Верховний Суд України, його структура та функції

Порядок діяльності найвищого судового органу в Україні —  Пленуму Верховного Суду України — визначається Конституцією України, Законом України “Про судоустрій”, процесуальними кодексами, іншими правовими и актами та Тимчасовим регламентом Пленуму.

Пленум діє у складі Голови ВСУ, заступників Голови і всіх членів ВСУ. Засідання Пленуму є правомочними за наявності не менше двох третин його складу.

Пленум скликається Головою  ВСУ в разі необхідності вирішення  питань, віднесених до його відання, але  не рідше як один раз на три місяці. Пленум може бути скликаний позачергово на вимогу однієї третини суддів ВСУ.

Рішення приймаються Пленумом колегіально. Постанови Пленуму приймаються  відкритим голосуванням більшістю  голосів суддів, які беруть участь в голосуванні. Ніхто з суддів не вправі утримуватись від голосування. При рівності голосів “за” й “проти” постанова Пленуму вважається неприйнятою.

У роботі Пленуму при розгляді судових  справ, а також питань про застосування законодавства при вирішенні  судових справ бере участь Генеральний  прокурор України або його заступник.

Відповідно до чинного процесуального законодавства можуть бути запрошені  на засідання Пленуму й брати  участь у розгляді судових справ  учасники процесу.

У засіданнях, не пов’язаних з розглядом  судових справ, можуть брати участь Міністр юстиції,  судді загальної юрисдикції, члені Науково-консультативної ради при Верховного Суду України, представники міністерств, відомств та інших державних органів, наукових установ,  громадських організацій.

На засіданнях Пленуму можуть бути присутні представники засобів масової інформації.

Пленум Верховного Суду України  на своїх засіданнях:

1. розглядає судові справи в випадках, передбачених процесуальним законодавством, — у порядку нагляду й у зв’язку з нововиявленими обставинами;
2. розглядає матеріали судової практики й судової статистики; дає керівні роз’яснення загальним судам у питаннях застосування законодавства; заслуховує повідомлення голів Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських судів, військових судів регіонів та Військово-Морських Сил про практику застосування судами законодавства;
3. звертається до Конституційного Суду України з конституційними поданнями щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
4. звертається до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України в разі виникнення в суддів судів загальної юрисдикції необхідності такого тлумачення;
5. вносить до Верховної Ради України у випадках, передбачених статтею 110 Конституції України, подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;
6. дає висновок у випадку, передбаченому частиною 6 статті 111 Конституції України, вирішення Верховною Радою питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту — висновок щодо того, чи містять діяння, в яких звинувачується Президент, ознаки зради або іншого злочину;
7. розглядає подання Голови Верховного Суду України про невідповідність керівних роз’яснень Пленуму законодавству України;
8. обирає та звільнює з посади Голову Верховного Суду України;
9. встановлює кількісний склад заступників Голови Верховного Суду України, заступників голів судових колегій та президії цього суду;
10. із числа суддів Верховного Суду України обирає і звільняє з посади першого заступника й заступників Голови Верховного Суду України, голів судових колегій, їх заступників, секретаря Пленуму та членів президії цього суду;
11. затверджує склад судових колегій, Науково-консультативної ради при Верховного Суду України, редакційної ради та головного редактора журналу “Вісник Верховного Суду України”;
12. заслуховує повідомлення Голови Верховного Суду України про роботу президії цього суду та про виконання інших наданих йому адміністративних повноважень; повідомлення головного редактора журналу “Вісник Верховного Суду України” про роботу редакційної ради;
13. обирає на адміністративні посади і звільнює з цих посад голів Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських судів, міжобласного суду, військових судів регіонів, Військово-Морських Сил гарнізонів та заступників голів цих судів;
14. здійснює переведення професійних суддів за їх бажанням у судах одного рівня або із судів вищого рівня до судів нижчого рівня;
15. затверджує кількісний і персональний склад президій Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських судів;
16. здійснює інші повноваження, надані законом.

За період 1990—1997 рр. Пленумом прийнято 101 постанову, із яких понад 60 містять  роз’яснення щодо застосування законодавства  при розгляді цивільних, кримінальних і адміністративних справ. У цей  же період Пленумом розглянуто 70 цивільних справ, 308 кримінальних справ та понад 4 тисяч справ про реабілітацію жертв політичних репресій.

2.4. Апарат Верховного  Суду України 

12 січня 1998 року президія ВСУ  прийняла постанову “Про затвердження  структури і штатної чисельності апарату Верховного Суду України”.

На сьогодні до апарату ВСУ входять:

• група помічників, радників, консультантів Голови та заступників Голови ВСУ, а також у кожній колегії — групи помічників суддів;
• управління забезпечення діяльності судової колегії в цивільних справах;
• управління забезпечення діяльності судової колегії в кримінальних справах;
• управління забезпечення діяльності військової колегії;
• управління узагальнення судової практики та аналізу судової статистики;
• відділ прийому громадян та попереднього розгляду їхніх звернень;
• управління систематизації законодавства;
• управління з питань судово-правової реформи та роботи із законопроектами;
• управління міжнародно-правового співробітництва;
• управління інформатики та комп'ютеризації;
• управління кадрів;
• перший відділ;
• планове-бюджетне управління;
• управління фінансів, бухгалтерського обліку та звітності;
• управління справами;
• редакційно-видавниче управління;
• прес-служба.

Загальні  висновки

Згідно з Конституцією України  правосуддя в Україні здійснюється  виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що є у державі. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної компетенції. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.

Конституція та закони України наділяють  Верховний Суд України, а також  інші суди загальної юрисдикції всіма  повноваженнями, необхідними для  здійснення судової влади. Конституцією цей суд визначений як найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції, тобто він має бути наділений повноваженнями як по організації забезпечення діяльності органів судової влади, так і по виконанню функції контролю за однаковим тлумаченням законів судами. Верховний Суд повинен не тільки усувати недоліки в загальної юрисдикції, а й упереджувати такі порушення шляхом прийняття постанов Пленуму по роз’ясненню застосування законів, виходячи з матеріалів судової практики.

Верховний Суд України  великого значення надає визначенню вірного напряму діяльності судів  України, виробленню однозначного підходу до вирішення проблем, що виникають при розгляді конкретних цивільних, адміністративних та кримінальних справ і дачі судам керівних роз’яснень у постановах Пленуму ВСУ.

Прийняттю постанов передує  глибоке й ретельне вивчення судової практики. До підготовкі проектів постанов залучаються працівники юридичних наукових установ, члени Науково-консультативної ради при Верховному Суду України, яка об’єднує практично всіх провідних правознавців України.

Дуже ефективними засобами впливу на становлення судової практики є безпосередня участь суддів Верховного Суду України в науково-практичних семінарах, конференціях, їхні виступи перед суддями судів нижчих ланок на заняттях, що проводяться Центром Верховного Суду України по підвищенню кваліфікації суддів, публікації на сторінках офіційних періодичних видань — журналу “Вісник Верховного Суду України” та щорічника “Рішення Верховного Суду України”.

Судді та інші працівники Верховного Суду України зосереджують свої зусилля на якісному виконанні своїх обов’язків по розгляду цивільних, адміністративних та кримінальних справ, проведенню роботи по систематизації законодавства та інших нормативно-правових актів, узагальненню судової практики та аналізу судової статистики, прийому громадян та розгляду їх звернень, підготовці законопроектів з питань судово-правової реформи та розвитку міжнародно-правового співробітництва, створенню комп’ютерної мережі судів України.

Література

1. Конституція України // Голос України, 13 липня 1996 р.,  № 128
2. Постанова Верх. Ради України від 28 квітня 1992 р. “Про концепцію судово-правової реформи в Україні” // Від. Верх. Ради України, 1992, № 30, ст. 426
3. Закон Української РСР від 5 червня 1981 р. “Про судоустрій” // Додаток до “Від. Верх. Ради Української РСР”, 1981, № 24, ст. 357; Від. Верх. Ради України, 1992, № 35, ст. 508; 1994 р., № 26, ст. 204
4. Постанова Верх. Ради України від 24 лютого 1994 р. “Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР “Про судоустрій Української РСР” // Голос України, 20 квітня 1994 р, № 73
5. Постанова Верх. Ради України від 24 лютого 1994 р. “Про утворення в складі Верховного Суду України військової колегії” // Від. Верх. Ради України, 1993, № 15, ст. 135
6. Постанова Верх. Ради України від 23 січня 1998 р. № 2 “Про затвердження Тимчасового регламенту Пленуму Верховного Суду України” // Вісник Верховного Суду України, 1998, № 1, ст. 18
7. Законодавство України, що регулює діяльність судів та визначає статус суддів судів України. — К.: «Право». Українська Правнича Фундация, 1996. — 320 с.
8. Молдаван В.В. Судоустрій України. — К.: «Юмана», 1997. — 160 с.
9. Стефанюк В. Судова реформа в Україні // Право України, 1998, № 1, с. 20
10. 75 років Верховного Суду України: сьогоденні на тлі історії // Вісник Верховного Суду України, 1998, № 1, ст. 2