Патентні видання

Роботи в цьому напрямку курирує департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки (МОН) України. Одним з технічних виконавців робіт є Український інститут науково-технічної й економічної інформації (УкрНТЕІ). Проектування та введення в експлуатацію центрів автоматизованої обробки та видавництва патентної інформації (ЦАОВПІ) пов’язані з необхідністю рішення широкого кола завдань організаційного та технічного характеру. Це, в свою чергу, потребує створення відповідного методологічного апарата, який забезпечуватиме рішення цих задач на основі єдиного системного підходу. В зв’язку з вищесказаним, тема дисертаційних досліджень присвячена розробці та застосуванню на практиці методів та технічних засобів проектування центрів автоматизованої обробки та видання патентної інформації в Україні на базі сучасних інформаційних технологій, є актуальною. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Представлені в дисертації дослідження проводились в рамках тематичного плану науково-дослідних робіт, що фінансуються з коштів державного бюджету Міністерством освіти і науки України “Теоретичні та практичні основи системи інформаційно-аналітичного забезпечення науково-технологічного та інноваційного розвитку України” (№ державної реєстрації – 0103U000309), державного замовлення “Розроблення технологій збору, обробки, узагальнення та використання інформаційних ресурсів великих масивів” (№ державної реєстрації – 01984007444) та госпрозрахункової роботи “Виконання комплексу робіт по формуванню в електронному вигляді формул винаходів (корисних моделей) і текстів описів до патентів України”.

1.3   Обмін патентною документацією

У національній системі правової охорони інтелектуальної власності функції міжнародного обміну патентною документацією покладено на Український інститут промислової власності, який з травня 2003 року визнаний Центром міжнародного обміну виданнями відповідно до ратифікованої Україною «Конвенції про міжнародний обмін виданнями», прийнятої 3 грудня 1958 року Генеральною конференцією ООН з питань освіти, науки й культури.

Проводяться роботи з удосконалення інформаційного забезпечення процесу експертизи заявок на об’єкти промислової власності. З метою підвищення якості пошуку інформації за заявками на винаходи вживаються заходи щодо забезпечення доступу до зарубіжних інформаційно-пошукових систем, які містять патентну та науково-технічну інформацію.

Значна увага приділяється популяризації знань у сфері застосування сучасних інформаційних технологій при використанні патентно-інформаційних ресурсів, що сприяє доступу фізичних та юридичних осіб у регіонах України до зарубіжної патентної та науково-технічної інформації, що надається безоплатно через Інтернет.

Стосовно інформаційного забезпечення в сфері авторського права, слід зазначити, що з 1997 року видається «Каталог державної реєстрації» (один раз на рік) та офіційний бюлетень «Авторське право і суміжні права» (видається з 2002 два рази на рік). Окрім відомостей про реєстрацію авторського права на твір та реєстрацію договорів, які стосуються права автора на твір в офіційному бюлетені подаються відомості про облік організацій колективного управління.

З метою підвищення якості патентно-інформаційного забезпечення діяльності у сфері інтелектуальної власності та враховуючи патентно-інформаційні потреби широкого кола національних та зарубіжних користувачів у 2006 році необхідно забезпечити:

розширення функціональних можливостей діючих БД;

створення нових БД, зокрема, «Інформаційно-пошукова система «Міжнародна патентна класифікація (МПК). 8-ма редакція (2006). Базовий рівень»;

створення нових патентно-інформаційних продуктів на оптичних дисках CD-ROM, DVD, зокрема, «Відомості про знаки для товарів і послуг, дія свідоцтв на які припинена, або свідоцтва на які визнані недійсними»;

удосконалення існуючих форм та методів патентно-інформаційного забезпечення процесу експертизи заявок на об’єкти промислової власності на базі сучасних інформаційних технологій;

поступове комплектування ФГК патентною документацією країн, з якими Україна здійснює міжнародне науково-технічне, у т.ч. військово-технічне, співробітництво, з метою актуалізації інформаційної бази для проведення патентних досліджень;

розширення асортименту патентно-інформаційних послуг, зокрема тих, що надаються на безоплатній основі. Існуюча в Україні нормативно-правова база забезпечує правовуохорону об'єктів інтелектуальної власності та порядок їх використання.

Однак, практика застосування законодавства виявилацілий ряд проблем, пов'язаних з невідповідністю деяких його норм, нормам міжнародного права, забезпеченням ефективного захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності та створенням цивілізованого ринку цих об'єктів. Удосконалення законодавства та розроблення ефективних механізмів захисту прав у сфері інтелектуальної власності є також важливим фактором забезпечення зростання науково-технічного потенціалу України, здійснення міжнародного обміну, розширення торгівлі і бізнесу. Ефективність захисту прав у сфері інтелектуальної власності залежить від досконалості нормативно-правової бази, сформованої інфраструктури національної системи правової охорони інтелектуальної власності, ефективності підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, а також інформаційного забезпечення її діяльності.

Найважливішими аспектами державної політики щодо набуття, використання та захисту прав на об'єкти інтелектуальної власностіє координуюча діяльність органів виконавчої влади, пов'язана із забезпеченням правової охорони новітніх вітчизняних технологій, утому числі в іноземних державах, удосконалення механізмівправового регулювання важливих питань стосовно комерційного використання об'єктів інтелектуальної діяльності, створення їх повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету та державних цільових фондів.               Внутрішній ринок об'єктів інтелектуальної власності перебуває на новому етапі свого розвитку і потребує підтримки, оскільки від його стану значною мірою залежить технічний рівень виробництва та конкурентоспроможність вітчизняних товарів. Ефективне функціонування такого ринку неможливе без запровадження системиоцінки та обліку інтелектуальної власності.

1.4 Етапи експертизи об'єктів техніки на патентну чистоту

Патентна чистота - це юридична властивість об'єкта, що полягає в тому, що він не порушує діючих в даній країні виняткових прав інтелектуальної (у тому числі промислової) власності, що він не порушує діючих в даній країні виняткових прав інтелектуальної (), що належать третім особам, і може бути вільно реалізований в цій країні.

Патентна чистота - поняття відносне: вона визначається лише відносно конкретних країн і тільки на певну дату, що обумовлено територіальністю і терміновістю дії охоронних документів.

Експертиза на патентну чистоту проводиться для визначення можливості безперешкодного використання об'єкта в певній країні (країнах) і розробки рекомендацій щодо забезпечення умов використання об'єкта, що не порушують патентів третіх осіб. Вона полягає в пошуку і встановленні всіх діючих в цікавій країні (країнах) патентів на різні види промислової власності, що мають відношення до даного об'єкту, їх аналізі, дослідженні умов, що сприяють безперешкодному використанню об'єкта на даній території.

Незважаючи на те, що обсяг експертизи на патентну чистоту залежить від категорії (виду) об'єкта техніки, що підлягає експертизі, існує загальна методика експертизи на патент чистоту, розглянута, зокрема, В.В. Шведової в підручнику «Дослідження патентної чистоти об'єктів».

Як правило, експертиза об'єктів техніки включає три стадії.
Перша стадія експертизи полягає в розробці програми майбутньої перевірки з урахуванням всіх конкретних особливостей і завдань. Вона включає оцінку об'єкта, що перевіряється і умов його перевірки на патентну чистоту, вибір оптимальної методики перевірки на підставі цих умов, підготовку всіх необхідних вихідних даних та матеріалів для проведення перевірки.
Етапи першій стадії експертизи:

1) Оцінка умов і вибір оптимальної методики експертизи даного об'єкта, визначення країн перевірки.

Вибір методики експертизи залежить, перш за все, від об'єкта, що перевіряється (винахід, корисна модель, промисловий зразок), що визначає види промислової власності, стосовно яких необхідно перевіряти даний об'єкт на патентну чистоту, і від мети дослідження (забезпечення патентної чистоти новостворюваного об'єкта або вже створеного і випускається). Визначення країн перевірки грунтується на тому, на якій території передбачається випуск або реалізація об'єкта.

2) Вивчення особливостей патентного законодавства країн, щодо яких проводиться перевірка об'єкта на патентну чистоту.

Даний етап передбачає вивчення тих норм патентного законодавства країни (країн), які можуть мати значний вплив на методику проведення експертизи. Сюди відносяться, наприклад, види інтелектуальної власності, що підлягають охороні в даній країні (країнах), охороноздатності і неохраноспособние об'єкти, вимоги до критеріїв патентоспроможності, терміни дії охоронних документів, особливості процедури розгляду заявок і т.д.

3) Вибір технічних рішень та інших елементів, що підлягають експертизі.

Об'єктом перевірки може бути як складний виріб, що складається з численних технічних рішень, так і деталь. Вибір технічних рішень, що підлягають перевірці, залежить від об'єкта дослідження і визначається категорією об'єкта, що перевіряється техніки, характером і особливостями самого об'єкта, стадіями розробки конструкторської документації, складністю об'єкта, кількістю його складових частин та елементів, обсягом випуску, реалізації, експорту об'єкта, ступенем і термінами популярності об'єкта, його вузлів.

4) Вибір комплектуючих (готових виробів і напівфабрикатів), відомості про патентну чистоту яких повинні бути враховані.

Метою даного етапу є встановлення переліку комплектуючих виробів та напівфабрикатів, відомості про патентну чистоту яких повинні бути прийняті до уваги при оцінці патентної чистоти об'єкта в цілому.
Під комплектуючими виробами розуміються вироби підприємства-постачальника, які застосовуються як складова частина виробу, що випускається підприємством-виробником.

Тут велику роль відіграють масштаби випуску вироби, оскільки у виробах масового виробництва перевірці підлягає більшість комплектуючих, а в пристроях, що випускаються невеликими партіями - тільки найбільш суттєві, що впливають на технічні характеристики, показники, властивості пристрою.

Відомості про патентну чистоту комплектуючих виробів запитуються у постачальника або розробника цих виробів. Перелік комплектуючих, за якими запитана документація, відображається у формі В.6.3. ГОСТу Р.15.011-96.

5) Визначення і підбір технічної документації на даний об'єкт для проведення експертизи на патентну чистоту.

Мета даного етапу - підібрати для проведення експертизи на патент чистоту документацію, в якій з вичерпною повнотою показані і описані всі технічні рішення, відібрані для перевірки по патентних фондів. Необхідно використовувати тільки останню (за часом розробки) технічну документацію, з відбитими в ній всіма змінами та доповненнями.

6) Визначення класифікаційних рубрик для всіх технічних рішень та інших елементів, що підлягають перевірці на патентну чистоту.

На даному етапі найважливішим завданням є встановлення необхідного і достатнього числа класифікаційних рубрик, забезпечують виявлення всіх без винятку потрібних для даного випадку охоронних документів в можливо більш обмеженому масиві патентної документації. При цьому необхідно пам'ятати, що крім міжнародних систем класифікації (МПК, МКПЗ), існують також національні системи - МКІ (США, Великобританія), а також Європейська патентна класифікація (ЕПК) - для європейських патентів і заявок.

Особливість національних систем класифікації полягає в тому, що за основу взято або галузевої (предметний), або функціональний (тотожність функцій або ефекту) принцип.

Що стосується міжнародних класифікацій, то тут необхідно враховувати регулярне перевидання класифікацій в новій редакції (кожні 5 років для МПК).

7) Вибір патентної документації для проведення перевірки.

На даному етапі необхідно визначити для кожної з країн той вид патентної інформації, який забезпечує можливість ознайомлення з усіма без винятку в даній країні охоронними документами, які до перевіряється об'єкту.

Вид документації визначається етапом експертизи. Так, на етапі первинного пошуку патентної інформації, що має відношення до перевіряється об'єкту, необхідно використання тільки тих офіційних джерел, які містять відомості про всі діючі охоронних документах, при цьому повнота відомостей відходить на другий план. До таких джерел відносять офіційні патентні бюлетені, офіційні збірники охоронних документів і т.п. («Винаходи, Корисні моделі» і т.д.). До більш інформативним джерел вдаються вже на наступних етапах, коли необхідно провести детальний аналіз патентів, використовуючи при цьому повні описи винаходів, корисних моделей та промислових зразків.

8) Формування програми для проведення експертизи.

Програма проведення дослідження на патентну чистоту об'єкта складається за результатами роботи на перших 7 етапах першій стадії експертизи у всіх випадках, коли вона проводиться як самостійна робота поза рамками загальних патентних досліджень з ГОСТ Р.15.011-96.
Замість програми може бути розроблений регламент пошуку відповідно до стандарту, ГОСТ Р.15.011-96.