Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне

Припущення про можливість забруднення  підземних вод може бути зроблене:

- при виявленні забруднення  поверхні землі на ділянках  господарської діяльності;

- при виявленні втрат  нафтопродуктів та інших забруднюючих  речовин з ємностей для зберігання, із продуктопроводів та інших  об’єктів;

- шляхом аналізу документації, що стосується поводження із забруднюючими речовинами (сировиною, продукцією, відходами) та на основі показань свідків;

- згідно з даними  аналізів спостережних свердловин  мережі державного та відомчого  моніторингу за станом підземних  вод. 

Встановлення факту забруднення або обґрунтоване припущення про можливість забруднення вважається достатньою підставою для видання  державною екологічною інспекцією припису про проведення еколого-гідрологічних вишукувань з метою визначення масштабів забруднення підземних вод та встановлення винуватця цього порушення.

Фінансування еколого-гідрологічних  вишукувань здійснюється за рахунок  винуватця забруднення підземних  вод або фондів охорони навколишнього  природного середовища з повною компенсацією цих витрат винуватцем.

 

7.2. Визначення  масштабів забруднення

Гідрогеологічні умови є визначальним фактором розвитку процесу забруднення підземних вод, формування ореолу забруднення в місцях розташування джерел забруднення.

Різноманітність гідрогеологічних умов, обмеженість інформації про них на конкретних ділянках, складність процесів руху підземних потоків та перенесення забруднюючих речовин роблять кожний випадок оцінки масштабів забруднення підземних вод самостійним дослідницьким завданням, яке потребує проведення еколого-гідрологічних вишукувань.

Еколого-гідрологічні вишукування  щодо оцінки масштабів забруднення  підземних вод виконуються спеціалізованими організаціями.

Технічне завдання на виконання вишукувальних робіт (видає  організація, яка фінансує роботу) та програма їх виконання (складається виконавцем робіт) узгоджуються з державною екологічною інспекцією.

Оцінка ступеня забрудненості  підземних вод здійснюється шляхом зіставлення їх якості з:

- фоновим станом (за  наявності регулярного моніторингу  підземних вод в районі забруднення або даних про якість підземних вод за межами зони забруднення);

-  нормованими показникам якості  води в залежності від типу підземних вод.

Фонові концентрації речовин визначаються за даними регулярного моніторингу підземних вод в районі забруднення, даних попередніх обстежень або за даними про якість підземних вод за межами зони забруднення.

По завершенню еколого-гідрологічних  вишукувань виконавець передає замовнику  та державній екологічній інспекції  результати досліджень у вигляді  науково-технічного звіту, який,  містить:

- оцінку об’єму забруднених   підземних вод (V, м³);

- оцінку середніх концентрацій  забруднюючих  речовин у об’ємі V⁴, С_i;

а також іншу інформацію, що характеризує стан геологічного середовища і обґрунтовує  представлені дані про масштаб забруднення підземних вод (гідрогеологічні умови підземних водних об’єктів; шляхи надходження забруднюючих речовин у водоносний горизонт; природна захищеність підземних вод в зоні впливу господарських об’єктів і т. ін).

Винуватець  також відшкодовує  витрати на заходи з ліквідації наслідків забруднення, що проведені державою, або ж здійснює ці заходи самостійно відповідно до переліку заходів і графіку їх виконання, узгоджених державною екологічною інспекцією. Розмір вказаних витрат розраховується на основі кошторису заходів з ліквідації.

 

7.3. Розрахунок  розмірів збитків

Збитки визначаються на основі встановленого факту забруднення  підземних вод нафтопродуктами або іншими речовинами та масштабів забруднення, зафіксованих чи встановлених розслідуванням, або оцінених в результаті еколого-гідрологічних вишукувань.

У разі скиду забруднюючих речовин у чистому вигляді, сировини або у складі зворотних вод безпосередньо в підземний водний об’єкт (закачка у водоносний горизонт, скид у колодязь) маса скинутих забруднюючих речовин визначається на основі документів (якщо скид зафіксований) чи за результатами розслідування.

При неможливості встановлення маси забруднюючої речовини вона оцінюється за формулою (13) з використанням даних еколого-гідрологічних вишукувань: 

М_Пi =   V × (С_i – С_Фi ) ×10^-6,              (13)

           

де: М_Пi – маса i-ї забруднюючої речовини, що потрапила в підземні води (т);

V – об’єм води в забрудненій частині водоносного горизонту (м³);

С_i – середня концентрація i-ї забруднюючої речовини у воді (мг/дм³);

С_Фi – фонова концентрація i-ї забруднюючої речовини у воді підземного водного об’єкту (мг/дм³).

У разі відсутності даних  про фонові концентрації для підземних  водних об’єктів, у формулі (13) замість С_Фi використовуються відповідні  ГДК_i для вод господарсько-питного водопостачання.

Визначення об’єму води (V ) в забрудненій частині водоносного горизонту проводиться з використанням формули (14):

         V = F × m × na,              (14)

де:  F — площа забруднення, м²;

m — середня потужність забрудненої частини водоносного горизонту, м;

na — активна пористість водонасиченої товщі, частки одиниці (табл. 15 Додаток 1).

Величина збитків З_п  (грн.), що обумовлена забрудненням підземних вод, розраховується за формулою (15):

З_п = k_інф × К_кат × К_Рп × L × М_Пi × γ_і × К_ні      (15)

де:     К_Рп – регіональний коефіцієнт дефіцитності ресурсів підземних вод  (табл. 16 Додаток 1);

М_Пi – маса i-ї забруднюючої речовини, що потрапила в підземні води (за наявності даних про забрудненість вміщуючи порід враховується також маса забруднюючих речовин у вміщуючи породах);

L – коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод:

для грунтових – 1,0;

для міжпластових безнапірних – 1,3;

для міжпластових напірних (артезіанських) – 1,6.

Позначення інших показників аналогічні тим, що використані у формулі (4). 
 8. РОЗРАХУНОК РОЗМІРІВ ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ, ЗАПОДІЯНИХ ДЕРЖАВІ  ВНАСЛІДОК ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ТА ПІДЗЕМНИХ ВОД СМІТТЄЗВАЛИЩАМИ

 

8.1 Встановлення факту забруднення

Для санкціонованих сміттєзвалищ (полігонів твердих побутових  відходів – ТПВ), техніко-економічне обгрунтуавння, яке одержало позитивний висновок державної екологічної експертизи, факт забруднення підземних вод, обумовлений впливом полігону ТПВ, вважається встановленим, якщо:

а)  в пробах води, відібраних з спостережливих свердловин, що розташовані нижче полігону по потоку грунтових вод, зафіксовано підвищення концентрацій забруднюючих речовин порівняно з пробами води із свердловин, що розташовані вище;

б) зафіксована поява  забруднюючих речовин або підвищення їх концентрацій в колодцях найближчих до полігону ТПВ населених пунктів чи в місцях виклинювання підземних вод на поверхню землі.

Період забруднення  підземних вод, обумовленого впливом  полігону ТПВ, відлічується з моменту  фіксації забруднення підземних  вод до моменту відновлення характеристик їх якості.

Факт забруднення поверхневих  вод вважається таким, що має місце, якщо зафіксовано витік фільтрату (у будь-якій кількості) за межі полігону ТПВ. Період забруднення поверхневих  вод відлічується з моменту фіксації витоку фільтрату за межі полігону до припинення його витоку. Якщо повторний витік зафіксовано на протязі 1 міс., вважається, що  витік був безперервним з моменту його першого виявлення.

Факт забруднення поверхневих  і підземних вод від  несанкціонованих сміттєзвалищ не потребує хіміко-аналітичного чи іншого підтвердження. Період забруднення поверхневих і підземних  вод (періоду впливу сміттєзвалища) відлічується з моменту утворення сміттєзвалища до його ліквідації.

 

8.2. Розрахунок розмірів збитків

 

Збитки, заподіяні державі  внаслідок забруднення поверхневих та підземних вод сміттєзвалищами розраховуються за періоди упродовж усього впливу сміттєзвалища. Рекомендується приймати за  розрахунковий період 1 квартал (3 міс).

У разі встановлення факту  забруднення підземних вод фільтратом полігону ТПВ приймається, що кількість фільтрату, яка надійшла у підземні води за розрахунковий період, еквівалентна кількості фільтрату, що утворився за той же період, незалежно від того, що з урахуванням коефіцієнту фільтрації частина об’єму фільтрату  перейде  у підземні води за межами розрахункового періоду.

У разі встановлення факту  забруднення поверхневих вод (витік за межі полігону і стік його по рельєфу, незалежно від того, чи зафіксоване втікання фільтрату у поверхневий водний об’єкт) і за відсутності даних про забруднення підземних вод, приймається, що кількість фільтрату, яка надійшла у поверхневі води за розрахунковий період, еквівалентна кількості фільтрату, що утворився за той же період.

Якщо зафіксоване  забруднення як поверхневих, так і підземних вод, збитки розраховуються з умови, що весь об’єм фільтрату, що утворився упродовж розрахункового періоду, надходить у підземні води, незалежно від того, чи  витікає частина фільтрату за межі полігону  у вигляді поверхневого стоку.

У разі встановлення факту  забруднення підземних вод фільтратом полігону ТПВ визначається збиток держави за процедурою, описаною в розділі 7. А потім, починаючи з моменту встановлення факту впливу полігону ТПВ на підземні води і до моменту припинення цього впливу, визначаються збитки за кожний розрахунковий період. Об’єм фільтрату, що утворився за розрахунковий період, розраховується  за спрощеною формулою (16):

 

W_ф = 10^-3×Н_оп × S_{П +} W_w - W_фВ    (16)

 

де: W_ф – кількість фільтрату (м³);

Н_оп - сума опадів на території розташування полігону за розрахунковий період (мм) за даними Гідрометцентру;

S_П  - площа діючого полігону ТПВ (м²);

W_w- об'єм  води, витраченої на зволоження сміття (реєструється в робочому журналі ТПВ);

W_фВ  - кількість фільтрату видаленого з полігону ТПВ (вивезеного, знешкодженого, утилізованого) за розрахунковий період (м³).

Маса забруднюючих речовин, що надходить з фільтратом у поверхневі та підземні водні об’єкти  за розрахунковий період, розраховується за формулою (17):

    М_Фi =   W_Ф × С_i × 10^-6,     (17)

де:    М_Фі - маса i-ої забруднюючої речовини, що потрапила у водний об’єкт з фільтратом (т);

W_Ф – об’єм фільтрату за розрахунковий період (м³);

_i – середня  концентрація  i-ої  забруднюючої  речовини   у  фільтраті

(г/м³);

Збитки від забруднення  підземних вод фільтратом сміттєзвалищ (З_Фп, грн.) розраховуються за формулою (18):

З_Фп = k_інф × К_кат × К_Рп × L × М_Фі × γ_і × К_ні                 (18)

 

де маса забруднюючих речовин визначається з використанням формул (16) і (17), а позначення показників аналогічні тим, що використані у формулі (15).

Збитки від забруднення  поверхневих вод фільтратом сміттєзвалищ (З_Фп, грн.) розраховуються за формулою (19):

 

З_а = k_інф × К_кат × К_Р × (М_i × γ_і × К_ні )                        (19)

 

 де маса забруднюючих  речовин визначається з використанням  формул (16) і (17), а позначення інших  показників аналогічні тим, що  використані у формулі (3).

У разі неможливості визначення характеру впливу несанкціонованих смітєзвалищ на водні об’єкти, збитки розраховуються за варіантом забруднення підземних вод (формула 18).

У разі неможливості проведення комплексного дослідження хімічного складу фільтрату  як несанкціонованих сміттєзвалищ, так  і полігонів ТПВ, приймається середньо-статистичний вміст забруднюючих речовин у фільтраті відповідно до табл. 17 (Додаток 1)

 

 

 

Додаток 1

до Методики розрахунку розмірів відшкодування  збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (таблиці 1 –  17)

 

 

Таблиця 1 - Питома маса нафти на 1м² водної поверхні при різному зовнішньому вигляді нафтової плівки (М_ПМП)

 

Зовнішні ознаки нафтової плівки	Маса нафти на 1 м2 водної поверхні, г
1. Чиста водна поверхня без ознак опалесценції (відсутність ознак кольоровості при різних умовах освітлення)	0
2. Відсутність плівки і плям, окремі райдужні смуги, що спостерігаються при найбільш сприятливих умовах висвітлення і спокійному стані водної поверхні	0,1
3. Окремі плями і сірі плівки  сріблистого нальоту на поверхні  води, що спостерігаються при  спокійному стані водної поверхні, поява перших ознак кольоровості	0,2
4. Плями і плівки з яскравими  кольоровими смугами, що спостерігаються при слабких хвилях	0,4
5. Нафта у вигляді плям і  плівки, що покриває значні ділянки  поверхні води, що не розриваються  хвилями, з переходом кольоровості до тьмяної мутно-коричневої	1,2
6. Поверхня води покрита суцільним  шаром нафти, добре видимим на хвилях, кольоровість темна, темно-коричнева	2,4