Правовий статус органів Державної податкової служби в Україні

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 31 Января 2013 в 15:45, курсовая работа

Краткое описание

Податкова система в кожній країні є однією з найважливіших основ економічної політики. З одного боку, вона забезпечує фінансову базу держави, а з іншого - виступає головним знаряддям реалізації її економічної доктрини. Податки - це об`єктивне суспільне явище, тому створюючи податкову систему потрібно виходити з реалій соціально-економічного стану країни, а не керуватися тільки побажаннями, можливо і найкращими, але нездійсненними.

Содержание работы

Вступ
Розділ 1. Правовий статус органів Державної податкової служби в Україні.
Розділ 2.Повноваження органів Державної податкової служби. Взаємодія їх з іншими контролюючими органами.
Розділ 3.Контроль за дотриманням вимог податкового законодавства, повнотою та своєчасністю сплати податків.
3.1 Перевірка як основна форма податкового контролю.
3.2 Застосування непрямих методів контролю.
Висновки
Список використаної літератури

Содержимое работы - 1 файл

kseniya.doc

— 121.00 Кб (Скачать файл)

На нашу думку, це призводить до уповільнення подальшої реєстрації цієї особи, як суб`єкта підприємницької діяльності. Це затримує відкриття рахунків в банку і відповідно впливає на персональний розвиток малого бізнесу в нашій країні. Отже, необхідно чітко врегулювати питання, пов1язані з реєстрацією суб`єктів підприємницької діяльності.

На підставі відомостей, одержаних від органів державної реєстрації і про зареєстрованих суб`єктів підприємницької діяльності, підрозділи обліку платників податків складають списки таких суб`єктів, які не з`явились до державного податкового органу для взяття їх на облік і передають ці списки підрозділам з питань оподаткування юридичних та фізичних осіб, а також підрозділи податкової міліції для можливого використання в їх роботі.

Фізичним особам - платникам  податків, видаються картки фізичних осіб - платників податків відповідно до наказу ДПА України від 27 січня 1998р. №43 “Про затвердження положення про картку фізичної особи - платника податків”.

Відповідно до Постанови  НБУ від 18.12.1998р. №527, якою затверджена  Інструкція “Про відкриття банками  рахунків в національній та іноземній валюті” не обмежується кількістю відкритих рахунків, але при цьому зберігаються вимоги до банків та інших фінансово-кредитних установ при відкритті рахунка платнику податків перевіряти наявність у нього документа, що підтверджує взяття на облік його у державному податковому органі.

Відповідно до пункту 1 ст. 12 Закону України від 25 червня1991р. “Про систему оподаткування” із змінами  і доповненнями, банки і інші фінансово-кредитні установи зобов`язані надати державним  податковим органам на їх запит відомості про наявність та рух коштів на рахунках платників податків - клієнтів цих установ. Кучерявенко Н.П. Основи податкового права:”Константа”, 1996р.-с.198.

Органи податкової служби мають право одержувати безоплатно необхідні відомості і документацію, що стосується сплати податків та інших платежів, за винятком тієї що складає державну таємницю; викликати посадових осіб, громадян для пояснень щодо джерела отримання доходів, обчислення і сплати податків, а також провадити перевірку достовірності такої інформації. Разом з тим, вони зобов`язані зберігати комерційну таємницю, розмір вкладів підприємств і громадян, які в свою чергу можуть оскаржити в суді їх неправильні дії.

Органи податкової служби мають право обстежувати будь-які  виробничі, складські ,торговельні та інші приміщення підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та житло громадян, якщо вони використовуються як юридична адреса суб`єкта підприємницької діяльності, а також для отримання доходів і вимагати проведення інвентаризації, опечатувати каси. касові приміщення, склади та архіви, давати доручення органам контрольно-ревізійної служби на проведення ревізій і вилучати (із залишенням копій) документи, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, і інших платежів. Проте вилучати товарно-матеріальні цінності, проводити особистий огляд речей, застосовувати заходи фізичного впливу та вогнепальну зброю мають тільки підрозділи податкової міліції. Відомості Верховної Ради України №29, 1998р. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про державну податкову службу в Україні”” від 5 лютого 1998р.

При здійсненні фінансового  контролю органи державної податкової служби тісно взаємодіють з іншими органами. Наприклад, в результаті перевірки платників податків податкові органи дають доручення органам контрольно-ревізійної служби на проведення ревізії. Органи КРС щоквартально зобов`язані проводити звірки з органами податкової служби відносно надходжень в бюджети платежів.

Автор вважає, що необхідною є розробка чіткого механізму взаємодії між цими двома органами, зазначено про це в Податковому Кодексі, що виключить можливість подвійного списання належних до сплати коштів.

Контроль за правильністю справляння податку з власників  транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів покладено крім органів податкової служби на органи ДПІ, Держтехнагляду, Держфлотнагляду України та ін. При здійсненні реєстрації, перереєстрації та технічного огляду транспортних засобів, від власників транспортних засобів, пред`явлення квитанції про сплату податків. Органи податкової служби зобов`язані систематично контролювати в таких органах правильність справляння податку і своєчасність його сплати.

Відділення Державного Казначейства зобов`язані повідомляти  органи податкової служби про загальну суму надходжень від сплати фіксованого с/г податку та його розподіл.

Тісно податкові органи взаємодіють також з органами внутрішніх справ. Разом вони проводять  рейди перевірки підприємств  торгівлі, громадського харчування, місць ігорного бізнесу, відеосалонів, розваг ті відпочинку. Також вони здійснюють комплекс заходів, спрямованих на підвищення ефективності боротьби з порушеннями податкового законодавства.

Спільно з НБУ податкові  органи проводять перевірки діяльності КБ , які допустили значну кількість порушень податкового законодавства.

На наш погляд слід підтримати думку про те, що хороші результати дасть взаємодія органів  податкової служби з аудиторськими  фірмами при здійсненні перевірок. Аудитори мають досить широкі знання обліку, господарської діяльності, практичні навички, що дозволить під час здійснення перевірок легше та повніше відобразити стан об`єкту, що перевіряється. А також податкові органи передають аудиторам частину своїх повноважень, що надають більш вільного часу для вирішення інших, не менш важливих питань.

РОЗДІЛ 3. КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ВИМОГ ПОДАТКОВОГО  ЗАКОНОДАВСТВА ТА СПЛАТОЮ ПОДАТКІВ

3.1 Перевірка  як основна форма податкового  контролю

Контроль за дотриманням  вимог податкового та валютного  законодавства органи податкової служби здійснюють у формі перевірок, які бувають плановими, позаплановими, документальними та фактичними, суцільними та вибірковими, повними та частковими. Відповідно до ст. 16088 проекту Податкового Кодексу перевірки можуть бути безвиїзними, виїзними та оперативними. Плановою перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності платника податків, що передбачається планом роботи податкового органу; проводиться за письмовим рішенням керівника відповідного органу податкової служби за місцем розташування власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальна перевірка відповідно до положення 1. ст. 11 Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про державну податкову службу в Україні”” здійснюється шляхом перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників електронно-касових апаратів і комп`ютерних систем, які застосовуються для розрахунку готівкою зі споживачами, та інших документів незалежно від способу надання інформації, (в т.ч. комп`ютерною), пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів. Голос України-№29 , 14 лютого 1998р. В свою чергу, вона поділяється на комплексну і тематичну.

Проведення комплексних  перевірок передбачає охоплення ними всіх видів податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджету, дотримання вимог всього діючого податкового законодавства. А тематична перевірка досліджує відповідно лише певні сторони фінансово господарської діяльності, порядок бухгалтерського обліку окремих операцій та ін. Наприклад, облік певного виду діяльності та оподаткування результатів саме цієї діяльності. Ці перевірки проводяться переважно за завданням вищестоящих податкових органів.

Фактична перевірка  полягає в тому, що перевіряється вся сукупність сторін фінансової діяльності об`єкта перевірки. Перевіряють стан матеріальних і речових складів, зважують і вимірюють товарно-матеріальні цінності, перевіряють наявність грошей тощо. Фінансове право: Підручник/ (Алісов Є.Д.;Воронова Л.К. та ін.) ; під ред. Л.К. Воронової.-Х. :.”Консум”,1998р., с. 87. Отже, це контроль, не пов`язаний з дослідженням документів. Право на проведення перевірки платника податку надається лише у тому разі, коли йому не пізніше ніж за 10 днів до дня зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати її проведення.

Періодичність документальних перевірок юридичних осіб проводиться  комплексно 1 раз на рік за відповідними затвердженими планами перевірок, як великих платників податків. А для інших юридичних осіб перевірки проводиться комплексно, за затвердженими планами але не частіше одного разу на рік. Але якщо під час перевірок на підприємствах, установах, організаціях будуть виявлені значні порушення законодавства щодо утримання прибуткового податку, тоді протягом року вони перевіряються повторно.

Документальні перевірки  громадян, фізичних осіб, в тому числі  суб`єктів підприємницької діяльності, проводяться не рідше 1-го разу на два  роки відповідно до плану податкового  органу, який складається на початок кожного року і затверджується начальником відповідного органу податкової служби.

Автор вважає, що перевірки  повинні проводитись не лише задля  того щоб виявити недоліки і порушення, які стануть основою для притягнення  до відповідальності, а й для того, щоб виявити і проаналізувати причини порушення податкового законодавства, можливо, внести певні пропозиції щодо поліпшення стану суб`єкта господарської діяльності, виявити резерви підприємства, надати певні роз`яснення керівникам цих підприємств щодо поліпшення їх діяльності, і, що в подальшому, допоможе уникнути порушення і відповідно покарань до них.

Так, в США інспектор-контролер  покликаний не тільки займатися викриттям  порушників закону, але й всіляко  допомагати платникам податків оформляти відповідну анкету, нагадати забудькуватим платникам про сплату податків, а вже коли реакції не буде, то висуваються до них санкції. П.Гега, Л.Доля. основи податкового права: навчальний посібник. - К., “Знання”, - 1998р.-с.235

Перевірка є одним з основних напрямків забезпечення виконання доходної частини бюджету. На наш погляд, проблемою є те, що звітність підприємства та інші господарюючі суб`єкти формують за рік, бо, якщо б це відбувалося помісячно, чи поквартально, то набагато менше було б слідкувати за діяльністю платників податку, проводити перевірки.

Під час проведення планової документальної перевірки може виникнути  необхідність проведення зустрічної перевірки. Підстава для її проведення - письмове звернення керівництва органу податкової служби. Податковий орган, що отримує це звернення повинен протягом 10-ти робочих днів провести дану перевірку і у 2-денний строк після її закінчення направити матеріали до податкового органу, що дав завдання на її проведення.

Підрозділами податкової служби, що мають проводити документальні перевірки, є:

відділи (управління) документальних перевірок територіальних державних  податкових адміністрацій : а) місцевих податків і зборів; б) податків з  фізичних осіб; в) податків з юридичних  осіб; г) валютного контролю; д) крупних платників податків; е)контролю резидентів та нерезидентів зовнішньоекономічної діяльності та ін.

відділи (управління) податкових розслідувань податкової міліції.

Отримані дані документального  дослідження, у випадку встановлення порушень податкового законодавства, можуть бути використані як підстава для притягнення посадових осіб або громадян - платників податків до адміністративної відповідальності (ст. 155-1, 164, 164-2, 165-1 КпАП, наприклад).

Крім того, результати таких перевірок разом з іншими даними можуть бути використані для порушення кримінальної справи за ст. 148-2 Кримінального кодексу України. В.В.Лисенко “Організація та проведення документальних перевірок, дотримання юридичними і фізичними особами податкового законодавства”- Науковий вісник, УФЕІ, №1 1999р.

За отриманими даними, які затверджуються керівниками  податкових органів, здійснюється оперативний  контроль.

Оперативною перевіркою вважається перевірка суб`єктів  підприємницької діяльності, які  проводять таку діяльність у сферах торгівлі, громадського харчування та послуг, щодо дотримання ними порядку проведення розрахунків, обліку товарів та грошових коштів, а також, порядку виконання операцій купівлі-продажу іноземної валюти.

Оперативна перевірка  проводиться за рішенням керівника органу державної податкової служби або його заступника без попереднього повідомлення платника податків. Проект Податкового кодексу України

Оперативна перевірка  повинна проводитись у складі не менше двох посадових осіб органів  податкової служби за наявності у них службових посвідчень, особистих посвідчень, на право перевірки об`єктів, розташованих на конкретній території, в якому назву конкретних об`єктів перевірки зазначати не обов`язково. “Порядок проведення оперативних перевірок і розгляду матеріалів до них” затверджений розпорядженням ДПА України від 25 09 98р. Проведення оперативної перевірки починається, як правило, з фіксації посадовою особою податкової служби факту закупівлі товару, або з контрольної закупівлі товару, чи з перевірки певних питань дотримання вимог податкового законодавства, відповідно до задач поставлених керівником органу податкової служби або його заступника. За результатами перевірки можуть призначатись повторні чи додаткові перевірки - документальні, комплексні, тематичні.

Прикладом фактичної перевірки є обстеження торгово-посередницької і виробничої діяльності громадян - суб`єктів підприємницької діяльності, яка проводиться не менше двох разів на рік. Але слід зазначити, що обстеження будь-яких складських, торгових та інших приміщень підприємств, установ і організацій може проводитись незалежно від певного встановленого строку, як тільки в цьому виникає потреба.

Громадяни повинні виконувати положення Декрету Кабінету Міністрів  України від 17 березня 19993р. “Про податок  на промисел”. Контроль, відповідно до цього Декрету, покладається на органи державної податкової служби. Фінансове право: Хрестоматія. Посібник для студентів юридичних Вузів та факультетів. - К.:Вілбор,1998.-с.246. Він проводиться постійно протягом року.

Відповідно до сказаного, можна прослідкувати диференційований підхід до визначеності періодичності проведення планових перевірок органами податкової служби.

Позапланові перевірки - це такі перевірки, які не встановлені  чітко в планах податкового органу. Тобто їх кількість ніде не обумовлена і нічим не обмежена. Вони проводяться лише за наявності для цього законодавчо визначених підстав і незалежно від раніше проведених перевірок у даного суб`єкта господарювання.

Документальні позапланові  виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання можуть проводитись органами державної податкової служби за наявності хоча б однієї з таких обставин :

виявлення за наслідками зустрічних перевірок фактів, які  свідчать про порушення платником  податків норм податкового законодавства України;

неподання платником  податків в установлений строк документів обов`язкової звітності;

виявлення недостовірності  даних, заявлених у документах обов'язкової  звітності;

подання платником податків у встановленому порядку скарги про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки і необхідність такої перевірки для визначення наявності порушення;

виникнення потреби  у перевірці інформації, одержаної від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не дає пояснень до їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом трьох робочих днів з дня його вручення належним чином платнику податків;

проведення нормалізації (ліквідації) юридичної особи;

прийняття рішення Кабінету Міністрів України;

Информация о работе Правовий статус органів Державної податкової служби в Україні