Формирование системы обеспечения экономической безопасности сферы туризма

     Туристский  потенциал украинских рекреационных  зон и уникальных мест огромен, однако на сегодняшний день уровень планирования и организации развития туризма  является неудовлетворительным и угрожает экологической и экономической  безопасности населения страны, а  также безопасности туристов. Изучение опыта и результатов развития международного туризма показывает, что планирование его на всех уровнях  является обязательным условием обеспечения  его успешного развития и управления. Отсутствие планирования развития туризма  может стать причиной нежелательных  последствий для дестинаций и снизить уровень безопасности развития туризма.

     Таким образом, для обеспечения экономической  безопасности туристских дестинаций (рекреационных зон), учитывая принятый в данном исследовании подход к достижению экономической безопасности, необходимым шагом в целях построения эффективной системы социо-эколого-экономической безопасности туристских дестинаций является разработка стратегий устойчивого развития туризма для туристских зон.

     Для разработки стратегии устойчивого  развития туризма в дестинации такие принципы, как определение пределов развития туризма и минимизация рисков, а также, возможно, приравнивание устойчивости и безопасности помогут сделать процесс стратегического планирования в туризме более эффективным и обоснованным.

    Методика  разработки стратегии устойчивого  развития туризма для дестинации должна включать:

• общие подходы к планированию туристского развития на основе принципов устойчивого развития туризма;
• цели и задачи развития туризма, корректируемые в течение долгого времени в свете достигнутых результатов и изменяющихся обстоятельств;
• оценку культурных и природных ресурсов, условий окружающей среды в дестинации (состояние воздуха, воды и т.д.), включая нынешнее состояние и способность к изменению в будущем;
• анализ туристского потенциала (в т.ч. этнографические особенности, народные промыслы и др.) и современного состояния туристской сферы данной территории;
• сбор и оценку данных об относительном вкладе туризма в экономику региона, количестве предоставляемых рабочих мест, влиянии внешних факторов (тенденции рынка, анализ конкурентов, изменение окружающих природных условий, и т.д.);
• оценку пропускной способности инфраструктуры туризма;
• всесторонний анализ экономических, экологических, социальных последствий развития туризма для дестинации;
• оценку существующих стратегий развития туризма и мер их осуществления;
• оценку эффективности совместной работы всех заинтересованных сторон и выявление преграды на пути к более тесному сотрудничеству;
• проведение консультаций с местным сообществом по основным положениям разрабатываемой стратегии;
• социально-экономические показатели и оценку социально-экономической эффективности реализации программных предложений с указанием ориентировочных потребностей в инвестициях и сроков их окупаемости, возможных источников финансирования, ожидаемых доходов и прибыли.

Меры  по повышению экономической  безопасности сферы туризма

Включают следующее:

1. Повышение конкурентоспособности туристских дестинаций на внутреннем и международном рынках:

• повышение качества туристских товаров и услуг;
• улучшение качества обслуживания и условий труда;
• создание благоприятной деловой среды;
• развитие бренд-менеджмента;
• повышение уровня безопасности туристов и местных жителей;
• формирование профессиональных кадров в сфере туризма.

2. Развитие внутреннего и въездного туризма.

3. Сокращение сезонности спроса:

• развитие внесезонных видов туризма (социального, делового, лечебного, событийного)
• развитие зимних видов туризма 

4. Использование в процессе производства туристской услуги продуктов и товаров местного производства.

5. Устойчивое развитие туризма:

• Сохранение природного и культурного наследия
• Поддержание процветания сообщества и улучшение качества жизни в условиях активного развития туризма.
• Уменьшение использования природных ресурсов и производства отходов
• Развитие качественной экологически дружественной туристской инфраструктуры

6. Разработка стандартов безопасности всех услуг, входящих в состав тура, и личной безопасности туриста.

Зачем нужна устойчивая управленческая структура?

Для достижения необходимых условий экономической безопасности развития сферы туризма в Украине и эффективного управления дестинацией необходимо создание эффективной управленческой структуры, в пределах которой различные интересы всех заинтересованных сторон могли бы пересекаться, способствуя сотрудничеству и эффективному руководству.

      Таким образом, в первую очередь в целях  обеспечения личной безопасности туристов и местных жителей необходима эффективная координация деятельности следующих структур: Министерство культуры и туризма Украины, Министерство Украины по вопросам чрезвычайных ситуаций и по делам защиты населения от последствий Чернобыльской катастрофы, Министерство иностранных дел Украины, Министерство финансов Украины, Министерство внутренних дел Украины, Министерство образования и науки Украины. Также, туристское деловое сообщество, объединения туриндустрии, туроператоры, территориальные торгово-промышленные палаты, электронные и печатные средства массовой информации. 

Зачем нужны меры по минимизации  рисков?

         Минимизация рисков является одним из направлений повышения экономической безопасности. Туристские риски могут весьма существенно корректировать уровень туристской активности в дестинации, и, следовательно,  экономические результаты туристской деятельности. В связи с этим  риск – это мера возникновения опасности в отношении субъектов и объектов туристского рынка, ведущей к потерям различного типа (экономическим, социальным, экологическим).

     Формирование  системы управления рисками в  туристско-рекреационном комплексе  является актуальным направлением в  научных исследованиях и может  послужить эффективным инструментом решения проблем экономической  безопасности в туризме.

      Проблемы  минимизации туристских рисков необходимо развивать во взаимосвязи с видами, размером и оценкой возможного ущерба. На количественном уровне туристский риск определяется как возможная  величина материальных и финансовых потерь, возникающих на туристских предприятиях и в их взаимоотношениях с туристами.  

Вклад  автора  в  проведенное  исследование

Личное  участие автора состоит в определении  целей и задач диссертационного исследования, поиске источников информации, выборе и изучении объекта и предмета исследования. Теоретические и методические положения, практические рекомендации и выводы являются результатом практической работы и исследований автора.

     Автором показана актуальность темы исследования, критически проанализирован понятийный аппарат теории безопасности, изучена  нормативно-правовая база, классификация, проблемы экономической безопасности в Украине. В работе проанализированы особенности развития туризма в  Украине, дана оценка современному состоянию туризма и существующих проблем в этой сфере, изучены компоненты экономической безопасности сферы туризма.

     Предложены  методики разработки стратегии устойчивого развития туризма и оценки уровня риска для дестинаций. Автором разработана классификация туристских рисков, обоснован вывод о том, что управление рисками в туристско-рекреационном комплексе является эффективным инструментом решения проблем экономической безопасности.

Анализ  последних  публикаций

Теоретическим вопросом экономической безопасности  предприятия в туристической и проблемам её обеспечения посвятили свои исследования украинские и русские ученые:

О.В. Арефьева, Ю.В. Бабанова , Л.С. Будович, С.О. Грунин, В.В. Домарев,

А.В. Кашин, Г.В. Козаченко, О.М. Ляшенко, С.М. Мищенко, Є.А. Олейников, О.А. Полушкин , О.І. Судакова, В.Л. Тамбовцев. Вопрос разработки системы и формирование механизмов экономической безопасности (особенно на уровне предприятия) исследовали В.М. Геец, М.О. Кызым, Т.С. Клебанова, О.І.Черняк. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
 
 
 
 
 

ФОРМУВАННЯ  СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ  БЕЗПЕКИ СФЕРИ ТУРИЗМУ 

Спеціальність - Міжнародний туризм 
 
 

АВТОРЕФЕРАТ

Василенко Олена Юріївна 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Запоріжжя 2011

Актуальність теми дослідження

 
          Економічна безпека складає найважливішу частину національної безпеки і є фактором, що забезпечує успішний розвиток держави. У сучасних умовах все більше значення з точки зору економічної безпеки національної економіки набуває індустрія туризму. Проблема економічної безпеки Україна є для вітчизняної науки щодо нової - вона стала предметом дослідження з кінця 80-х - початку 90-х років, однак, з цього часу досить активно досліджується як вченими, так і на державному рівні. Концептуальні розробки цієї проблеми періодично фіксуються в різних законодавчих, виконавчих та інших державних документах. Туризм в Україні визнаний на державному рівні пріоритетною сферою національної економіки. Володіючи багатими культурно-історичними та природними ресурсами, країна стоїть перед проблемою створення сучасної індустрії туризму, здатною залучити іноземних і вітчизняних туристів. Рішення цілого ряду економічних, організаційних, соціальних, правових проблем має сприяти піднесенню сфери туризму в нашій країні, збільшення її внеску в національну економіку, підвищенню її рейтингу у світових показниках туристських прибуттів. 
            Слід зазначити, що вивчення сфери туризму в аспекті економічної безпеки є важливим питанням розвитку туризму, оскільки туризм робить глибокий як позитивне, так і негативний вплив на людей, економіку та навколишнє середовище. У зв'язку з цим однією з первинних завдань при визначенні стратегії розвитку туризму - уточнити значення цієї галузі для національної економіки в аспекті економічної безпеки.

           В даний час економічної наукою не запропоновано комплекс методичних підходів до безпечного розвитку сфери туризму в сучасних умовах, в першу чергу, враховуючи специфіку цього виду діяльності, не розглядається безпека розвитку туризму як комплексної соціо-еколого-економічної системи, здатної виступити як загрозою, так і «точкою росту» для економіки приймаючих дестинаций. Не розкритими залишаються основні теоретичні аспекти в дослідженні економічної безпеки щодо сфери туризму, не склалося чітких визначень ключових понять і класифікацій окремих явищ. 
Неготовність національної туристської індустрії не тільки планувати ризикові ситуації, а й оперативно реагувати на їх виникнення робить розробку методичних основ підвищення економічної безпеки розвитку туризму в Дестінація Україні особливо актуальною в сучасних умовах. 
Таким чином, питання безпеки сфери туризму в країні є надзвичайно важливими на сьогоднішній день, в тому числі проблеми безпеки окремо взятих туристських дестинаций, так і туристської галузі в цілому, вирішення яких є основою подальшого розвитку індустрії туризму в країні. 
            Однак, ступінь розробленості галузевих аспектів у стратегії забезпечення національної економічної безпеки, у тому числі такого життєво важливого галузевого комплексу як туристично-рекреаційна сфера, ще відстає від потреб сучасної вітчизняної практики. Питання забезпечення безпечного розвитку галузі досліджені недостатньо, що не дозволяє давати оперативні відповіді і пропонувати конструктивні і своєчасні рішення численних практичних проблем, що існують у цій сфері. 
            Цілий ряд аспектів функціонування туризму в умовах економічної безпеки залишається недостатньо вивченим. Деякі з них не стали в достатній мірі предметом глибокої теоретичної опрацювання.

             Актуальність і недостатня ступінь розробленості проблем забезпечення економічної безпеки розвитку індустрії туризму України вимагають, щоб вони стали об'єктом спеціального наукового дослідження, в якому теоретичні аспекти поєднувалися б з практичними, і були б спрямовані на підвищення ефективності функціонування галузі туризму в цілому.

             Метою  статті є формування ефективної системи підвищення економічної безпеки розвитку індустрії туризму в цілому і окремих туристських дестинацій  на основі використання підходів і. 

Що  таке економічна безпека?