Податковий контроль податку з доходів фізичних осіб

конкурентоспроможність  виробників.

Воднораз не можна  відразу кардинально змінювати вже  звичайний для

 платника механізм  прямого оподаткування. Удосконалення  системи прямого оподаткування  і надалі має здійснюватися  еволюційним шляхом, внесенням коректив  до чинної системи оподаткування  фізичних осіб, звичайно, виходячи  з об’єктивної оцінки  податкового навантаження у країні та специфіки як економічних, так і податкових відносин, а також тих пріоритетних завдань, які необхідно вирішувати в перехідний період, враховуючи при цьому взаємозв’язок і цілісність  прибуткових податків та їхній стимулювальний і регулювальний вплив на соціально – економічний розвиток країни. При цьому  треба керуватися тим, що:

• при визначенні оподатковуваного доходу платників податку враховувати такі  найрозповсюдженіші види доходів з фізичних осіб, як  заробітна плата, підприємницький прибуток, дивіденди, прибуток від операцій із цінними паперами та інші регулярні доходи;
• ставки особистого  прибуткового податку повинні бути диференційовані, мінімальним їх рівнем має бути  неоподаткований мінімум, який повинен відповідати межі мало забезпечення;
• до практики оподаткування  законодавчо запровадити процес коригування неоподаткованого мінімуму з урахуванням інфляції;
• обов’язково враховувати індивідуальні обставини платника;
• окрім тих пільг, що нині встановлені доцільно надати пільги на утриманців (студентів, учнів). Розмір цих пільг повинен встановлюватись виходячи із  неоподаткованого мінімуму;
• опорою сучасної податкової політики повинна бути  ґрунтовно розроблена теорія  та методика обчислення і сплати податків, яка має  включати модель позитивного впливу  економічних ефектів прямого оподаткування на результати  господарювання суб’єктів національної економіки  з метою фінансової стабілізації економіки, регулювання податкових надходжень та платоспроможності юридичних і фізичних осіб, для забезпечення необхідного рівня     економічного  зростання    та  відповідного  соціально – економічного

розвитку країни.

Визначення ролі податкових регуляторів в економічній системі  держави, зокрема важелів прямого  оподаткування, дає змогу грунтовніше розглянути можливості податкового  стимулювання економічного зростання, структурних змін економіки, ділової активності суб’єктів господарювання, тобто ступеня впливу прямих податків на ті процеси, які можуть сприяти подальшому розвитку економіки.

Удосконалення податкового  контролю повинно надати можливість [40,21]:

• забезпечити умови для добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків та повної своєчасної мобілізації надходжень всіх законодавчо встановлених в Україні податків і зборів;
• зміцнити довіру громадян України шляхом  поліпшення прозорості, компетентності, передбачуваності  та неупередженості діяльності ДПС України;
• закріпити позитивні зрушення у співпраці ДПС України та платників податків.

Необхідно створити сучасні інформаційні технології, які допоможуть контролювати правильність нарахування та сплати податків за допомогою центрального інформаційно – аналітичного апарату, який дозволить виконувати функції планування, аналізу, моніторингу та контролю на більш високому рівні.

Для ефективної боротьби з економічною  злочинністю  та протидії розширенню тіньового сектору  економіки ДПА України постійно вживає заходів щодо удосконалення  взаємодії з правоохоронними  та контролюючими державними органами.

Крім того, передбачаються нові форми податкового контролю, зокрема:

• опитування фізичних осіб, у тому числі суб’єктів підприємницької діяльності та посадових осіб під час здійснення контрольних функцій;
• проведення     перевірок     даних,    відображених    у     податкових

деклараціях, а також  облікових і звітних показників;

• одержання   будь – якої    інформації,   пов’язаної   з    нарахуванням

податків;

• обстеження територій, що використовуються для здійснення господарської діяльності, приміщень, які використовуються для одержання доходів чи пов’язаних з утриманням інших об’єктів оподаткування, передбачених чинним законодавством.

Для удосконалення податкового  контролю зокрема і роботи Державної  податкової адміністрації взагалі  доцільно було б провести функціональні  зміни, які передбачають перехід до виконання вдосконалених стандартних функцій шляхом максимальної автоматизації процесів оподаткування, що дасть змогу  нівелювати  суб’єктивний вплив  людського фактора та ліквідувати корупційні прояви [25,28].

Організація органів Державної податкової служби потребує відповідного рівня кваліфікації кадрового складу: перерозподіл обов’язків, навчання, підвищення рівня його кваліфікації. Саме тому першочерговим завданням є організація відбору працівників з подальшою їх підготовкою до впровадження вдосконаленої організаційної структури та роботи в нових умовах.

Отже, використання зазначеного  підходу дасть змогу конструктивно  пов’язати між собою проектні  концепції та їх впровадження шляхом  концентрації ресурсів,  оперативно вдосконалювати їх механізм у процесі апробації, а також за умови  постійного підвищення кваліфікації кадрового складу.

Обов’язковою умовою  вдосконалення  організаційної структури  органів  ДПС України  є дотримання принципів [25,30]:

• конституційності і законності;
• врахування  історичних, економічних, демографічних особливостей регіонів для досягнення ефективності діяльності податкових органів у результаті їх об’єднання;
• поліпшення    умов    для    надання органами ДПС України великого обсягу  послуг  платникам    податків    шляхом створення ефективної системи

приймання  та  обробки  податкової звітності, центру обробки  документів, телефонного інформаційно – довідкового центру, проведення  просвітницької роботи з різними  верствами населення,  впровадження електронних послуг;

• відкрито обговорення  пропозицій та прозорості прийняття рішень з питань удосконалення організаційної структури органів ДПС України шляхом  залучення вчених та широкого кола громадськості.

Удосконалення організаційної структури надасть можливість:

• забезпечити умови для добровільного виконання  вимог податкового законодавства платниками податків  та повної своєчасної мобілізації  надходжень всіх законодавчо встановлених в Україні  податків і зборів (обов’язкових платежів);
• зміцнити довіру громадян України шляхом поліпшення прозорості, компетенції, передбачуваності та неупередженості діяльності ДПС України;
• закріпити позитивні зрушення у співпраці ДПС України та платників податків;
• створити ефективно функціонуючу податкову систему, яка базуватиметься на сучасних інформаційних технологіях, володітиме потужним централізованим інформаційно – аналітичним  апаратом, який дозволить виконувати функції планування, аналізу, моніторингу та контролю на більш високому рівні;
• надавати платникам податків  інформаційні послуги у вигляді безперервного технологічного процесу з мінімальним адміністративним втручанням, забезпечувати  однакові умови усім категоріям платників податків для виконання податкових зобов’язань;
• автоматизувати процеси адміністрування податків шляхом впровадження високоінтелектуальних системно  опрацьованих технологій з метою мінімізації прямих контактів з платниками податків, забезпечити об’єктивне  неупереджене ставлення  до клієнтів та ліквідувати корупцію в органах Державної податкової служби.

Отже,  реорганізація  організаційної структури ДПС України  є одним з 

першочергових завдань  на   шляху створення   сучасної   податкової  служби за

кращими світовими зразками та прискорення європейської інтеграції України.

 

 

ВИСНОВКИ І  ПРОПОЗИЦІЇ

 

 

 

Податковий контроль – це  окрема складова системи  управління податкової системи, що забезпечує дотримання діючого  податкового  законодавства з метою забезпечення грошовими  ресурсами бюджету  і державних цільових фондів.

Форми податкового контролю визначаються вимогами державної податкової політики, що залежно від  стану економічної кон’юнктури, можуть бути або стимулюючими, або стримуючими.

Суспільство зацікавлене  в податковому контролі, оскільки введення справляння податків суттєво  впливає  на економічну ситуацію і суспільний добробут в державі. Будь – який контроль у податковому процесі доцільно вважати податковим.

Податковий контроль у широкому розумінні  здійснює Кабінет  Міністрів України в особі  Міністерства фінансів України під  час підготовки проектів законів з питань оподаткування, а також при  підготовці проекту закону про  Державний бюджет України на  черговий рік. Це специфічні форми контролю, які вимагають  значного  методичного  та наукового обґрунтування. Вони потребують знань дії об’єктивних економічних законів розвитку суспільства, а також закономірностей функціонування  економічних і фінансових систем.

Податковий контроль  органами державної податкової служби здійснюється шляхом  обліку платників  податків, проведення перевірок даних, наведених у податкових деклараціях, даних обліку та звітності, а також шляхом опитування платників податків та інших осіб, одержання  будь – якої інформації, пов’язаної з обчисленням податків, обстеження територій, що використовуються для проведення господарської діяльності, та приміщень, що використовуються для одержання доходів пов’язаних з утриманням інших об’єктів оподаткування.

Суб’єкти підприємницької  діяльності, після реєстрації в органах  виконавчої влади, в обов’язковому  порядку має бути зареєстрований у Державній податковій інспекції за місцем перебування юридичної особи або за місцем проживання, місцем отримання основного доходу чи податкової адреси фізичної особи.

Оподаткування доходів  громадян має тисячолітні історію. Первісною примітивною  формою прямих податків були повинності у вигляді безплатних послуг, які населення надавало державі.  На українських землях податки, які сплачували фізичні особи, простежувались ще задовго до заснування Київської Русі. Перші згадки про них можна знайти в “Повісті минулих літ”. Причинами, які привели до виникнення прямого  оподаткування доходів населення, були гостра потреба держави в додаткових бюджетних надходженнях і забезпечення  рівноспрямованості оподаткування на основі прямого  визначення  доходів платника.

На сьогоднішній день податок на доходи фізичних осіб  досяг своєї  досконалості та завершеності. При визначенні його  економічної  сутності необхідно чітко розмежувати  об’єктивне  існування податку  з власними йому функціями – мобілізації  фінансових ресурсів в розпорядження держави, регулювання  доходів різних верств населення, а також стимулювання  економічних і соціальних процесів в державі, та суб’єктивний процес його  використання в здійсненні фінансової політики.

Основним завданням  Державної податкової адміністрації України є недопущення втрат держбюджету та забезпечення його якісного виконання. Тому надзвичайно важливим є здійснення податкового контролю за правильністю нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб.

Органами державної  податкової служби у 2004 році забезпечено надходжень до Держбюджету України в сумі 33,7 млрд. грн. [16-18]. Ця сума становить 101,4%  до показників, визначених для податкової служби в Законі України “Про Державний бюджет України на 2004 рік”. Додатково зібрано 461,5 млн. грн.   порівняно    з 2003 роком приріст надходжень становить понад

28% (більш як 7,4 млрд. грн.) при  зростанні ВВП за 2004 рік  на 12,4%.

Варто зазначити, що майже  за всіма  видами платежів досягнуто  значного приросту надходжень порівняно  з попереднім роком. Так, надходження  з податку на доходи з фізичних осіб (в умовах дії зниженої до 13% єдиної ставки оподаткування) перевищили на 11,7% розрахункові бюджетні показники по Україні і становлять 12,6 млрд. грн. [16-18].

Кількість проведених Державною податковою адміністрацією в чернівецькій області  перевірок по контролю за правильністю нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб постійно зростає. Так, ця кількість зросла від 7204 перевірок в 2002 році до 9189 – в 2004р.

Основними  зловживаннями  є надання працівникам додаткових матеріальних благ за рахунок коштів підприємств без включення їх до сукупного оподатковуваного доходу таких працівників та без утримання з цих сум і не перерахування  податку з доходів фізичних осіб до бюджету.

Кількість накладених  штрафних санкцій та адміністративних штрафів на підприємства та на відповідальних посадових осіб в Чернівецькій області постійно збільшується. Так, в 2002 році було накладено 1154 штрафи, в 2003р. – 1391, а в 2004р. – 2296 шт. Щодо адміністративних штрафів, то їх кількість збільшилась з 5349 в 2002 році до 6065 штук в 2004 році. 

Крім контролю за правильністю сплати податку з доходів фізичних осіб з доходів від основної діяльності, податкові органи повинні приділяти значну увагу до осіб, які отримують доходи не за основним місцем своєї роботи.