Податковий контроль податку з доходів фізичних осіб

Але,   зловживання  все ж   таки є.    Одним   із характерних порушень є

надання працівникам  додаткових матеріальних благ за рахунок  коштів підприємств без включення  їх до сукупного оподатковуваного доходу таких працівників та без утримання  з цих сум і не перерахування  податку з доходів фізичних осіб до бюджету. До таких додаткових матеріальних благ, зокрема, відноситься оплата працівникам за рахунок коштів підприємств:

• розмов з мобільних телефонів;
• відпочинку у нічних клубах та ресторанах;
• міжнародних путівок;
• купівлі квартир та автотранспортних засобів тощо.

Останнім часом  багато підприємств з метою залучення  потенційних покупців та підвищення власного іміджу проводять різноманітні лотереї та акції з виплатою учасникам  призів та подарунків, як у натуральній (квартири, машини, аудіо- та відеотехніка), так і грошовій формі. При перевірці, необхідно звертати увагу на те, чи приз було надано громадянину з перерахуванням податку з доходів фізичних осіб.

Незалежно від  вибраного підприємцем способу  оподаткування (сплата фіксованої суми прибуткового податку, сплата єдиного податку, загальна система оподаткування), при виплаті заробітної плати найманим працівникам він зобов’язаний в повному обсязі утримувати та своєчасно перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб. І більшість підприємців дотримуються зазначених вимог податкового законодавства. Разом з цим є такі підприємці, які виплачують заробітну плату в «конвертах» без перерахування податку.

Таким підприємцям  приділяється першочергова увага при  проведенні оперативних перевірок роботи перевізників пасажирів автомобільним транспортом на міських та приміських маршрутах, на ринках міста, торгових центрах та інших місцях, де здійснюють підприємницьку діяльність фізичні особи — спрощеної системи оподаткування.

Органи   державної    податкової    служби    мають    право    накладати

адміністративні штрафи:

- на керівників та  інших службових осіб підприємств,  установ, організацій, винних  у заниженні суми податку або  іншого платежу чи внеску, у  приховуванні (заниженні) об'єктів оподаткування, а також у відсутності бухгалтерського обліку об'єктів оподаткування або веденні його з порушеннями встановленого порядку, у неподанні, несвоєчасному поданні або поданні за невстановленою формою бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків або інших платежів до бюджетів чи внесків до державних цільових фондів, – від п'яти до десяти мінімальних розмірів заробітної плати, а за ті ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із зазначених правопорушень, – від десяти до п'ятнадцяти мінімальних розмірів заробітної плати,

- на керівників та  інших службових осіб підприємств, установ, організацій, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, які не виконують вищеназваних вимог державних податкових інспекцій та їх службових осіб, – від десяти до двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати;

- на службових осіб  підприємств, установ і організацій,  а також на громадян – суб'єктів  підприємницької діяльності, які  виплачували доходи, винних у неутриманні, неперерахуванні до бюджету сум прибуткового податку з громадян, перерахуванні податку за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли такі перерахування дозволено законодавством), у неповідомленні або несвоєчасному повідомленні державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, – у розмірі трьох мінімальних заробітних плат, а за ті ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із зазначених правопорушень, – у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат;

- на громадян, винних у неподанні або несвоєчасному поданні декларацій про доходи чи у включенні до декларацій перекручених даних, у відсутності обліку або неналежному веденні обліку доходів і витрат, для яких встановлено обов'язкову форму обліку, – від одного до п'яти мінімальних розмірів заробітної плати;

- на громадян, які займаються  підприємницькою діяльністю, винних у протидіях службовим особам державних податкових інспекцій, зокрема у недопущенні їх до приміщень, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності та одержання доходів, – від десяти до двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати;

- на громадян, які займаються  підприємницькою діяльністю без  державної реєстрації чи без  спеціального дозволу (ліцензії), якщо його отримання передбачено законодавством, – від трьох до восьми мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої;

• на громадян, які здійснюють продаж товарів без придбання одноразових патентів або з порушенням терміну їх дії, чи здійснюють продаж товарів, не зазначених у деклараціях, – від одного до десяти мінімальних розмірів заробітної плати, а за ті ж дії, вчинені громадянином, якого протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із зазначених правопорушень, – від десяти до двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати.

Кількість накладених  штрафних санкцій та адміністративних штрафів на підприємства та на відповідальних посадових осіб в Чернівецькій області  постійно збільшується також . Так, в 2002 році було накладено 1154 штрафи, в 2003р. – 1391, а в 2004р. – 2296 шт. Щодо адміністративних штрафів, то їх кількість збільшилась з 5349 в 2002 році до 6065 штук в 2004 році (див рис. 2.8.). 

Найбільше було покарано посадових осіб в м. Чернівці, Сокирянському,  Кіцманському та Новоселицькому  районах.

Завдяки контрольно –  ревізійній роботі Державної податкової адміністрації в Чернівецькій області  додатково залучаються  кошти  до бюджету 

(див. табл. 2.6.). 

 

Рис. 2.8. Динаміка накладання штрафних санкцій та адмінштрафів по Чернівецькій області в 2002-2004рр.

 

Таблиця 2.6.

Аналіз додатково нарахованих  надходжень в зв’язку з виявленням порушень щодо нарахування податку  з доходів фізичних осіб за 2002-2004рр.

тис. грн.

Роки	Донараховано всього	в тому числі
		Основні платежі	Штрафні санкції	Пеня	Адміністративні штрафи
2002р.	1315	297	731	68	219
2003р.	1794	628	853	74	239
2004р.	2571	767	1399	153	252

 

При чому, ці додаткові  надходження постійно зростають. Так, якщо в 2002 році  додатково до бюджету надійшло 1315 тис. грн., то в 2003 році ця цифра зросла до 1794 тис. грн., а в 2004р. – 2571 тис. грн. Найбільшу питому вагу надходжень складають накладені штрафні санкції (див рис. 2.9.),  які майже в два рази перевищують  надходження основних платежів.

Рис. 2.9. Структура додаткових надходжень за 2004 рік.

 

Друге місце за сумою  надходжень посідають основні платежі, які в 2002 році майже дорівнювали  надходженням по адміністративним штрафам (див. рис. 2.10.).

 

Рис. 2.10. Динаміка додатково  нарахованих надходжень за 2002-2004рр.

 

Але, і   на   сьогоднішній   день   сума адмінштрафів майже  не змінилась і 

перебуває в межах 219-252 тис. грн. на рік. Сума ж основних платежів щорічно

зростає  і в 2004 році додаткові надходження від основних платежів склали 767 тис. грн.

Як видно з проведеного  аналізу надходження податку  від доходів з фізичних осіб, в  Україні є чимало проблем, які  потребують негайного вирішення. Більш докладно розглянемо дане питання в наступному розділі.

 

 

 

РОЗДІЛ 3

ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОДАТКОВОГО  КОНТРОЛЮ ПОДАТКІВ З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

 

 

 

3.1. Застосування  податкового контролю у інших  країнах

 

 

Культура стосунків  ділового світу з державою в країнах із розвинутою економікою помітно зросла. Проте моральні спонукання ще не здатні замінити силу закону і авторитет влади. На думку західних експертів, дрібне, але масове ухилення від податків настільки укоренилося в суспільстві, що перебороти його дуже важко. Характерні влучні і вочевидь добродушні назви, що одержало це явище в різних регіонах світу: “мор діда” (трошки надкусити) у Латинській Америці, “бакшиш” на Близькому Сході, “пот-де-він” (глечик вина) у Франції. Фіскальним зловживанням протистоїть контрольна податкова служба, робота якої, певна річ, у межах закону, вирізняється сміливістю дій, розумінням реалій господарського життя та психології платників.

У США з 70-х років практикується попередження ухилень: суму доходу, вказану в декларації, служба внутрішніх доходів збільшує на певну величину і з неї вираховує вищий оклад податку. Звичайно, в платника зберігається право оскаржити дії чиновника, але в більшості випадків із корекцією погоджуються, аби тільки уникнути додаткової перевірки. Перевага цього способу – в адміністративній простоті, недолік – його приблизність, неточність. Коли йдеться про великі гроші, процедура корекції декларованого доходу набагато складніша. Справа може дійти до податкового суду, якщо всі адміністративні заходи вирішення фіскального конфлікту вичерпані [14,75].

Податковий контроль в Німеччині має ряд особливостей. Податкові органи просять платника податку надати відомості про  його банківські рахунки. Якщо платник  податку не надає такі дані, то податкові інспектори мають право знайти канали для одержання такої інформації, але в такому разі платника податку оштрафують і суми штрафу будуть значні. Також податковий інспектор має право самостійно визначити можливий дохід платника податку у разі, якщо він відмовляється надати інформацію щодо його банківського рахунку. Працівники податкової служби мають право отримувати інформацію щодо потоку грошових коштів.

У міжнародній практиці податкового контролю широко використовуються  непрямі методи визначення доходу платника тоді,  коли реальний дохід не можна визначити через відсутність інформації або якщо інформація явно не об’єктивна. Так, у країнах Західної Європи, зокрема в Німеччині оціночне визначення доходу може бути застосовано, якщо платник податків не надає документи, які підтверджують дані, зазначені у декларації, або коли на підставі наявних документів неможливо достовірно визначити реальний дохід. На підставі цього податковий орган  надає платникові податків офіційний розрахунок податку, що може бути ним оскаржений протягом одного місяця.

У Франції використовується процедура оцінки доходу.  Вона застосовується, наприклад, коли платник податків своєчасно  не подає податкової декларації і  не реагує протягом 30 днів на вимогу податкового  органу подати її. А також за відсутності відповіді на запити податкового органу або перешкоджанні податковій перевірці. У ході процедури застосування непрямих методів визначення податкового зобов’язання платника, податкові органи визначають податкову базу на підставі доступної інформації і надсилають  мінімум за 30 днів до початку процедури стягнення податку повідомлення, яке він може оскаржити тільки в судовому порядку [14, 76].

У Великобританії податкова  адміністрація може вдатися до непрямих методів  у випадку встановлення факту обману платником податків або якщо податковому інспектору не надано повну інформацію про доходи за останні двадцять років.

Непрямі методи визначення податкового зобов’язання  застосовуються і в Австралії, у випадку якщо платник  податків не вів належний облік  чи відмовився надавати інформацію про доходи і витрати.

Залежно від характеру  поставлених завдань  і поставлених  цілей непрямі методи визначення доходів і,  відповідно, податкових зобов’язань за рубежем згруповані в такий спосіб [14,78]:

1. Обліково – статистичні методи:
• метод специфічних показників;
• структурний метод;
• метод м’якого моделювання;
• експертний метод;
• змішані методи.
2. Методи відкритої перевірки:
3. Спеціальні економіко – правові методи:

• метод документального аналізу;

• метод бухгалтерського аналізу;
• метод економічного аналізу.

Обліково – статистичні  методи ґрунтуються на вивченні статистичних закономірностей. Найбільш точна оцінка  з використанням даних методів  може бути дана прихованим доходам, але  які декларуються.  Одним з  таких методів є метод специфічних показників. Даний метод пов’язаний  з використанням якого – небудь одного показника, що відображає рівень економічної діяльності і припускає застосування  інформації спец обстежень,  опитувань, перевірок і їхнього аналізу для виявлення розбіжностей  між доходами та видатками окремих груп платників податків, а також для характеристики окремих аспектів тіньової діяльності або для її оцінки по визначеній групі економічних одиниць. У цій групі можна виділити: