Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 01 Ноября 2012 в 21:55, практическая работа

Краткое описание

Методика встановлює порядок розрахунку збитків, нанесених державі в результаті порушень законодавства України про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до:
- забруднення чи засмічення водних об'єктів (поверхневих, підземних), у тому числі пов’язаного із аварійним скидом у водний об'єкт забруднюючих речовин у чистому вигляді або у складі зворотних вод, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів;
- забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів;

Содержимое работы - 1 файл

Документ Microsoft Word (4).doc

— 668.50 Кб (Скачать файл)

 

 

2. Оцінка маси  нафти за результатами інструментальних вимірів

 

За результатами інструментальних вимірів оцінюється маса нафти на одиниці площі поверхні води та концентрація розчиненої і емульгованої нафти у забрудненому водному шарі.

Маса нафти, що надійшла у водний об'єкт і має враховуватися при визначенні збитку, розраховується за формулою (3.2):

 

 

МН =  МП + МР       (3.2)

 

де: МП  - маса нафтової плівки (т);

МР - маса  розчиненої та емульгованої нафти (т).

Маса нафти  Мп у плівці визначається по формулі (3.3):

 

МП ´ S ´ 10-6      (3.3)

 

де:  - питома маса нафтової плівки на 1 м2 поверхні води  (г/м2);

S - площа поверхні води, забрудненої нафтою (м2);

 

Маса нафти, що перейшла у водний об’єм у розчиненому і емульгованому стані визначається за формулою (3.4):

 

МР   = h ´ S ´ (СН – Сф) ´ 10-6,     (3.4)

 

де: h – товщина шару  води, забрудненого нафтою (м).

При глибинах менших ніж 10 м, h приймається рівним середній глибині водойми в районі знаходження нафтової плями. Якщо глибина водойми в районі знаходження нафтової плями більша 10 м, то h приймається рівний 10 м;

S - площа забруднення водного об'єкту нафтою (м2), яка може бути визначена:

1) методом експертних  оцінок;

2) інструментальним  методом;

3) методом аерофотозйомки.

СН  – середня концентрація (г/м3) розчиненої і емульгованої нафти в забрудненому об’ємі води під нафтовою плямою, яка визначається за формулою (3.5):

 

СН  = (С1 + С2 + С3)/3,     (3.5)

 

де: С1 , С2 , С3 – концентрація розчиненої  і емульгованої у  воді  нафти  на глибинах 1 м, h/2 і h м, (г/м3);

СФ– фонова концентрація розчиненої і емульгованої нафти у воді даного водного  об’єкту (г/м3).  Визначення  СФ дивись розділ 5.1.

Дані про  фонову концентрацію можуть бути отримані в організаціях, що проводять екологічний моніторинг стану водних об'єктів, або визначаються контролюючими органами   безпосередньо в момент фіксації забруднення за результатами лабораторних аналізів проб води, відібраних поза зоною забруднення. Ці роботи виконуються лабораторією державної екологічної інспекції або іншими атестованими лабораторіями (за заявкою контролюючих органів). Фінансування робіт здійснюється за рахунок забруднювача. 

У разі, якщо фонова концентрація не встановлена, СФ  приймається рівним ГДК нафти з урахуванням призначення забрудненої водойми (табл. 1 Додаток 3).

 

 

3. Визначення маси скинутої нафти на основі експертних оцінок

 

В основі даного методу знаходиться візуальна оцінка товщини нафтової плівки за її зовнішніми ознаками. Метод може застосовуватися за умови, що товщина нафтової плівки не перевищує 1 мм.

Маса нафти  у плівці розраховується за формулою (3.6):

 

МП   =  ´ S ´ 10-6,     (3.6)

 

де:     - питома  маса  нафти у поверхневій плівці (г/м2), яка визначається відповідно до табл. 1 (Додаток 1).

Загальна маса нафти, скинутої у водний об'єкт (МН, т) оцінюється за формулою (3.7):

 

 

МН = МП /(1 - e),      (3.7)

 

де:  МП   - маса нафти у плівці (т);

e - доля нафти, що розчинена і емульгована у воді.

Для  водойм e = 0,15, для водостоків e = 0,11.

1 У зв’язку зі зміною рівня цін в державі, у тому числі й на заходи за різними напрямками природоохоронної діяльності, питомі економічні збитки від забруднення водних об'єктів  (γі), що визначені відповідно до цін на 2007 рік, щорічно будуть змінюватися. Ці зміни враховуються введенням  в розрахункові формули для визначення збитків коефіцієнта інфляції, який встановлюється Законом про державний бюджет. Так, якщо Законом про державний бюджет на 2008 рік встановлена інфляція 12%, то на 2008 рік  коефіцієнт kінф  у формулі (4) дорівнює 1,12. Якщо на 2009 рік буде встановлена інфляція 8%, то величина kінф  у формулі (4) складатиме (1,12×1,08) і т.д.

2 Регулюючий вплив коефіцієнта Кн,  заключається  в тому,  що із збільшенням маси скинутої забруднюючої речовини зростання розміру збитку уповільнюється (але не зменшується!) за рахунок зменшення питомих витрат на ліквідацію наслідків збитку. Наприклад: у ставок із зливовими водами з території хімскладу занесено 1 кг ДДТ (або 50 кг ДДТ). В обох випадках необхідно спустити воду, знищити усю рибу, промити ставок, провести зариблення. Тобто основні витрати, пов’язані з ліквідацією наслідків забруднення, можуть навіть не змінитися, але аж ніяк не збільшаться прямо пропорційно в 50 раз. Такі приклади можна навести стосовно будь-якого забруднення.

,

3Коефіцієнт 1,5 у формулах (5, 7, 8) враховує збільшення шкоди водній екосистемі при самовільному скиді, яке обґрунтовується тим, що дозволені скиди розраховуються з урахуванням асимілюючої спроможності водного об’єкта, а будь-який самовільний скид розглядається як такий, що спричиняє перевищення асиміляційної спроможності водного об’єкта, а отже й завдає більшої шкоди водній екосистемі.

4 У разі, якщо забруднена ділянка водоносного горизонту розбивається за ступенем забрудненості вод на j частин, наводяться відповідні величини об’ємів Vj і середніх концентрацій Сij.

 


Информация о работе Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне