Міжнародні відносини України зі стратегічними партнерами

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Сентября 2012 в 23:19, курсовая работа

Краткое описание

Об’єктом дослідження є зовнішня політика України в умовах становлення постбіполярної системи міжнародних відносин.
Предметом дослідження є стратегічне партнерство як особливий інструмент зовнішньої політики України, його критерії, ознаки та способи застосування.
Мета і завдання дослідження. Мета курсової роботи полягає у встановленні факторів та причин виникнення відносин стратегічного партнерства, закономірностей розвитку та визначення практичних рекомендацій щодо застосування інструмента стратегічного партнерства у дипломатичній практиці України.

Содержание работы

Вступ…………………………………………………………………………… 3
Розділ 1. Загальна характеристика міжнародних економічних відносин
Сутність міжнародних економічних відносин.....………………..5
Форми міжнародних економічних відносин ……………...……. 7
Історичний розвиток міжнародних економічних відносин…….20
Розділ 2. Стратегічні партнери України
2.1. Економічна характеристика Російської Федерації……………..23
2.2. Загальна характеристика ЄС……………………………………..26
2.3 Економічна характеристика Китаю…………………………….. 31
Розділ 3. Міжнародні відносини України зі стратегічними партнерами
3.1. Стратегічні відносини України з Російською Федерацією…….35
3.2. Стратегічні відносини України з країнами ЄС………………… 42
3.3 Стратегічні відносини України з Китаєм………………………. 48
Висновок………………………………………………………………… 51
Список використаної літератури………………………………………..53

Содержимое работы - 1 файл

курсова.docx

— 145.39 Кб (Скачать файл)

Вибір Україною стратегічних партнерів  ґрунтується на стратегічному баченні  шляхів розвитку держави, обумовлений  усвідомленням її національних інтересів  і засобів їх реалізації. 

У ряді випадків характер цих відносин може набувати життєво важливого  значення для існування і розвитку нашої держави. Зміцнення і розвиток стратегічних відносин, надання їм більш глибокого змісту має становити  провідну сферу застосування зусиль української дипломатії та інших  державних інституцій.

Україна визначає свої зовнішньополітичні пріоритети і вибудовує систему  відносин стратегічного партнерства  у трьох головних вимірах –  на рівні інтеграційних процесів з Європейським Союзом, на рівні  країн-глобальних гравців (США, РФ, КНР) та на регіональному рівні (Польща, Туреччина та інші). Усі ці магістральні напрями української зовнішньої політики є самодостатніми та водночас взаємодоповнювальними.

Інтеграція до ЄС поряд із вирішенням зовнішньополітичних завдань передбачає проведення радикальних внутрішніх реформ з метою наближення до європейських економічних, соціально-політичних, правових стандартів. 

Головною об’єднувальною метою  стратегічних відносин з глобальними  державами є посилення міжнародних  гарантій безпеки України для  збереження її суверенітету, територіальної цілісності, демократичного поступу  і економічного розвитку. Відносини України з кожним з глобальних партнерів мають свою специфіку, акцентують на конкретних напрямах співробітництва з метою вирішення чітко окреслених стратегічних завдань.  

Так, стратегічне партнерство України  з РФ є, зокрема, одним з вагомих  чинників стабільності на континенті та важливим елементом архітектури  загальноєвропейської безпеки. Поглиблення  стратегічного партнерства зі США  підтверджує актуальність міжнародних  гарантій безпеки для України, а  нещодавно встановлені відносини  стратегічного партнерства з  КНР відбивають нові можливості широкого економічного співробітництва. 

Розвиток відносин стратегічного  партнерства України з Польщею, Туреччиною та рядом інших країн  є принциповим для забезпечення стабільності в Центральній та Східній  Європі та на Чорноморському просторі – регіонах життєво важливих інтересів  нашої держави.

Таким чином, побудова послідовної  і транспарентної системи відносин стратегічного партнерства має  забезпечити Україні поступальний демократичний розвиток, випереджальне  здійснення суспільної модернізації та зміцнення міжнародних гарантій її безпеки.

 

 

 

 

Література

  1. Передерій О.С. Міжнародні економічні відносини. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006, - С.42-46
  2. Міжнародні економічні відносини (Сучасні міжнародні відносини). – К.: Либідь, 1992
  3. Мировая экономика/ Под ред.. И.П. Николавевой 2-е изд., перераб., и доп. – М.: ЮНИТИ, 2000
  4. Світова економіка: Підручник для вищих навчальних закладів / Керівник авторів А.С. Філіпенко. – К.:Либідь, 2000
  5. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини  : Навч.посібник -6-те видання, стер. – К.: Знання, 2006 – С.36
  6. Пузкова Е.П. Мировая экономика. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001
  7. Жуков Е.Ф. Международные экономические отношения. – Москва: ЮНИТИ, 1999, -С.415-420
  8. Соломко К.С. Міжнародна економіка: Навч. посібник. –К.: Кондор, 2008
  9. http://www.ukraine-eu.mfa.gov.ua/
  10. http://www.niss.gov.ua/
  11. http://www.wikipedia.org/

 

 


Информация о работе Міжнародні відносини України зі стратегічними партнерами