Контрабанда ювелірних виробів з дорогоцінних металів і коштовного каміння та їх вплив на економіку України

- Проникнення і закріплення на регіональних просторах інших держав;

- Вчинення злочинів транснаціонального характеру;

- Організація діяльності комерційних структур з легалізації злочинних доходів;

- Постійна тенденція до розширення своєї діяльності шляхом встановлення контролю над суміжними територіями і сферами соціального життя;

- Створення комплексу тактичних і стратегічних рішень та їх реалізація в рамках злочинного мінімального ризику при максимальній вигоді;

- Організація системи власної безпеки: контррозвідки, охорони, електронного спостереження, впровадження своїх людей до органів влади і управління;

- Формування та розвиток стійких і розгорнутих контактів з підрозділами митниці та прикордонної охорони для оперативного і безперешкодного використання кордону в обох напрямках;

- Ведення переговорів з іншими злочинними формуваннями, організація синдикатів, укладення договорів і спілок про взаємодію.

II. Кон'юнктура ринку ювелірних товарів з урахуванням контрабандного ввезення товарів

2.1. Світові тенденції розвитку ринку виробів з дорогоцінних металів та коштовного каменю

В умовах глобалізації світової торгівлі з року в рік збільшуються обсяги імпорту та експорту ювелірної продукції через митний кордон України. Чинне законодавство України регулює діяльність підприємств у сфері торгівлі та митного оформлення ювелірних виробів.

Закон України "Про Митний тариф України" містить Митний тариф України – звід ставок ввізного мита. Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. Ввізне мито безпосередньо впливає на  ціну товару або продукції, що імпортується, і, відповідно, на рівень внутрішніх цін у країні. Це безпосередньо відображається на результатах господарської діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

На кон’юнктуру ринку ювелірних виробів впливають також інші платежі, що справляються при митному оформленні товару. Такі як податок на додану вартість (ПДВ) та єдиний збір у пунктах пропуску. ПДВ – непрямий податок на товари й послуги. З метою стимулювання експорту фірмам-експортерам повертається сума ПДВ (при певних умовах). При імпорті ПДВ виступає засобом протекціоністської політики, оскільки його стягнення з імпортованих товарів веде до їхнього подорожчання, підвищуючи тим самим конкурентоздатність товарів і послуг вітчизняного виробництва. Ставка ПДВ на ювелірні вироби при імпорті складає 20 %.

Отже, вивчення закономірностей впливу мита та податків на кон’юнктуру ринку ювелірних виробів в Україні є дуже важливим для прогнозування зміни стану ринку у майбутніх періодах. Саме це і обумовлює актуальність даної роботи.

Для характеристики ситуації, що склалась на ринку ювелірних виробів в Україні тепер звернемось до історії. Після прийняття в 1994 році Закону "Про видобуток і переробку дорогоцінних металів і каменів в Україні" в ювелірне виробництво почав приходити приватний капітал. У той же період були видані постанови уряду про розвиток малого бізнесу, що полегшили власникам приватного бізнесу вихід на ювелірний ринок України. До 1995 року на ринку України діяли чотири великих ювелірних підприємства, що складають основу галузі – Київський, Львівський, Харківський і Одеський ювелірні заводи. Але, у зв’язку із падінням попиту внаслідок інфляції, заводи були зупинені. Тобто, на ринку склалась сприятлива ситуація для розвитку малого бізнесу та виходу на ринок нових приватних підприємств. Це дало змогу створити в Україні здорове конкурентне середовище.

У 1995 році, відповідно до урядової програми приватизації, ювелірні підприємства були виставлені на продаж. Сьогодні у державній власності залишалися тільки два стратегічно важливих заводи по огранюванню алмазів – "Кристал" і "Смарагд", а також Львівський ювелірний завод. Донедавна ці підприємства входили в ГАК "Українські поліметали", створену з ініціативи Кабінету Міністрів України в 1998 році для реалізації державної програми "Золото України". Компанією "Українські поліметали" володіли три акціонери – Міністерство промислової політики (71,97% акцій), Фонд державного майна (25,95%) і Міністерство фінансів (2,08%). У червні 2004 року Кабінет Міністрів передав функції по керуванню 100% акцій "Українських поліметалів" Міністерству промислової політики. Компанія втратила заводи, що займалися огранюванням каменів – київський "Смарагд" і вінницький "Кристал", а також Львівський завод.

За останні 18 років ювелірна галузь зробила величезний крок вперед: зараз більше 1187 підприємств, які займаються виробництвом, і ще 3700 організацій мають ліцензії на реалізацію. Відповідно збільшився і обсяг продукції – на сьогоднішній день виробники України випускають весь модельний ряд виробів з золота та срібла.

Україна сировинним золотом забезпечую виробників лише на 0,2% від потреб галузі. За рік в Україні видобувається від 16 до 50 кг золота. Загалом насичення ринку ювелірних виробів в 2008 році відбувалося за  рахунок власного виробництва на 72%, решта – імпортні вироби (рис.1).

Але, враховуючи власний видобуток дорогоцінних металів, варто розглянути джерела забезпечення сировиною вітчизняних виробників. Так, частка імпортної сировини склала 55%. За рахунок давальницької сировини було забезпечено 45% виробництва, інше –за рахунок переробки брухту ювелірних виробів та відходів виробництва (рис.2).

Щоб охарактеризувати стан виробництва ювелірних виробів на ринку України, проведемо аналіз динаміки у кількісній та масовій характеристиці.

Аналізуючи дані показники з виготовлення ювелірних виробів за останні 4 роки , спостерігаємо щорічний приріст виготовлення. Так, якщо в 2004 році виготовлені ювелірні вироби в Україні за масою становили 28 тонн, то уже в 2007 році вони збільшилися на 35% до 72,6 тонн. Це свідчить про успішний розвиток вітчизняного ринку виробництва.

Якщо аналізувати за кількісним показником, то в порівнянні з попереднім роком, у 2008 році виготовлено ювелірних виробів на 11% більше, що свідчить про ріст зростання асортиментних позицій ювелірних виробів (рис.3).

Аналіз стану ринку ювелірних виробів до жовтня 2008 р. свідчить про стабільність. За дев'ять місяців 2008 року, у порівнянні з аналогічним періодом 2007 р., загальний обсяг виробів збільшився на 35%.

Варто порівняти тренд зміни обсягів виготовлення ювелірних виробів в Україні станом на 2006 рік. Як бачимо тренд мав позитивний приріст та тенденцію на наступні роки (рис.4). Даний тренд дозволив приблизно, враховуючи незначний спад виробництва відносно прогнозованого, спрогнозувати обсяги виробництва у 2007 році. Щорічне відхилення прогнозованого показника від реального пов’язано з частковим насиченням ринку.

На початку листопада 2008 року фінансова криза позначилася і на ювелірній галузі, яка спричинила спад виробництва та забезпечення ринку ювелірних виробів.

Загальну тенденцію виготовлення ювелірних виробів з 1999 по 2008 рік відображено на графіку (рис. 5). Значення обсягу виробництва у 2009 році подано прогнозне.

На ринку роздрібні продажі скоротилися в 1,5 рази, оптові – в 2,5 рази. Підприємства, що займаються оптовою і роздрібною торгівлею, практично припинили закуповувати вироби у постачальників. Це спричинено нестачею та відсутністю власних оборотних засобів, так як більша частина суб’єктів малого бізнесу працювала за рахунок кредитних коштів.

Суб’єкти малого бізнесу, що працюють на єдиному податку, почали скорочувати кількість торговельних точок з продажу ювелірних виробів.

Наприкінці минулого року спостерігалась тенденція закриття приватними підприємцями в середньому кожного третього магазина і перенаправлення товару в діючі торговельні точки. Скорочення продажів, відобразилось на діяльності виробників, так як це спричинило нестачу коштів.

У зв'язку зі значною девальвацією гривні і підвищенням світових цін на жовтий метал в Україні на 50-60% подорожчало і банківське золото, що використовувалося для виготовлення ювелірних виробів (рис. 6).

До того ж подорожчали закуповувані за кордоном камені і готові ювелірні вироби, що, у свою чергу, скоротило імпорт, оскільки виникли проблеми із покупки доларів для розрахунку за чинними контрактами. Таким чином, у грудні 2008 року ціна на майже однакові ювелірні вироби в різних магазинах відрізнялася в 2 рази: одні виробники збільшили вартість 1 г золота у виробах до 300-350 грн. (для прикрас без каменів), інші ювеліри (або ж торговельні мережі, що викупили товар за старою ціною). Що ж стосується виробів з діамантами, ціна на які прив’язується не тільки до вартості благородного металу, а також імпортних виробів, то в даному випадку відбувалось або "заморожування" ціни, або синхронізація із курсом, що складався на день продажів.

В результаті цього, темпи роздрібних продажів скоротилися вдвічі в грошовому вираженні, а в кількісному – і в 3-4 рази.

Найбільше дана ситуація відбилась на виробах масою 3-6 г без вставок або із синтетичними/напівдорогоцінних каменями вартістю до 200 доларів США, яку в останні роки собі дозволяли покупці з доходом 1 тис. доларів США і навіть менше і яка становить до 75% обсягу ювелірного ринку. Поряд з цим, дану тенденцію набули товари середнього цінового сегменту – 200-600 доларів США за виріб (до 20% ринку). Найменше криза відобразилась на продажах елітної продукції (від 600 доларів США; до 5% обсягу ринку), і залежно від регіону спад склав 10-35%.

Слід зазначити, що у зв’язку із цим, деякі підприємства перейшли на вироби масою 2,2-3,2 г замість колишніх 4-6 г. У підсумку, зараз, виробництво здебільшого зупинилось. Хоча, за даними Міністерства фінансів, у грудні 2008 року в Україні великого скорочення виробництва ювелірних виробів не було, на 10-15% зменшилися обсяги клеймування виробленої продукції в Донецькій області і на 20% – у Луганській.

Таким чином, за 2008 рік об'єм виготовлених ювелірних виробів в Україні становить 71 тону, або 19 млн. 350 тис. штук. Якщо розглянути динаміку зміни ціни на банківське золото від жовтня 2008 до квітня 2009, то можна спостерігати ряд піків та спадів ціни. Дані зміни пов’язані з насиченням попиту клієнтів на банківське золото, як інструменту збереження капіталу, статистикою спаду ВВП країн та загрозою світового фінансового колапсу. Також можна відмітити, що спади припадають на періоди міжнародних та державних свят. Це пов’язано з психологічною стабілізацією розігрітого попиту на золото.

Враховуючи ситуацію на ринку, за 2009 р. обсяг ювелірного ринку може скоротитися на 30-40%. Це відбудеться внаслідок зменшення кількості компаній і маси виробів, звуження асортименту.

Закриваються невеликі підприємства, зазвичай, які використовували контрабандні схеми постачання сировини або готових виробів. Це пов’язано з необхідністю здати звіт за більш ніж 60 показниками згідно з наказом Міністерства фінансів України №894 від 07.07.08 р. Таким чином, виробництво ювелірних виробів в Україні в теперішній період фінансової нестабільності і глобальної кризи, продовжує функціонувати не збільшуючи темпи, проте з наявністю попиту, що є для будь-якого виробника запорукою успішності.

Варто розглянути кількісні обмеження, як сукупність методів нетарифного регулювання, що визначають обсяг та номенклатуру можливого експорту чи імпорту в дану країну. Їх застосування підвищує ціни імпортних/експортних товарів, внаслідок чого зменшується їх обсяги у зовнішньоторговельних операціях.

Законом України визначено, що квотування здійснюється шляхом запровадження режиму видачі індивідуальних ліцензій. Загальний обсяг експорту/імпорту за всіма виданими ліцензіями не може перевищувати розмір установленої квоти, яка визначає граничний обсяг товару, дозволений до експорту/імпорту з/в Україну впродовж встановленого строку, виражений у натуральних вартісних одиницях.

В постанові Кабінету Міністрів України від №1123 встановлені квоти на експорт дорогоцінних металів у 2009 році.

Кабінет Міністрів України встановив на 2009 рік такі квоти:

-       срібло (включаючи срібло з покриттям із золота або платини) у необробленому або напівобробленому вигляді, а також у вигляді порошку (крім банківських металів) – 1 тис. кг;

-       золото (включаючи золото з покриттям платини) у необробленому або напівобробленому виді, а також у вигляді порошку (крім банківських металів) – 80 кг;

-       відходи й брухт золота – 300 кг;

-       відходи й брухт срібла – 200 кг.

Кабінет Міністрів України ухвалив, що експорт дорогоцінних металів буде здійснюватися без ліцензування держустановою «Державне сховище дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів України».

Експорт та імпорт дорогоцінних металів, які відносяться до банківських, здійснюються в порядку, установленому Національним банком України.

Також, Кабінет Міністрів України надав Національному банку право експортувати банківські метали, дорогоцінні метали й камені без ліцензування. Варто зазначити, що Кабінет Міністрів України вводив ліцензування експорту дорогоцінних металів у 2007 і 2008 роках, визначаючи обсяги квот, ідентичні встановленим на 2009 рік.

З початку року в Україну було завезено ювелірних виробів на суму 2105,3 тис. доларів, за цей ж період минулого року вивезено на суму 2263,5 тис. доларів США. Проте, якщо аналізувати в кількісному показнику, то різниця між кількістю вивезеного та імпортованого товару надзвичайно значна. Маса імпортованих ювелірних виробів становить 1899,9 кг а вивезено із України вітчизняної продукції масою всього 197,2 кг (табл.1). Високий показник імпортованої продукції свідчить про те, що українські торговці надають перевагу більш дешевій заграничній продукції, яка не завжди є якісною, проте користується попитом в українського споживача середнього рівня доходу. Імпортують здебільшого польські та турецькі вироби.