Розробка і організація роботи сортувальної станції

     Тоді  тривалість технічного огляду буде рівна:

       

      t_то = (τ·m)/k_гр +а ,     (2.11) 

     t_то = (0,015·51)/1 +0,04=0,805 год=48хв

     Отже, оптимальним варіантом для обслуговування поїздів, що надійшли у розформування  буде  1 бригада з однією групою оглядачів:

     Ψ=8·0,805/24=0,268

           Інтервал надходження  поїздів рівний:

     I_ср=1440/8=180 хв

     Поїзди  на обслуговування надходять не частіше, ніж йде їхнє обслуговування, тобто  умова (2.8.) виконується.

           Тривалість комерційного огляду можна обчислити за формулою (2.10):

           t_ко= (0,007·51/1)=0,357 год=22хв

     22 хв ≤ 48 хв

     Отже, для комерційного огляду потрібно 1 бригада з однією групою оглядачів.

     Результати  розрахунків внесені до рисунку 2.2. 
 

     2.2 Розробка технологічних  графіків обробки  поїздів, що поступають  у розформування 

     Сформовані  состави переставляються із сортувального  парку в парк відправлення. У процесі перестановки, состави піддаються контрольній перевірці наявності і розташування вагонів у составі. У самому парку виконується технічне обслуговування і комерційний огляд з усуненням виявлених на коліях прийому несправностей. Автогальмова магістраль наповнюється повітрям від стаціонарної мережі після її з’єднання і підключення до пульта централізованої проби гальм.

     

     Документи на поїзди свого формування завчасно, по пневмопошті, пересилаються у  філію СТЦОІД, розташованому у  парку відправлення.

     Послідовність та тривалість операцій по опрацюванню  составів та документів поїздів свого  формування приведені на рисунку 2.3.

     Тривалість  технічного огляду составів буде рівна :

     t_то= 0.015*54/1+0.2*0.2+0.04=0,845год.

     t_то= 0.015*54/2+0.2*0.2+0.04=0,463 год.

     Варіант з кількістю груп 2 не розглядається, тому що не виконуються умови (2.5) і (2.6). Отже, прийнятним вважається варіант  з однією групою ПТО. Завантаження системи обслуговування становить:

     Ψ=12·0,845/24=0,42

     Інтервал  надходження поїздів рівний:

     I_ср=1440/7=206 хв

     Як  видно, поїзди на обслуговування надходять  не частіше, ніж йде їхнє обслуговування, тобто умова (2.8.) виконується.

     Час на перестановку составу в парк відправлення залежить від схеми станції і  взаємного розташування парків, довжини составу, плану, профілю колій.

       
 
 

     При послідовному розташуванні сортувального  парку і парку відправлення, тривалість напіврейса становить: 

t_пер = a +b ·m     ,     (2.13) 

     де a і b – нормативні коефіцієнти для  напіврейсів перестановки,

      (таблиця 2.4.);

     m – склад поїзда у вагонах, m=51 вагонів.

       

     L₁ = 300 м,  L₂ = 850 м,  L₃ = 600 м 

     При довжині перестановки 1650 м (L_пер= 1000+650=1650 м)  a=3,24хв,

     b=0,098 хв.

           Тривалість перестановки становить:

t_пер = 3,24+0,098·51=8 хв

           Тривалість списування номерів вагонів складає: 

      t_спис=0,06·(l_ваг^ср·m)/V_спис≤ t_пер ,   (2.14) 

     де  l_ваг^ср – середня довжина вагона, м; l_ваг^ср=15 м;

     V_спис – реалізована швидкість списування номерів вагонів, км/год; V_спис = 10-12 км/год.

     t_спис=0,06·(15·51)/11= 4 хв

     4 хв<8 хв

     За  даними обчислень можна зробити висновок, що оператор СТЦОІД встигне списати усі номери вагонів, тобто умова (2.14) виконується. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     

     

     2.4 Нормування операцій  на гірці і розрахунок  її  переробної спроможності 

     2.4.1 Нормування елементів гіркового циклу 

     Розформування – формування составів із гірки представляє єдиний процес, у ході якого вагони составів розбірних поїздів направляються на колії сортувального парку, відповідно до плану формування, ПТЄ і спеціалізації колій. Технологічний час на розформування – формування составів на гірці визначається витратою часу: на заїзд гіркового локомотива за составом в парк прийому; насув состава до горба гірки; розпуск состава з гірки; осаджування вагонів з боку гірки на коліях сортувального парку для ліквідації “вікон” між відчепами.

     При послідовному розташуванні парків тривалість розформування, хв: 

                                                   t_роз= t_з+ t_н+t_роз+t_ос,                                       (2.15) 

     де  t_з – час на заїзд гіркового локомотива за составом в парк прийому: 

                                                     t_з = t_з^´´+t_з^´+t_зр+t_вор,                                                          (2.16)  

     де  t_з^´´, t_з^´ - тривалість напіврейсів, хв;

     t_зр – додатковий час на зміну напрямку руху маневрового локомотива, хв;

     t_зр = 0,15 хв;

     t_вор – простій локомотива через ворожість маршрутів (прийом поїздів, забирання поїзних локомотивів); t_вор = 1 хв.

       

     

     

     L₁ = 450 м,  L₂ = 850 м, L₃ = 200 м, L₄ = 420 м 

     Для t_з^´  при l_з^´ = 450+850+200=1500  м      a=2,89 хв.

     Для t_з^´´  при l_з^´´ = 420 м             a=1,32 хв.

     t_з = 2,89+1,32+1,0+0,15=5,36 хв

     В курсовому проекті приймається 6 хв.

     Насув составу з парку прийому визначається по формулі: 

                          t_нас = 1,417+0,0068(l_нас-60)   ,       (2.17) 

                               t_нас = 1,417+0,0068·(450-60)=4,07 хв (приймаємо 4 хв) 

           Час на розпуск составу  із гірки встановлюється в залежності від типу  сортувальної гірки, її оснащення, припустимої швидкості розпуску по формулі: 

      t_роз  = 0,06·l_ваг·m/V_роз      ,    (2.18) 

     де  l_ваг – розрахункова довжина вагону, м, обумовлена в залежності від частки 4-х і 8-ми вісних вагонів в составах, 

      l_ваг = α₄·l_в⁴ + α₈·l_в⁸    ,     (2.19) 

     l_ваг = 0,95·14,7+0,05·22=15 м

     V_роз – середня швидкість розпуску, км/год, обумовлена в залежності від середньої кількості вагонів у відчепі (таблиця 2.4.1) 

            q = m_с/g      ,    (2.20) 

     де  g – кількість відчепів у составі, g =12 ;

     q = 51/12=4,25

     

     Таблиця 2.5 - Середня швидкість розпуску на гірці

Кількість вагонів у відчепі, q	Швидкість розпуску на гірці, км/год
	механізована
4,25	8,91

 

     t_роз  = 0,06·15·54/8,91=6хв

                 Час на осаджування вагонів з боку гірки, хв: 

                                         t_ос  = 0,06·m     ,                       (2.21) 

     t_ос  = 0,06·51=3,4хв хв (приймаємо 4хв) 

                 Тривалість розформування  дорівнює: 

     t_розф =6+4+5+4=19хв

           Закінчивши осаджування, локомотив повертається за новим  составом. При цьому довжина напіврейса, а отже і його тривалість збільшується на розмір l₄. Тоді 

     l¹₃ = l₄+l₁+l₂+l₃= 1500+420=1920 м

     а=3,84

     t^ос_з = 3,84+1,1+0,15+1,0=5,98 хв=6хв 

     2.4.2. Переробна спроможність гірки 

           Переробна спроможність сортувальної гірки, ваг.: 

                                   m_пер = (1440-T_пост)/t_г·m>m_пер  ,  (2.22)

     

     

     де  T_пост – час технологічних перерв і зайнятості гірки додатковою роботою протягом доби, коли вона не виконує розформування составів, (60-150 хв);

     t_г – розмір гіркового інтервалу, хв; 

      t_г = Т_ц / n_ц ,             (2.23) 

     де  Т_ц – тривалість гіркового циклу, час від одного осадження до наступного, хв;

     n_ц - кількість составів розформованих за один цикл;

     m_пер – кількість вагонів,  які надійшли в розформування;

           У вільний від  розформування составів час, гірка  має резерв часу для виконання інших операцій (осаджування, закінчення формування, повторне сортування та ін.)

           Для встановлення значення Т_ц потрібно побудувати технологічний графік роботи гірки.

     Графік  роботи гірки при роботі одного локомотива

       

     Гірковий  технологічний інтервал:

     t_г =45/3=14хв = 0,23 год

     Повинна виконуватися умова 

     I_ср>t_г      (2.24)

     

     Якщо  середній інтервал прибуття дорівнює 206 хв, умова (2.24) не виконується.

     Переробна спроможність гірки: 

     m_пер = (1440-150)/14·54> 5252 

     Це  значення порівнюється з даними таблиці 1.2. Надходить 82 поїзди, що становить 5252 вагонів, а гірка, при роботі одним локомотивом може переробити 3583 вагонів за добу, отже, необхідно збільшити її переробну спроможність.

     Для цього необхідно знайти переробну  спроможність гірки при роботі двох локомотивів.

     Графік  роботи гірки при двох локомотивах

     

       З поданого графіка тривалість гіркового  циклу дорівнює 28 хв. Гірковий технологічний  інтервал:

     t_г = 23/3=9 хв

           Умова I_ср>t_г виконується (0,32>0,16 год)

           Переробна спроможність гірки становить:

     m_пер = (1440-150)/9·54 =  7881.

     Отримана  переробна спроможність гірки вище кількості вагонів, які надійшли у розформування. (5252 вагонів).  Це означає, що для стійкої роботи гіркової системи доцільно використовувати  два локомотива.

     

     

     2.4.3 Рекомендації по підвищенню переробної спроможності гірки 

     Базуючись на аналізі заданої схеми станції (рисунок 1.1) і результатами розрахунків, отриманих в попередньому пункті, робимо висновок про необхідність збільшення переробної спроможності гірки шляхом введення в роботу другого гіркового локомотива.

     Була  знайдена переробна спроможність гірки  при роботі двох локомотивів. Для  цього розроблений графік роботи гірки при двох локомотивах. При  його побудові велику увагу приділено  питанню забезпечення безпеки руху з обліком реальної конструкції горловин і можливості паралельного виконання  маневрових пересувань. Графік відображає весь цикл операцій на гірці.