Облік зовнішнеекономічної звітності

     Приватний вищий навчальний заклад України

     Харківський інститут економіки ринкових

     відносин  та менеджменту 
 

     

     КОНТРОЛЬНА  РОБОТА 
З ДИСЦИПЛІНИ 

облік зовнішньоекономічної діяльності 

     Варіант-5 

      
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Виконала:                                                                         студентка 5 курсу

                                                                                               заочного відділення

                                                                                     спеціальність - „Облік і аудит”

                                                                                               Мензатова Х.С

                                           

     Євпаторія  2010 

     ЗМІСТ

 

     МОДУЛЬ I

     1.Дати  письмову відповідь на наступне  питання:

           Іноземна валюта й особливості її обліку. Поняття курсової різниці та відображення її в обліку й звітнотсі

     2.Дати  відповідь на тести

     3.Задача. 
 

     МОДУЛЬ II 

     1.Дати  письмову відповідь на наступне  питання:

     Порядок обліку операцій з давальницькою  сировиною

     2.Задача. 

     Список використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     1. Порядок відображення  операцій в іноземній  валюті 

 

     Порядок відображення операцій в іноземній  валюті в бухгалтерському обліку  визначений нормами П(С) БО 21 "Вплив  змін валютних курсів".

     Згідно  з П(С) БО 21 операція в іноземній валюті- це господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка  спричиняє  проведення розрахунків в іноземній валюті.

     Одним з основних принципів бухгалтерського  обліку і фінансової звітності, який спричиняє особливий порядок обліку операцій в іноземній валюті, є принцип єдиного грошового вимірника.

     Принцип єдиного грошового  вимірника - це принцип, згідно з яким вимірювання і узагальнення всіх господарських операцій здійснюється в єдиній грошовій одиниці - гривні.

     Принцип єдиного грошового вимірника обумовлює перерахунок всіх операцій, відображених в іноземній валюті, в єдиний грошовий вимірник - гривну.

     Для перерахунку використовується валютний курс, встановлений НБУ курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. 

     Коли  підприємство здійснює яку-небудь операцію в іноземній валюті, виникає необхідність первинного визнання активів, зобов’язань, доходів та витрат.

     Первинне  визнання валютної операції здійснюється на дату :

• визнання одержаних активів, в тому числі іноземної валюти, дебіторської заборгованості;
• визнання зобов'язань (кредиторської заборгованості);
• визнання  власного капіталу;
• визнання доходів і витрат.

     У момент первинного визнання операції в іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку у гривнях шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу, що діяв на дату здійснення операції.

     Згодом  валютний курс змінюється, що вимагає  відповідного відображення статей балансу  в іноземній валюті.

     Статті  балансу згідно з нормами П(С)БО 21 підрозділяються наступним чином:

     

       
 
 

     Рис.2.1. - Класифікація статей балансу

     Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи і зобов'язання, які будуть одержані або сплачені у фіксованій (або визначеної) сумі грошей або їх еквівалентів.

     До  монетарних статей відносяться:

     1. Активи

• іноземна валюта (грошові знаки) в касі підприємства;
• іноземна валюта на валютних рахунках підприємства;
• платіжні документи в іноземній валюті, що знаходяться у підприємства (чеки, векселі, акредитиви та ін.);
• цінні папери, виражені в іноземній валюті, якщо вони не враховані як інвестиції (облігації, казначейські зобов'язання);
• фінансові інвестиції в іноземній валюті, якщо їх повернення у валюті гарантоване законодавством країни перебування;
• дебіторська заборгованість, що підлягає погашенню в іноземній валюті .

     2. Власний капітал

• несплачений статутний капітал;

     3. Позиковий капітал

• довгострокові й поточні позики;
• векселі видані, виражені в іноземній валюті;
• довгострокові зобов'язання по міжнародному фінансовому лізингу;
• розрахунки з учасниками в частині заборгованості (зобов'язань) учасникам з виплати дивідендів;
• кредиторська заборгованість в іноземній валюті, що виникла по інших, ніж вказано вище, підставах.

     Монетарні статті при зміні валютного курсу підлягають перерахунку, оскільки вартість грошових коштів в іноземній валюті при зміні валютного курсу теж змінюється. 

        Перерахунок монетарних статей проводять в таких випадках:

     

     

     

     

       
 
 
 

     Рис.2.2. -  Випадки перерахунку монетарних статей

     Немонетарні статті - всі інші статті, які відображають активи чи зобов’язання, які не будуть сплачені у фіксованій сумі грошей або їх еквівалентів.

     До  немонетарних статей слід віднести:

     1. Активи

• основні засоби;
• нематеріальні активи;
• капітальні інвестиції;
• запаси
• дебіторська заборгованість, що підлягає погашенню шляхом отримання товарів (робіт, послуг).

     2. Власний капітал

• статутний капітал;
• резервний капітал;
• додатковий капітал;
• нерозподілений прибуток

     3. Позиковий капітал

• довгострокові й поточні позики, погашення яких буде відбуватися в негрошовій формі.

     Немонетарні статті відображаються на дату складання  фінансової звітності за історичною або справедливою собівартістю, по якій вони зараховані на баланс на дату визнання (здійснення операції) і при зміні валютного курсу перерахунку не підлягають.

     Спеціальні  правила діють  відносно відображення авансів:

     1) Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим  особам в рахунок платежів  для придбання немонетарних активів  (запасів, основних засобів, нематеріальних активів і т. п.) і отримання робіт і послуг, при включенні у вартість цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату сплати авансу.

     2)  Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, одержана від інших осіб в рахунок платежів для постачання готової продукції, інших активів, виконання робіт і послуг, при включенні до складу доходу звітного періоду, перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату отримання авансу.

     Правила бухгалтерського обліку полягають  в тому, щоб не зависити активи й  доходи, тому дебіторська заборгованість, що виникла внаслідок сплати авансу, не повинна збільшуватися при  зростанні курсу національної валюти і знижуватися при зменшенні. Підприємство одержить той же матеріальний або нематеріальний об'єкт незалежно від курсу і врахований він буде за вартістю валюти на дату її отримання, а не на дату оформлення вантажної митної декларації. Те ж правило застосовується також  для визнання доходів по операціях в іноземній валюті. Тобто доходи визнаються в сумі одержаного авансу за курсом на дату його отримання, а не на дату оформлення експортної вантажної митної декларації або підписання акту про виконання робіт (наданні послуг).

     2. Курсові різниці  - поняття, порядок  визначення і відображення  в обліку

     Курсова різниця — це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

     Курсові різниці визначаються тільки за  монетарними статтями балансу.

     Визначення  курсових різниць  за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться :

     - на дату здійснення розрахунків;

     - на дату балансу.

     Залежно від виду діяльності, в ході якої виникають курсові різниці, вони підрозділяються на операційні й  неопераційні: 

     

     

       
 
 
 

     Рис. 2.3. - Класифікація курсових різниць 

     Операційні  курсові різниці  відображають у складі інших операційних доходів (витрат) (субрахунок 714 "Дохід від операційної курсової різниці", 945 "Втрати від операційної курсової різниці") .

     Неопераційні  курсові різниці  відображають у складі інших доходів (витрат) 744 "Дохід від неопераційної курсової різниці", 974 "Втрати від неопераційної курсової різниці", за винятком курсових різниць, що виникають по фінансових інвестиціях в господарські одиниці за межами України. Ці різниці відображають у складі іншого додаткового капіталу (субрахунок 425 "Інший додатковий капітал"). Негативна сума курсової різниці віднімається від суми іншого додаткового капіталу, залишок наводиться із знаком «—».

     Курсову різницю розраховують за наступною  формулою: 

     Р_к = С_м (К_t — К_t—1),         (2.1) 

     де  С_м — сума монетарної статті в іноземній валюті;

     К_t — валютний курс на дату оцінки монетарної статті;

     К_t—1 — валютний курс на дату первинної оцінки монетарної статті.

     Виходячи  з поняття "курсова різниця", можна виділити чотири періоди, за які  здійснюється перерахунок заборгованості в іноземній валюті для визначення курсових різниць. Це періоди між:

• датою відображення операції в бухгалтерському обліку і датою фактичного здійснення розрахунків;
• датою відображення операції в бухгалтерському обліку і датою складання бухгалтерської звітності за звітний період;
• датою складання бухгалтерської звітності за попередній звітний період і датою фактичного здійснення розрахунку;
• датою складання бухгалтерської звітності за попередній звітний період і датою складання бухгалтерського звіту за звітний період.

     Офіційний курс національної грошової одиниці  використовується при здійсненні всіх безготівкових операцій:

1. Купівлі та продажу іноземної валюти.
2. У бухгалтерському обліку всіх операцій, відображених в інвалюті.
3. Розрахунків з бюджетом та митницею.
4. При плануванні та аналізі зовнішньоекономічної діяльності.
5. Ціноутворенні.
6. Складанні оперативної, бухгалтерської і статистичної звітності.
7. Для міждержавних розрахунків.