Правовий статус органів Державної податкової служби в Україні

одержання доручення  Служби Безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України або  Генеральної прокуратури України, центрального органу Державної податкової служби України;

подання суб`єктом підприємницької  діяльності до органу податкової служби заяви про відшкодування з  бюджету сум податку на додану вартість;

надходження до органу державної  податкової служби від банківських установ та митної служби інформації про порушення суб'єктом підприємницької діяльності діючого порядку здійснення розрахунків під час проведення зовнішньоекономічної діяльності або встановлення таких фактів на підставі внутрішньої інформації органів державної податкової служби;

наявність недоїмки з  платежів у бюджет у суб`єктів  підприємницької діяльності Проект Податкового кодексу від 16 червня 2000р. №34-2222/4;

в інших випадках що будуть передбачені майбутнім Податковим кодексом.

Необхідною умовою для проведення перевірки є наявність у посадової особи податкового органу посвідчення на перевірку, дійсне протягом часу , вказаного в ньому. Відсутність у податківців належно оформленого посвідчення на перевірку не дозволяє їм брати участь у проведенні перевірки. Винятки складають працівники оперативних підрозділів податкової міліції, які з метою реагування на порушення податкового законодавства можуть здійснювати встановлені перевірки без наявності посвідчення на перевірку. Виявлення правопорушень в сфері оподаткування. - К.:Фенікс.-1999.- с.74.

У ставленні ДПА до окремих платників податків не повинно  бути ніякої дискримінації. Втручання  до справ платника податку з боку податкової адміністрації має бути мінімальним. “Фундаментальні аспекти  ефективної податкової системи” Нортон Л. Стюбен. Вісник Державної податкової служби. №7 лютий 2000р.

Президентом України  з метою зменшення втручання  державних органів у підприємницьку діяльність було видано Указ від 23 липня 1998р. №817/98 “Про деякі заходи з делегування  підприємницької діяльності”.

Планові виїзні перевірки  проводяться всіма контролюючими  органами одночасно в день, визначений органами державної податкової служби. Вищестоящий контролюючий орган  вправі прийняти рішення щодо повторної  перевірки, лише в тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб`єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

З метою недопущення  несанкціонованих перевірок суб`єкти можуть вести журнали відвідання їх та їх структурних підрозділів представниками контролюючих органів з обов`язковим зазначенням в них строків мети відвідання та ін. Відмова представника контролюючого органу від підпису в журналі є підставою для недопущення його до проведення перевірки. Указ Президента від 23 липня 1998р. №817/98 “Про деякі заходи з делегування підприємницької діяльності”.

Якщо під час проведення перевірки порушень встановлено  не було, то факт її проведення оформлюється довідкою. Якщо ж було встановлено порушення податкового чи валютного законодавства, складаються акти документальної перевірки фінансово-господарської діяльності відповідно до існуючих вимог, зокрема, визначених листом Головної державної податкової інспекції від 17 січня 1995р. №04-115/10-5534 щодо оформлення матеріалів документальних перевірок платників податків.

На підставі п. 8 Інструкції “Про порядок застосування і стягнення  фінансових санкцій органами державної  податкової служби” Журнал “Баланс”, №14 (191), 6 квітня 1998р. Інструкція затверджена наказом ДПІ України, №28, 20 квітня 1995р., зі змінами та доповненнями, внесеними наказом ДПА України №151 від 27 травня 1997р., наказом ДПА №99 від 07.03.98р. акт перевірки підприємства і акт відмови від підпису (якщо посадові особи відмовились його підписати) не пізніше наступного дня їх складання реєструються в спеціальній книзі і разом з поясненням платника (якщо такі є) подаються для розгляду керівником ДПА.

Відповідно до Інструкції “Про порядок вилучення посадовими особами органів державної податкової служби України у підприємств, установ, організацій документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податкових та інших платежів”, затвердженої Наказом ДПА України від 1 жовтня 1998р. №316 Вісник Державної податкової служби.,1999р. та Інструкції Міністерства Фінансів України від 19.05.92р. посадовими особами органів ДПС можуть вилучатись зазначені вище документи. Вилученню підлягають первинні документи, за винятком тих, що становлять державну таємницю.

Вилучення проводиться  на підставі письмової вмотивованої постанови, яка є документом суворої  звітності. Вилучення документів регулюється  Кодексом про адміністративні правопорушення України. Кодексом не передбачено винесення  такої постанови. Кодекс про адміністративні правопорушення України. Отже на нашу думку такий порядок вилучення документів суперечить чинному законодавству та створює певні зайві ускладнення в роботі податкових органів.

За результатами перевірки  керівники органу податкової служби зобов`язані не пізніше 10 днів з дня проведення складання акту перевірки прийняти рішення про застосування до платника податків заходів фінансової відповідальності і протягом 15 днів з дня отримання протоколу про адміністративні правопорушення визначити заходи адміністративної відповідальності.

Виконавець, який готував  проекти рішення, здійснює подальший  контроль за надходженнями в бюджети  фінансових санкцій і адміністративних штрафів. Якщо протягом 10 днів з дня  прийняття рішення фінансові  санкції платником податків не сплачуються, то керівник структурного підрозділу дає рецензію і матеріали перевірки передаються по реєстру в відділ примусового стягнення податків. Виявлення правопорушень в сфері оподаткування.:К.-Фенікс.-1999-с.76.

Вважаємо, що податкове  законодавство повинно бути більш зрозумілим, доступним для розуміння всіма особами, якомога рідше змінюватись, так багато платників податків не можуть вільно орієнтуватись в усіх тонкощах порядку сплати податків, і, можливо, ненавмисно стають порушниками.

Також, необхідною є постійна робота з платниками податків, скорочення річних строків звітності, застосування комп`ютерних систем, що допоможуть постійно контролювати за господарською діяльністю платників та певними відхиленнями.

3.2 Застосування  непрямих методів контролю

Досить серйозною проблемою  для податкових органів є виявлення  та залучення до оподаткування доходів  різних суб`єктів господарювання, що йдуть від прихованої, так званої “тіньової” діяльності. Адже при здійсненні заходів проти податкових правопорушень податківці знову й знову наштовхуються на фіктивні фірми, підприємства. За даними ДПА, у м. Києві в 1997р. через рахунки фіктивних фірм проведено операції в обігах, співставлених з обсягами консолідованого бюджету м. Києва,- 3.5 млрд. грн.

Неможливо стає вбачати реальну діяльність платника, так як перекручується звітність, приховуються документи про проведення операцій а іноді облік таких об`єктів взагалі відсутній. Отже, про нормальну традиційну перевірку не може бути й мови. Вийти з цього положення органам державної податкової служби допомагають непрямі методи контролю. Ці методи запозичені з міжнародної практики. Один з найпоширеніших факторів - це співвідношення задекларованих доходів з реальними витратами платників податків. Для цього всі придбання в значних розмірах зіставляються з вказаними в декларації офіційними доходами.

Розходження між сумами доходів і витрат може бути приводом для проведення фінансового розслідування  і порушення судової справи у  звинувачені в ухиленні від сплати податків.

При непрямих методах  контролю об`єктами перевірки є не звітні документи, декларації та ін., дані , отримані з інших джерел. Такими можуть бути дані, отримані від органів  державної влади, в тому числі  митних органів, органів внутрішніх справ, результатом зустрічних перевірок, попередніх перевірок, обстежень приміщень та ін.

Непрямі методи перевірки  застосовуються з метою встановлення ймовірної суми доходу, який підлягає оподаткуванню, і суть її полягає  в тому, що для визначення податкових зобов`язань платника податків зіставляється рівень його витрат на приватні потреби з доходами, про які він звітує. Виявлення правопорушень в сфері оподаткування. - с.78.

Основною ідеєю цього  методу є те, що особі доходи легше  приховати ніж витрати, і відповідно вони завжди “випливають”.

Використовуючи практику інших держав, необхідно, якомога  ширше запровадити декларування суб`єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності. Декларація про витрати повинна бути одним  з найважливіших документів, який подається до податкових органів України.

Підставами для застосування непрямих методів є : виявлення порушень вимог до ведення бухгалтерського  та податкового обліку, фактів ухилення, втрати чи неподання бухгалтерських документів, постійне звітування платника податку про збитковість або про неведення господарської діяльності; невідповідність рівня життя керівників, засновників підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності та членів їхніх сімей, задекларованими доходами; наявність відносин з фіктивними структурами та ін.Нормативні акти з фінансів, податків, страхування та бухгалтерського обліку №3(28) лютий 1999р. Порядок застосування непрямих методів визначення обсягу операцій, що обкладаються податком на додану вартість, затверджений Постановою КМУ від 18 грудня 1998р. №1997.

Питання про необхідність застосування непрямих методів для  підрахунку оподаткованого обороту  вирішує безпосередньо податковий інспектор. Але ці перевірки потребують обов`язкового планування, метою якого  є визначення цілей та обсягу перевірки. Це своєрідний метод контролю керівників податкових органів за діяльністю інспектора.

У разі встановлення розбіжностей між задекларованим доходом та доходом, визначеним при застосуванні непрямих методів, орган податкової служби у письмовій формі пропонує платнику податку документально обґрунтувати виявлену розбіжність. Якщо платник не зможе виконати цю вимогу шляхом використання легалізованих джерел, орган податкової служби має право самостійно кваліфікувати її як доход і обчислити суму належного до сплати податку. Нормативні акти з фінансів, податків, страхування та бухгалтерського обліку №3(28) лютий 1999р. Порядок застосування непрямих методів визначення обсягу операцій, що обкладаються податком на додану вартість, затверджений Постановою КМУ від 18 грудня 1998р. №1997

На думку автора органи податкової служби повинні зобов`язати  платника обґрунтувати виявлену розбіжність, що допоможе в подальшому вірно вирішити питання сплати належного податку.

У разі доведення невідповідності витрат платника (фізичної особи) доходам на встановлену різницю збільшується оподатковуваний доход та застосовуються відповідні ставки прибуткового податку з метою наказування. Органи податкової служби в суді повинні надати відомості про дійсні джерела, з яких було отримано платником не задекларований доход.

Встановлення прихованих від оподаткування доходів непрямим методом у юридичної особи  не є підставою для стягнення  донарахованих сум податків з  юридичної особи, а може бути лише доказом для суду про джерела тіньового доходу фізичної особи - платника податків. Але в постанові вказано на застосування фінансових санкцій до всіх платників податків - як до юридичних, так і для фізичних осіб, а також накладання адміністративних штрафів, а застосування кримінальних заходів не передбачається. п.9 Порядку застосування непрямих методів визначення обсягу операцій, що обкладаються податком на додану вартість, затвердженого Постановою КМУ від 18 грудня 1998р. №1997.

Це створює певні  ускладнення в роботі податкових органів щодо визначення суб`єктів по застосуванні контрольних санкцій та ступеня відповідальності. Отже, ми бачимо що питання щодо непрямих методів в українському законодавстві не має чіткого затвердження. На наш погляд вирішення цього питання має дуже важливе значення для розвитку діяльності в сфері здійснення контролю за справлянням податків та інших обов`язкових платежів. про це свідчить досвід іноземних країн. В майбутньому Податковому кодексі України обов`язково повинно бути всебічно визначено порядок застосування непрямих методів та всі питання, пов`язані з його застосуванням, адже одними каральними заходами ніяку проблему не вирішити. Можливо є навіть сенс у створенні такого підрозділу податкової служби, який би вів контроль за поданням декларацій про витрати, реєстрував і надавав іншим підрозділам у випадках необхідності відомості про обсяги витрат платників податків.

ВИСНОВКИ

Основою дослідження  висвітленої теми стало законодавство, певні теоретичні матеріали, що стосуються діяльності державної податкової служби України, особливо її основного завдання - контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю, повнотою та своєчасність сплати податків.

В наш час в Україні  мають місце дуже складні економічні перетворення. Розвиваються приватна і колективна форми власності, що призводить до втрати державою значної частини власних доходів. Основну частину надходжень до бюджету складають податки, тому питання оподаткування є постійним предметом дослідження, але увага в основному приділяється самим податкам та податковій системі. Але життєздатність і надійність податкової системи, а здебільшого стабільність економіки держави загалом залежить також і від рівня організації податкової служби держави, налагодженості її роботи, в тому числі і по контролю за дотриманням податкового законодавства та сплатою податків. Дуже влучно з цього приводу висловився Леонід Кучма: “Податківці - це “державне око”, у фінансовому забезпеченні функціонування державного організму”. Л.Кучма : Стратегічні цілі податкових перетворень у підтримці та стимулюванні реальної економіки : Вісник АДПСУ. №38, жовтень 1999р.