Зарубіжний досвід соціального забезпечення

Низькі показники працевлаштування молоді на заброньовані робочі місця обумовлені важким економічним становищем підприємств, що протягом тривалого часу не виплачують заробітну плату. Як засвідчує практика, часто працевлаштування молоді на підприємства є формальним актом. Приймаючи у примусовому порядку на роботу молодь, підприємства відправляють її разом з іншими робітниками у тривалі неоплачувані відпустки.

Високий рівень безробіття серед випускників вищих навчальних закладів можна пояснити тим, що не здійснюється прогнозування суспільної потреби у тих або інших спеціалістах на близьку й далеку перспективу. І якщо в недалекому минулому серед випускників вищих навчальних закладів більшість становили інженери, то сьогодні - це економісти, юристи, психологи, що не мають реальних шансів на працевлаштування за фахом. І у кращому разі, за умови реєстрації в державній службі зайнятості, на них чекає перспектива перепідготовки.

Так, українська дослідниця Е. Лібанова зазначає, що, незважаючи на економічні проблеми країни, випуск спеціалістів з вищою освітою протягом 1990-2002 рр. зріс на 26%. Структурні зміни в підготовці фахівців із вищою освітою у напрямі збільшення кількості економістів, юристів, менеджерів при стабільних масштабах підготовки спеціалістів технічних фахів створюють істотну загрозу у майбутньому. Не випадково серед основних показників розвитку освіти ООН виділяє питому вагу студентів, що вивчають природничі й технічні науки, математику, обчислювальну техніку [11, 8-9].

Підсумовуючи викладене, можна виділити такі пріоритети соціальної політики України у сфері зайнятості населення:

- підвищення ролі держави у вирішенні проблем зайнятості й створення робочих місць;

- залучення до вирішення цього питання комерційних структур;

- державна підтримка малого і середнього бізнесу;

- організація системи підготовки й перепідготовки кадрів;

- створення системи громадських робіт;

- удосконалення системи соціального захисту безробітних.

Не слід ігнорувати досвід організації соціальної політики в сучасних «державах загального добробуту», а також аналіз поглядів західних соціологів і політологів на сутність соціальної політики. Варто було б звернути увагу на французький варіант соціальної політики "welfare pluralism", що має змішаний характер. У ній поєднуються риси різних систем - як тих, у яких одержання соціальних прав чітко пов'язане зі сплатою внесків, так і тих, у яких соціальне забезпечення є універсальним і безумовним.

Висновки

В роботі було проаналізовано досвід зарубіжних країн щодо соціального захисту населення, боротьбі з безробіттям і бідністю.

Узагальнивши викладене, можна виділити чотири типи політики соціального захисту у світі:

1. Скандинавська модель спрямована на забезпечення працею всіх трудящих, для чого створюються робочі місця в державному секторі з середньою оплатою праці.

2. Європейська модель орієнтована на скорочення кількості зайнятих при підвищенні продуктивності праці й зростанні доходів працюючих. Така політика передбачає дорогу систему допомоги для більшої кількості безробітних.

3. Японська модель. Згідно з цією моделлю кожна людина може знайти для себе роботу, навіть якщо вона не дуже цікава й корисна. У цьому полягає причина низького безробіття в Японії й економії коштів на соціальні витрати. Природно, така політика не могла б сприяти підвищенню ефективності економіки, якби не такі відомі експортні галузі Японії, як автомобілебудування, сталеливарна промисловість, виробництво автомобільних запчастин і машинобудування.

4. Американська політика зайнятості також спрямована на залучення до процесу виробництва якомога ширших верств активного населення. Її результатом є збільшення кількості людей з низьким рівнем доходу, який проте перевищує допомогу по безробіттю.

Проте, що обираючи свій шлях, свою соціальну політику, Українська держава не повинна сліпо копіювати закордонні моделі, але водночас не слід й ігнорувати досвід організації соціальної політики в сучасних «державах загального добробуту», а також аналіз поглядів західних соціологів і політологів на сутність соціальної політики.

Список використаної літератури

1. Баранова Т. И. Социальная защита испанских трудящихся // Полис. - 2001. - № 6. - С. 152 – 158.

2. Білик Л.С. Економіка праці: Навч. Посібник. - Чернівці: Рута, 2001. - 75 с.

3. Бондаренко О.О. Наочний посібник з курсу "Економіка та соціологія праці". - К., 1995. - 32 с.

4. Бриттан С. Капитализм с человеческим лицом. - СПб., 1998. - С. 179 – 189.

6. Єганов О.Ю., Карась П.М., Красночубенко К.В. Економіка праці: Навч. посіб. - Миколаїв: УДМТУ, 2001. - 48 с.

7. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. Посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 299 с.

8. Карпіщенко О.І., Прокопенко О.В., Сотник І.М., Карпіщенко Т.О. Економіка праці: Навч. посіб. для студ. екон. спец. - Суми: СумДУ, 2002. - 132 с.

9. Костицький В. Економічний патріотизм як соціально-економічне і правове явище // Право України. - 2001. - № 6. - С. 18 - 25.

10. Лаврененко И. М. Государственная социальная политика Российской Федерации: опыт и проблемы трансформации (80-е - первая половина 90-х годов ХХ столетия), Дис . д-ра ист. наук. - М., 2000. – 158 с.

11. Лібанова Е. Соціальна стратифікація українського суспільства і передумови становлення середнього класу // Нова політика. - 2002. - № 1. - С. 8-9.

12. Макеев С. Процессы социальной структуризации в современной Украине // Полис. - 2003. - № 3. - С. 57-58.

13. Осадчая И. Бюджетная политика государства на переломных этапах: опыт индустриально развитых стран // Мировая экономика и международные отношения. - 1999. - № 8. - С. 25 - 29.

14. Польовий Л. Стан ринку працi i пiдвищення розмiру допомоги по безробiттю // Соцiальний захист. - 2001. - № 5. - С. 21 - 32.

15. Создавая социальную демократию. Сто лет социал - демократической рабочей партии Швеции. - М., 2001. - С. 75 - 87.

16. Страшун Б. А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: В 4-х т. / Отв. ред - М., 1996. - Т. 1-2.

17. Хеффе О. Политика. Право. Справедливость. Основоположения критической философии права и государства. - М.: Человек и Закон, 1994. - 145 с.

18. Холостова Е. М. Социальная политика. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 213c.