Запорізький рекреаційний ринок для дітей і підлітків

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Марта 2012 в 18:09, курсовая работа

Краткое описание

Актуальність теми. У дитячому році закладаються основні людські фізичні і психічні якості, і тому слід особливо турбуватися про підростаюче покоління, адже саме воно у майбутньому вступає на ринок праці і бере безпосередню участь у створенні суспільного продукту. Сьогодні питання зростання здорового підростаючого покоління стоїть особливо гостро, адже погана екологія, недостатній рівень медицини і економічної забезпеченості впливають на вирішення цієї задачі не найкращим чином. Саме для цього необхідний розвиток дитячої рекреації, яка дозволяє вирішити ці питання.

Содержание работы

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДИТЯЧОЇ РЕКРЕАЦІЇ
4
6
1.1 Сутність і поняття дитячої рекреації та склад її послуг
6
1.2 Діти як специфічний сегмент ринку рекреаційних послуг
1.3 Структурні складові дитячої рекреації та їх змістовне наповнення
РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ РЕКРЕАЦІЙНОЇ ПОСЛУГИ
7
10
15
2.1. Основний набір послуг та їх характеристики
15
2.2. Основні цикли рекреаційних занять
20
2.3. Процес організації послуги
23
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ОЗДОРОВЧОЇ РЕКРЕАЦІЇ В ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ
3.1 Основні фактори розвитку галузі
3.2 Загальна характеристика природних ресурсів Запорозької області
3.3 Сучасна оцінка функціонування курортно-оздоровчих закладів області
ВИСНОВКИ

26
26
29

37
46
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Содержимое работы - 1 файл

Запорізький рекреаційний ринок для дітей і підлітків.docx

— 304.86 Кб (Скачать файл)

У 2010 р. разом із місцевими органами виконавчої влади було розпочато складання Реєстру закладів курортно-рекреаційної сфери. За попередніми даними їх число в регіоні складає близько 550.

Значну  роль у організації оздоровлення та відпочинку відіграють суб’єкти туристичної діяльності регіону; на 31.12.2010р. їх зареєстровано 127. Ними внесено до бюджету області 2460,274 тис. грн., в тому числі кошти за реалізацію путівок.

З метою  координації дій при управлінні культури і туризму створено обласну  науково-методичну раду з питань курортів та туризму. Її робота була спрямована на вирішення актуальних проблем курортно-туристичної галузі, подальший розвиток туристичної та екскурсійної діяльності на території області, забезпечення мешканців регіону і туристів якісними туристсько-екскурсійними послугами, підвищення рівня професійної майстерності екскурсоводів, гідів-перекладачів, менеджерів з туризму.

З метою  подальшого розвтку курортно-туристичної  інфраструктури регіону ТОВ “Запорізький експоцентр” за сприяння управління культури і туризму облдержадміністрації 20 –22 квітня 2010 р. було проведено ІІІ спеціалізовану міжрегіональну виставку “Відпочинок. Туризм.

Курорт-2009”. У квітні 2010 р. за сприяння Міністерства культури і туризму України проведена IVспеціалізована міжрегіональна виставка “Відпочинок. Туризм. Курорт-2010”, на якій булопродемонстровано досягнення галузі.

Райони  та міста області активно сприяють туристичному розвитку краю, розуміючи, що саме цей напрямок діяльності дозволить відкривати нові соціально-культурні об’єкти для туристів і, як результат, забезпечити створення нових робочих місць, призупинити виїзд молоді у місто тощо.

На території  області вперше за останні роки збільшилась  кількість санаторно-курортних (оздоровчих) закладів тривалого перебування. В минулому оздоровчому сезоні їх кількість становила 209, що на 5,6 % більше проти 1995 р. та на 23,7 % - проти 2001/2002 оздоровчого року. . Порівняно з попереднім оздоровчим сезоном кількість оздоровлених протягом тривалогочасу збільшилась на 31,4 %, кількість осіб, які відпочивали протягом одного-двох днів – на 54,7 %. При збільшенні загальної кількості оздоровлених збільшилась і кількість оздоровлених дітей. Так, в закладах лікування та відпочинку, що знаходяться на території області, за оздоровчий сезон 2002/2003 рр. покращили стан здоров’я та відпочили 44,8 тис. дітей віком до 17 років, з них 35,5 – до 14 років. Влітку 2003 р. в області в оздоровчих таборах відпочило 115,2 тис. дітей, з них у позаміських – 60,3 тис. Особлива увага надавалася дітям, які потребують соціального захисту.

З кожним роком збільшується кількість туристів Запорізької області, у тому числі  тих із них, метою відвідування яких були відпочинок та лікування. Зростає також питома вага дітей серед туристів: якщо у 1999 р. їх було 5,6 %, то у 2001 – 13,9 %, а у 2002 – 14 %. Статистика подана в таблиці 2.1:

З приведених даних видно, що в останні роки спостерігається збільшення кількості оздоровлених, охоплених організованим відпочинком (в санаторних закладах і закладах відпочинку), як дорослих, так і дітей, а також громадян, які скористалися послугами туристичних організацій.

Таблиця 2.1

Розподіл  туристів за метою відвідування та віком

 

Проведена робота із створення Національного  природного парку “Приазовський”: попереднє погодження включення земельних та водних ділянок до складу Національного природного парку “Приазовський” на територіях Мелітопольського, Якимівського та Приазовського районів.

Розпочата робота із створення регіональних ландшафтних  парків місцевого значення “Приморський” загальною площею 2,4 тис. га та “Надбердянський степ”–площею 1,5 тис. га на території Бердянського району. Проводиться робота із створення та розширення територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого та загальнодержавного значення площею близько 1 тис. га. Законом України від 11.01.2005 р. № 2305-ІV “Про оголошення природних територій м. Бердянська Запорізької області курортом державного значення” м. Бердянську надано статус курорту державного значення.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ОЗДОРОВЧОЇ РЕКРЕАЦІЇ  В ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ

 

3.1 Основні фактори розвитку галузі

 

В цілому стан розвитку сфери туризму та курортів у регіоні характеризується такими основними чинниками:

− недостатнім  рівнем усвідомлення населенням та органами, що здійснюють регулювання у сфері туризму і діяльності курортів, ролі та значення туризму для соціально-економічного розвитку регіону;

− відсутністю  сформованих туристичних ресурсів та цілісної системи їх раціонального використання, невизначеністю напрямів їх освоєння та розвитку, неефективним і позазаконним використанням унікальних природних та історико-культурних ресурсів;

− відсутністю  ефективної системи захисту прав та інтересів туристів, забезпечення безпечних умов на об’єктах туристичних відвідувань і за напрямами туристичних маршрутів, своєчасного надання усіх видів невідкладної допомоги особам, які постраждали під час подорожі;

− відсутністю  сприятливих умов для розвитку індустрії  туризму, регіональної інвестиційної політики у сфері туризму і діяльності курортів, неналежною підтримкою розвитку пріоритетних видів туризму, зокрема, в’їзного та внутрішнього туризму, сільського, екологічного туризму;

− руйнацією  системи соціального туризму, практичною недоступністю туризму для малозабезпечених верств населення, дітей, молоді, осіб похилого віку та з обмеженими фізичними можливостями;

− відсутністю  належного прогнозування та планування розвитку туризму, параметрів туристичного потоку відповідно до наявних ресурсних можливостей, потреб населення та економіки держави, фінансового забезпечення Програми розвитку рекреаційно-курортного комплексу та туризму в Запорізькій області до 2010 р.;

− недосконалістю організаційно-правових та економічних  механізмів реалізації державної політики у сфері туризму і діяльності курортів в регіоні, слабкою міжвідомчою координацією та взаємодією між органами державної влади та місцевого самоврядування;

− відсутністю  цілісної та комплексної системи  управління туристичними ресурсами, різним відомчим підпорядкуванням туристичних ресурсів, відсутністю спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань діяльності курортів;

− недостатнім  нормативним, методичним та інформаційним  забезпеченням діяльності органів місцевого самоврядування, громадських організацій та суб’єктів підприємницької діяльності у сфері туризму і діяльності курортів;

− недостатнім  за кількісними, якісними параметрами  та за структурою рівнем науково-методичного та кадрового забезпечення, зокрема у сфері управління на державному та місцевих рівнях.

До основних позитивних чинників можна віднести:

− бачення  концептуальних засад розвитку туризму  і курортів, до втілення яких долучилися усі території Запорізької області;

− визначені  пріоритетні напрями розвитку галузі, викладені у Програмі розвитку рекреаційно-курортного комплексу та туризму в Запорізькій області до 2010 р.;

− початок  реалізації Заходів щодо розробки та впровадження інвестиційного проекту розвитку туризму і курортів в Запорізькій області;

− наявність  дорадчих органів: науково-методичної ради з питань розвитку туризму і курортів, Регіональної ради з координування туристичної та курортної діяльності, робочої групи з питань розробки та впровадження інвестиційного проекту розвитку туризму і курортів у Запорізькій області;

− збільшення числа суб’єктів туристичної  діяльності регіону ( на 31.12.2010 р. їх зареєстровано 127, у 2010 р. ними внесено до бюджету області 2460,274 тис. грн., в тому числі кошти за реалізацію путівок);

До негативних чинників, які перешкоджають подальшому розвитку туризму, комплексному санаторно-курортному оздоровленню населення та перетворенню області на туристично-екскурсійний центр, належать:

− відсутність  цілісної системи державного управління туризмом і курортами в області;

− повільні темпи зростання обсягів інвестицій у розвиток матеріальної бази туризму області;

− відсутність  відповідних об'єктів для розвитку туристичної діяльності в сільській місцевості;

− невідповідність  переважної більшості туристичних, курортних закладів міжнародним стандартам;

− тенденція  скорочення кількості підприємств  готельного господарства;

− незадовільний  стан туристичної, сервісної та інформаційної  інфраструктури курортних зон області;

− незбалансованість  соціальної та економічної ефективності використання рекреаційних ресурсів та необхідністю їх збереження;

− відсутність  інноваційних проектів та наукових досліджень з питань розвитку туризму і курортів;

− недостатня забезпеченість туристичної і курортної  галузі висококваліфікованими спеціалістами;

− недосконалість бази даних стосовно об'єктів туристичної  та курортної сфер;

− недостатня реалізація наявного рекреаційного  та історико-культурного потенціалу;

− низькі темпи процесів модернізації застарілої курортно-рекреаційної та туристичної інфраструктури та залучення інвестицій в їх розвиток;

− стійке зниження кількості населення;

− надмірний  податковий тиск на підприємства галузі;

− низький  рівень маркетингових досліджень у  сфері туристсько-екскурсійної та санаторно-курортної діяльності, слабкість її інформаційно-рекламного забезпечення на внутрішньому і, особливо, зовнішньому ринках, недоліки територіальної організації туристсько-екскурсійних маршрутів та інформаційної інфраструктури.

Головна проблема розвитку – конфлікт між  багатим потенціалом історико-культурних, природно-рекреаційних ресурсів та техногенним перевантаженням регіону, внаслідок якого ресурсний потенціал не може бути максимально використаний.

Головна проблема в структурі управління –- розподіл координуючих функцій між  багатьма управліннями: з питань фізичної культури, спорту та туризму облдержадміністрації, Державне управління екології та природних ресурсів Запорізької області, управління з питань охорониздоров’я; освіти і науки; культури тощо.

 

3.2 Загальна характеристика природних ресурсів Запорозької області

Запорізька область має дуже вигідне географічне положення, сприятливі кліматичні умови, багатий  рослинний та тваринний світ, унікальні  природні ландшафти, історичні та культурні  природні пам’ятки.

Запорізька область розташована  на південному сході України, між 46015 і 48008 північної широти та 34010 і 37015 східної довготи. Область займає площу 27,2 тис. км2. Географічне положення області вигідне. Воно має великі власні енергетичні ресурси. Вона знаходиться поблизу великих ринкових та морських шляхів.[40]

Територія має в цілому рівнинну поверхність, але на ній помітно  виділяється підвищення та зниження. Найбільш підвищена місцевість на середньо-східній  частині області, так звана Приазовська  височина.

Гіпсометричне Приазов’є являє  собою плато, поверхня його хвиляста з нахилом убік Азовського моря. На узбережжі Азовського моря розвинені  зсувні утворення і ерозійні явища, спричинені дією наземних і підземних  вод, для цього району характерна активна геологічна діяльність моря. Вона виявляється в інтенсивному руйнуванні берегового уступу і просуванні моря в бік суші, цим пояснюється  і утворення лиманів у гирлових частинах Приазовських рік. В наслідок акумулятивної діяльності моря виникло  ряд кіс: Бердянська, Обіточна, Федотова.[16]

Приазовська берегова рівнина західніше  р. Молочної переходить у Причорноморську, яка в північно-східному напрямі  зливається із Запорізькою внутрішньою  рівниною. Запорізька внутрішня рівнина  межує з південно-східними окраїнами  Придніпровської височини, її хвиляста поверхня поступово збільшується в  бік Дніпра. Дніпро, вирвавшись з  тісних гранітних обійм кристалічного  масиву за порогами утворює острів Хортицю. [2]

Так для лікувально-оздоровчого  відпочинку, найбільш сприятлива пересічна  місцевість, так як вона дає відпочиваючим  на прогулянки порівняно невеликі відстані, отримувати навантаження, які необхідні  для тренувань серцево-судинної системи, дихальної системи та опорно-рухового апарату. Це дуже важливе так як на цей час гіподинамія стає однім  з суттєвих пороків міських жителів.

Помірно континентальний, приморсько-степовий клімат Запорізької області характеризується вираженою посушливістю. Випаровування  значно перевищує кількість атмосферних  опадів, річна сума яких у межах  степової зони змінюється від 300 до 450 мм, збільшуючись на північ. [36]

Информация о работе Запорізький рекреаційний ринок для дітей і підлітків