Становлення та розвиток податкової служби України

З метою вдосконалення  роботи щодо боротьби з відмиванням  доходів, одержаних злочинним шляхом, створення комплексної системи  державного контролю за сумнівними операціями, що здійснюються суб’єктами підприємницької  діяльності та на виконання Указу  Президента України від 19 липня 2001 року №532/2001 „Про додаткові заходи щодо боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом” у складі ДПА України з 2001 року функціонує Департамент боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.

Для покращання обслуговування платників податків з використанням  сучасних технологій постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2007 року №1049 у складі ДПА України  утворено Інформаційно-довідковий департамент  державної податкової служби. Було створено єдину базу податкових знань, яка охоплює уніфіковані й  офіційно затверджені відповіді  на всі питання, що виникають при  нарахуванні й сплаті податків.

З метою виконання завдань  і функцій щодо запобігання, виявлення, припинення корупційних правопорушень  з боку працівників органів державної  податкової служби України, забезпечення безпеки діяльності працівників  органів державної податкової служби та їх захист від протиправних посягань під час виконання службових  обов’язків на базі Управління по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби утворено Управління внутрішньої безпеки. [7]

Важливим етапом у розвитку податкової служби стало ухвалення  в грудні 2010 р. Податкового кодексу  України, який заклав підвалини нової  податкової політики в державі. Це –  відкритість для платників податків та стимулювання економічного зростання. Державна податкова служба України  наразі створює для платників  податків умови, які б заохотили  їх працювати відкрито, у рівних конкурентних умовах. [8]

На виконання Указу  Президента України від 09.12.10 №1085 „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” розпочато реорганізацію Державної податкової адміністрації України у Державну податкову службу України. З метою забезпечення виконання вимог зазначеного указу та на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.12.10 №2219-р „Про утворення комісій з проведення реорганізації та ліквідації деяких центральних органів виконавчої влади” в ДПА України 21 грудня 2010 року затверджено склад комісії з проведення реорганізації Державної податкової адміністрації України. [7]

Започаткований у 2011 р. ребрендинг іміджу податкової служби має за мету максимально інформувати громадськість про роботу податківців, що, в свою чергу, сприятиме налагодженню партнерських відносин з платниками податків і підвищенню рівня добровільної сплати податків. [8]

Відповідно до пункту 7 статті 5 Закону України від 17 березня 2011 року №3166-VI „Про центральні органи виконавчої влади” міністерства, центральні органи виконавчої влади, щодо яких набрав чинності акт Президента України про їх припинення, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах компетенції до завершення здійснення заходів з утворення міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до якого переходять повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що припиняється, та можливості забезпечення здійснення ним цих функцій і повноважень, про що видається відповідний акт КМУ. [7]

Подальший розвиток державної  податкової служби України в умовах перетворень, що проходять в нашому суспільстві, має здійснюватись  на усвідомленні необхідності докорінної зміни філософії спілкування  з платниками податків з фіскальної на добровільну сплату податків, що потребує переходу до світових цивілізованих  норм в оподаткуванні.

Податкова служба в сучасних умовах повинна стимулювати економічний  розвиток країни, сприяти створенню  умов для залучення інвестицій, розвитку приватного бізнесу, сприяти зниженню податкового тягаря, отриманню сталих доходів до державного бюджету. Необхідно  трансформувати податкову службу в  провідну демократичну та підзвітну  суспільству високоефективну державну установу, яка діє на правових засадах  та користується довірою і підтримкою суспільства.

Здійснення послідовних  заходів з модернізації державної  податкової служби розпочато у 1997 році з розробки Концепції та Стратегічних напрямів розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року.

Євроінтеграційна стратегія  розвитку України, реформування підходів до державного управління, цілі розвитку державної податкової служби потребують:

- спрямування зусиль податкової служби на збільшення дохідної частини бюджету шляхом вдосконалення та лібералізації податкового законодавства, розширення бази оподаткування, створення сприятливих умов для розвитку виробництва, приватного підприємництва, скорочення неофіційного сектора економіки, а не за рахунок додаткового податкового навантаження на платників податків;

- скорочення витрат на адміністрування податків шляхом спрощення системи адміністрування податків, автоматизації процесів оподаткування, реформування організаційно-функціональної структури органів ДПС.

Основними напрямами Стратегічного  плану розвитку є:

1. Забезпечення умов для  добровільного виконання вимог  податкового законодавства платниками  податків та забезпечення повного,  своєчасного надходження законодавчо  встановлених в Україні податків  та зборів (обов’язкових платежів) шляхом:

• удосконалення податкового законодавства;
• спрощення механізму обчислення податків;
• уніфікації форм податкової звітності та вдосконалення інструкцій щодо їх заповнення;
• впровадження вдосконаленої системи адміністрування податкового боргу платників податків;
• створення системи приймання податкової звітності від платників податків в електронному вигляді;
• вдосконалення контрольно-перевірочної роботи на базі ризико-орієнтованої системи, налагодження системи обміну оперативною та аналітичною інформацією з правоохоронними органами та іншими контролюючими організаціями, податковими органами країн світу з метою забезпечення захисту економічних інтересів України у галузі оподаткування; постійного моніторингу показників діяльності платників податків; диференційованого підходу до організації контролю за діяльністю платників податків.

2.Забезпечення прозорості, компетентності, передбачуваності  та неупередженості діяльності  податкової служби через: 

• надання своєчасних та якісних послуг платникам податків, забезпечення формами податкової звітності, інструкціями щодо їх заповнення;
• надання платникам податків оперативних консультативних послуг та роз’яснень податкового законодавства шляхом створення інформаційно-довідкового центру;
• встановлення взаємовідносин державної податкової служби України із майбутніми платниками податків у школах та інших закладах освіти шляхом розробки та впровадження програми навчання щодо системи оподаткування;
• систематичне висвітлення діяльності органів державної податкової служби шляхом створення системи доведення до громадськості актуальної, достовірної та повної інформації щодо системи оподаткування, стану наповнення дохідної частини бюджетів і державних цільових фондів;
• усунення можливості проявів корупції в органах державної податкової служби шляхом розробки та впровадження програм антикорупційних заходів;
• впровадження програм проведення періодичних опитувань платників податків щодо оцінки їх стосунків з державною податковою службою України та розробку процедури врахування та оприлюднення результатів опитувань;
• впровадження в практичну діяльність ризико-орієнтованої системи та стандартних процедур перевірок до всіх платників податків при організації контрольно-перевірочної роботи.

3. Створення високопрофесійної,  інформаційно розвиненої державної  податкової служби в Україні  шляхом розробки та впровадження  програми розвитку інформаційної  інфраструктури, що передбачає:

• удосконалення процедур, які забезпечують реалізацію функцій органів державної податкової служби України;
• розробку та впровадження нової організаційної структури, побудованої за функціональним принципом;
• створення автоматизованої системи операційної та управлінської діяльності ДПС;
• удосконалення державної системи моніторингу сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), створення управлінської інформаційно-аналітичної системи ДПС України;
• удосконалення системи обліку надходжень до бюджету та функціонування системи приймання податкової звітності в електронному вигляді; уніфікацію звітних форм та формування відомчої внутрішньої звітності; розробку офіційної зовнішньої звітності податкових органів; створення системи контролю за достовірністю звітності податкових органів;
• розробку системи інформаційної взаємодії із Міністерством фінансів України, Міністерством економіки, Міністерством праці і соціальної політики України, Державним Казначейством України, Державною митною службою України, Національним банком України та Державним комітетом статистики України, іншими міністерствами та відомствами;
• підвищення рівня управління персоналом державної податкової служби шляхом вдосконалення системи професійної підготовки і перепідготовки кадрів, впровадження нових механізмів управління персоналом.

Реалізація програми дій  здійснюватиметься за рахунок коштів позики відповідно до Угоди між Україною та Міжнародним банком реконструкції  та розвитку від 4 вересня 2003 року №4698-UA та загального фонду бюджетної програми «Модернізація податкової служби». Крім того, для фінансування реалізації Стратегічного плану розвитку планується залучення коштів Європейського співтовариства в рамках Програми TACIS, міжнародної технічної допомоги, грантів.

Характер та інтенсивність  змін, викликаних впровадженням Стратегічного  плану, відслідковується за допомогою  індикаторів:

1. Показник добровільності виконання платниками податків своїх податкових зобов’язань визначається як співвідношення загальної суми надходжень податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів до суми податків і зборів  до бюджетів та державних цільових фондів, належних до сплати за рік, надходжень по платежах, по яких не подається звітність до органів ДПС, і суми податкового боргу на початок року з урахуванням несплачених реструктурованих сум, пені, фінансових санкцій та відстрочених платежів. Прогресивним вважається збільшення значення індикатора з його поступовим наближенням до 1 (або у відсотках).

2. Показник витрат по виконанню вимог податкового законодавства платниками податків визначається за результатами відповідей платників на наступні запитання: ”Чи вважаєте Ви обтяжливими витрати на: ведення податкового обліку, подання податкової звітності, взаємодію з податковими органами?” і обчислюється як середнє арифметичне відсотків платників, що дали заперечувальні відповіді на ці запитання. Діапазон припустимих значень індикатора – від 0 до 1. Прогресивним вважається наближення індикатора до 1 (або у відсотках).

3. Ймовірність виявлення випадків ухилення від сплати податків та неплатежів визначається як сума зважених питомої ваги платників, що визначили можливість виявлення ухилень від сплати податків як високу, питомої ваги платників, що визначили можливість як середню, а також питомої ваги платників, що визначили можливість як низьку. Прогресивним вважається наближення значення індикатора до 1 (або у відсотках.).

4. Індикатор якості функціонування ДПС при адмініструванні податків та наданні послуг платникам визначається за результатами відповідей платників податків на такі питання:

«Чи можливо досягти однозначного тлумачення податкового законодавства завдяки роз’ясненням та консультаціям податкових органів?»;

 «Чи вважаєте Ви дії працівників податкових органів компетентними?»;

 «Чи вважаєте Ви дії працівників податкових органів доброчесними?»;

 «Чи вважаєте Ви дії працівників податкових органів неупередженими?»;

 «Чи вважаєте Ви дії працівників податкових органів прозорими?».

Значення індикатора обчислюється як середнє арифметичне зважених відсотків платників податків, що дали позитивні відповіді на поставлені питання. Діапазон значень індикатора – від 0 до 1. Прогресивним вважається наближення значення індикатора до 1 (або у відсотках).

Базові і планові значення індикаторів досягнення прогресу реалізації Стратегічного плану розвитку зазначені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 – Базові і планові значення індикаторів досягнення прогресу реалізації Стратегічного плану розвитку