Класифікація лікувальних грязей

     Температурний (термічний) фактор різнобічно впливає на організм і відіграє важливу роль у механізмі впливу мінеральних вод і лікувальних грязей. Перші у вигляді ванн найчастіше застосовуються при 37-35°С, а другі - при 40-44°С.

     Основним  місцем прикладання теплової дії  бальнеотерапевтичних процедур є шкіра, оскільки вона є так званою пойкілотермною оболонкою, перешкоджає поширенню тепла всередину організму і сприяє збереженню внутрішніми органами постійної температури. Поверхневий шар організму товщиною близько 2-3 см, як показали спеціальні дослідження, в значній мірі змінює температуру в залежності від температури зовнішнього середовища або діючого фактора, який стикається з шкірою.

     Як  водо-, так і грязелікувальні процедури  перш за все супроводжуються змінами  температури шкіри. Після ванни температури 37°С тривалістю 15хв. температура шкіри підвищується на 0,7-2,2°С. Виразність температурних зсувів залежить від фізико-хімічного складу ванни. Найбільше підвищення температури спостерігається в хлорних натрієвих ваннах, дещо менше - в сульфідних, азотних і радонових, найменше - у вуглекислих і кисневих. Після ванн температура шкіри порівняно швидко (через 5-20 хв.) повертається до вихідних значень. Тільки після сульфідних ванн зниження температури шкіри відбувається значно повільніше.

     При грязьових аплікаціях (температура 40-46°С) температура шкіри підвищується на 1,5-2,5°С, а внутрішня температури  тіла може змінюватись на 0,5-0,7°С. Як і при прийманні мінеральних  ванн, температурні зміни після грязелікування в певній мірі залежать від типу використовуваної грязі. Швидкий і найзначніший підйом температури дають сапропелі, майже такий самий - намулові грязі і значно менший підйом спостерігається при використанні аплікацій з торфу.

     Зміни температури шкіри і суміжних з нею шарів, які відбуваються при водо- і грязелікуванні, супроводжуються безпосередніми рефлекторними і гуморальними ефектами, які доповнюють і корегують один одного. Внаслідок безпосередньої дії температурного фактора збільшується активність ферментів і швидкість біохімічних реакцій, підвищуються місцеві обмінні процеси. Одним з проявів цього процесу можна вважати прискорення регенерації тканин. Підвищення температури шкіри може сприяти вивільненню і посиленню синтезу біологічно активних речовин.

     Таким чином, в основі впливу мінеральних вод і лікувальних грязей на організм лежать місцеві зрушення, викликані безпосереднім впливом механічного, температурного і хімічного факторів на шкіряні покриви і слизові оболонки людини, і складна пристосувальна реакція, що розвивається по нервово-рефлекторному і гуморальному механізмах внаслідок подразнення термо-, механо-, баро- і хеморецепторів, утворення біологічно активних речовин. У кінцевому результаті за рахунок наведених механізмів послаблюються патологічні зрушення, зникають або зменшуються прояви хвороби, стимулюються компенсаторні реакції, підвищуються пристосувальні можливості організму і відновлюються порушені хворобою функції, покращується загальне самопочуття. На фізіологічну і лікувальну дію бальнеотерапевтичних процедур, крім дозиметричних параметрів, сильно впливають індивідуальні особливості організму, його реактивність, вихідний стан різних фізіологічних систем, вік, стать, професія, зовнішні умови, за яких здійснюється вплив. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ЛІТЕРАТУРА

1. Цафрис П.Г., Кисилев В.Б. Лечебные грязи и другие природные теплоносители. М., «Высшая школа», 1990. -127с.
2. . Кривобокое С.А. Курорт Пуща-Водиця. К., "Здоров'я", 1978.-80с.
3. . Новицький Г.А. Лечение больных на курорте Хмельник. К., "Здоровье", 1978.-136с.
4. . Сирота Г.А. Крым - здравница Всесоюзная. Симферополь, "Таврия", 1980.-128с.
5. . Шиманко Н.Г. Курорт Трускавец. - К., «Здоров'я», 1980.-158с.
6. . Мироненко В.М. Курорт Любінь Великий. - К., -«Здоров'я», 1979. - 128с.
7. . Викова Л.М. Курорти Закарпаття. К., "Здоров'я", 1985. -80с.
8. . Денисюк В.Г. Курорт Моршин. - К., "Здоров'я", 1980. - 136с.
9. . Микола Домашевський, Нестор Библюк. Історія Гуцульщини. Том IV. Львів.: "Логос". -1999.
10. . Курортология и физиотерапия (руководство) под ред. В.М.Боголюбова: в томах. Т.1 - М.: Медицина, 1985. 560с, ил.
11. . Справочник по курортологии и курортотерапии (под ред. проф. Ю.Е.Данилова, проф. П.Г.Цафриса). М.: Медицина, 1973.-646с.