Аналіз кредитоспроможності ВАТ"Швейна фабрика iм. Тiнякова

Аналіз показників фінансової стійкості ВАТ"Швейна фабрика iм. Тiнякова» у 2009р.

Аналіз показників фінансової стійкості ВАТ"Швейна фабрика iм. Тiнякова» у 2009 році показав, що:

                  коефіцієнт  співвідношення залучених  та власних коштів у порівнянні з початком року зменшився на 9,51 і склав 12,2, тобто на 1грн. власних коштів припадає 12,2 грн. залучених коштів. Це значення не відповідає рекомендованому, але його тенденція до зниження свідчить про зменшення залежності підприємства від залучених джерел;

                  коефіцієнт фінансової  незалежності у порівнянні з початком року збільшився на 0,04 і склав 0,08, тобто на 1 грн. позичених коштів припадає 0,08 грн. власних, це показує, що доля запозичених коштів збільшилась;

                  коефіцієнт автономії у порівнянні з початком року збільшився на 0,03 і склав 0,07. Це дуже низьке значення і свідчить про фінансову нестійкість підприємства;

                  коефіцієнт фінансової залежності у порівнянні з початком року зменшився на 0,04 і склав 1,6, тобто на 1грн. власних коштів припадає 1,6 грн. активів підприємства;

коефіцієнт маневреності власного капіталу зі знаком «-», так як у підприємства є нестача ВОК , а це негативно впливає на фінансову стійкість підприємства, так як воно змушене формувати свої активи  за рахунок запозичених коштів, що приводить до втрати підприємством своєї фінансової стійкості.

Розділ 3.  Оцінка  кредитоспроможності підприємства як потенційного позичальника банку

   3.1. Методи оцінки кредитоспроможності підприємства

   Кредитоспроможність – це наявність у потенційного позичальника передумов (умов) для отримання кредитів, своєчасної сплати процентів за користування ними і погашення основного кредитного боргу в установлені строки. Кредитоспроможність позичальника характеризується показниками його фінансового стану за звітний період та на перспективу, здатність при необхідності мобілізувати  грошові кошти   із різноманітних джерел.

   Крім того, кредитоспроможність визначається з урахуванням   персональних якостей комерційного позичальника: його репутації, порядності, професійної здатності, ставлення до своїх зобов'язань перед іншими кредиторами тепер і в минулому.

Проведення аналізу і оцінка кредитоспроможності комерційного позичальника банку є актуальним напрямком економічного аналізу  в сучасних ринкових умовах. Вона включає декілька напрямків - від з'ясування персональних якостей  комерційного позичальника, визначення класу та  рейтингу позичальника за бальною оцінкою, визначення рейтингу позичальника за критерієм "суми місць", до комплексної методики оцінки кредитоспроможності позичальника та відповідного ступеня кредитного ризику банка, що базується на застосуванні різних економіко - математичних   методів та моделей.

      3.2.  Оцінка кредитоспроможності підприємства

Розглянемо спрощену методику визначення класу та рейтингу позичальника банку.

    Досвід комерційних банків щодо умовного поділу підприємств - позичальників за класами підказує, що істотними при аналізі й оцінці фінансового стану вважають чотири показника: три показника ліквідності та показник фінансової автономії.

Критерії  поділу підприємств - позичальників за класами наведені в таблиці 2.6.

                                                                 Таблиця 2.6

                Критерії поділу підприємств - позичальників за класами

3*30+1*30+20*2+20*3=90+30+40+60=220(балів)

       По розрахункам даної таблиці ми бачимо, що підприємство належить до другого класу позичальників, тобто фінансова діяльність позичальника близька за характеристиками до класу " А ", але ймовірність підтримування їх на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою. Позичальники потребують більшої    уваги   через   потенційні   недоліки,   що   ставлять   під   загрозу достатність надходжень коштів для обслуговування боргу та стабільність одержання позитивного фінансового результату їх діяльності. Підприємство - позичальник 2-го класу може одержати кредит на загальних умовах: ринкова відсоткова ставка; забезпечення заставою або гарантією.

ВИСНОВОК.

Фінансовий стан - найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства. Він відображає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює в якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів за фінансовими та іншими відносинами.

Стійке фінансове становище формується в процесі всієї виробничо-господарської або комерційної діяльності підприємства. Однак партнерів та акціонерів підприємства цікавить не процес, а результат, тобто саме показники фінансового стану за звітний період, можна визначити на базі публічної офіційної звітності.

Стійка діяльність підприємства залежить як від обґрунтованості стратегії розвитку, маркетингової політики, від внутрішніх можливостей ефективно використовувати всі існуючі в його розпорядженні ресурси, так і від зовнішніх умов, до числа яких відносяться податкова, кредитна, цінова політика держави та ринкова кон‘юнктура. Через це в якості інформаційної аналізу фінансового стану повинні виступати звітні дані підприємства, деякі задані економічні параметри і варіанти, при яких змінюються зовнішні умови його діяльності, котрі потрібно враховувати при аналітичних оцінках та прийнятті управлінських рішень.

При оцінці діяльності підприємства ВАТ"Швейна фабрика iм. Тiнякова» було виявлено такі моменти.

При аналізі фінансового результата від основної операційної діяльності виявлено, що підприємство від ООД в звітному році отримало збиток в розмірі 2169 тис грн., який більше ніж у попередньому році на 1651 тис грн.. Це є негативною тенденцією.

При аналізі фінансового результату від іншої операційної діяльності виявлено, що підприємство від ІОД отримало прибуток у розмірі 494тис.грн., що більше ніж у минулому році на 3479тис.грн..

При аналізі фінансового результату від фінансово-інвестиційної діяльності виявлено, що підприємство від фінансово-інвестиційної діяльності отримало збиток у розмірі 40тис.грн., що на 494тис.грн. менше ніж у попередньому році. Підприємству потрібно приділити увагу фінансово-інвестиційній діяльності, а саме зменшити витрати від фінансово-інвестиційної діяльності, що приведе до збільшення фінансового результату від фінансово-інвестиційної діяльності і відповідно до збільшення чистого прибутку.

При оцінці динаміки та структури  фінансових результатів від звичайної діяльності  до оподаткування було виявлено, що збиток до оподаткування збільшився на 2467 тис.грн. и склав у звітному році 1715 тис.грн.

При аналізі динаміки чистого прибутку(збитку) було виявлено, що чистий збиток збільшився на 2457тис.грн. в порівнянні з попереднім роком і склав 1715тис.грн.

Рентабельность виробництва, що характеризує ефективність вкладення у підприємство коштів свідчить про інвестиційну привабливість підприємства, так як на 1 грн. авансованого капіталу припадає 25,81 коп збитку. Це значно більше, ніж у попередньому році, що може бути пов’язано із не вдалою зміною стратегії. Рентабельніть витрат склала 24,35%, це на 22,82% більше, ніж у минулому році, що свідчить про незначне збільшення попиту на продукцію підприємства. Негативна динаміка простежується по рентабельності продажів, вона зменшилася на 13,88% і склала 11,65%. Це свідчить про зменшення конкурентноспроможності товарів підприємства.

Аналізуючи вплив факторів на зміну рентабельності витрат з ООД, було виявлено, що вона зменшилася на 23,13% у порівнянні з минулим роком і склала 22,66%. Це відбулося за рахунок двох факторів:

                  збільшення збитку від ООД на 1651тис.грн., що збільшило рентабельність збитку на 30,47%;

                  але зменшення собівартості ООД на 24753 тис.грн. привело до зниження рентабельності на 4,28%

При аналізі складу, структури та динаміки  майна було виявлено, що існує зміну структури майна. Але така зміна є негативною з тої причини, що зменшилася частина оборотних активів підприємства, при зменшені необоротної частини. Тобто ми бачимо зменшення ліквідності, що не є гарною тенденцією у перспективі.

При аналізі складу, структури та динаміки  джерел фінансування майна було виявлено,що можливе зменшення ліквідності на підприємстві, і з точки зору банківського сектору економіки, кредитування такого об’єкта є менш безпечним та надійним, так як дуже великою частиною виступають саме залучені кошти підприємства, а не власні. Така тенденція мотивована, перш за  все тим, що ВАТ"Швейна фабрика iм. Тiнякова» є все ж таки збитковим підприємством, яке не дуже успішно функціонує на ринку.