборі партнера члени групи виходять з емоційно-особистісних симпатій, але потім у міру становлення колективу зміст мотиваційного ядра змінюється - вибори обумовлені орієнтацією не на зовнішні достоїнства особистості, а на її моральні та ділові якості.

2). Методика вивчення самооцінки (Т.Дембо-С.Рубінштейн).

Для дослідження була застосована методика вивчення самооцінки якостей особистості Т.Дембо-С.Рубінштейна. Метою даної методики є виявлення рівня самооцінки учня по заздалегідь заданих якостях особистості; вибір тих чи інших якостей особистості обумовлений цілями дослідження (наприклад, встановлених за допомогою інших методів труднощів у спілкуванні, для отримання додаткової інформації можна запропонувати для оцінки таку якість як товариськість).

Матеріалом для дослідження послужили ряд шкал (100 мм.), які умовно позначають прояв різних якостей особистості (доброта, чесність, кмітливість і інші).

Методика передбачає таку процедуру проведення: дитині пропонується ряд шкал, умовно позначають прояв різних рис особистості, і наступна інструкція: «Припустимо, що на цій лінії розташувалися всі люди світу в порядку підвищення їх стану здоров'я (приклад зі шкалою здоров'я): ​​внизу - самі хворі люди, вгорі - самі здорові (ті, які ніколи не хворіють). Як ти думаєш, де твоє місце серед усіх людей світу за станом здоров'я?».